Рішення № 31467522, 24.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2013 р. Справа № 911/1232/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації

про стягнення 93 040,90грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Самокиш Л.В. (дов. № 458 від 20.12.2012р.);

від відповідача Щербина М.Д. (дов. № 2 від 04.04.2013р.).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (далі - позивач) звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 93 040,90грн. заборгованості, з яких: 89 423,09грн. боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р., 1 884,28грн. інфляційних втрат та 1 727,53грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2013р. порушено провадження у справі 911/1232/13, розгляд справи призначено на 26.04.2013р.

24.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення проти позову № 769 від 24.04.2013р. (вх. № 10451 від 24.04.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, яке прийнято судом.

В судовому засіданні 26.04.2013р. оголошено перерву до 24.05.2013р.

24.05.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог № 1728-308108-320000 від 24.05.2013р. (вх. № 11984 від 24.05.2013р.), згідно якої останній просив суд на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 31 800,57грн. боргу за по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету, який виник у 2010р., у прийнятті якої відмовлено судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення" або „уточнення" позовних вимог, або заявлення „додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися зі статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 77 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд встановив, що заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 31 800,57грн. боргу за по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету, який виник у 2010р., є заявою про зміну предмету позову, оскільки у позовній заяві (а.с. 5-7, т. 1) заявлено про стягнення боргу, який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. Вказана заява подана представником позивача після початку розгляду справи по суті, що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 26.04.2012р. (а.с. 31, т. 2).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви про зменшення позовних вимог № 1728-308108-320000 від 24.05.2013р. (а.с. 33-34, т. 2).

У судовому засіданні 24.05.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (Виконавець) та Управлінням праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації (Платник) укладено договір про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49, за умовами якого виконавець зобов'язався здійснювати пільгове надання житлово-комунальних послуг громадянам, які мають право на відповідні пільги, а платник - в повному розмірі перерахувати виконавцю кошти для компенсації витрат по наданню послуг пільговим категоріям громадян.

Виконавець щомісяця до 3 числа, що настає за звітним, подає платнику на паперових та електронних носіях розрахунки та акти звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам у минулому місяці, згідно з формою „2-пільга" та додає акти звіряння розрахунків „3-пільга" та платіжні доручення. Платник на підставі розрахунків та актів звіряння про надання житлово-комунальних послуг пільговикам, забезпечує в повному розмірі перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Згідно п. 5.1. договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до кінця відповідного календарного року.

На виконання договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р. позивач надав житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам на загальну суму 234 815,15грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач, в порушення п. 3.2. договору, за надані позивачем житлово-комунальні послуги розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 221 207,91грн., решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету, який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. на момент порушення провадження у справі (08.04.2013р.) склав 13 607,24грн. (234 815,15грн. - 221 207,91грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи.

Крім того, суд встановив, що після порушення провадження у справі (08.04.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 13 607,24грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. на момент прийняття судового рішення у справі відсутній.

Предметом позову є вимоги про стягнення 89 423,09грн. боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р., 1 884,28грн. інфляційних втрат та 1 727,53грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини надання послуг.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що позивач на виконання договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р. надав житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам на загальну суму 234 815,15грн., що підтверджується наявними матеріалами справи; відповідач, в порушення п. 3.2. договору, за надані позивачем житлово-комунальні послуги розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 221 207,91грн., решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету, який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. на момент порушення провадження у справі (08.04.2013р.) склав 13 607,24грн. (234 815,15грн. - 221 207,91грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи; після порушення провадження у справі (08.04.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 13 607,24грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. на момент прийняття судового рішення у справі відсутній.

Відтак, позовна вимога про стягнення 75 815,85грн. боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. є такою, що не підлягає задоволенню судом, оскільки вказана вимога задоволена в добровільному порядку відповідачем до 08.04.2013р., моменту порушення провадження у справі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (08.04.2013р.) відповідач погасив 13 607,24грн. боргу, суд вважає, що провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 13 607,24грн. боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., позивачем за період з 01.03.2011р. по 31.01.2013р. нараховано 1 884,28грн. інфляційних втрат та 1 727,53грн. 3 % річних.

Як вбачається з п. 3.2. договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р. (платник на підставі розрахунків та актів звіряння про надання житлово-комунальних послуг пільговикам, забезпечує в повному розмірі перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю) сторони не погодили конкретного терміну виникнення зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг.

Водночас, належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК, звернення до відповідача з вимогою про сплату боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивачем суду не надано.

Отже, неможливо встановити період прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 884,28грн. інфляційних втрат та 1 727,53грн. 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру позовної вимоги про стягнення 13 607,24грн. боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р., провадження в частині стягнення якої припинено судом, оскільки відповідач після моменту звернення позивача з позовом до суду (02.04.2013р., що підтверджується відміткою на поштовому конверті, а.с. 43, т. 1) сплатив позивачу 13 607,24грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимоги Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації про стягнення 13 067 (тринадцяти тисяч шістдесяти семи гривень) 24 коп. боргу по відшкодуванню витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно договору про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадянам за рахунок субвенцій з державного бюджету № 49 від 01.01.2012р., який виник за період з квітня 2011р. по січень 2013р. припинити.

2. У задоволенні решти позову - відмовити.

3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації (08000, Київська обл., Макарівський район, смт. Макарів, провулок Радянський, буд. 2; код ЄДРПОУ 03193850) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (01601, м. Київ, Шевченківський р-н., бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (02098, м. Київ, Дніпровський р-н., просп. Павла Тичини, буд. 6; код ЄДРПОУ 01184901) 272 (двісті сімдесят дві гривні) 14 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 28.05.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко