Постанова № 31460656, 29.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №5006/12/213пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників сторін: від позивача: Калашник А.М. за довіреністю б/н від 07.08.2012р.від відповідача:Рудяк О.І. за довіреністю №21-12/12-22 від 21.12.2012р.від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ на рішення господарського судуДонецької області від22.01.2013р.по справі№5006/12/213пн/2012 (суддя Тоцький С.В.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво Альтком» м. Донецькдо товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, м. КиївпроВизнання виконавчого напису вчиненого 05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на договорі фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2260, про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, м. Київ про визнання виконавчого напису вчиненого 05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на договорі фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2260, про повернення товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" предмету лізингу на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 30.11.2012р. до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, м. Київ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.01.2013р. та додатковим рішенням від 24.01.2013р. позовні вимоги задоволені. Визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на договорі фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2260, про повернення ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" предмету лізингу на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00грн. Скасовані заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду Донецької області по справі за №5006/12/2013пн/2012 від 30.11.2012р. до закінчення розгляду справи по суті та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1609,50грн.

Рішення обґрунтоване тим, що надані відповідачем документи приватному нотаріусу ОСОБА_9, для вчинення виконавчого напису не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України та порушують право позивача на володіння майна згідно умов передбачених договором фінансового лізингу (оренди) №L640-04/07 від 26.04.2007р.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 22.01.2013р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем для вчинення виконавчого напису було надано нотаріусу оригінали договору фінансового лізингу з додатками та з усіма угодами про внесення змін до договору з додатками. Вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не були витребувані матеріали виконавчого провадження. Також скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем для здійснення виконавчого напису було надано договір фінансового лізингу, аркуші якого не з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, а висновки стосовно необхідності скріплення пронумерованих аркушів печаткою та підписом відповідальної особи позивача є такими, що не передбачені законодавством України. На думку апелянта, відповідач має право у безспірному порядку вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача за наявності простроченої заборгованості більше ніж 30 днів та вважає безпідставним посилання господарського суду на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом».

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивач у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін з підстав законності та обґрунтованості.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомила.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (Лізингоодержувач) 26 квітня 2007р. було укладено договір фінансового лізингу №L640-04/07, за умовами якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації у володіння та користування протягом усього строку лізингу за плату (лізингові платежі) майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів та не може бути менше одного року.

За приписами пункту 2.1. договору Лізингоодержувач самостійно на власний ризик обирає предмет лізингу та продавця.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість предмету лізингу складає 344637,25грн., в тому числі 20% ПДВ: 57439,54грн.

Згідно з пунктом 4.1. договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в Графіку (пункт 4.2. договору).

Пунктом 8.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами 26.04.2007р. був підписаний Додаток №1 - Графік платежів, Додаток №2 - Специфікація відповідно до якої предметом договору є вантажний автомобіль МАN26413 на суму 344637,25грн., Додаток №4 - Загальні умови фінансового лізингу.

22 червня 2007р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі предмету лізингу, відповідно до якого Лізингодавець передав, а Лізингодавець прийняв предмет лізингу, а саме: вантажний автомобіль МАN 26.413, № кузова/шасі НОМЕР_2.

Додатковою угодою сторони внесли зміни до пункту 3.1. договору, відповідно до якого вартість предмету лізингу становить 376216,20грн.

Додатковими угодами від 02.03.2009р., 02.08.2010р., 01.12.2010р., 04.05.2011р. сторони внесли зміни до Додатку №1 - Графік платежів та виклали його в новій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що за своєю природою даний договір є договором фінансового лізингу, до якого застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІІІ Цивільного кодексу України, розділу 6 Господарського кодексу України та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 1 статі 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

02 листопада 2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 із заявою №1935-11/12 з вимогою вчинити виконавчий напис на договорі фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. для повернення предмету лізингу в безспірному порядку.

05 листопада 2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_9 був вчинений виконавчий напис про повернення товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на корись товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" об'єкту фінансового лізингу вантажний автомобіль МАN 26.413, № кузова/шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, 2004 року виписку у кількості 1 одиниця, загальною вартістю 376216,2грн., який був переданий у користування на умовах фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. за невиплачену в строк заборгованість всього у розмірі 498037,26грн.

Приписами статті 18 Цивільного кодексу України зазначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку 08.11.2012р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №2260, виданого 05.11.2012р.

З матеріалів справи вбачається, а господарським судом не враховано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 29.10.2012р. надіслав позивачу товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво" АЛЬТКОМ" телеграми №105102 та №105103 про прийняття рішення про дострокову відмову від договору № L640-04/07 від 26 квітня 2007р.

Відповідно до умов пункту 6.1. договору фінансового лізингу (оренди) № L640-04/07 від 26 квітня 2007р. сторони домовились, що Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у Лізингоотримувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач: використовує предмет лізингу з порушенням умов цього договору, в тому числі пунктів 8.1.1, 8.1.2, 8.1.7 Загальних умов; не сплатив лізингових платежем (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів; у відношенні Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство; погіршує стан предмета лізингу, а також, якщо з його відома та/або бездіяльності предмет лізингу погіршується третіми особами; до закінчення терміну дії договору укладає договори, що полягають у розпорядженні предметом лізингу (продаж, передача, застава, дарування, обмін, оренда, сублізинг і т.п.), окрім тих, що письмово погоджені з Лізингодавцем.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідач 05 листопада 2012р. звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_9 з договором фінансового лізингу (оренди) №L640-04/07 від 26 квітня 2007р., щоб останній вчинив виконавчий напис щодо повернення майна, вантажного автомобіля, на користь відповідача, лізингодавця, товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", який знаходився у позивача.

Як зазначалося раніше, 05 листопада 2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_9 був вчинений виконавчий напис про повернення товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на корись товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" об'єкту фінансового лізингу вантажний автомобіль МАN 26.413, № кузова/шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, 2004 року виписку у кількості 1 одиниця, загальною вартістю 376216,2грн., який був переданий у користування на умовах фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. за невиплачену в строк заборгованість всього у розмірі 498037,26грн.

Відповідно до статей 7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше ніж 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

В силу статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів визначений Кабінетом Міністрів України постановою від 29.06.99р. №1172.

В силу пункту 8 Переліку такими документами є договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.

Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» встановлені вимоги до змісту виконавчого напису нотаріуса, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями - не більше одного року. При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частина 3 вказаної норми визначає, що відмова від договору лізингу є вичиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Така відмова була вчинена 29.10.2012р., що підтверджується, як зазначалось раніше, телеграмою, наявною у матеріалах справи.

Умовами договору також передбачено, що договір може бути достроково припинено, за ініціативою відповідача, якщо позивач не виконує будь-якого із своїх зобов'язань за таким договором, в тому числі зобов'язань по сплаті штрафу, пені, неустойки тощо.

Враховуючи той факт, що позивач не виконував належним чином свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів в повному обсязі та в строки, передбачені умовами договору, відповідач правомірно звернувся до нотаріуса з вчиненням виконавчого напису. Станом на 05.11.2012р. прострочення становило більше 30 днів, що відповідно до умов договору та частини 2 статті 7 Закону України «про фінансовий лізинг» є підставою для вчинення виконавчого напису.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані відповідачем документи приватному нотаріусу ОСОБА_9, для вчинення виконавчого напису не відповідають вимогам Законодавчих та нормативно правових актів України та порушують право позивача на володіння майна згідно умов передбачених договором фінансового лізингу (оренди) №L640-04/07 від 26 квітня 2007р. з огляду на наступне.

Як зазначалося раніше, за приписами статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

За приписами абзацу 2 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011р. №10 спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів відзначає, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність у кредитора права звернення стягнення на предмет лізингу для задоволення його вимог за договором лізингу, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі або встановити наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 Господарського процесуального кодексу України, статей 1 і 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а у відповідності до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Відповідно до абз. 3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011р. №10 зазначено, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Судом першої інстанції вищенаведені норми чинного законодавства та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України не враховано та безпідставно в межах господарського спору про право, основаного на вчинені нотаріальної дії, надано оцінку діям нотаріуса, який не є відповідачем в господарській справі, та безпідставно зазначено про те, що при вчиненні виконавчого напису не були дотримані вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України приватним нотаріусом.

Також, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджуються висновки господарського суду щодо ненадання відповідачем повного пакету документів приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами не довів, що відповідачем не були надані відповідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Колегія суддів вважає помилковим посилання господарського суду на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки даний Закон не регулює питання вчинення виконавчого напису.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до прийняття невірного рішення.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проте всупереч зазначених норм права, позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2013р. у справі №5006/12/213пн/2012 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову у зв'язку із недоведеністю вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2013р. у справі №5006/12/213пн/2012 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2013р. у справі №5006/12/213пн/2012 - скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво Альтком» м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, м. Київ про визнання виконавчого напису вчиненого 05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на договорі фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2260, про повернення товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" предмету лізингу на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 163, код ЄДРПОУ 32794511, п/р 26006055576000 в Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 335076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, п/р №2600514928 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 300335) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 573,50грн.

Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1. Позивачу;

2-3. Відповідачу;

4. У справу;

5. ДАГС;

6. ГСДО.