Постанова № 31468913, 28.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа№ 10/165/11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

В судове засідання з'явились:

від Прокуратури: Негода В.М. - посвідчення № 010974 від 23.10.2012 р.;

від Державної екологічної інспекції в Чернігівській області: Амельченко Ю.В. - представник за довіреністю № 09-08/1220 від 18.04.2013 р.;

від відповідача: Стеценко О.О. - представник за довіреністю № 1181 від 27.11.2012р.;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського

міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Чернігівської області від 13.12.2011р.

у справі №10/165/11 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовом Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

до Публічного акціонерного товариства "Линовицький цукрокомбінат "Красний"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Деснянське басейнове управління водних ресурсів

про відшкодування збитків в сумі 153 992,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.12.2011 р. у справі №10/165/11 у задоволенні позовних вимог Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Чернігівська міжрайонна природоохоронна прокуратура звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 13.12.2011 р. у справі №10/165/11 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» у період з 24 грудня 2009 року по 2 вересня 2010 року за відсутності дозволу на спеціальне водокористування (самовільно) здійснено забір води з артезіанських свердловин в об'ємі 9494 куб.м. Вказана обставина сторонами не оспарювалася. Таким чином, мало місце вчинення ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» правопорушення, пов'язаного з самовільним використанням водних ресурсів.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду з цього приводу не надходило. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. У зв"язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Як видно з матеріалів справи, водокористування ПАТ "Линовицьким цукрокомбінатом "Красний" здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР № 3901, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 03.09.2010р.

На підставі акту перевірки від 15.09.10р. та у відповідності до „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.09р. № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. за № 767/16783, листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України „Щодо надання роз"яснення" № 1630/07 від 29.10.09р. і № 18983/27/10-09 від 18.11.09р., Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.08р. № 309-VІ, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області було розраховано збитки, заподіяні відповідачем державі, внаслідок самовільного, без наявності дозволу на спеціальне водокористування, використання 9494 куб. м. питної води із артезіанських свердловин у розмірі 153992,68 грн. за період з 24.12.09р. по 02.09.10р.

Згідно довідки відповідача за № 834 від 15.09.10р., на підставі якої складався акт перевірки та розрахунок збитків, за період з 24.12.09р. по 02.09.10р. було використано підземної води в обсязі 9494 куб.м. для потреб населення.

Даний спір виник на підставі того, що на думку Прокурора, попередній дозвіл на спеціальне водокористування закінчився 23.12.09р., за період з 24.12.09р. по 02.09.10р. відповідачем самовільно використано води в об"ємі 9494 куб. м.

Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю вини відповідача, а також із наявністю постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.11р., якою визнано дії Деснянського басейнового управління водних ресурсів та Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо нарахування збитків в сумі 153 992, 68 грн. -неправомірними.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

За приписами статті 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

В силу статей 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика).

У відповідності до пункту 1.2. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) здійснюється за формулою встановленою в пункті 9.1. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220).

В свою чергу фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (пункт 9.2. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220)).

Місцевим господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог природоохоронного законодавства у період з 24.12.2009р. по 02.09.2010р. самовільного використання водних ресурсів.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що шкода за використання води без спеціального дозволу завдана не була, оскільки населення за водокористування сплачує кошти, що свідчить про відсутність об"єктивної сторони правопорушення, а, отже, і його складу. Вказаний висновок був зроблений на підставі Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.11р. по справі № 2-а-6363/10/2570 за позовом ПАТ „Линовицький цукрокомбінат „Красний" до Деснянського басейнового управління водних ресурсів, Державної екологічної інспекції в Чернігівський області, третя особа -Чернігівська міжрайонна природоохоронна прокуратура, про визнання дій неправомірними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.12 по справі було зупинено провадження до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Чернігівського міжнародного природоохоронного прокурора на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 у справі №2-а-6363/10/2570.

13.05.2013 р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції в Чернігівській області надійшов лист № 09-03/1439 від 08.05.2013 р., в якому остання доводить до відома суду, що на сьогоднішній день

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.13 поновлено провадження у справі № 10/165/11, оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 10/165/11 усунені, а саме: 25.04.2013 р. Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу про задоволення касаційної скарги Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора.

Відповідно до частини 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Згідно п.38 Інформаційного листа ВГСУ № 01-08/163 від 12.03.09р., за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК України , рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи.

Вищим адміністративним судом в межах розгляду встановлено, що нарахування збитків, заподіяних державі, що підлягають відшкодуванню ПАТ „Линовицьким цукрокомбінатом „Красний" в сумі 153 992, 68 грн., є правомірним.

В основу свого рішення судом був покладений той факт, що термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування ПАТ «Линовицький цукровий комбінат «Красний» - Укр. № 3152 А/Чрн., виданий державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, становив 5 років - з 23 грудня 2004 по 23 грудня 2009, отже, станом на 24 грудня 2009 року підприємство не мало дозволу на спецводокористання, а тому не могло самовільно використовувати воду.

Як було зазначено вище, спеціальне водовикористання здійснюється лише на підставі дозволу. Посилання ПАТ «Линовицький цукровий комбінат «Красний», що водокористування здійснювалось ним для потреб населення, а не для власних потреб, до уваги не приймається, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування передбачає також і передачу води вторинним водокористувачам. Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені адміністративним судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючі все вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2011 у справі № 10/165/11 скасувати.

Позов Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат "Красний" (17584, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Линовиця, вул. Заводська, 4, р/р 26004303716306, МФО 353423, філія відділення ПИБ м. Прилуки, індифікаційний код 003726225163) в інтересах Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до місцевого бюджету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівсько" області (р/р 33118331700381 ГУДКУ у Чернігівській області код ЄДРПОУ 22822145, МФО 853592, код бюджетної класифікації 24062100) 153 992 (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто два) грн. 68 коп. збитків.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат "Красний" (17584, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Линовиця, вул. Заводська, 4, р/р 26004303716306, МФО 353423, філія відділення ПИБ м. Прилуки, індифікаційний код 003726225163) 1 539 (одну тисячу п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 99 коп. в дохід державного бюджету судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

3.Матеріали справи № 10/165/11 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 29.05.2013

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Іоннікова І.А.

Коротун О.М.