Постанова № 31463896, 28.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа № 920/316/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Абрамовича О.В. (дов. від 09.01.2013р. №01-12/17),

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1225 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 22.03.13р. у справі № 920/316/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад", м.Охтирка,

до Охтирської міської ради, м.Охтирка,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Виконавчій комітет Охтирської міської ради, м.Охтирка,

про стягнення 410296,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.03.2013р. (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Охтирської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" 410296,00 грн. різниці між встановленими тарифами по наданню послуг водопостачання населенню та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво та надання цих послуг за 1, 2, 3 квартали 2012 року., а також 8205 грн. 93 коп. витрат по оплаті судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скарга обґрунтована тим, що суд не надав належної оцінки тому, що відшкодування різниці за 2012р. законодавчо врегульовано «Порядком та умовами надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», затвердженим Постановою КМУ від 11.06.2012р. №517.

Як зазначає апелянт, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що надають населенню послуги з централізованого водопостачання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості. Обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на послуги з централізованого водопостачання і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, з урахуванням перерахунків за низькоякісні та надані не в повному обсязі послуги та відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої надавачами послуг.

ТОВ «Водоторгприлад» виконало частину вимог даного Порядку. На підставі поданих відповідно до порядку документів позивачеві було б перераховано на його рахунок з державного бюджету субвенцію на погашення заборгованості за І-ІІІ квартали 2012р. з різниці в тарифах на послуги водопостачання відповідно до положень ст.ст. 105 та 106 Бюджетного кодексу України. Однак, позивач в подальшому відмовився виконувати вимоги Порядку.

Крім того, відповідач посилається на те, що у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування виконують свої повноваження в межах бюджетного фінансування. З урахуванням того, що бюджетом м.Охтирка на 2012р. та на 2013р. видатки на відшкодування ТОВ «Водоторгприлад» різниці в тарифах на послуги з водопостачання не передбачені, немає законних підстав для їх виплати, оскільки це суперечитиме вищевказаним вимогам законодавства України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач та третя особа у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 16.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В жовтні 2013р. ТОВ «Водоторгприлад» звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Охтирської міської ради 410296,00 грн. різниці між встановленими тарифами по наданню послуг водопостачання населенню за 1, 2, 3 квартали 2012 року.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Водоторгприлад" надає послуги з централізованого водопостачання, які виробляються та надаються на підставі ліцензії на централізоване водопостачання серія АВ № 325925, виданої Сумською обласною державною адміністрацією 18.02.2008 року. Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 97 від 18.05.2011р "Про затвердження підприємств - виконавців житлово-комунальних послуг та комунальних послуг в місті" ТОВ "Водоторгприлад" визначено виконавцем послуг з водопостачання по місту Охтирка.

14.12.2011 року виконавчим комітетом Охтирської міської ради прийняте рішення "Про встановлення ТОВ "Водоторгприлад" тарифів на послуги з централізованого водопостачання для населення та бюджетних установ міста" за № 231.

Розрахунок собівартості витрат встановленого тарифу виконаний відповідно до "Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", затвердженого Постановою КМУ № 869 від 01.06.2011р., що підтверджено висновком УЖКГ № 1825 від 09.11.2011р.

Як зазначає позивач, в розрахунковому тарифі планова собівартість послуг з централізованого водопостачання для населення складає 4393294,00 грн., а плановий дохід в прийнятому тарифі становить - 3660525,00 грн., тобто кожна з статей витрат, в діючому тарифі, на послуги з централізованого водопостачання для населення зменшена на 16,7 відсотків, у зв'язку з тим, що тариф залишили на рівні, зазначеному в рішенні виконавчого комітету Охтирської міської ради "Про погодження ТОВ "Водоторгприлад" тарифу на послуги з централізованого водопостачання для населення та бюджетних установ міста" № 118 від 23.05.2008р., а саме - 3,55 грн., тоді як фактично він повинен був становити з нульовим показником рентабельності - 4,26 грн.

У висновку Державної інспекції з контролю за цінами № 140 від 11.07.2011р. "Щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг" зазначено: "...розрахунок планових витрат на послуги з централізованого водопостачання визначений для населення в розмірі 4,32 грн. за один кубічний метр води є економічно обґрунтованим".

Розрахунки обсягу заборгованості за минулі роки різниці в тарифах на послуги водопостачання, що надані населенню, погоджені в.о. міського голови.

Зазначені в названих розрахунках обсяги заборгованості різниці в тарифі на послуги з водопостачання, надані населенню, узгоджені на засіданнях Обласної територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, 09.07.2012р., 07.08.2012р., 29.11.2012р. на суму 410296,00 грн., що підтверджується відповідними протоколами засідань: № 22 від 09.07.2012 р., № 30 від 07.08.2012р. та № 66 від 29.11.2012р. відповідно по періодам: І квартал 2012р - 123059 грн. 00 коп.; ІІ квартал 2012р. - 144708 грн. 00 коп.; ІІІ квартал 2012р. - 142529 грн. 00 коп.

Двічі - 19.09.2012р. та 17.12.2012р. ТОВ "Водоторгприлад" зверталось до Охтирської міської ради з проханням відшкодувати підприємству, за рахунок видатків місцевого бюджету, різницю в тарифі на послуги з водопостачання, надані населенню в сумі 410296,00 грн.

Охтирською міською радою листом від 12.10.2012р. № 1889 за підписом начальника Управління житлово-комунального господарства та листом від 09.01.2013р. № 01-07/26 за підписом в.о міського голови, відмовлено в відшкодуванні зазначеної суми.

Позивач вважає, що в результаті неналежного виконання відповідачем визначених Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про ціни і ціноутворення" господарських зобов'язань, щодо відшкодування з місцевого бюджету м. Охтирка, ТОВ "Водоторгприлад" різниці між встановленим розміром тарифів на послуги з централізованого водопостачання та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг підприємству заподіяні збитки на суму 410296,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в своєму зверненні ТОВ «Водоторгприлад» просив прийняти рішення про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання на підставі розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат. Тобто, в самому зверненні позивач зазначив, що тариф є економічно обґрунтованим. Встановлювати вищим тариф, ніж зазначено у зверненні, Виконавчий комітет Охтирської міської ради не мав ніякого права. А само ТОВ «Водоторгприлад» не вжило ніяких заходів щодо встановлення вищого тарифу- не здійснив розрахунок вищого (за його словами економічно обґрунтованого) тарифу, не звернувся до відповідача з проханням його затвердити. Тобто, на думку відповідача, в даному випадку має місце прострочення кредитора, оскільки саме кредитор (позивач) не вчинив дій (не звернувся та не надав відповідний розрахунок, не подав відповідний пакет документів) щодо встановлення вищих, рентабельних тарифів на послуги з централізованого водопостачання.

22.03.2013р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яким позов задоволено, з тих підстав, що в результаті неналежного виконання відповідачем визначених Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про ціни і ціноутворення" господарських зобов'язань щодо відшкодування з місцевого бюджету м. Охтирка ТОВ "Водоторгприлад" різниці між встановленим розміром тарифів на послуги з централізованого водопостачання та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, підприємству заподіяні збитки на суму 410296,00 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, позивач просив суд стягнути з відповідача різницю в тарифах на послуги з водопостачання за І-ІІІ квартали 2012 року.

Порядок відшкодування даної різниці врегульований «Порядком та умовами надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», затвердженим Постановою КМУ від 11.06.2012 р. № 517 (надалі - Порядок).

Порядком передбачено, що погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг централізованого водопостачання тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення даної заборгованості.

Головним розпорядником субвенції є Мінрегіон. Відповідальними виконавцями відповідної бюджетної програми є Мінрегіон і Казначейство. Перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 грудня 2012 р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості.

Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що надають населенню послуги з централізованого водопостачання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.

Обсяг заборгованості визначається надавачами послуг на підставі таких підтвердних документів:

1) розрахунок фактичної собівартості виробництва послуг з централізованого водопостачання, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи надавача послуг, скріпленим печаткою;

2) копія рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання;

3) звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств, засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи надавача послуг, скріпленим печаткою, зокрема: з надання послуг з водопостачання та водовідведення (за формою № 1С-водопостачання, водовідведення);

4) звіт про роботу водопроводу (за формою № 1-водопровід).

Обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на послуги з централізованого водопостачання і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, з урахуванням перерахунків за низькоякісні та надані не в повному обсязі послуги та відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої надавачами послуг.

Розрахунок обсягу заборгованості складається за формою згідно з додатком 3 Порядку, погоджується відповідним структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування та разом з документами, зазначеними у пункті 5 Порядку, подається учасниками розрахунків територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006р. № 190 «Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу», для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості. Територіальні комісії протягом двох тижнів з дня надходження зазначених документів приймають рішення про узгодження обсягу заборгованості.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що учасники розрахунків подають до місцевого фінансового органу:

1) договір про організацію взаєморозрахунків, укладений в установленому порядку;

2) рішення територіальної комісії про узгодження: обсягу заборгованості; суми додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість учасників розрахунків;

4) документи, зазначені у пункті 5 Порядку;

5) акти звіряння заборгованості, складені учасниками розрахунків, із зазначенням суми заборгованості, яка виникла на дату підписання договору про організацію взаєморозрахунків;

6) довідку органу державної податкової служби про розмір податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), у тому числі реструктуризованого розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, не сплачених на день видачі довідки, що засвідчена підписом керівника такого органу, скріпленим печаткою (за наявності податкового боргу);

7) довідку органу державної податкової служби про розмір боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) із сплати частини прибутку (доходу) та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка, до державного бюджету, не сплачених на день видачі довідки, що засвідчена підписом керівника такого органу, скріпленим печаткою (для вугледобувних підприємств);

8) довідку підприємства про розмір боргу, зазначеного в підпункті 7 цього пункту, що засвідчена підписом керівника підприємства, скріпленим печаткою (для енергогенеруючих підприємств);

9) акт звіряння розрахунків між Мінфіном та енергогенеруючими компаніями про розмір плати таких компаній за надання державних гарантій та плати користування субкредитами, наданими для впровадження проектів розвитку ринку електроенергії, реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва, у тому числі обсяг надходжень внаслідок стягнення пені за невиконання умов надання кредитів, а також про розмір зазначених субкредитів;

10) акт звіряння розрахунків між Держрезервом та енергогенеруючими компаніями за отримані матеріальні цінності;

11) довідку органу державної податкової служби про наявність реструктуризованих за договорами податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку із застосуванням статті 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Місцеві фінансові органи узагальнюють подані відповідно до пункту 9 Порядку документи та надсилають щомісяця до 5 і 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням обласних і Київської міської та фінансовому управлінню Севастопольської міської держадміністрацій договори про організацію взаєморозрахунків та реєстри договорів для формування та поданні щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, договори про організацію взаєморозрахунків.

Казначейство перевіряє договори про організацію взаєморозрахунків та подає Мінфіну інформацію про обсяг заборгованості.

Мінрегіон узагальнює подані документи, формує узагальнений реєстр договорів про організацію взаєморозрахунків та подає його щомісяця до 10 і 25 числа Мінфіну.

Мінфін на підставі інформації, поданої Казначейством, та узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків, поданого Мінрегіоном, приймає рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, яке доводиться до відома Казначейства.

Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1132 і Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого Мінфіном.

Розрахунки проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації розподіляють субвенцію між бюджетами районів, районів у м. Києві та м. Севастополі і міст обласного значення на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків, а також можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенції без розподілу її між зазначеними бюджетами за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Для проведення розрахунків з погашення заборгованості їх учасники відкривають рахунки в територіальних органах Казначейства.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Водоторгприлад» виконав частину вимог даного Порядку:

- зробив розрахунок фактичної собівартості виробництва послуг з централізованого водопостачання,

- отримав рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання (рішення №231 від 14.12.2011р.);

- погодив з органом місцевого самоврядування розрахунок обсягу заборгованості (протоколи засідань: № 22 від 09.07.2012 р., № 30 від 07.08.2012р. та № 66 від 29.11.2012р. відповідно по періодам: І квартал 2012р - 123059 грн. 00 коп.; ІІ квартал 2012р. - 144708 грн. 00 коп.; ІІІ квартал 2012р. - 142529 грн. 00 коп.);

- отримав рішення територіальної комісії про узгодження обсягу заборгованості.

Однак, в подальшому, ТОВ «Водоторгприлад» відмовився виконувати вимоги даного Порядку. Йому необхідно було:

- відповідно до пункту 4 Порядку укласти договір про організацію взаєморозрахунків,

- відповідно до пункту 9 Порядку надати пакет документів до управління фінансів Охтирської міської ради,

- відповідно до пункту 14 Порядку відкрити рахунок в територіальному органу

Казначейства.

Тобто, позивач не подав відповідний пакет документів на підставі яких йому було б перераховано на його рахунок з державного бюджету субвенцію на погашення заборгованості за І-ІІІ квартали 2012р. з різниці в тарифах на послуги водопостачання відповідно до положень ст.ст. 105 та 106 Бюджетного кодексу України, а звернувся до суду з даним позовом.

Висновки ж місцевого господарського суду про неналежне виконання відповідачем визначених Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про ціни і ціноутворення" господарських зобов'язань, щодо відшкодування з місцевого бюджету м. Охтирка, ТОВ "Водоторгприлад" різниці між встановленим розміром тарифів на послуги з централізованого водопостачання та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг та заподіяння в результаті цього збитків позивачу на суму 410296,00 грн. є такими, що не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Частина 2 наведеної статті визначає, що установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Як вже було зазначено раніше, 14.12.2011 року виконавчим комітетом Охтирської міської ради прийняте рішення "Про встановлення ТОВ "Водоторгприлад" тарифів на послуги з централізованого водопостачання для населення та бюджетних установ міста" за № 231, яким для населення встановлено тариф 3,55грн. за куб.м., однак з наведеного рішення не вбачається, що цей тариф був затверджений в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, який був заявлений для затвердження позивачем, так само як і не вбачається визначення джерел для відшкодування різниці між встановленими розмірами тарифів за рахунок коштів відповідного бюджету. Натомість відповідач зазначає, що бюджетом м. Охтирка на 2012 рік та 2013 рік видатки на відшкодування ТОВ «Водоторгприлад» різниці в тарифах на послуги з водопостачання не передбачені.

Доказів оскарження рішення виконкому від 14.12.2011 року згідно положень ч.2 ст. 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення" позивачем надано не було.

Однак джерело відшкодування даної різниці, як вже було наведено раніше, встановлено «Порядком та умовами надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», затвердженим Постановою КМУ від 11.06.2012 р. № 517, однак позивачем не були дотримані всі вимоги необхідні для такого відшкодування.

Так само місцевим господарським судом при задоволенні позовних вимог про стягнення збитків не враховані положення Цивільного кодексу України, стаття 22 якого визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом вищезазначеної статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.01.2013 року у справі №5011-71/2684-2012.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, наявності в діях відповідача складу цивільно-правової відповідальності, а відтак рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є помилковим.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення господарського суду Сумської області від 22.03.13р. у справі № 920/316/13-г слід скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Охтирської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.03.13р. у справі № 920/316/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоторгприлад» (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул.Сковороди,1 р/р 26004294207 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м.Київ, МФО 380805, код ЕДРПОУ 31641315) на користь Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул.Жовтнева,11, код 36467402, р/р 35416011000693 в ГУ УДК в Сумській області, МФО 837013,) 4102,96 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 27.05.2013р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Хачатрян В.С.