ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" травня 2013 р. Справа № 911/960/13
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Департамент захисту та безпеки «Легіон», м.Васильків
про стягнення 140389255,50 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: Стельмах Н.В.
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Департамент захисту та безпеки «Легіон» (далі - відповідач) про стягнення 140389255,50 грн.
Провадження у справі №911/960/13 порушено відповідно до ухвали суду від 20.03.2013 року та призначено справу до розгляду на 04.04.2013 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 04.04.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався на 16.04.2013 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.04.2013 року повторно не з'явився. Розгляд справи відкладався до 14.05.2013 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.05.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.
Між Акціонерним банком «ТАВРИКА», (перейменований у Публічне акціонерне товариство «БАНК «ТАВРИКА» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») (надалі - позивач або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Департамент захисту та безпеки «Легіон», (надалі - відповідач або Позичальник ) 07.06.2010 року було укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №07-05-10-КЛ (далі - Кредитний договір), згідно якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 70 000 000,00 грн. терміном користування з 07.06.2010 року по 06.06.2011 року включно, при цьому плату за користування кредитними коштами встановлено в розмірі 18% відсотків в гривні. Цільове використання кредитних коштів - поповнення обігових коштів (здійснення господарської діяльності згідно Статуту).
В подальшому між Банком та Позичальником було укладено низку Додаткових угод до Кредитного договору, за якими змінювалась плата за користування кредитними коштами в розмірі 20,0% відсотків річних в гривні, збільшився ліміт кредитної лінії та збільшився строк користування кредитом до 21.10.2013 року включно.
Видача Банком кредитних коштів відповідно до п.2.1.2 Кредитного договору здійснювалась в межах встановленого ліміту шляхом перерахування кредитних коштів на підставі письмових заяв Позичальника та зараховувалась його поточний рахунок.
Факт видачі кредитних коштів підтверджується також випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку Позичальника (додається). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором.
Починаючи з грудня 2012 року Позичальник припинив погашення відсотків за користування кредитними коштами, тим самим порушивши умови Кредитного договору, що підтверджується Розрахунком заборгованості.
Оскільки відповідачем умови Кредитного договору не виконувалися, тобто не сплачуються відсотки, Банк неодноразово направляв відповідачу повідомлення (претензії) про наявність боргу з вимогою погашення у 30-ти денний термін. Повідомлення відповідачу направлені по місцю реєстрації від 03.12.2012 року за №05-558-3527.
Також, на виконання ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України 26.02.2013 року Банк направляв відповідачу претензію за №794/1 про наявність заборгованості та необхідність її погашення у 30-ти денний термін, яка залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до п.п. 2.2.4, 2.2.6 Кредитного договору Банк має право припинити кредитування Позичальника у разі порушення ним будь-яких умов Кредитного договору та вимагати повернення в т.ч. шляхом звернення стягнення на предмет застави, фактичної суми заборгованості за договором, а також у випадку наявності простроченої заборгованості по відсоткам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по договору, Банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань по Кредитному договору.
Тобто, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 Кредитного договору передбачено відповідальність відповідача за договором, тобто за несвоєчасне погашення заборгованості, зокрема наданого кредиту, відсотків за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення,від простроченої суми за кожний день прострочки.
Оскільки, вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення станом на 13.03.2013 року позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 125 000 000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3 931 506,85 грн. строкової заборгованості по процентам, 11 198 876,73 грн. простроченої заборгованості по процентам та 258 871,92 грн. заборгованості по сплаті пені по простроченим процентам.
Крім того, позивач повідомив, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись пунктом 2 частини п'ятої ст. 12 та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», АТ «БАНК «ТАВРИКА» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.12.2012 року №33 щодо здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «БАНК «ТАВРИКА».
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Сплата судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Департамент захисту та безпеки «ЛЕГІОН» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 15, код 31984951) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) заборгованість за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №07-05-10-КЛ від 07.06.2010 року в сумі 125 000 000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3 931 506,85грн. строкової заборгованості по процентам, 11 198 876,73 грн. простроченої заборгованості по процентам, 258 871,92 грн. заборгованості по сплаті пені по простроченим процентам.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Департамент захисту та безпеки «ЛЕГІОН» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 15, код 31984951) в доход державного бюджету України 68820 грн. судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Кошик А.Ю.
Судове рішення № 31458794, Господарський суд Київської області було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/960/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: