Ухвала суду № 3146646, 28.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-8561/08                             Головуючий у першій інстанції: Копитова О.С.

                          Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 січня 2009 року.                                                                                  м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                        Романчук О.М.,

Суддів:                                                                   Усенка В.Г.,

Малиніна В.В.,                                

при секретарі:                                                        Ткаченко Т.С.                                              

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду мiста Києва від 10 серпня 2007 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Укррезерв» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків, третя особа: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва про визнання рішень нечинними, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду мiста Києва від 10 серпня 2007 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києва по роботі з великими платниками податків - подала апеляційну скаргу та просила суд скасувати постанову Господарського суду мiста Києва від 10 серпня 2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В період з 14.10.05 року по 24.10.05 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства державним підприємством Укррезерв" (далі- позивач) за період з 01.10.03 року по 30.06.05 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 690/15-2/13677856 від 01.12.2005 року.

На підставі акта перевірки, 14.12.05 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000401502/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 698 421,0 грн., у тому числі 2 661 464,0 грн. - основний платіж, 2 036 957,00 грн. - штрафні санкції

Внаслідок адміністративного оскарження відповідачем Рішенням про результати розгляду первинної скарги №1625/10/15-220 від 20.02.06 року відповідачем скасовано податкове повідомлення-рішення №0000401502/0 від 14.12.05 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 111 783 грн., з яких 66 425 грн. - основний платіж, 45 358 грн. - штрафні санкції.

Надалі, рішеннями державної податкової адміністрації у м. Києві № 2714/7/25-114 від 27.04.06 року та Державної податкової адміністрації України № 7620/6/25-0115 від 12.07.06 року спірне рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення та прийняті наступні податкові повідомлення -рішення №0000061520/2 від 03.05.06 року та №0000401502/3 від 19.07.06 року, якими позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 586 638 грн., в тому числі 2 595 039 грн. - основний платіж, 1 991 599 грн. - штрафні санкції

З приводу не правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту в жовтні, листопаді 2003 року та грудні 2004 року сум податку на додану вартість сплачених митним органам, то колегія суддів приходить до слідуючого.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем в жовтні, листопаді 2003 року було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені митним органам, а саме в жовтні 3866935 грн., в листопаді 3733603 грн. При цьому, сума податку на додану вартість згідно наявних ВМД склала в жовтні 3700688 грн., в листопаді 3613254 грн. різниця склала в жовтні 166 247 грн., в листопаді 129349 грн. Зазначена помилка була виправлена позивачем самостійно шляхом подачі уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 26.05.04 року № 7010

За відповідне порушення до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 148 298 грн., позивачем було визнано зазначене порушення.

Крім того, позивачем було віднесено до податкового кредиту в грудні 2004 року  суми податку на додану вартість в розмірі 594 992 грн.

У відповідності до п.п. 7.2.7. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Як вбачається з матеріалів справи, дана сума податку на додану вартість виникла при здійсненні імпортних операції.

Відповідно до п.1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що вищенаведна сума податкового кредиту не підтверджена митними деклараціями. А тому, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову у цій частині.

З приводу своєчасності корегування сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансекспорт», колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції через наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2003 року позивач отримав від TOB «Трансекспорт» заготовки оптичних елементів загальною вартістю 6 609 374,50 грн., у т.ч. ПДВ - 1 101 562,50 грн. В зв'язку з цим, TOB «Трансекспорт» видало позивачу податкову накладну №15 від 27.10.03 року. Вартість товару позивачем було сплачено, відповідну суму податку на додану вартість віднесено до податкового кредиту жовтня 2003 року. товар був повернутий TOB «Трансекспорт», відповідно до чого TOB «Трансекспорт» видало позивачу Розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №15. Зазначений Розрахунок №1 було враховано позивачем до зменшення податкового кредиту у січні 2004 року

У відповідності до п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Відмітка на Розрахунку №1, засвідчена підписом посадової особи позивача, свідчить про те, що зазначений розрахунок був отриманий позивачем в грудні, а саме 15.12.03 року. Відповідно до цього, позивач був зобов'язаний зменшити податковий кредит на відповідну суму саме в грудні 2003 року.

Жодних доказів отримання зазначеного розрахунку у січні 2004 року не надано, так як і не надано документального підтвердження того, що TOB «Трансекспорт» здійснило коригування (зменшення) своїх податкових зобов'язань у зв'язку з  виданням Розрахунку №1 саме у січні 2004 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на правильне застосування судом першої інстанції норм п. 17.2.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого суд скасував рішення відповідача у частині та залишив застосування штрафних санкцій у розмірі 20 %. Даний висноввок суду першої інстанції є таким, що грунтується на вимогах законодавства.

Щодо оподаткування операцій купівлі-продажу оптичного скла, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині виходячи з слідуючого.

26.12.03 року між позивачем та  TOB «Агрорайон» було укладено договір купівлі-продажу №26-12-2003 , відповідно до умов якого позивач придбав скло оптичне БК-10 у кількості 397 150 куб. см за ціною 25,18 грн. за 1 куб. см. Загальна вартість товару склала 12 000 284,40 грн., у т.ч. ПДВ - 2 000 047,40 грн.

Отримання товару позивачем підтверджується специфікацією, актами прийому-передачі товару, видатковими накладними, дорученнями, податковою накладною №244 від 26.12.03 року та не заперечується сторонами

В подальшому між позивачем та TOB «Інвексим» було укладено договір комісії №КК/8 від 26.12.03 року, згідно з умовами якого позивач (комітент) доручає TOB «Інвексим» (комісіонер) здійснити експортну операцію з продажу переданого на комісію оптичного скла.

На виконання договору комісії №КК/8 від 26.12.03 року TOB «Інвексим» уклало 23.06.03 року контракт №WN-23/06 з компанією «CASCADE BUSINESS COMPANY LLC». За умовами вказаного контракту TOB «Інвексим» продало компанії «CASCADE BUSINESS COMPANY LLC» (США) товар (заготовку оптичного елементу з обробки - скло оптичне БК-10) за ціною 4,75 долари США за куб. см. Всього алізовано 397 150 куб. см оптичного скла на загальну суму 1 886 462,50 доларів США, що становить еквівалент 10 057 108,88 грн. за курсом НБУ.

Фактичне вивезення товару (скла оптичного БК-10) за межі митної території країни відбулось 15.01.04 року, що підтверджується належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями № 12500/4/310059, № 12500/4/310058, № 12500/4/310057, № 12500/4/4310056, № 12500/4/310055.

Вищенаведені суми податкового кредиту підтверджуються податковою накладною, виписаною позивачеві TOB «Агрорайон» в грудні 2003 року, та є належним первинним документом.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що вантажно митні декларації надані позивачем оформлені належним чином, підтверджують виконання умов договору та факт перетину митного кордону і цей факт засвідчений уповноваженим державним органом.

Крім того, у відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем не було належним чином доведено неправомірність віднесення даних сум до податкового кредиту.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення податкового кредиту у цій чатині є неправомірним.

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 10 серпня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                 

   Судді: