Ухвала суду № 31458819, 22.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" травня 2013 р. Справа № 817/496/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ ВІКТОРІЯ" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ПБФ Вікторія" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0004362342 та № 0004352342 від 19.09.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.09.2012 року: №0004362342, згідно з яким ТОВ "ПБФ Вікторія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35905,00 грн., з яких 28724 грн. - основного платежу та 7181 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та № 0004352342, згідно з яким ТОВ "ПБФ Вікторія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 33032 грн., з яких 33032 грн. - основний платіж.

Не погоджуючись з даною постановою, Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 23.08.2012 по 30.08.2012 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПБФ ВІКТОРІЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Укрпромтехресурс Лтд" та ТОВ "ВІП Союз" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 443/22-200/37198017 від 06.09.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 33032,00 грн. та порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 195.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 28724,00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.09.2012 року прийняті податкові повідомлення - рішення №0004362342 від 19.09.2012 року, згідно з яким ТОВ "ПБФ Вікторія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35905,00 грн., з яких 28724 грн. - основного платежу та 7181 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та № 0004352342 від 19.09.2012 року, згідно з яким ТОВ "ПБФ Вікторія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 33032 грн., з яких 33032 грн. - основний платіж.

Судом встановлено, що 01 грудня 2011 року між ТОВ «ВІП Союз» (Продавець) та ТОВ "ПБФ Вікторія" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу за №21/12, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця електрообладнання, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору. Поставка товару здійснюється на умовах EXW франко-склад Продавця згідно інструкцій Покупця.

На виконання умов договору №21/12 від 01.12.2011 року ТОВ «ВІП Союз» виписано позивачу видаткову накладну № РН - 000032 від 20.12.2011 року, податкову накладну від 20.12.2011 року, рахунок-фактуру № СФ - 0000041 від 01.12.2011 року на суму 73440,00 грн., у тому числі ПДВ 12240,00 грн., згідно яких позивачу поставлено трансформатор масляний ТМ-400/10-0,4 УЗ у кількості 1 шт. та трансформатор масляний ТМ-25/6-0,4 УЗ у кількості 1 шт.

Факт виконання договору підтверджуються, товарно-транспортними накладними та завданнями на перевезення.

На виконання усного договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "ПБФ Вікторія" (Покупець) та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» (Продавець), останнім для позивача було поставлено товарно-матеріальні цінності (сповіщувачі димові, кабеля, трелі, жолоби тощо), в зв'язку з чим виписано видаткову накладну від 06.12.2011 року та податкову накладну від 06.12.2011 року, рахунок-фактура від 28.11.2011 року. Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Факт виконання договору підтверджуються видатковою накладною від 06.12.2011 року, податковою накладною від 06.12.2011 року та рахунком-фактурою від 28.11.2011 року

Згідно з пп.4.1.27 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Серед таких обмежень витрати на придбання електрообладнання, які були виключенні відповідачем зі складу витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На виконання умов Договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД», ТОВ «ВІП Союз», останніми виписано видаткові та податкові накладні, що підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» та ТОВ «ВІП Союз». Дані документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

Відтак, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених на оплату товару, отриманого від ТОВ «ВІП Союз» і з ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД», відповідає вимогам пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність виключення відповідачем сум, сплачених на оплату вартості придбаного товару зі складу витрат позивача.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, як факт підтвердження поставки товару є безпідставним.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів були вчинені реально, з використанням у власній господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей, то позивач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України

Щодо податкового повідомлення-рішення №0004362342 від 19.09.2012 року, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного .

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (електрообладнання, сповіщувачів димових, кабелів, трелі, жолобів тощо) відсутні. Суд прийшов до вірного висновку, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту товариства сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (електрообладнання, сповіщувачів димових, кабелів, трелі, жолобів тощо), відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами купівлі-продажу не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кредит по отриманих позивачем від ТОВ «ВІП Союз» та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» товарно-матеріальних цінностях повністю підтверджено відповідними податковими накладними, що не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «ВІП Союз» та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» для ТОВ "ПБФ Вікторія" містять всі необхідні обов'язкові реквізити. Крім того, зобов'язання за договорами купівлі-продажу були виконані сторонами в повному обсязі, розрахунок проведений у відповідності до умов договорів, заборгованість ТОВ "ПБФ Вікторія" перед ТОВ «ВІП Союз» та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» відсутня.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0004362342 та №0004352342 від 19.09.2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБФ ВІКТОРІЯ" вул.Волинської Дивізії,15,кв.197,м.Рівне,33016

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023