Постанова № 31467315, 20.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 р. Справа № 805/5820/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 12 квітня 2012 року набрали законної сили Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року і ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 року по справі № 2а /0570/21637/2011, якими, в тому числі, було визнано незаконною та скасовано реєстрацію декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 На підставі зазначених судових рішень позивач отримала виконавчий лист № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року, який направлений до відповідача для примусового виконання.

13 квітня 2013 року позивач отримала від державного виконавця постанову від 04.04.2013 року, якою відмовлено в прийнятті виконавчого листа та відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Виконавчий лист було повернуто позивачу. У мотивувальній частині постанови від 04.04.2013 року державний виконавець Балдинюк М.Ю. зазначив, що виконавчий документ не містить примусовий характер виконання рішення, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», та не відповідає вимогам ст. 18 вказаного Закону, оскільки не зазначений код суб'єкта господарської діяльності боржника.

З наведених підстав просила визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, визнати протиправними дії відповідача щодо її винесення, зобов'язати відповідача прийняти до провадження виконавчий лист Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року та відкрити виконавче провадження. Зобов'язати відповідача надати суд звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 08 травня 2013 р. первинний відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, замінений належним відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, зазначив, що 02.04.2013 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області надійшов на виконання виконавчий лист Донецького апеляційного адміністративного суду №2a/0570/21637/2011 від 23.04.2012 про скасування реєстрації декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації - житловий будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Було виявлено, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не зазначений код суб'єкта господарської діяльності боржника, а також виконавчий документ не містить примусовий характер виконання рішення передбачений Законом України «Про виконавче провадження». На підставі чого, відповідно до п. 6, 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та направлено заявнику. Вказав, що державний виконавець може зобов'язати боржника вчинити дії або утриматися від їх вчинення, але виконавчим листом не передбачено зобов'язальний характер виконання рішення, що було зазначено у резолютивній частині постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. З наведених підстав просив у задоволені позову відмовити.

На підставі заяви сторін справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовані вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 року (а.с.23-26) залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року по справі № 2а /0570/21637/2011 (а.с.18-22), якою, в тому числі, було визнано незаконною та скасовано реєстрацію декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 На підставі зазначених судових рішень позивач отримала виконавчий лист № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року (а.с.14), який був направлений до відповідача для примусового виконання.

Постановою державного виконавця від 04.04.2013 року ВП № 37370571 позивачу відмовлено в прийнятті виконавчого листа та відмовлено у відкритті виконавчого провадження (а.с.16). У мотивувальній частині постанови від 04.04.2013 року державний виконавець Балдинюк М.Ю. зазначив, що виконавчий документ не містить примусовий характер виконання рішення, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», та не відповідає вимогам ст. 18 вказаного Закону, оскільки не зазначений код суб'єкта господарської діяльності боржника.

Фактичні обставини справи сторонами не заперечуються, отже предметом спору у справі є правова оцінка рішення відповідача.

З цього приводу суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в діючий редакції (надалі Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

В якості підстав відмови у відкритті виконавчого провадження відповідач послався на пункти 6) та 8) ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV, якими передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 18 Закону № 606-XIV. При цьому у вказаній статті не міститься жодного посилання на те, що виконавчий документ повинен мати зобов'язальний характер, на відсутності чого наполягає відповідач. Отже, вказана умова не могла бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

З урахуванням змісту виконавчого листа № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 р. суд зазначає, що він містить вимогу резолютивної частини судового рішення, яким скасовано реєстрацію декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації. За таких обставин, незважаючи на те, що реєстрація декларації скасована судом, для реалізації такого скасування орган державної реєстрації, який був відповідачем по справі № 2а/0570/21637/2011, повинен здійснити певні дії, зокрема, певним чином оформити скасування декларації, внести відповідні відомості в реєстраційні документи тощо.

Тому за своїм змістом виконавчий документ передбачає вчинення певних дій, контроль за виконанням яких здійснюється в ході виконавчого провадження в порядку ст. 75 Закону № 606-XIV, частина 1 якого передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Отже наведена відповідачем підстава відмови у відкритті виконавчого провадження, як відсутність зобов'язального характеру виконавчого документу, не відповідає обставинам справи та приписам спеціального закону і є неправомірною.

Стосовно відсутності ідентифікаційного коду боржника у виконавчому документі суд зауважує, що п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону № 606-XIV встановлено, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб). Таким чином, обов'язкова наявність ідентифікаційного коду юридичної особи у виконавчому документі законом передбачена тільки для суб'єктів господарської діяльності. Натомість боржником у виконавчому листі № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 р. є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, яка є суб'єктом владних повноважень і у спірних відносинах не виступає в якості суб'єкта господарської діяльності.

Отже, відсутність ідентифікаційного коду боржника у розглянутому випадку також на давала підстав державному виконавцю для повернення виконавчого документа.

За таких обставин позовні вимоги в частині скасування постанови державного виконавця та зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог при визнання противоправними дій відповідача щодо винесення оскарженої постанови суд зазначає, що правові наслідки для позивача настали з прийняттям постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження. Натомість, наявність з боку відповідача якихось дій, які б мали самостійне правове значення, при розгляді справи не встановлено. Тому позовні вимоги у зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Також, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, зобов'язання відповідача надати звіт є правом, а не обов'язком суду. У даному випадку, враховуючи, що виконання судових рішень належить до безпосередніх функцій відповідача, суд не вважає за необхідне покладати на відповідача обов'язок щодо надання звіту. Надання звіту позивачу, про що позивач просила у позовній заяві, законом не передбачено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 04.04.2013 року ВП № 37370571 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання виконавчого листа Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року,

Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти до провадження виконавчий лист Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року та відкрити виконавче провадження.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ід. № НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.