Рішення № 31460377, 28.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2013 р. Справа № 906/656/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Демченко М.С. (довіреність №115 від 27.05.13.)

від відповідача: Бреднєв О.О. (довіреність від 27.05.13)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Елпіс-Україна" (м.Київ, Голосіївський район)

до Дочірнього підприємства "Агрофірма "ЯН" (с.Немиринці, Ружинський район, Житомирська область)

про стягнення 162672,10 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 162672,10грн., з яких: 141454,00грн. боргу за поставлену продукцію, 21218,10грн. штрафу за несвоєчасну сплату боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Приватним підприємством "Елпіс-Україна" (продавець/ позивач) та Дочірнім підприємством "Агрофірма "ЯН" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №103, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію за ціною та на умовах викладених у рахунках-фактурах та накладних.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 172816,00грн., що підтверджується видатковими накладними №EU-0000193 від 16.03.12 на суму 32016,00грн., №EU-0000319 від 28.04.12 на суму 38000,00грн., №EU-0000548 від 12.07.12 на суму 56800,00грн., №654 від 08.08.12 на суму 38000,00грн., №1060 від 09.11.12 на суму 8000,00грн.(а.с.11-15).

За п.3.2 договору, відповідач зобов'язався оплатити продукцію на протязі 60 (шестидесяти) календарних днів з дня одержання продукції на суму, вказану у видатковій накладній.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 141454,00грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків.

26.02.13 позивач надіслав відповідачу претензію №60, в якій просив сплатити заборгованість, у відповідь на яку, відповідач зобов'язався погасити заборгованість згідно графіку (а.с.18-20).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 141454,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.6.2 договору просить стягнути з відповідача 21218,10грн. штрафу.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За п.6.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції покупець сплачує штраф в розмірі 15% від несвоєчасно оплаченої суми боргу.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його нарахування правильним та таким, що підлягає задоволенню.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "ЯН" (13643, Житомирська область, Ружинський район, с.Немиринці, вул.Дзержинського,58; код 30847917) на користь Приватного підприємства "Елпіс-Україна" (01013,м.Київ, Голосіївський район, вул.Будіндустрії,7; код 32956789) - 141454,00грн. боргу, 21218,10грн. штрафу, 3253,44грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати: