Рішення № 31454572, 22.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/38/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.13 Справа № 908/1307/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 61050, м. Харків, просп. Московський, 60; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Воєводін В.М. - довіреність б/н від 18.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» заборгованості за кредитним договором № 11159700000 від 25.05.2007 р. в розмірі 3947,47 доларів США, з яких: сума 1844,40 доларів США (еквівалентно 14742,29 грн.) прострочена заборгованість за кредитом, сума 673,61 доларів США (еквівалентно 5384,16 грн.) прострочена заборгованість по процентам, сума 142,17 доларів США (еквівалентно 1136,36 грн.) пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та сума 36,67 доларів США (еквівалентно 293,10 грн.) пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на наступні обставини. На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору № 11159700000 від 25.05.2007 р. Банк надав відповідачу кредит в сумі 26707,00 доларів США. За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит у термін до 24.05.2012 р. та сплатити проценти за його користування. З боку позивача зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Проте, з боку відповідача договірні зобов'язання належним чином та у повному обсязі виконані не були. Станом на 13.02.2013р. сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 1844,40 доларів США, 673,61 доларів США прострочена заборгованість по процентам, 142,17 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 36,67 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. Посилаючись на приписи норм ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1307/13, розгляд якої призначено на 22.05.2013 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві. При цьому, надав письмове пояснення, в якому зазначив, що в позовній заяві помилково вказано « 293,10 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом», однак необхідно « 293,10 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам».

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 15.04.2013 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 15.04.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 22.05.2013 р. була направлена судом на адресу відповідача: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119 яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 16.05.2013 р. наявний в матеріалах справи). Крім того, згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду була отримана уповноваженим представником відповідача - 22.04.2013 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 22.05.2013 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 25.05.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банком, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» (Позичальником, відповідачем у справі) був укладений кредитний договір № 11159700000 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в іноземній валюті в сумі 26707,00 дол. США у строк до 24.05.2012 р. та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій.

Відповідно до пункту 1.3.1 Кредитного договору за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14,2% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору.

Пунктом 1.3.2 Кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 21,3% процентів річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї

простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

В пункті 1.3.3 Кредитного договору Сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом „а" та/або „б" п.9.2. Договору.

Нараховування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній

робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп.1.3.2, 1.3.3.,9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або пп. 1.3.3.,9.2. Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 1.3..4 Кредитного договору).

Згідно із п. 1.3.5. Кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за Договором у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти.

В пункті 1.6 Кредитного договору сторони погодили черговість погашення Позичальником своїх грошових зобов'язань за цим Договором. При цьому, було узгоджено, що у випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини Позичальника, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти Позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті Договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідальність Сторін за порушення умов Договору встановлена у розділі 7 Кредитного договору.

Так, пунктом 7.1 Кредитного договору визначено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод -"факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

За умовами п. 9.2 Кредитного договору Сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: порушення Позичальником вимог п. 4.8 цього Договору; та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

В розділі 10 Кредитного договору сторони домовились домовилися про договірне списання Банком із усіх рахунків Позичальника в національній і іноземній валюті, відкритих в АКІБ „УкрСиббанк", коштів в оплату: сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов'язань Позичальника, нарахованих Банком

за цим Договором (п.10.1 Кредитного договору).

Позичальник доручає Банку при настанні термінів виконання його зобов'язань за цим Договором щодо сплати сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов'язань Позичальника, нарахованих Банком за цим Договором, здійснювати договірне списання та списувати на користь Банку кошти (п. 10.2 Кредитного договору).

Судом встановлено, що Банк свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав повністю. В якості доказу видачі кредиту позивачем надано Виписку з рахунку Позичальника (відповідача).

Позичальником (відповідачем), навпаки, протягом строку дії Кредитного договору порушувалися строки повернення кредиту та сплати відсотків по кредиту. Так, станом на 13.02.2013 р. за відповідачем рахується борг за кредитом в сумі 1844,40 дол. США грн. та борг за відсотками в сумі 673,61 дол. США.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «В.В.С.» заборгованості за кредитним договором № 11159700000 від 25.05.2007 р. в розмірі 3947,47 доларів США, з яких: 1844,40 доларів США (еквівалентно 14742,29 грн.) заборгованість за кредитом, 673,61 доларів США (еквівалентно 5384,16 грн.) заборгованість по процентам, 142,17 доларів США (еквівалентно 1136,36 грн.) пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 36,67 доларів США (еквівалентно 293,10 грн.) пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти в кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як свідчить ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору, Банк надав Позичальнику (відповідачу у справі) кредит на суму 26707,00 дол. США, що підтверджується Випискою з рахунку Позичальника (відповідача), яка знаходиться у матеріалах справи.

Позичальник належним чином не виконав зобов'язання по поверненню кредиту та оплаті процентів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 1844,40 дол. США та заборгованість по відсоткам за кредитом в сумі 673,61 дол. США, всього на суму 2518,01 дол. США.

Доказів повернення кредитних коштів та сплати передбачених Кредитним договором відсотків в повному обсязі до суду не надано. Заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором у розмірі 1844,40 дол. США (основний борг) та 673,61дол.США (відсотки за кредитом) доведена матеріалами справи.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості за кредитом в розмірі 1844,40 дол. США (еквівалентно 14742,29 грн.) та суми відсотків в розмірі 673,61 дол. США (еквівалентно 5384,16 грн.), є обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 13.08.2012 р. по 13.02.2013 р.) в сумі 142,17 доларів США (еквівалентно 1136,36 грн.) та пеню за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом (за період з 13.08.2012 р. по 13.02.2013 р.) в сумі 36,67 доларів США (еквівалентно 293,10 грн.).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалося вище, умовами укладеного між сторонами Кредитного договору (пункт 7.1) передбачено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод -"факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд констатує обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту, розмір же стягнення обмежується судом з урахуванням положень п.6 ст. 232 ГК України. У зв'язку з чим, суд відзначає, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково: сума пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати кредиту становить 138,42 дол. США (еквівалентно 1106,38 грн.); сума пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту становить 36,04 дол. США (еквівалентно 288,06 грн.).

Отже, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню - внаслідок чого суд позов задовольняє за вимогою про стягнення сум пені частково, а саме: за вимогою про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту - в сумі 138,42 дол. США (еквівалентно 1106,38 грн.), за вимогою про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів - в сумі 36,04 дол. США (еквівалентно 288,06 грн.).

В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити внаслідок безпідставності нарахування.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, код ЄДР 32419858, р/р № 26000122386300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 61050, м. Харків, просп. Московський, 60; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 3, код ЄДР 09807750, р/р № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму 1844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) доларів США 40 центів (еквівалентно 14742 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 29 коп.) заборгованості за кредитом, суму 673 (шістсот сімдесят три) доларів США 61 цент (еквівалентно 5384 (п'ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 16 коп.) заборгованості по процентам, суму 138 (сто тридцять вісім) доларів США 42 центи (еквівалентно 1106 (одна тисяча сто шість) грн. 38 коп.) пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, суму 36 (тридцять шість) доларів США 04 цента (еквівалентно 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 06 коп.) пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам та суму 1702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 80 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 24.05. 2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко