Ухвала суду № 31463998, 14.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15774/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Федотова І.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альянс Технолоджіз» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ТОВ «Компанія «Альянс Технолоджіз» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19 червня 2012 року № 00002132250 ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 червня 2012 року № 00002132250, зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 1 336, 26 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альянс Технолоджіз» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду вмотивовано тим, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби №461 від 06.06.2012 року підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, абзацу другого пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 30.05.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №203/22-511/35689701 від 07.06.2012 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Альянс Текнолоджіз» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 року (далі - Акт), відповідно до висновків якого, позивачем порушено пункти 44.1, 44.6 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 133 626,00 гривень.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 00002132250, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 133 626,00 гривень.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві № 5255/10/12/114 від 27.08.2012 року та Рішенням Державної податкової служби України №4192/0161-12/10-2115 від 25.10.2012 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 19 червня 2012 року №00002132250 залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.01.2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №100111 (далі - Договір №100111).

На виконання зазначеного договору ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» виписано на адресу позивача податкові накладні від 13.04.2011 року №1 на суму 775 036,84 грн., від 15.04.2011 року №3 на суму 16 836,65 грн. та від 19.04.2011 року № 5 на суму 9 880,03 грн. Перерахування коштів позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» за поставлений товар підтверджується банківськими виписками по рахунку, відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Марфін Банк».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент підписання договору купівлі-продажу, видаткових накладних, податкових накладних, контрагент позивача - ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, був зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вироки суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивності вказаного підприємства, відсутні.

При цьому, відповідно до інформації з офіційного сайту Державної податкової служби України, у ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» свідоцтво платника податку на додану вартість №21511040 анульовано 28 вересня 2011 року, тобто вже після здійснення господарських операцій та складання на користь позивача податкових накладних.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Енвіжіонекст ЮА», в подальшому, майже у повному обсязі, реалізовані ТОВ «Квант» та ТОВ «ЕСУ», що підтверджується виписаними видатковими та податковими накладними. Розрахунки ТОВ «Квант» та ТОВ «ЕСУ» з позивачем підтверджуються банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим підпунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

До того ж, колегія суддів враховує, що відповідачем при проведенні перевірки позивача щодо правомірності формування податкового кредиту за взаємовідносинами ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» взагалі не були дослідженні первинні документи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка директора ТОВ «Енвіжіонекст ЮА»Іванов С.Є. повністю підтвердив реальність господарських операцій з позивачем, а також той факт, що ним особисто підписувалися договір купівлі-продажу, видаткові та податкові накладні, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Енвіжіонекст ЮА» податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: І.В. Федотов

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Федотов І.В.

Кучма А.Ю.