Ухвала суду № 31455029, 29.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5344/13 Справа № 429/6179/12 Головуючий у 1 й інстанції - Юдіна С.Г. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі: Качур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року

по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з неї на свою користь борг за кредитним договором № 156/710243 від 02.07.2008 року в сумі 181 648, 94 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 02.07.2008 року між АТ "Індустріально-експортний банк" правонаступником якого є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та відповідачкою був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідачка отримала кредит в розмірі 23 000 доларів США. Відповідно до умов договору відповідачка зобов'язалася повернути банку кредит згідно з графіком погашення кредиту. В якості забезпечення виконання відповідачкою зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, з нею 02.07.2008 року було укладено договір іпотеки № 156/710243/1, відповідно до якого відповідачкою під іпотеку передана квартира за адресою: АДРЕСА_1. Однак відповідачка зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом станом на 24.06.2011 року в сумі 181 648.94 грн. (а.с.3-5).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" заборгованість за кредитним договором № 156/710243 від 02 липня 2008 року в розмірі 181 648 грн. 94 коп. яка складається з: заборгованості по кредиту - 165 669,61 грн.; простроченої заборгованості по кредиту - 2 402,42 грн.; заборгованості по відсоткам - 1 732,29 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам - 11 786,01 грн.; простроченої заборгованості по пені, процентній ставці та комісійній винагороді - 58,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" судовий збір у сумі 661 грн. 32 коп.

В іншій частині позову відмовлено (а.с.170-172).

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права (а.с.176-178).

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та відповідачем 02 липня 2008 року був укладений кредитний договір № 156/710243 відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 23 000 доларів США строком до 01.07.2018 року (а.с.6-11).

Крім того, в забезпечення виконання відповідачкою умов договору 02 липня 2008 року між АТ "Індустріально-експортний банк" та відповідачкою був укладений договір іпотеки житлового приміщення № 156/710243/1 відповідно до якого відповідачкою в іпотеку була передана належна їй квартира АДРЕСА_1 (а.с.16-20).

Відповідно до п.п.1.1, 2.4, 3.3.8 кредитного договору відповідачка зобов'язалася погашати суму кредиту в строки згідно умов договору та сплачувати Банку нараховані проценти, зазначені у п. 1.1 та у строки, зазначені у п. 2.4 Договору. Крім того, відповідачка зобов'язалася повернути в повному обсязі кредит, сплатити нараховані проценти за фактичний час його використання та можливі штрафні санкції, в порядку та у випадках, визначених цим Договором.

15 вересня 2009 року між АТ "Індустріально-експортний банк" та відповідачкою був укладений договір про внесення змін та доповнень №1 до Кредитного договору № 156/710243 від 02 липня 2008 року, відповідно до умов якого термін користування кредитом встановлено з 02.07.2008 року до 01.09.2034 року. Повернення кредиту передбачено на підставі Графіку погашення заборгованості за кредитним договором (Додаток №1, що є невід'ємною частиною угоди) (а.с.96-99, 100-105).

Відповідачка зобов'язання за кредитним договором не виконала. Станом на 24 червня 2011 року сума заборгованості відповідачки становить 181 648,94 грн., що включає: заборгованість по кредиту - 165 669,61 грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 2402,42 грн.; заборгованість по відсоткам - 1732,29 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 11786,01 грн.; прострочена заборгованість по пені, процентній ставці та комісійній винагороді - 58,60 грн. (а.с.27).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Задовольняючи частково позов банку, суд правильно виходив з того, що позичальник не виконав умови кредитного договору, забезпеченого договором іпотеки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 жодним чином не спростовує факт наявності заборгованості за кредитом, її суму, не надає суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт повного чи часткового виконання ним своїх зобов'язань по договору.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності не приведено.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: