Ухвала суду № 31453196, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К/9991/10107/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011

у справі № 2а-1870/2382/11

за позовом Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс»

до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 та від 14.11.2011, задоволено частково позовні вимоги Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» (надалі - позивач, КП «Ромнитеплосервіс») до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (надалі - відповідач, Роменська МДПІ): визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000232301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 156 337,19 грн., у тому числі: за основним платежем - 125 069,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 267,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить змінити постанову суду першої інстанції, скасувати ухвали суду апеляційної інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Роменською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 № 290/2301/30880163, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000232301, яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 151 596,00 грн. та фінансові (штрафні) санкції у сумі 37 899,00 грн., разом на суму 189 495,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників податку на прибуток внаслідок заниження суми валового доходу та завищення розміру валових витрат у II кварталі 2010 року.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 27.04.2010 № 68 та акта приймання-передачі від 05.05.2010 Головним управлінням міського господарства було передано до статутного фонду КП «Ромнитеплосервіс» «Теплові мережі по вулиці Київська - реконструкція» на суму 488 279 грн.

КП «Ромнитеплосервіс» не було фактично внесено змін до статуту та не збільшено розмір статутного капіталу.

Статтею 16 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII «Про господарські товариства» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що товариство може змінювати розмір статутного капіталу. Рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

З наведеного слідує, що збільшення статутного капіталу повинно обов'язково супроводжуватися державною реєстрацією змін до установчого документа. При цьому, реєстрація змін повинна проводиться до внесення вкладу. Оскільки КП «Ромнитеплосервіс» не вносило зміни до статутних документів та не подавало заяв до державного реєстру про внесення змін щодо збільшення розміру статутного капіталу, передані теплові мережі набувають ознак безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), визначених пп.1.23 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Водночас, при проведенні перевірки податковим органом не було враховано положення пп. 4.2.15 п.4.2 ст.4 вказаного Закону, які передбачають, що не включається до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством, а саме: у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень.

Взявши до уваги те, що КП «Ромнитеплосервіс» є спеціалізованим експлуатуючим підприємством з теплозабезпечення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність збільшення позивачу валового доходу та, як наслідок, донарахування податку на прибуток у розмірі 122 069,75 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 30 517,44 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується також з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, КП «Ромнитеплосервіс» до складу валових витрат було включено вартість консультаційних послуг з питань податкового та бухгалтерського обліку, отриманих від суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

Так, 05 січня 2009 року між КП «Ромнитеплосервіс» (Замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 ( Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1, згідно договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати персоналу Замовника консультаційні послуги з питань застосування бухгалтерського обліку, оподаткування та права; надавати практичну допомогу у складанні фінансової і податкової звітності; розробляти проекти договорів, угод, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг; бути представником Замовника у господарських, адміністративних судах, правоохоронних та податкових органах. За виконання робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відносяться лише ті суми витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 вищевказаного Закону).

Згідно абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані акти прийому-передачі виконаних робіт, частина яких не містить чіткої інформації стосовно змісту консультаційних послуг, докладного опису виконаних завдань. Обмеження загальними формулюваннями при складанні актів про надані послуги не розкриває змісту представленої консультаційної допомоги, її якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань та обґрунтувань формування вартості таких послуг відповідно до договору від 05 січня 2009 року № 1.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо неможливості підтвердити наведеними документами належність формування валових витрат позивача в розмірі 126 000 грн.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій зроблені при правильному трактуванні норм матеріального права та повному і всебічному встановленні обставин справи, що спростовує доводи касаційної скарги та не дає підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 і від 14.11.2011 у справі № 2а-1870/2382/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.