Постанова № 31471606, 22.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 910/4530/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

секретаря судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.05.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» на рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року

у справі № 910/4530/13 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до публічного акціонерного товариства «Звенигородський

сироробний комбінат»

про стягнення 120 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року по справі № 910/4530/13 позовні вимоги Антимонопольного комітету України до публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» про стягнення 120 000,00 грн. - задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» в доход загального фонду Державного Бюджету України 120 000,00 грн. пені. Також, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» в доход Державного Бюджету України судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 04.04.2013 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року по справі № 910/4530/13 скасувати та прийняти нове рішення суду яким, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано, коли мав закінчитися строк для сплати штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом України за рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 3-р/тк від 29.03.2012 р. з урахуванням факту звернення ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» до господарського суду з вимогою про визнання вказаного рішення недійсним. Також, не з'ясовано чи приймалося Антимонопольним комітетом України рішення про визнання рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 3-р/тк від 29.03.2012 р. таким, дія якого не зупиняється. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що 28.03.2013 року клопотанням № 752 відповідач просив господарський суд Черкаської області відкласти розгляд справи до 05.04.2013 року, проте розгляд справи було відкладено на 04.04.2013 року, до того ж ухвалу про відкладення розгляду справи відповідач отримав у день розгляду справи 04.03.2013 року. За таких обставин, на думку скаржника суд першої інстанції мав відкласти розгляд справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представника ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат». Вказані обставини на думку скаржника, є підставою для його скасування.

У судовому засіданні 22.05.2013 року представник публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року по справі № 910/4530/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити Антимонопольному комітету України в задоволенні позовних вимог.

Представник Антимонопольного комітету України у судовому засіданні 22.05.2013 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Представник позивача просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

29.03.2012 року, за результатами розгляду справи № 2/20-03-12 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 3-р/тк яким: визнано, що дії публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» щодо розміщення на упаковці сиру плавленого власного виробництва назви «Сендвіч-сир з Пармезаном», в той час як у його складі сир Пармезан відсутній, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості товару, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання. За вказане порушення, накладено на публічне акціонерне товариство штраф у розмірі 1 000 000 гривень.

Супровідним листом № 227-26/05-4333 від 20.04.2011 року копію рішення № 3-р/тк від 29.03.2012 року по справі № 2/20-03-12 направлено на адресу відповідача та отримано останнім 03.05.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач зобов'язаний був сплатити штраф у строк по 03.07.2012 р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було оскаржено зазначене рішення Антимонопольного комітету України до господарського суду міста Києва.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року було порушено провадження у справі № 5011-72/8236-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністрації колегії Антимонопольного комітету України від 29.03.2012 року № 3-р/тк у справі № 2/20-03-12. Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року у справі № 5011-72/8236-2012 у задоволенні позову ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» було відмовлено повністю.

На вказане рішення ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року по справі № 5011-72/8236-2012 апеляційну скаргу ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» було прийнято до провадження. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року у справі № 5011-72/8236-2012 апеляційну скаргу ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року по справі № 5011-72/8236-2012 залишено без змін.

Платіжним дорученням № 2906 від 16.10.2012 року ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» було сплачено штраф в сумі 1 000 000 грн. та пеню у сумі 300000 грн.(а.с. 30).

Як зазначено у пп.20.2 п.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (2210-14) (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати таке.

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» ( 2210-14 ) передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, нарахування пені у данному випадку було зупинено на час розгляду господарським судом міста Києва справи № 5011-72/8236-2012 з 25.06.2012 року (дата порушення провадження у справі) по 28.08.2012 року (дата винесення рішення по цій справі); та на час розгляду апеляційним судом апеляційної скарги з 21.09.2012 року (дата прийняття апеляційної скарги до провадження) по 11.10.2012 року (дата винесення постанови апеляційним судом по справі № 5011-72/8236-2012).

Позивачем нараховано пеню за період з 29.08.2012 року по 20.09.2012 року та з 12.10.2012 року по 16.10.2012 року, тобто, за 28 календарних днів і нарахування пені за вказаний період у відповідності з Законом не було зупинено.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 120 000 грн. є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що період нарахування пені був визначений Антимонопольним комітетом України невірно судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки, як вже зазначалося вище, нарахування пені зупиняється лише на час розгляду справи у суді, тобто у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній, а у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, про те що місцевим господарським судом було розглянуто справу без участі відповідача та ухвалою суду від 28.03.2013 року розгляд справи було відкладено не на ту дату, на яку просив відповідач, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов'язком. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, обставин, які б заважали судовому розгляду справи 04.04.2013 року не було.

При цьому, місцевим господарським судом 28.03.2013 року клопотання скаржника про відкладення розгляду справи було задоволено та відкладено розгляд справи на 04.04.2013 року. 04.04.2013 року клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило.

Також, в матеріалах справи (а.с. 51) міститься заява скаржника про ознайомлення з матеріалами справи з відміткою про ознайомлення, тобто, представник ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» 01.04.2013 року був ознайомлений з матеріалами справи та знав про відкладення розгляду справи № 910/4530/13 на 04.04.2013 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» на рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року у справі № 910/4530/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 року у справі № 910/4530/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4530/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 27.05.2013 року