Ухвала суду № 3146997, 24.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-35359/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2008 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Федорова М.О.

суддів:                                                            Брайка А.І.

                                                                          Голубєвої Г.К.

                                                                          Карася О.В.

                                                                          Рибченко А.О.

секретар судового засідання                   Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 24.06.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуЖовтневої МДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 15.08.2006 та хвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006

у справі № 29/170

за позовом                ТОВ «Азовллойд»

до                                Жовтневої МДПІ

про                              скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовллойд", звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про скасування податкового повідомлення-рішення №0000142240\0 від 09.06.2006р.

Постановою господарського суду Донецької області від 15.08.2006, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 у справі № 29/170, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить їх скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

ТОВ «Азовллойд» надало заперечення на касаційну скаргу б/н та дати, в якому просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту №838/22-111-1/21949346 від 31.05.2006р. про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Азовллойд" за період з 01.04.2002р. по 31.12.2005р., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення№0000142240/0 від 09.06.2006р., яким з посиланнями на п.п.4.2.2 "б" п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47487грн., у тому числі основний платіж - 31658грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 15829грн. (див.41арк. справи).

Згідно акту перевірки, в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством за квітень 2005р. на 31658грн. занижено суму податкових зобов'язань, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2005р. на 31658грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди, в обґрунтування прийнятих рішень, посилаються на положення п.п.3.2.3 п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 1, ст. 15 Закону України «Про страхування» та мотивують тим, що посередницька діяльність страхових брокерів, що визначена у ст. 15 Закону України «Про страхування», пов’язана з діяльністю з надання послуг із страхування, в зв'язку з чим не є об’єктом оподаткування, а також тим, що надані позивачем послуги підпадають під перелік послуг посередницької діяльності страхових брокерів.

Проте визнати такий висновок обґрунтованим не можна з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2003р. між ВАТ "Судоходна компанія КОМЕТАС" та ТОВ "Азовллойд" укладено договір № 05/03 про надання страхових посередницьких послуг. Згідно п.1.1 вказаного договору ТОВ "Азовллойд" (брокер) зобов’язаний надати посередницькі послуги ВАТ "Судоходна компанія КОМЕТАС" (страхувальник), які включають консультування та експертно-інформаційне сприяння по урегулюванню страхового випадку, пов’язаного з зіткненням т/х "Сандвинд" з т/х "Камагава" в частині отримання страхового відшкодування від страхової компанії "Blacksea& BalticGeneralInsuranceCompanyLimited" . При цьому "Blacksea& BalticGeneralInsuranceCompanyLimited" в договорі зазначено як страховик.

Відповідно до п.п. 3.2.3 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97 - ВР зі змінами та доповненнями не є об'єктом оподаткування надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про страхування" від 07.03.96р. №85/96-ВР, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про страхування" від 07.03.96р. №85/96-ВР посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування з дотриманням вимог статті 30 цього Закону.

Судами не досліджено питання того, чи пов'язана діяльність ТОВ "Азовллойд" з наданням послуг із страхування і чи спрямована послуга консультування та експертно-інформаційне сприяння по урегулюванню страхового випадку на укладання договору страхування.

З матеріалів справи вбачається, що згідно даного договору страхове відшкодування також було отримано від нерезидента - СК "Blacksea& BalticGeneralInsuranceCompanyLimited".

Проте, судами не з’ясовано, чи має нерезидент ліцензію на здійснення страхової діяльності

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Також необхідно зауважити, що згідно п.п. 4.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акту. Тому посилання суду першої інстанції на лист ДПА у Донецькій області від 31.07.2006р. за № 10520/10/15-213-3 є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з’ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв’язку з чим постанова господарського суду Донецької області від 15.08.2006 та хвала Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 у справі №29/170 підлягають скасуванню, а справа №29/170, відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої МДПІ задовольнити частково.

Постанову господарського суду Донецької області від 15.08.2006 та хвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 у справі № 29/170 – скасувати.

Справу № 29/170 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. Брайко Г.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                 А.О.Патюк