Рішення № 31465752, 13.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3699/13 13.05.13 За позовом Державного підприємства «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України»

До Державного підприємства «Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій «Технолуч»

Про стягнення 145 426,34 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Слободський Ю.І., довіреність № 370/01 від 12.12.2012

від відповідача Коваль В.В., посвідчення адвоката № 5291 28.09.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Державного підприємства «Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій «Технолуч» (далі - відповідач) про стягнення 145 426,34 грн. вартості комунальних послуг.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № ИХО - 29 від 01.05.2002р.

Ухвалою суду від 27.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/3699/13 та призначено розгляд на 29.03.2013 р.

28.03.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

28.03.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов та клопотання про застосування строків позовної давності.

29.03.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, наполягав про задоволення заяви про застосування строку позовної давності.

Сторони заявили клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін та відклав розгляд справи на 12.04.2013р.

11.04.2013р. відповідач подав через канцелярію суду додаткові заперечення по справі та клопотання про стягнення з позивача адвокатських послуг, у разі відмови у позові.

12.04.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, частково підтримав свої позовні вимоги, з урахування заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Представник відповідача проти позову заперечив, у повному обсязі.

Сторонами заявлено клопотання про продовження строків вирішення спору, на підставі ст. 69 ГПК України.

Суд задовольнив клопотання сторін та відклав розгляд справи на 13.05.2013р.

13.05.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Сторони вимог ухвал суду від 29.03.2013р. та від 12.04.2013р., в частині проведення звірки розрахунків між сторонами, не виконали.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України» (далі позивач, виконавець) та Державним підприємством «Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій «Технолуч» (далі - відповідач, замовник), з іншої сторони, 01.05.2002 було укладено договір № ИХО-29 на інженерно - господарське обслуговування (далі - договір), згідно якого замовник поручає, а виконавець приймає на себе обов'язки передавати теплову енергію, поставляти газ опитну воду, утримувати територію, вивозити сміття, здійснювати пропускний режим, охорону територій і споруд, обслуговування автоматичного телефонного зв'язку.

Умовами вказаного договору передбачено, що за інженерно-технічне та господарське обслуговування замовник сплачує виконавцю суму відповідно до протоколу узгодження договірної ціни ( п.6.1 договору). Оплата послуг та тарифів здійснюється згідно наданого виконавцем рахунку-фактури (п.6.2 договору).

Позивач вважає, що відповідач має перед ним заборгованість у с умі 145 426,34 грн. за період з листопада 2008р. по травень 2010р.

Проте позивач не надав до матеріалів справи докази дотримання ним порядку розрахунків, передбачених п.6.2 договору, зокрема, докази пред'явлення (отримання) відповідачем рахунків-фактур за спірний період.

Крім того, позивачем не враховані строки позовної давності, які підлягають застосуванню судом згідно відповідної заяви відповідача, а саме за надані позивачем послуги за період з листопада 2008р. по грудень 2009 року.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна даність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позов було подано позивачем через відділення «Укрпошти» 22.02.2013р., а період позовних вимог з листопада 2008 року по грудень 2009 року, перевищує граничний строк терміном 3 роки, встановлений чинним законодавством України, позовні вимоги позивача заявлені за вищевказаний період не підлягають задоволенню.

Щодо інших позовних вимог у розмірі 37 765,04 грн., за період з 19 лютого 2010р. по 31 травня 2010 року, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині, на підставі наступного.

Відповідачем, в підтвердження своїх заперечень, було надано для долучення до матеріалів справи відзив та наголошено на тому, що всі пред'явлені позивачем рахунки-фактури були відповідачем оплачені, в підтвердження чого представники відповідача надали належні копії рахунків-фактур, пред'явлених позивачем та докази їх оплати відповідачем ( а.с. 59-74).

Докази пред'явлення інших рахунків-фактур в рамках виконання договору № ИХО-29 від 01.05.2002р. до матеріалів справи не надано.

Наданий позивачем акт звірки-розрахукнів між сторонами, не містить жодних посилань на первинну документацію та не містить належних доказів надання рахунків-фактур, на виконання умов п.6.2 договору.

За таких обставин господарський суд не вбачає тих достатньо обґрунтованих та переконливих доказів, які б давали йому підстави для задоволення даного позову.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивачем не були надані суду належні докази в обґрунтування позову.

Відповідач заявив клопотання про стягнення з позивача вартості наданих відповідачу адвокатських послуг у розмірі 14 000,00 грн., у разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. В підтврелдення вказаного клопотання надав докази понесених витрат, а саме: - копію договору № 16 від 11.03.2013р. про надання правової допомоги у господарському спорі; - банківську виписку про оплату вартості правової допомоги на суму 14 000,00 грн.; платіжне доручення № 86 від 26.03.2013р.; - належну копію свідоцтва адвоката Коваль В.В. про право на заняття адвокатською діяльністю.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, у тому числі суми які підлягають сплаті за послуги адвоката, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідний завод спец електрометалургії Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона Національної академії наук України» (код ЄДРПОУ 02137660, адреса: 03028, м. Київ, вул. Ракетна 24) на користь Державного підприємства «Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій «Технолуч» (код ЄДРПОУ 31807880, адреса: 03150, м. Київ, вул. Боженка 13) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. - вартості понесених витрат на сплату адвокатських послуг.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 27.05.2013р.)

Суддя Мельник В.І.