Ухвала суду № 3146973, 30.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-5782/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“30”жовтня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Степашка О.І.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 30.10.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуКременчуцької ОДПІ у Полтавській області

на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2007

постанову господарського суду Полтавської області від 25.07.2006

у справі № 3/33

за позовом ТОВ «Квант-А»

до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Квант-А» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.10.2005 № 0000362305/0/4046.

Постановою місцевого господарського суду, яку залишено без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2007, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена додаткова виїзна позапланова документальна перевірка з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету Позивача за період жовтень 2004 року, за результатами якої складений акт № 121/23-312/31773033 від 11 лютого 2005 року. За результатами даної перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000362305/0/4046 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2004 року на суму 586 730,00 грн.

За твердженням Відповідача, при дослідженні правильності формування складу податкового кредиту Позивача за жовтень 2004 року встановлено, що основними та безпосередніми постачальниками були ТОВ «Метсплав», м. Полтава (металобрухт - 2551 тн., ПДВ- 586730 грн.), ТОВ «Південь-Мет», м. Кременчук (металобрухт - 1405,743 тн., ПДВ -207112,8 грн.), ПП «Українські ресурси», м. Одеса (металобрухт - 1758,299 тн., ПДВ -270899,02 грн.), ПП «Агробудсервіс», м. Одеса (металобрухт - 1758,299 тн., ПДВ - 175829,90 грн.) (визнано банкрутом, знято з обліку 29.12.2004 р.). Відповідачем зазначається, що контрагентом ТОВ «Метсплав», м. Полтава (металобрухт - 2551 тн. ПДВ -586730 грн.) було також ПП КФ «Лас», м. Дніпропетровськ (металобрухт - 1157,845 тн.) ПДВ -191044,43 грн.

Через недоведеність сплати до бюджету податку на додану вартість з боку ПП «Агробудсервіс» та ПП КФ «Лас», які не були безпосередніми контрагентами Позивача, Відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Так, Відповідач в своїй касаційній скарзі зазначає про відповідь СДПІ у Приморському районі м. Одеса від 23.06.2005 р. за №20101/7/23-3413/12/1785 за якою ПП «Агробудсервіс» знято з обліку, ліквідовано за рішенням суду (визнання банкрутом) від 29.12.2004 р. № 21/138-04-8490. Згідно з відповіддю Лівобережної МДШ м. Дніпропетровська від 11.05.2005 р. №8978/7/231-173 посадові особи ПП КФ «Лас» знаходяться в розшуку, матеріали по підприємству передані до ГВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська для розшуку посадових осіб та вжиття заходів.

В ході розгляду справи №3/33, Кременчуцьким ВПМ УПМ ДПА у Полтавській області до м. Дніпропетровська направлялися запити щодо надання документів, підтверджуючих порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ПП КФ «Лас».

Відповіді на даний запит не надходило.

Даний факт наводиться Відповідачем в обґрунтування наявності порушень з боку судів першої та апеляційної інстанцій. Проте, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відсутність інформації на подані Відповідачем запити не може бути достовірним доказом обставин, що покладаються останнім в обґрунтування відмови у відшкодуванні сум податку на додану вартість Позивачеві.

Слід звернути увагу на те, що із перелічених вище юридичних осіб Позивач мав договірні відносини, на підставі яких виникло право на податковий кредит на суму 586 730,00 грн., тільки з ТОВ «Метсплав», м. Полтава.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ «Метсплав» був укладений договір № 5/1Мс/2004 від 29.01.2004 на виконання якого ТОВ «Метсплав» відпустило, а Позивач прийняв брухт сталевий № 3 в кількості 2551 тон на загальну суму 3520380 грн., в т.ч. ПДВ 586 730,00 грн. та оплатив його вартість. Позивачеві видано податкову накладну від 01.10.2004 р., сума податку на додану вартість в розмірі 586 730,00 грн. включена ним до складу податкового кредиту у жовтні 2004 року.

Дані обставини підтверджуються договором №5/1Мс/2004 від 29.01.2004 р., приймально-здавальним актом від 01.10.2004 р., накладною №К01/10 від 01.10.2004 р., податковою накладною №890/1 від 01.10.2004 р. та платіжними дорученнями на суму 3520380 грн.

Станом на 01.10.2004 р. Позивач на підставі ліцензії серії АА №549633, виданої 02.06.2003 з терміном дії до 02.06.2006 р. мав право на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» заготівля металобрухту -діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом.

Відповідач наполягає на тому, що металобрухт в кількості 2551 тон, придбаний Позивачем у ТОВ «Метсплав» по договору № 5/1Мс/2004 від 29.01.2004 р., був придбаний ТОВ «Метсплав» у ТОВ «Південь-Мет» у кількості 1405,743 тон та ПК КФ «Лас» у кількості 1157,845 тон.

Але в матеріалах справи наявний лист ТОВ «Метсплав» №106Мс/06 від 17.05.2006 р. та податкові накладні ПП КФ «Лас» №№ 2815, 2815/1, 2815/2, 2815/11 від 01.10.2004 р., які підтверджують, що станом на 01.10.2004 р. ТОВ «Метсплав» придбало у ПП КФ «Лас» (код ЄДРПОУ 249855304640) лом сталевий № 3 лише в кількості 221,56 тон на загальну суму 219344,40 грн., в т.ч. ПДВ 36 557,40 грн. Залишок лому сталевого № 3 в кількості 936,285 тон на загальну суму 926 922,16 грн., в т.ч. ПДВ 154 487,03 грн., був придбаний у ПП КФ «Лас» в період з 02.10.2004 р. по 05.10.2004 р., що підтверджується відповідними податковими накладними.

Металобрухт № 3 в кількості 1405,743 тон на загальну суму 1 242 676,81 грн., в т.ч. ПДВ 207112,80 грн. придбавався ТОВ «Метсплав» у ТОВ «Південь-мет» тільки 08.10.2004 р., що підтверджується податковою накладною № 35 від 08.10.2004 р.

Позивач уклав договір відповідального зберігання №77 від 01.10.2004 р., відповідно до якого передав ТОВ «Метсплав» на відповідальне зберігання брухт сталевий № 3 в кількості 2551тон. придбаний за договором № 5/1Мс/2004 від 29.01.2004 р., що підтверджується актом передачі товару на зберігання від 01.10.2004 р. 04.10.2004 р. на підставі договору № 127 від

04.10.2004 р., товар був переданий ВАТ «Кременчуцький річковий порт» для перевалки та транспортно-експедиційного обслуговування експорту.

Дані обставини були предметом позапланової документальної перевірки правильності повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету Позивача за жовтень 2004 р., що підтверджується довідкою № 14/23-312/31773033 від 11.02.2005р. де зазначено, що Позивач за жовтень 2004 року взаєморозрахунків з «фіктивними» підприємствами не мав. За результатами перевірки також було встановлено, що сума податкового зобов'язання за жовтень 2004 р. складає 104 769,00 грн.; сума податкового кредиту за жовтень 2004 року складає 691 689,00 грн.; сума бюджетного відшкодування становить 586 920,00 грн.

В акті ж перевірки №121/23-312/31773033 від 11.10.2005 р. визначено до зменшення суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2004 року в розмірі 586 730,00 грн. що повністю суперечить висновкам, викладеним у довідці Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області № 14/23-312/31773033 від 11.02.2005р.

Таким чином, ланцюг постачання металобрухту, визначений Відповідачем в акті перевірки №121/23гЗ 12/31773033 від 11.10.2005 р. є неспроможним і таким, що не відповідає фактичним правовідносинам контрагентів, а тому не може бути підставою для визначення Позивачу зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно із пунктом 1.3 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює єдину підставу, яка унеможливлює включення до податкового кредиту підприємства будь-яких витрат по сплаті податку - включення витрат, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, судамим встановлено наявність податкових накладних виписаних ТОВ «Метсплав» на користь Позивача та не викликає у податкового органу ніяких сумнів, так як вже була предметом податкової перевірки в лютому 2005 року. Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ безпосереднього контрагента - ТОВ «Метсплав», м. Полтава, тому податкові накладні, на підставі яких ТОВ «Квант А» включило суми податку до податкового кредиту, видані на законній основі та містили усі необхідні дані, які передбачені пп. 7.2.1. п. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість».

Інших умов та обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбані товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника на збільшення податкового кредиту по ПДВ в залежність від виконання зобов'язань по сплаті ПДВ іншими платниками цього податку або фактичного його надходження до бюджету і, зокрема, не контрагентами платника.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що Позивачем було правомірно включено до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003 року для відшкодування суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Метсплав» за договором №77 від 01.10.2004 р.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області задоволенню не підлягає, а ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2007 постанову господарського суду Полтавської області від 25.07.2006 у справі № 3/33 залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2007 постанову господарського суду Полтавської області від 25.07.2006 у справі № 3/33 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

М.О. Федоров

З оригіналом згідно

Відповідальній секретар Ф.А.Каліушко