Рішення № 31465859, 27.05.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2013 р. Справа № 903/437/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Ліщука Руслана Володимировича

до відповідача 1 Приватного підприємства "Транс-Логіст"

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд"

про стягнення 38 056,34 грн. заборгованості

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Семенюк Л.В., дов. від 15.04.2013р.

від відповідачів: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 27.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Фізична особа-підприємець Ліщук Руслан Володимирович звернувся з позовом до приватного підприємства "Транс-Логіст", товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд" про стягнення 38 056,34грн., в т.ч. 33 596,34 грн. передоплати за товар згідно договору купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р., 3 460,00 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язань та стягнення з відповідача 1, відповідача 2 солідарно 1 000,00 грн. згідно договору поруки №16/08 від 16.08.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договорів купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р. та поруки №16/08 від 16.08.2012р. Посилається на платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, вимогу до ТзОВ "Лекс Трейд".

Ухвалою суду від 24.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 14.05.2013р. Зобов'язано сторін надати суду: позивача - рахунки-фактури, зазначені у платіжних дорученнях, відповідачів - довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; у випадку наявності заперечень щодо розрахунків надати відповідні заперечення та контррозрахунки.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав копії рахунків-фактур №СФ-0000015 від 16.08.2012р., №СФ-0000018 від 23.07.2012р., №СФ-0000019 від 27.08.2012р., №СФ-0000020 від 03.09.2012р., №СФ-0000026 від 25.09.2012р., №СФ-0000027 від 27.09.2012р., №СФ-0000031 від 03.10.2012р., №б/н від 12.10.2012р., №б/н від 18.10.2012р., №СФ-0000046 від 01.11.2012р. та звернувся із заявою від 14.05.2013р. №01-29/5458/13 про пропорційне стягнення з відповідачів витрат на оплату правової допомоги адвокату в сумі 2 000,00 грн., до заяви долучив договір про надання правових послуг адвокату від 15.04.2013р., акт виконаних робіт від 13.05.2013р., квитанцію від 13.05.2013р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №487 від 10.01.2011р.

Ухвалою суду від 14.05.2013р. розгляд справи відкладався згідно зі ст.77 ГПК України у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 27.05.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав пояснення щодо рахунку-фактури №СФ-0000025 від 18.09.2012р. та вимоги згідно п. 5.4 договору купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р. (а.с. 71).

Відповідачами всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, повноважних представників в судове засідання ПП "Транс-Логіст", ТзОВ "Лекс Трейд" не направили, позов не оспорили, хоча вчасно та належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301031549820 від 07.05.2013р., №4301031588434 від 20.05.2013р., підписом в.о. директора ТзОВ "Лекс-Трейд" Харевич О.А на ухвалах.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідачів існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час своїх повноважних представників. Крім того, ухвалами суду явка представників відповідачів в судове засіданні обов'язковою не визнавалась та вони були повідомлені, що у разі неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами.

Господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача,визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

16.08.2012р. між ФОП Ліщуком Русланом Володимировичем (покупцем) та ПП "Транс-Логіст" (продавцем) укладено договір купівлі-продажу №01/14, за умовами якого відповідач 1 зобов'язався передати позивачу гранули паливні з лушпиння соняшника (одиниці виміру та загальна кількість продукції вказуються у видаткових накладних), а позивач - прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка продукції здійснюється протягом 7-ми календарних днів з моменту перерахування покупцем грошових коштів.

На виконання умов договору згідно рахунків-фактур (а.с. 53-62) позивач на рахунок відповідача 1 перерахував 274 555,50грн., що стверджується платіжними дорученнями №324 від 16.08.2012р., №327 від 20.08.2012р., №350 від 31.08.2012р.. №338 від 23.08.2012р., №359 від 04.09.2012р., №367 від 19.09.2012р., №385 від 25.9.2012р., №386 від 27.09.2012р., №3 від 28.09.2012р., №6 від 03.10.2012р., №14 від 04.10.2012р., №34 від 12.10.2012р., №46 від 19.10.2012р., №67 від 01.11.2012р. (а.с. 15-28).

Відповідач 1 по видатковим накладним №РН-0000021 від 16.08.2012р., №РН-0000023 від 25.08.2012р., №РН-0000026 від 18.09.2012р., №РН-0000027 від 26.09.2012р., №РН-0000028 від 27.09.2012р., №РН-0000030 від 03.10.2012р., №РН-0000035 від 10.10.2012р., №РН-0000037 від 16.10.2012р., №РН-0000038 від 17.10.2012р., №РН-0000064 від 08.11.2012р., №РН-0000065 від 14.11.2012р. та товарно-транспортній накладній від 03.09.2012р. відпустив продукцію на суму 239 959,16грн. (а.с. 29-40).

Тобто, відповідач 1 свої зобов'язання щодо передачі товару згідно умов договору в повному обсязі не виконав, що спричинило звернення ФОП Ліщук Р.В. до суду з позовом про повернення попередньої оплати в сумі 34 596,34грн.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011р. №43/308-10.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідач 1 належних доказів в спростування доводів позивача суду не надав, у зв'язку з чим позовна вимога про повернення суми передоплати в розмірі 34 596,34 грн. через невиконання відповідачем 1 умов договору купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р. визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Позивачем у відповідності до п.5.3 договору купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р., ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за передачу меншої кількості продукції нараховано штраф в розмірі 10% вартості недопоставленої продукції, що становить 3 460,00грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 460,00грн. штрафу є підставною та підлягає до задоволення в силу ст.ст. 230-231 ГК України, ст.ст. 549, 627, 629 ЦК України та п. 5.3 договору.

Разом з тим, 16.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лекс Трейд» (поручитель) та ФОП Ліщуком Русланом Володимировичем (кредитор) підписано договір поруки №16/08, згідно з яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ПП «Транс-Логіст» (боржником) згідно договору купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р. (а.с. 41).

Пунктом 3 договору встановлено відповідальність поручителя в сумі 1 000,00 грн.

18.03.2013р. позивач звернувся до поручителя з листом-вимогою (а.с. 43).

Поручитель вимоги не виконав, заборгованості не сплатив.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4 ст.559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вимога до поручителя - ТзОВ «Лекс Трейд» від 18.03.2013р. пред'явлена в межах строку, визначеного ст.559 ЦК України.

Договір поруки предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Зважаючи на викладене, вимога про стягнення солідарно з відповідача 1 приватного підприємства "Транс-Логіст" та відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд" заборгованості в сумі 1 000,00грн. підставна згідно ст.554 ЦК України, договору поруки №16/08 від 16.08.2012р.

Крім того, позивач просить пропорційно стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2 000,00 грн. На підтвердження витрат подав договір про надання правових послуг адвоката від 15.04.2013р., акт виконаних робіт від 13.05.2013р., квитанцію №166 від 13.05.2013р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №487 від 10.01.2011р. (а.с. 48-51).

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

У пункті 5 інформаційного листа Вищого господарського суду від 14.07.2004р. №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (в редакції від 12.03.2009р.) зазначено, що статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами (постанова Верховного Суду України від 01.10.2002 р. зі справи №30/63).

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України»).

Разом з тим, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики (схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом №6/VI від 12.10.1999р.). Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка (постанови Верховного Суду України від 28.11.2011р. та Вищого господарського суду України від 25.07.2011р. №5002-22/3663.1-2010).

Позивач не подав обґрунтованого розрахунку та доказів в підтвердження розумності витрат на оплату послуг адвоката по даній справі.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Двойних проти України» заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.

Зважаючи на викладене, суд, з огляду на розумну необхідність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, тривалість розгляду тощо, вважає за необхідне обмежити стягнення витрат за послуги адвоката до 500,00грн.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідачів, витрати по сплаті судового збору 1675,29грн. та 486,87грн. витрат на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід віднести на відповідача 1 та 45,21грн. витрат по сплаті судового збору та 13,13грн. витрат на послуги адвоката слід віднести солідарно на відповідачів 1, 2 відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 193, 174, 216-217, 218, 230-232 ГК України, ст.ст. 549, 550, 553, 554, 559, 612, 627, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 11128 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Транс-Логіст», 18008, Черкаська область, м.Черкаси, пр.Хіміків, 3, оф.15, код ЄДРПОУ 36492711

на користь фізичної особи-підприємця Ліщука Руслана Володимировича, 43025, м.Луцьк, вул. Коперніка, буд.34, кв. 96, ідентифікаційний код 2974902014

33 596,34грн. в повернення попередньої оплати, 3 460,00грн. штрафу, 1 675,29грн. витрат по оплаті судового збору, 486,87грн. витрат за послуги адвоката. Всього - 39 218,50грн.

3. Стягнути солідарно з приватного підприємства «Транс-Логіст», 18008, Черкаська область, м. Черкаси, пр.Хіміків, 3, оф.15, код ЄДРПОУ 36492711 та товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Трейд», 43021, м. Луцьк, вул.. Шопена, 22-а, оф. 43, код ЄДРПОУ 37707250

на користь фізичної особи-підприємця Ліщука Руслана Володимировича, 43025, м.Луцьк, вул. Коперніка, буд.34, кв. 96, ідентифікаційний код 2974902014

1 000,00грн. в повернення попередньої оплати, 45,21грн. витрат по оплаті судового збору, 13,13грн. витрат за послуги адвоката. Всього - 1 058,34грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

29.05.2013р.

Суддя С.Т.Філатова