Рішення № 31465255, 29.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7836/13 29.05.13

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 47 199,67 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Опанасенко Б.Ю.- представник за довіреністю № 123 від 27.12.12

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 29.05.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» про відшкодування шкоди в порядку регресу 47 199,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ СК «Український страховий стандарт» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0115-2632 від 14.05.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Geely», державний номер CA 4495 BC, а тому позивач відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Nissan», державний номер СА 5172 АТ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ТДВ СК «Райп», позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 47 199,67 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7836/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2013.

У судове засідання 15.05.2013 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 23.04.2013 виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.05.2013, не з'явився., про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 29.05.13.

У судове засідання 29.05.13 представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача повторно в судове засідання 29.05.13 не з'явився, вимог попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені інформацією з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, визначеному наказом Міністерства юстиції України від 14.12.12 № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.13, 15.05.13 було надіслано на адреси відповідача, що зазначені в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 03150 м. Київ, вул. Предславинська, 11; 02160 м. Київ, вул. Каунаська, 17, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив:

За договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0115-2632 від 14.05.2011р. ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» було застраховано автомобіль «Geely», державний номер СА 4495 ВС, страхувальником та вигодонабувачем за договором є Завгородній Руслан Олександрович, строк дії страхового полісу з 15.05.11 по 14.05.12.

Згідно довідки відділу УДАІ ГУМВС України в Черкаській області № 8984683, 31.03.2012р. на дорозі Р-10 Канів-Чигирин-Кременчук мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів:

1. «Geely», державний номер СА 4495 ВС, що належить Завгородньому Р.О. під його керуванням.

2. ВАЗ 21093, державний номер СА 1965 АС, що належить Вербицькому Володимиру Андрійовичу, під керуванням водія Мигаль Володимира Володимировича.

3. «Nissan Tiida», державний номер СА 5172 АТ, що належить Кучеренко Н.В., під керуванням водія Кущенко Станіслава Вікторовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Кущенко С.В. вимог п. 10,.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.07.2012р. у справі 2320/2073/12.

Факти, які встановлені постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.07.2012р. у справі 2320/2073/12, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення при вирішення даного спору.

Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 129 від 13.09.12, що проведене Кипою С.М. (свідоцтво судового експерта № 1126 терміном дії до 28.05.13), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Geely», державний номер СА 4495 ВС, в результаті його пошкодження при ДТП прирівнюється до вартості транспортного засобу до моменту ДТП та складає 70337,66 грн. Ринкова вартість автомобіля після ДТП (утилізаційна вартість) складає 12032,19 грн.

10.09.2012 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Geely», державний номер СА 4495 ВС, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

За страховим випадком - ДТП що сталась 31.03.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 463-205/12 від 09.10.2012р. по договору страхування № 0114-0115-2632 від 14.05.2011р визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 47699,67 грн. (ринкова вартість за вирахуванням вартості ліквідних складових та безумовної франшизи), виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 1297 від 09.10.2012р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина водія, який керував автомобілем «Nissan Tiida», державний номер СА 5172 АТ, підтверджується постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.07.2012р. у справі 2320/2073/12.

В матеріалах справи наявна інформація з бази МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля «Nissan Tiida», державний номер СА 5172 АТ, відповідно до якої згідно Полісу серії АВ № 1183807 між відповідачем, як страховиком, та громадянином Кучеренко Н.В. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв станом на момент ДТП - 31.03.12, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 500 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Geely», державний номер СА 4495 ВС, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 0114-0115-2632 від 14.05.2011р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ТзДВ «Страхова компанія «Райп» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), яка згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Geely», державний номер СА 4495 ВС

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ № 1183807) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 500 грн.

В матеріалах справи наявна копія регресної вимоги позивача за вих. № 3137 від 06.12.2012р., а її отримання відповідачем 10.12.12 підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 0368004340261.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування в розмірі 47 199,67 грн. (розмір страхового відшкодування сплаченого позивачем за мінусом франшизи: 47 699,67 грн. - 500 грн. = 47 199,67 грн.), що і заявляється позивачем до стягнення.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (02160 м. Київ, Каунаська, 17, ідентифікаційний код 31158052) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 22229921) 47 199 (сорок сім тисяч сто дев'яноста дев'ять) грн. 67 коп. страхового відшкодування, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.