Ухвала суду № 31464971, 15.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р.Справа № 2а-1670/6989/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року по справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Лон і Компані» про стягнення коштів з рахунків у банку та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, -

В с т а н о в л е н о:

У листопаді 2012 року позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту Кременчуцька ОДПІ), звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача - приватного підприємства «Лон і Компані» (далі - ПП «Лон і Компані») та стягнення з розрахункових рахунків відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 68.041,80 грн. на р/р 31115029700219, одержувач: Державний бюджет УДСКУ у Кременчуцькому районі Полтавської області, код одержувача: 37965887, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019та по податку на прибуток в розмірі 9.000,99 грн. на р/р. 31113009700219, одержувач: Державний бюджет УДСКУ у Кременчуцькому районі Полтавської області, код одержувача: 37965887, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019, посилаючись на несплату відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року адміністративний позов ПП «Лон і Компані» задоволено частково: стягнуто з розрахункових рахунків ПП «Лон і Компані» (ідентифікаційний код 34698139) кошти в рахунок погашення податкового боргу:

- по податку на додану вартість в сумі 68.041 грн. 80 коп. (шістдесят вісім тисяч сорок одна гривня 80 копійок) на р/р 31115029700219, одержувач: Державний бюджет УДКСУ у Кременчуцькому районі Полтавської області, код одержувача: 37965887, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- по податку на прибуток в розмірі 9.000 грн. 99 коп. (дев'ять тисяч гривень 99 копійок) на р/р 31113009700219, одержувач: Державний бюджет УДКСУ у Кременчуцькому районі Полтавської області, код одержувача: 37965887, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судове рішення вмотивоване посиланням на встановлений в ході судового розгляду справи факт наявності суми податкового боргу з податку на прибуток та податок на додану вартість, який на час розгляду справи не сплачено відповідачем в добровільному порядку та необґрунтованість вимоги щодо накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 68.041,80 грн. та по податку на прибуток в сумі 9.000,99 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податку. Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою підприємством самостійно задекларованих сум по податку на додану вартість згідно декларацій від 23.07.2012 року № 9042738748, від 20.08.2012 року № 9050560112 та по податку на прибуток згідно декларації від 09.08.2012 року № 41406. Відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 грн. 97 коп.

Також, Кременчуцькою ОДПІ здійснено перевірку відповідача за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.08.2012 року № 3293/15-322/34698139. За наслідками перевірки відповідачу донараховано податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 14.422,65 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 року № 0004961502.

14.09.2012 року позивачем здійснено перевірку своєчасності сплати ПДВ, за результатами якої складено акт від 14.09.2012 року № 200/15-222 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.09.2012 року № 0004981502 на суму 205 грн. та 0004971502 на суму 5.206,39 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 22.09.2012 року, що підтверджується підписом відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі, коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що узгоджена сума податкових зобов'язань у встановлені строки відповідачем не сплачена.

Доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень у адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Згідно вимог п.129.1.1. ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, на підставі чого відповідачу правомірно була нарахована пеня у розмірі 1 грн. 97 коп.

Пунктом 59.1. ст. 59 ПК України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення ( п. 59.4. ст. 59 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до зазначених вище норм Закону, відповідачу надсилалась податкова вимога від 08.05.2012 року № 409/130, яка вручена відповідачу 08.06.2012 року.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно із п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи наявність податкового боргу у відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Кременчуцької ОДПІ в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 68.041 грн. 80 коп. та по податку на прибуток в розмірі 9.000 грн. 99 коп. шляхом стягнення коштів з банківських рахунків ПП «Лон і Компані» у банках, обслуговуючих платника податків, підстави, визначені ст.ст. 201, 202 КАС України, для зміни чи скасування судового рішення у даній частині відсутні.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог Кременчуцької ОДПІ в частині накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, зазначає наступне.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, що має бути підтверджена під час судового розгляду. При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вимог щодо накладення арешту на кошти відповідача податковий орган посилається загалом на факт відсутності майна у ПП «Лон і Компані», яке могло би бути джерелом погашення податкового боргу. На підтвердження чого надано:

- відповідь Кременчуцького ВРЕВ ДАІ від 02.08.2012 року № 34/4178 про відсутність реєстрації за ПП «Лон і Компані» транспортних засобів;

- відповідь Кременчуцького міжміського бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради від 06.04.2012 року № 61/1606 про відсутність реєстрації станом на 05.04.2012 року за ПП «Лон і Компані», згідно реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухомого майна;

- відповідь Держкомзему у м. Кременчуці Полтавської області № 01/27/2219 від 18.10.2012 року, відповідно до якої, згідно земельно-кадастрової документації, ПП «Лон і Компані» як землевласник або землекористувач в межах Кременчуцької міської ради не обліковується; та зазначено про відсутність додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року, що свідчить, на думку позивача, про відсутність основних фондів ТОВ «Лон і Компані», що в свою чергу унеможливлює забезпечення виконання платником податків обов'язків у вигляді сплати податкового боргу.

Між тим, на думку колегії суддів, зазначена позивачем інформація не може вважатися безумовним доказом факту відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Так, згідно із положеннями ст. 20 ПК України органи податкової служби можуть отримувати інформацію про фінансовий і майновий стан та операції платника податків від банків, нотаріусів, митниці, інших органів державної влади, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (ст. 20 ПК України).

Судам першої та апеляційної інстанцій позивачем не наданий Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, на виконання рішенням керівника податкового органу від 10.10.2012 року про опис майна ПП «Лон і Компані» у податкову заставу (п. 89.5 ст. 89 ПК України).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом суду від 04.12.2012 року відомості про місцезнаходження ПП «Лон і Компані» за адресою: 39702, Полтавська область, Кременчуцький район, село Кривуші, вулиця Першотравнева, будинок № 3, підтверджені. А факт неподання ПП «Лон і Компані» додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток за П квартал 2012 року не є безумовним свідченням відсутності у платника податків основних фондів.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року № 2а-1670/6989/12 - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20 травня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова