Ухвала суду № 3146772, 21.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22-а-2421/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Євсіков О.О.

Суддя-доповідач - Попович О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Попович О.В.

Суддів: Бєлової Л.В., Мамчура Я.С.

при секретарі Окис Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Постанову Господарського суду м. Києва від 18.05.2007 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства «Каліон Банк Україна» про стягнення 240080,64 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Каліон Банк Україна» про стягнення з останнього заборгованості зі сплати пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 240080,64 грн., що виникла на підставі рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 27.12.2006 № 0001162310/0 про застосовування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.05.2007 року в задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Постанову Господарського суду м. Києва від 18.05.2007 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства «Каліон Банк Україна» про стягнення 240080,64 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеноюПостановою, позивач подав апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, в яких просять скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального права, а саме, суд першої інстанції невірно застосував положення Господарського кодексу України та статтю 250 Господарського кодексу України, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Постановляючи рішення по справі, Господарський суд м. Києва виходив з того, що позивачем по справі було пропущено строк для застосування штрафних (фінансових) санкцій - пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, відповідач двічі сплатив пеню за період з 01.01.2003 року по 30.06.2006 року.

З вказаним висновком суду першої інстанції не можна не погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками позивача була проведена виїзна планова перевірка Акціонерного товариства «Каліон Банк Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 року по 30.06.2006 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 18.12.2006 року №850/2310/19357443, яким зафіксовано порушення відповідачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР.

На підставі вказаного Акту, СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 № 0001162310/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким визначено відповідачу суму пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 14.07.2003 (дата, до якої СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було нараховано пеню по зазначеному контракту за актом перевірки від 14.07.2003 №284/23-1/125/19357443) по 30.06.2006 (дата закінчення перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, акт від 18.12.2006 № 850/2310/19357443) у розмірі 240.080,64 грн. (пеню нараховано за 1082 днів).

Від дати правопорушення до дати застосування пені згідно з рішенням податкової інспекції минуло майже 9 років.

Протягом згаданого періоду часу за правопорушення відповідач двічі сплатив пеню: перший раз 14.10.2002 року з сумі 146.000,98 грн., другий раз 30.08.2006 року в сумі 285123,50 грн., що не заперечується позивачем.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Приймаючи оскаржуване повідомлення - рішення, позивач застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення, яке мало місце девять років тому 23 березня 1998 року.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, який вступив в силу 01.01.2004 року, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Стаття 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За порушення ст. 2 вказаного Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми митної вартості недопоставленої продукції (товару) в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 цього Закону).

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій передбачені ст. 239 ГК України, а саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» термін нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не встановлений.

Статтею 250 ГК України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема зазначеною статтею встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Органи державної влади і їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( частина 2 статті 19 Конституції України).

Застосовуючи адміністративно-господарську санкцію Спеціалізована державна податкова інспекція повинна була діяти на підставі закону - Господарського кодексу України, в тому числі в частині, що стосується терміну та порядку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» термін нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не встановлений.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до вимог законодавства, податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність прийнятого нею податкового рішення, на підставі якого заявлено позов, а отже суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені та зясовані всі обставини по справі, дана належна оцінка. Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права. Оскільки позивач не довів обставин правомірності податкового рішення-повідомлення, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Постанову Господарського суду м. Києва від 18.05.2007 року залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 18.05.2007 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства «Каліон Банк Україна» про стягнення 240080,64 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя

Судді