Постанова № 31454139, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2646/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атлас Мікро» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атлас Мікро» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Торговий Дім «Атлас Мікро» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «шприци» походженням з королівства Іспанія.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 28 грудня 2012 року № н/85/12/100000000/32453679, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства України, а саме, статті 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та п. 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37, що призвело до заниження позивачем суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 8 937 665, 10 грн., статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 787 533, 02 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 25, яким позивачу було визначено до сплати суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по антидемпінговому миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання розмірі 8 937 665, 10 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно з пп. 9.1.16 п. 9.1 статті 9 Податкового кодексу України - мито є загальнодержавним збором, відносини з приводу установлення та справляння якого відповідно до п. 9.2 Кодексу регулюються Митним кодексом України.

Статтею 11 Закону України «Про Єдиний митний тариф» - з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товар незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито.

Відповідно до статті 13 зазначеного Закону - антидемпінгове мито підлягає застосуванню, зокрема, відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Згідно з ч. 1 статті 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» - попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Так, Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37, зокрема, щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, об'ємом 5 мл та 10 мл походженням з Королівства Іспанія, встановлено остаточне антидемпінгове мито за ставкою, відповідно, 10, 54 % та 196, 38 % митної вартості товару.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року позивач імпортував товари - «шприци ін'єкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT™ II» з голками та без голок (об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл, 20 мл)», виробник - «Весгоп Dickinson S.A.», країна виробництва - Іспанія, за кодом згідно УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 за вантажними митними деклараціями, серед яких наявні товари, які відповідно до зазначеного вище Рішення підлягають розмитненню із застосуванням антидемпінгового мита.

В той же час, дія зазначеного Рішення зупинялась в порядку забезпечення адміністративного позову ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010 року (зупинення скасоване ухвалою суду від 15 вересня 2010 року) та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року (зупинення скасоване постановою суду від 25 листопада 2010 року).

Відповідно до ч. 5 статті 124 Конституції України - судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України - суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Враховуючи зазначене, дія Рішення зупинялась у період з 12 березня 2010 року по 15 вересня 2010 року та з 01 листопада 2010 року по 25 листопада 2010 року.

Тобто, на момент ввезення позивачем товару на митну територію України, оформлення ВМД та подання їх для проведення митного контролю відповідачу, антидемпінгове мито не справлялось тому, що діяли рішення судів про забезпечення позову, якими було зупинено дію вказаного Рішення.

Згідно з ч. 1 статті 255 КАС України - постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року судам наголошено на необхідність у своїй діяльності враховувати, що згідно з ч.ч. 3, 4 статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається в двох формах в тому числі зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Тому необхідно зробити висновок про те, що на час дії рішень судів про забезпечення позову в порядку статті 117 КАС України рішення суб'єкту владних повноважень, що зупинені такими ухвалами, не підлягають виконанню.

Колегія суддів зазначає, що скасування ухвал суду про забезпечення позову в порядку статті 117 КАС України не є підставою для відновлення дії оскаржуваних рішень на той період часу коли вони були призупинені.

Слід зазначити, що нормами п. 20 ч. 1 статті 4 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для Застосування цієї процедури.

Відповідно до пп. 9.1.16 п. 9.1 статті 9 Податкового кодексу України - мито є загальнодержавним збором, відносини з приводу установлення та справляння якого відповідно до п. 9.2 Кодексу регулюються Митним кодексом України.

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового Кодексу України, передбачено, що якщо згідно нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим кодексом.

Статтею 88 Митного кодексу України, що регулює обов'язки декларанта, не встановлено обов'язок декларанта розраховувати суму податкового зобов'язання. Обов'язок встановлений тільки щодо надання документів та відомостей для такого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про єдиний митний тариф» - мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

З матеріалів справи вбачається, що митними органами, відповідно до норм п. 24 ч. 1 статті 4 Митного кодексу України, був здійснений митний контроль, а саме, проведені сукупність заходів в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними позначками на ВМД.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що сума мита вже була розрахована Київською регіональною митницею під час митного оформлення товару, тому в даному випадку застосуванню підлягає п. 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, а позивач не може бути притягнуте до відповідальності у формі додаткових нарахувань зі сплати антидемпінгового мита, передбаченого статтею 11 Закону України «Про єдиний митний тариф».

Відповідно до ч. 1 статті З Митного кодексу України - при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Таким чином слід наголосити, що жоден діючий в Україні нормативний акт не передбачає нарахування антидемпінгового мита чи інших платежів за попередній період, під час якого дія акту про введення такого мита була зупинена чи скасована судовим рішенням (постановою, ухвалою), якщо дія такого акту в наступному була відновлена.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовна вимога ТОВ «Торговий Дім «Атлас Мікро» про його скасування підлягає задоволенню.

Таким чином, протиправним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атлас Мікро» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атлас Мікро» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 24 січня 2013 року № 25, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атлас Мікро» було визначено до сплати суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по антидемпінговому миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності розмірі 8 937 665, 10 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.