Ухвала суду № 3146978, 03.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-20512/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2008 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Федорова М.О.

суддів:                                                            Брайка А.І.

                                                                          Голубєвої Г.К.

                                                                          Карася О.В.

                                                                          Рибченко А.О.

секретар судового засідання                   Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 03.06.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПА у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007

у справі                     № А11/37 (А6/18)(14/140)-07

За позовом              ТОВ з іноземними інвестиціями «Галілей»

до                               1.Лобойківської сільської ради

2.ДПІ в м. Дніпродзержинську

3.Петриківської районної державної адміністрації

4.Головного управління Державного казначейства України

Третяособа             ДПА у Дніпропетровській області

про                             визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілей" (далі ТОВ з ІІ «Галілей») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську (далі ДПІ у м. Дніпродзержинську) з позовом про визнання недійсним рішення сільської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007, в редакції ухвали суду про виправлення описки від 25.04.2007 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2007, у справі №А11/37(А6/18(14/140))-07 позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним рішення Лобойківської сільської ради від 28.01.03р. №106-6-ХХІV з врахуванням змін, внесених рішенням від 23.03.04р. №323-13-ХХІV "Про визнання майна безхазяйним" та визнано недійсним розпорядження Голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.02.03р. за №30-р-03 "Про визнання майна безхазяйним", стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілей" - 1 844 629,97 грн. - збитків, 1 241грн.-судового збору, 365грн. - витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПА у Дніпропетровській області звернулась із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

ТОВ з іноземними інвестиціями «Галілей» надало заперечення на касаційну скаргу б/н та дати, в якому просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

ДПІ у м. Дніпродзержинську заявою № 9422/10/100 від 25.03.2008 приєдналась до касаційної скарги ДПА у Дніпропетровській області та підтримала її вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ з II «Галілей» зареєстровано як суб'єкт-підприємницької діяльності - юридична особа, ідентифікаційний код 24607347.

24.01.2002 р. працівниками ДПІ у м. Дніпродзержинську складено протокол огляду місця події , в якому зазначено, що в складських приміщеннях, які належать ПВКФ «Альянс-Холдінг» ( Дніпропетровська обл., Петриківський р-н., с. Лобойківка, вул.. Шевченко 1-6) виявлено лісоматеріали та обладнання по його обробці: ліс дуб кругляк у кількості 163 шт.; дошки дубу; механічне обладнання для переробки лісу РЕZZОLАТО, модель Тіmbек QUEМНО 800ЕS LАFЕRТ SТ 80/2 №211320; електроталь жовтого кольору вантажність 5,5 т.; електрокар МКАU з підзарядним приладом на які відсутні документи про їх належність та походження. Під час огляду ці лісоматеріали та обладнання були оглянуті та вилучені (том1, а.с.60-61).

24.01.2002р. працівниками ДПІ у м. Дніпродзержинську було складено акт опису і попередньої оцінки майна прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним, майно зазначене у цьому акті за переліком та назвою співпадає з назвою та кількістю майна, яке було вилучено на підставі вищезазначеного протокол огляду місця події, і це майно передано на відповідальне зберігання ТБ «Дніпродзержинська» (том 1, а.с.64).

Рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №106-6-ХХІV від 28.01.2003р., з урахуванням змін до цього рішення, які внесені рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №323-13-ХХІV від 23.03.2004р., визнано таким, що не має власника (безхазяйним) майно:

дуб кругляк (колоди довжиною по 4,5 м) у кількості 163 шт.;

дошка дубу ( згідно акту опису та попередньої оцінки);

механічне обладнання для переробки лісу кругляку

РЕZZОLАТО, модель Тіmbеr QUENНD 800ЕS

LАFЕRТ SТ 80/2 №211320;

електроталь жовтого кольору вантажність 5,5 т.;

електрокар МКАU з підзарядним приладом та це майно визнано власністю держави (том 1, а.с.104)

Розпорядженням Голови Петриківської районної державної адміністрації №30-р-03 від 04.02.2003р. визнано безхазяйним майно:

дуб кругляк у кількості 163 шт.;

дошка дубу 2045 шт.;

механічне обладнання для переробки лісу кругляку: РЕZZОLАТО, модель Тіmbеr QUENНD 800ЕS

LАFЕRТ  тип SТ 80/2 №211320;

електросталь жовтого кольору вантажність 5,5 т.;

електрокар ЕМКАU з підзарядним приладом,

Пунктом 2 вказаного розпорядження податкова міліція ДПІ у м. Дніпродзержинську зобов'язана повідомити райдержадміністрацію про вжиті заходи щодо реалізації безхазяйного майна (Т.1, а.с.101).

Судами також встановлено, що майно, яке визнано безхазяйним рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №106-6-ХХІV від 28.01.2003р., з урахуванням змін до цього рішення, які внесені рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №323-13-ХХІV від 23.03.2004р. та розпорядженням Голови Петриківської районної державної адміністрації №30-р-03 від 04.02.2003р., було реалізовано з біржових торгів, та кошти отримані від реалізації безхазяйного майна у розмірі 42948,70 грн. були перераховані до бюджету, зазначені обставин підтверджуються наданими суду копіями протоколів про проведення біржових торгів (том 1, а.с.96,97) та листом Відділення Державного казначейства України у м. Дніпродзержинську №02-06/469 від 06.07.2004р. (том 2, а.с.83).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди мотивували тим, що акт опису і попередньої оцінки майна прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним від 24.01.2002р. не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки акт складено з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна» №112 від 17.12.1987р., яка видана Міністерством фінансів України та діяла на момент вилучення майна. Крім того, суди посилаються на те, що були відсутні передбачені законом підстави вважати спірне майно безхазяйним, оскільки власник цього майна був відомий ДПІ у м. Дніпродзержинську, але працівниками ДПІ у м. Дніпродзержинську не було вжито заходів для розшуку власника майна.

Проте, визнати такі висновки обґрунтованими не можна з огляду на таке.

Умовою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди на підставі ст.ст. 440, 442 ЦК УРСР є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину  заподіювача шкоди.

Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода -наслідком. Заподіювач несе відповідальність лише за ту шкоду, яка є необхідним наслідком його поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про власність» державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому п.4 ст.48 цього Закону.

Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи (п.4 ст.48 Закону України «Про власність»).

Суди ж не встановили моменту фактичного припинення права власності позивача на вилучене майно і реальної вартості майна на цей момент, встановивши розмір шкоди тільки через посилання на бухгалтерські документи (накладні) щодо його придбання позивачем.

При цьому суди не звернули уваги на той факт, що при першому колі розгляду справи №14/140 судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що придбання позивачем майна визнаного безхазяйним, мало місце у середині 2000 року, а визнання майна безхазяйним - у 2002 році. При новому розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено іншу дату придбання позивачем майна, а саме в період з 10.09.01 по 03.01.02 (згідно накладних, наданих позивачем при новому розгляді справи, виписаних в зазначений період часу).

Крім того, судами не надано оцінки актам інвентаризації залишків товарно-матеріальний цінностей складених директором ТОВ з ІІ "Галїлей" станом на 14.09.01 та 29.11.01.

До того ж, суди не звернули увагу на той факт, що вартість переліченого майна ТОВ з II "Галілей" у позовній заяві як від 13.04.04 так і в заяві про уточнення позовних вимог від 19.02.06 зазначена без ПДВ. Податок на додану вартість, згідно із законами України з питань оподаткування обов'язково повинен включатися до ціни товарів та, відповідно, сплачуватися їх продавцю.

Про те, що директору ТОВ з II "Галілей" було відомо про вилучення зі складу в с. Лобойківка Петриківського району спірного майна свідчить і його заява (т.1 а.с.38) на ім'я прокурора Дніпропетровської області від 07.03.02 (після сплину двох місяців від дня вилучення майна), в якій він перелічував майно (13 одиниць на загальну суму з ПДВ 454 670,56 грн.), що належало йому і було вилучено в період з 22 по 24 січня 2002 року співробітниками податкової міліції. Але, незважаючи на свою обізнаність з цього питання, з 2002 по 2004 рік ТОВ з II "Галілей" заходи, які б свідчили про бажання та намір повернути спірне майно та поновити своє право власності на нього не вживалися.

Лише 13 квітня 2004 року ТОВ з II "Галілей" звернулося до суду з позовною заявою про витребування із незаконного володіння майна (6 одиниць на загальну суму 953 516,75 грн.), що на 7 одиниць менше та на 498 846,19 грн. більше ніж вартість майна, що була зазначена в заяві адресованій у 2002 році прокурору Дніпропетровської області.

19 лютого 2006 року ТОВ з II "Галілей" в заяві про уточнення позовних вимог зазначив, що його було позбавлено права власності на майно (8 одиниць) загальною вартістю 1 860 548,97 грн., що на 1 одиницю більше ніж було зазначено у початковій позовній заяві але на 5 одиниць менше ніж було зазначено у заяві адресованій прокурору Дніпропетровської області та на 1 361 702,78 грн. більше ніж було зазначено у початковій позовній заяві та на 1 405 878,41 грн. більше ніж було зазначено у заяві адресованій прокурору Дніпропетровської області. При цьому суд визнав збитки, завдані ТОВ з II "Галілей" на суму вартості спірного майна на момент його придбання в розмірі згідно накладних 1 844 629,97 грн., а не на момент вилучення та визнання безхазяйним, хоча всі перелічені події відбувалися не одночасно, а з проміжком часу.

Зазначене свідчить про те, що позивач оскаржує право власності та просить відшкодувати шкоду, посилаючись в позовній заяві на норми Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України це не є публічно-правовий спір.

Колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 17 КАС України, спір не підвідомчий адміністративним судам і тому рішення судів підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2007 та постанова господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 у справі №А11/37 (А6/18)(14/140)-07 підлягають скасуванню, а справа №А11/37 (А6/18)(14/140)-07, відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України, передається на розгляд господарського суду першої інстанції, оскільки позовна заява адресована до господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 у справі №А11/37 (А6/18)(14/140)-07 – скасувати.

Справу № А11/37 (А6/18)(14/140)-07 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. Брайко Г.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                              А.О.Патюк