Вирок № 31472881, 29.05.2013, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2208/6537/12

Провадження № 1/676/34/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м. Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Кузняк-Годлевської Е.В.,

при секретарях Царуку О.М., Равській М.В.,

з участю прокурора Мензило Л.В.,

представників потерпілого ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

захисника ОСОБА_4.,

підсудного ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця с. Барвінкове Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 19 червня 2012 року близько 08 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись поруч з буд. № 20 по вул. Князів Коріатовичів м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області в напрямку зі сходу на захід, порушив п. 1.7, підпункт «б» п. 2.3, п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно яких водій зобов'язаний бути особливо уважним до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом в дорозі; у разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Всупереч зазначеним вимогам Правил дорожнього руху ОСОБА_1, рухаючись зазначеним автомобілем в напрямку зі сходу на захід на вказаній ділянці дороги, не будучи особливо уважним до особи з явними ознаками інвалідності, не відреагував відповідним чином на зміну дорожньої обстановки - появу на проїзній частині незрячого пішохода ОСОБА_5., при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, вчинивши з необережності наїзд на незрячого потерпілого ОСОБА_5., який перетинав проїзну частину дороги за межами пішохідного переходу зліва направо відносно руху автомобіля. У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, тілесні ушкодження середньої тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я понад 21 день та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді політравми, поєднаної травми, закритих переломів лонних кісток таза справа і зліва, переломів сідничних кісток справа та зліва, повного розриву задньої уретри, синяка на задньо-зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, закритого перелому обох кісток правої гомілки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох ран та саден в лобній області справа, в зовнішньому відділі правої надбрівної дуги та вилиці. Невиконання ОСОБА_1 зазначених вище вимог Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав частково і пояснив, що вранці 19 червня 2012 року своїм автомобілем рухався в районі залізничного переїзду у напрямку міста із с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району. Коли світлофор почав працювати у режимі «жовтий блимаючий», повільно, зі швидкістю 8-10 км/год під'їжджав до інших автомобілів у колоні на переїзді. На відстані приблизно 20 м побачив, як потерпілий, який стояв за жінками біля стовпа, прокручував палицею у повітрі. Видимість інший автомобіль не обмежував, оскільки рухався попереду на відстані близько 20 м., до правого краю дороги було приблизно 2 м. Раптово помітив, що у напрямку справа наліво потерпілий ОСОБА_5 з палицею зійшов з бордюру на тротуар та ступив 2-3 кроки дорогою. Одразу ж натиснув на педаль гальма, однак під час гальмування стався наїзд на потерпілого. Перед ударом потерпілий на палиці повернувся, тому удар прийшовся у його правий бік. Вину визнав частково - в частині самого факту керування транспортним засобом у день події. Свою позицію вмотивував тим, що вбачає взаємну вину, оскільки наїзд стався у зв'язку з тим, що потерпілий переходив дорогу у невстановленому місці та без супроводу. Позов прокурора в інтересах лікарні про стягнення витрат на лікування потерпілого визнав в повному обсязі, позов потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, добровільно здійснивши часткове відшкодування в сумі 2000 грн. Позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди визнав частково, посилаючись на межі розумного та відсутність коштів для її відшкодування.

Не зважаючи на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного діяння, його вина підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 19 червня 2012 року у період з 8 год. до 9 год. ранку в районі залізничного переїзду йшов тротуаром, що знаходиться ліворуч дороги, якщо рухатися в напрямку ринку по вул. Князів Коріатовичів м. Кам'янця-Подільського. Помітив автомобіль «ВАЗ 2104», що рухався у напрямку міста. Почув глухий удар, повернувшись на звук якого, побачив, як на відстані приблизно 100 м від нього пішохода ударом відкинуло від вказаного автомобіля. Потерпілий лежав обличчям до нього, однак у якому напрямку він рухався до зіткнення йому достеменно невідомо.

У судовому засіданні експерт сектору автотехнічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 пояснив, що проводив автотехнічну експертизу по справі, в ході якої дав обґрунтовані відповіді на поставлені запитання. Експерт пояснив, що при проведенні експертизи виходив з того, що водій перебував у тверезому стані за умови відсутності порушень зору. З врахуванням показів водія ОСОБА_1. на відтворенні обстановки та обставин події було вирахувано вказану ним швидкість пішохода ОСОБА_5. - 6,12 км/год, відповідно автомобіль водія ОСОБА_1. на момент виходу пішохода на проїзну частину мав би знаходитися на відстані 4,7 - 5,1 м, що суперечить об'єктивним даним - довжині більшого сліду гальмування - 5,62 м. Водій не міг почати гальмування до виявлення небезпеки, хіба що реагував на іншу небезпеку. Тому покази водія ОСОБА_1. щодо швидкості руху потерпілого до моменту наїзду з технічної точки зору є неспроможними або такими, що не відповідають фактичним обставинам даної пригоди. Швидкість руху пішохода ОСОБА_5 від 2,9 до 3,5 км/год відповідає швидкості руху пішоходів його вікової категорії, швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2104» з урахуванням гальмівного шляху становила від 27,6 до 28,8 км/год.

У судовому засіданні експерт Кам'янець-Подільського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 пояснив, що проводив судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_5., внаслідок чого прийшов до висновку про спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я більше 21 доби та легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Вказані ушкодження могли утворитися внаслідок ударів тупими твердими предметами, можливо, бампером та переднім краєм капота легкового автомобіля при наїзді з прикладанням травмуючої сили в області зовнішньо-задньої поверхні середньої третини правого стегна за умов і в термін, вказаних в обставинах справи 19 червня 2012 року. З врахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 механізм отримання ушкоджень наступний: наїзд бампером та переднім краєм капота легкового автомобіля в область зовнішньо-задньої поверхні середньої третини правого стегна, що спричинило закидання тіла на капот автомобіля з подальшим падінням тіла на асфальтне покриття дороги. Напрямок травмуючої сили - справа наліво та дещо спереду назад. З приводу розташування синяка на задньо-зовнішній поверхні правого стегна в середній третині експерт пояснив, що вказаний синяк сформувався протягом 24 годин після отримання ушкоджень, коли потерпілий вже перебував у лежачому стані, тому синяк під дією сили тяжіння дещо поширився на задню поверхню стегна.

Допитані у судовому засіданні в якості спеціалістів лікарі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили необхідність придбання лікарських засобів та предметів гігієни під час стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_5. згідно долучених до матеріалів справи чеків на придбання вказаних засобів.

Згідно з оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_5. (а.с. 38) близько 9 год. 19 червня 2012 року він вийшов з маршрутного таксі за залізничним переїздом с. Жовтневе. Прислухався чи не їдуть дорогою транспортні засоби, оскільки є інвалідом по зору. Не почувши звуків руху автомобілів, тримаючи попереду свій ціпок, почав рух у звичайному темпі через проїзну частину під прямим кутом з півдня на північ, не змінюючи напрямку руху. Під час переходу дороги після проходу середини проїзної частини відчув удар у праву частину тулуба і втратив свідомість. У судовому засіданні допитати потерпілого ОСОБА_5. не вбачалося за можливе з огляду на важкий стан здоров'я у зв'язку з отриманими ним травмами.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 510 від 07 липня 2012 року (а.с. 94-96), у потерпілого ОСОБА_5. виявлено тілесні ушкодження у вигляді політравми, поєднаної травми, закритих переломів лонних кісток таза справа і зліва, переломів сідничних кісток справа та зліва, повного розриву задньої уретри, синяка на задньо-зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення; закритого перелому обох кісток правої гомілки, який за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я більше 21 доби; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, 2-х ран та саден в лобній області справа, в зовнішньому відділі правої надбрівної дуги та вилиці, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Вказані ушкодження могли утворитися внаслідок ударів тупими твердими предметами, можливо, бампером та переднім краєм капота легкового автомобіля при наїзді з прикладанням травмуючої сили в області зовнішньо-задньої поверхні середньої третини правого стегна за умов і в термін, вказаних в обставинах справи, тобто 19 червня 2012 року. З врахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 механізм отримання ушкоджень: наїзд бампером та переднім краєм капота легкового автомобіля в область зовнішньо-задньої поверхні середньої третини правого стегна, що спричинило закидання тіла на капот автомобіля з подальшим падінням тіла на асфальтне покриття дороги. Напрямок травмуючої сили - справа наліво та дещо спереду назад.

З висновку автотехнічної експертизи №150А від 24.07.2012 року (а.с. 114-117) вбачається, що в умовах місця пригоди більшому сліду гальмування коліс автомобіля «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, довжиною 5,62 м відповідає швидкість його руху 27,6 - 28,8 км/год. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5. з моменту виникнення небезпеки для його руху, вказаного у вихідних даних, шляхом своєчасного застосування гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до місця наїзду. Покази водія ОСОБА_1. в частині того, що до моменту наїзду пішохід ОСОБА_5, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля з встановленою швидкістю 6,12 км/год., подолав відстань 1,95 м. з технічної точки зору є неспроможним або таким, що не відповідають фактичним обставинам даної пригоди.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з таблицею фотоілюстрацій від 19 червня 2012 року (а.с. 6-16) на проїзній частині на відстані 2,4 м до правого бампера та 14,8 м до кута магазину «Кармен» була наявна пляма рідини темно-червоного кольору; на дорожньому покритті були наявні сліди гальмування лівого та правого колеса відповідно 4,87 м та 5, 62 м; автомобіль «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, мав пошкодження у вигляді вм'ятини на номерному знакові переднього бампера, що розташована на відстані 0,6 м до правого краю автомобіля; вм'ятини, що розташована на відстані 0,8 м до правого краю автомобіля на висоті 0,8 м на кришці капоту на рівні переднього згину; розлому решітки радіатора; вм'ятини на кришці капоту в середній частині на відстані 0,53 м від лівого краю автомобіля та 51 см від переднього краю автомобіля; розгалуження тріщин на вітровому склі з центром на відстані 0,47 м від лівого краю скла. Зазначені пошкодження вказаного транспортного засобу зафіксовані також протоколом огляду від 04 липня 2012 року (а.с. 101).

З відповідей Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 від 19.07.2012 року № 899/18 (а.с. 42) та від 10.07.2012 року № 867/18 (а.с. 141) встановлено, що за даними аналізу з ХОНД за № 836 від 27.06.2012 року та № 835 від 27.06.2012 року етанолу в крові відповідно ОСОБА_5. та ОСОБА_1. не виявлено.

Згідно з постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 085451 від 23.06.2012 року ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 229).

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2013 року визнано протиправною та скасовано постанову ІДПС ВДАІ Кам'янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області від 19 серпня 2012 року про накладення на ОСОБА_5. адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. за перехід проїзної частини поза межами пішохідного переходу у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП (а.с. 250).

Твердження підсудного в судовому засіданні та його пояснення згідно з протоколом відтворення обстановки та обставин події з таблицею фотоілюстрацій від 03 липня 2012 року (а.с. 98-100), в яких він вказав, де та за яких обставин відбулася дорожньо-транспортна пригода, зазначивши, що пішохід ОСОБА_5 вийшов на дорогу на відстані 10,16 м від переднього бампера автомобіля та пройшов до наїзду 2,6 м по проїзній частині, рухаючись справа наліво, суперечать його ж поясненням від 19 червня 2012 року (а.с. 23), протоколу допиту в якості підозрюваного від 27 червня 2012 року (а.с. 80), відповідно до яких він одразу повідомив, що побачив потерпілого вперше на відстані 1,5-2 м від переднього краю свого автомобіля, рухаючись зі швидкістю приблизно 20 км/год, удар прийшовся у лівий бік пішохода, який рухався справа наліво, однак надалі змінив свої покази, ствердивши, що побачив потерпілого вперше на відстані 1 м від переднього краю свого автомобіля, але ціпка в руках пішохода не бачив, додавши, що після наїзду автомобіль відкотився на кілька метрів назад, оскільки він відпустив гальма, вважаючи, що наїхав на ноги потерпілого. А вже під час додаткового допиту в якості підозрюваного 03 липня 2012 року (а.с. 91) ОСОБА_1 вказав, що вперше побачив ОСОБА_5. у русі, коли він лівою ногою ще був на бордюрі, а праву підняв у повітря.

З огляду на вказані розбіжності у показаннях підсудного під час досудового слідства та їх суперечність його показам у суді, неузгодженість його показань з дослідженими в суді доказами, суд критично оцінює покази підсудного. Посилання підсудного на напрямок руху потерпілого як на причину наїзду на нього суд вважає безпідставними, надуманими, та такими, які будь-якими об'єктивними доказами не підтверджені і спростовуються як показаннями потерпілого, які повністю узгоджуються з матеріалами кримінальної справи, у зв'язку з чим сумнівів щодо їх правдивості у суду не виникає, так і дослідженими в судовому засіданні висновками експертиз та показаннями експертів.

Таким чином, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю доведено в судовому засіданні і його дії досудовим слідством кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

На виконання ст. 65 КК України при призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає необережну форму вини у вчиненому злочині, часткове визнання вини, повне визнання завданої матеріальної шкоди та часткове визнання моральної шкоди, добровільне часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди, похилий вік підсудного, позитивну характеристику за місцем проживання.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

З врахуванням обставин справи суд вважає за необхідне призначити підсудному основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Однак з огляду на той факт, що преюдиціальність постанови суду щодо питання відсутності складу відповідного адміністративного правопорушення у діях потерпілого ОСОБА_5., що набрала законної сили 20 березня 2013 року, не виключає причинно-наслідкового зв'язку між переходом потерпілим проїзної частини дороги у невстановленому місці та дорожньо-транспортною пригодою, враховуючи необережний характер вчиненого діяння, похилий вік підсудного та відповідний стан його здоров'я, зважаючи на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи, а також має превентивну дію, суд на підставі ст. 75 КК України дійшов висновку, що виправлення підсудного можливе без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі, тому вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

Щодо додаткового покарання, то доводи захисника про необхідність не позбавляти ОСОБА_1. права керування транспортними засобами у зв'язку з потребою за станом здоров'я періодично відвідувати лікувальні заклади та потребою у поїздках на земельну ділянку для проведення сільськогосподарських робіт суд вважає недостатньо аргументованими та обґрунтованими з огляду на наявність достатньо розгалуженої сітки сполучення громадського транспорту.

При вирішенні цивільного позову, заявленого прокуратурою міста Кам'янця-Подільського в інтересах держави в особі органу державного управління Міністерства охорони здоров'я України та Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на суму 3049,5 грн. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5. у зв'язку з отриманими 19 червня 2012 року внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями, суд виходить з того, що вказана сума витрат підтверджена довідкою Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 від 20 липня 2012 року № 902/18 (а.с. 134) та не оспорювалася підсудним, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 93-1 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5. про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8284 грн. 50 коп. та моральної шкоди в сумі 300000 грн. підлягає частковому задоволенню, оскільки ґрунтується на законі, частково визнаний підсудним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5. в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 8284 грн. 50 коп., суд виходить з того, що вказана сума визначена потерпілим згідно оригіналів квитанцій та видаткових накладних, які долучені до матеріалів кримінальної справи (а.с. 45-57, 208-217, 257-258). Вказана сума не оспорювалася підсудним і частково була відшкодована у розмірі 2000 грн. згідно з квитанцією електронного переказу від 11.03.2013 року (а.с. 264), що підтвердили в судовому засіданні представники потерпілого, тому позов потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 6284 грн. 50 коп.

Щодо позовних вимог потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як встановлено висновком судово-медичної експертизи № 510 від 07 липня 2012 року (а.с. 94-96), у потерпілого ОСОБА_5. виявлено ряд тілесних ушкоджень, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. При спричиненні вказаних тілесних ушкоджень потерпілий терпів сильний біль, перебував на лікуванні, переніс оперативне втручання та потребує проведення ще однієї операції, не може вести звичний спосіб життя, належно спілкуватися з оточуючими, не може самостійно пересуватися. Крім того, завдана моральна шкода потерпілому полягає також у тому, що він для відновлення своїх порушених прав був змушений докладати додаткових зусиль, звернутися за правовою допомогою, нести додаткові витрати. Тому на виконання положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, з врахуванням характеру протиправного діяння, виду та ступеню вини підсудного, характеру спричинених тілесних ушкоджень, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, який на момент дорожньо-транспортної пригоди уже був людиною з обмеженими можливостями, а після події втратив й можливість пересуватися та потребує постійного стороннього догляду, з огляду на час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, матеріальне становище потерпілого та підсудного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, відповідає сумі 50000 грн., які слід стягнути з підсудного ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_5.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України 1960 року.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора міста Кам'янця-Подільського в інтересах держави в особі органу державного управління Міністерства охорони здоров'я України та Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 задоволити в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 3049 (три тисячі сорок дев'ять) грн. 50 коп.: р/р 35420004000986 в УДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004806.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5. до підсудного ОСОБА_1. про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 6284 (шість двісті вісімдесят чотири) грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з підсудного ОСОБА_1. 470, 40 грн. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи (а.с. 113).

Скасувати арешт, накладений на речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 65), який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ВДАІ Кам'янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області (а.с. 103-104) і який після набрання вироком законної сили безоплатно повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Е.В. Кузняк-Годлевська