Ухвала суду № 31458546, 28.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2811/13-ц Провадження № 22-ц/795/1320/2013 Головуючий у I інстанції -Лямзіна Н. Ю. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддісудді Бечка Є.М., суддів:Горобець Т.В., Шемець Н.В., при секретарі:Костюк Ю.Г.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.02.2013 року по 18.03.2013 року в сумі 1500 грн. 80 коп. Вирішено питання про судовий збір.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «ЧЕЗАРА» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку в частині стягнення з ПАТ «ЧЕЗАРА» середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 1500 грн. 80 коп. та 299 грн. 40 коп. судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним та не обґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального права, судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи.Апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам про відсутність вини відповідача у затримці по виплаті заробітної плати. Апелянт зазначає, що погіршенням фінансового стану ПАТ «ЧЕЗАРА» та відсутність коштів на рахунках стало причиною не виконання власних зобов'язань, зокрема зобов'язань з виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 суд прийшов до висновку, що роботодавцем не доведено відсутність його вини у несвоєчасній виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі та розрахунку при звільненні, а тому у відповідності до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наявним матеріалам та обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працювала в Публічному акціонерному товаристві «Чернігівський завод радіоприладів» на посаді старшого комірника складського цеху № 031 з квітня 2012 року.

04.02.2013 року її звільнено з займаної посади у зв'язку з скороченням штату ( а.с. 2-3).На день звільнення в порушення вимог ст.ст.115, 116 КЗпП України позивачу не було виплачено заробітну плату за період роботи з 01.12.2012 року по 04.02.2013 року. Станом на 18.03.2013 року, тобто до ухвалення судового рішення, позивачу виплачена заборгована заробітна плата ( а.с.20, 22). А отже в частині задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати слід відмовити.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

День фактичного розрахунку - 18.03.2013 року, тобто стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.02.2103 року по 18.03.2013 року в сумі 1500 грн. 80 коп.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства,установи, організації суми в день звільнення, коли він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що значна заборгованість контрагентів ПАТ «ЧЕЗАРА» за отриману продукцію призвели до погіршення фінансового стану останнього та спричинили відсутність коштів на рахунках для своєчасного виконання власних зобов'язань, зокрема зобов'язань з виплати заробітної плати працівникам підприємства не заслуговують на увагу, так як це не є підставою для невиплати позивачу розрахунку при звільненні.

Розмір стягуваної суми відповідачем не оспорюється.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив декілька описок в рішенні, частина яких виправлена ухвалою від 16.04.2013 року.

Однак, у оскаржуваному рішенні також наявна помилка щодо предмету спору. Зокрема у вступній та в резолютивній частині короткого та повного рішення помилково вказано про стягнення середнього заробітку за час «вимушеного прогулу». З позовної заяви, пояснень сторін, доводів і міркувань при оцінці правовідносин та визначенні норм права, що підлягають застосуванню, зазначених у мотивувальній частині, вбачається, що суд першої інстанції визначив та застосував їх вірно, ухваливши вірне по суті позовних вимог рішення.

За вказаних обставин допущена судом помилка не вплинула на суть рішення і може бути виправлена відповідно до положень ст. 219 ЦПК України

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" - ставка при сплаті судового збору за подання позовних заяв майнового характеру складає 0,1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.п.8 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та виходячи з оспорюваної суми апелянт повинен був сплатити 114 грн. 70 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги на розрахунковий рахунок № 31210206780002, отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, в ГУДКСУ у Чернігівській області, (МФО 853592), код бюджетної класифікації доходів 22030001 "Судовий збір"

За таких обставин, несплачену суму судового збору за розгляд апеляційної скарги необхідно стягнути з ПАТ «ЧЕЗАРА» на користь держави за вказаними реквізитами.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь держави (розрахунковий рахунок № 31210206780002, код ЄДРПОУ 38054398, в ГУДКСУ у Чернігівській області (МФО 853592), отримувач УК у м. Чернігові /м. Чернігів/) суму несплаченого судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: