Ухвала суду № 31464044, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2257/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М. та представника позивача Цівінської Н.М. розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000331501 від 27.09.2012,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» подало до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС податкові розрахунки з рентної плати за нафту, що видобуваються в Україні за жовтень 2011 року. Відповідно до розрахунку від 17.11.2011 № 9011195076, сума податкового зобов'язання за видобуток нафти складає 554186, 15 грн.

Позивач сплатив рентну плату за нафту за жовтень 2011 року у розмірі 554186, 15 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2011 року № 3624, що проведено банком 28.12.2011року.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку позивача щодо податкової звітності по рентній платі за нафту за звітний період, а саме - жовтень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №316/15-30019775 від 12.09.2012.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме - на 28 днів..

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000331501 від 27.09.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати штрафу в розмірі 10% по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні у сумі 55 214, 30 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення винесене відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За загальним правилом, встановленим статтею 126 ПК України («Порушення правил сплати (перерахування) податків») у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового борг

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати рентної плати за нафту, що видобувається в Україні врегульовано в розділі Х Податкового кодексу України.

Пунктом 256.1 ст. 256 ПК України визначено платниками рентної плати (далі -платники) - суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

Пунктом 260.1 ст. 260 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

За правилами, встановленими пунктом 260.3 ст. 260 ПК України, платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 260.5 ст. 260 ПК України, платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Пунктом 260.7 ст. 260 ПК України встановлено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З наведених норм чинного податкового законодавства вбачається, що граничним строком для подання звітного податкового розрахунку за базовий звітний (податковий) період є 20-тий календарний день наступного місяця, який слідує за звітним місяцем, а граничним строком для сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного у поданому платником податку податковому розрахунку за податковий (звітний) період, є наступні 10 календарних днів, які настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання звітного податкового розрахунку за базовий звітний (податковий) період. Відповідно до п. 261.1. ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Укргазвидобування» несвоєчасно сплачене самостійно визначене грошове зобов'язання за жовтень 2011 року. Відповідно до розрахунків з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні від 17.11.2011 року № 9011195076 грошове зобов'язання підлягало сплаті 30.11.2011 року, проте фактично оплата відбулася 28.12.2011 року, тобто із затримкою на 28 днів, що вірно було встановлено органом державної податкової служби.

Більше того, слід зазначити, що позивач не спростовує факту оплати грошового зобов'язання за межами строку.

Виходячи з цього, застосування податковим органом до позивача фінансових санкцій за порушення строку самостійно визначеного грошового зобов'язання є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.