Ухвала суду № 31452887, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року м. Київ К/9991/65772/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби на постанову та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 рокуу справі№ 2а/1270/4935/2012за позовомПублічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової службипровизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а/1270/4935/2012 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 05.06.2012 року № 0000828012 в частині збільшення ПАТ «Краснодонвугілля» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14 903,00 грн., у тому числі за основним платежем - 10 867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 036,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПАТ «Краснодонвугілля» - задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а/1270/4935/2012 скасовано. Прийнято нову постанову. Адміністративний позов ПАТ«Краснодонвугілля» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби № 0000828012 від 05.06 2012 року про збільшення ПАТ «Краснодонвугілля» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86 265,00 грн. основного платежу, та 22 885,50 грн. штрафної (фінансової) санкції. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, лютий 2011 року, травень 2011 року, жовтень 2011 року.

Відповідачем отримано акти перевірок від Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську щодо дотримання норм податкового законодавства ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «ТД «Труд», ПНВП «Промтехналадка», яким встановлено відсутність поставок товарів з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що угоди мають ознаки нікчемності.

Крім того, відповідачем отримано постанови слідчих від: СВ ПМ ДПІ у м. Красний Луч щодо призначення позапланової документальної перевірки ПАТ «Краснодонвугілля» з питання дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 01.04.2011 року по взаємовідносинам з ПП «Металод»; заступника начальника ВПМ - начальника СВ ПМ Стахановської ОДПІ про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Краснодонвугілля» по взаємовідносинам з ПП «Металод» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Від Краснолуцького міського суду Луганської області відповідачем отримано постанову по справі № 1-400, згідно якої дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, та кримінальну справу припинено на підставі Закону України «Про амністію».

Відповідачем на адресу позивача направлено запити 03.04.2012 року за № 363/10/16-010 та 07.03.2012 року за № 24192/10/08-2109 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД «Труд», ПНВП «Промтехналадка», ТОВ «Луганськ-Інструмент».

Листом від 22.03.2012 року № 4/1-967 позивач відмовив податковому органу в наданні пояснень та їх документального підтвердження.

03.05.20012 року з посиланням на пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем винесено наказ № 78 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Краснодонвугілля», на підставі якого відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Краснодонвугілля», за результатами якої складено акт від 15.05.2012 року № 29/16-0/32363486, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 75 398,00 грн., ч. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10 867,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 року № 0000828012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 109 150,50 грн., з яких 86 265,00 грн. - за основним платежем, 22 885,50 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій по виконанню договору № 533-У/06-10КУО від 11.06.2010 року на виконання робіт з капітального ремонту котла КЕ 10/14 №1, яке розташоване у структурному підрозділі «Шахтоуправління «Самсоновське-Західне», укладеного між ПАТ «Краснодонвугілля» і ПП «Металод».

На дану суму виконаних зобов'язань в 2010 році ПП «Металод» на адресу ПАТ «Краснодонвугілля» видано податкові накладні, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На виконання п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виконавцем на адресу ПАТ «Краснодонвугілля» надані податкові накладні оформлені належним чином, щодо їх змісту та форми зауважень у сторін не виникало.

Розрахунки з ПП «Металод» позивачем проведено у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, про відхилення посилання суду першої інстанції на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області у кримінальній справі № 1-400, оскільки при її прийнятті судом не встановлено факту господарських відносин між позивачем та цим підприємством, не встановлено і самого факту нікчемності правочину.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, які б свідчили про відомі на момент здійснення господарських операцій позивачем недоліки правового статусу його контрагентів, відсутність реєстрації як платника податку, відсутність ліцензії, відсутність у осіб повноважень на складання первинних документів.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що наявними у справі доказами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Металод» щодо ремонту котла, висновок податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту по спірним операціям є помилковим.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій по виконання договорів з ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «ТД «Труд», ПНВП «Промтехналадка».

На підтвердження виконання умов зазначених договорів ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «Торговий дім «Труд», ПНПП «Промтехналадка» видали позивачу податкові накладні, на підставі вказаних податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму 10 867,00 грн. за періоди: лютий 2011 року, травень 2011 року, жовтень 2011 року.

Позивач повністю розрахувався за отриманий товар та послуги, що підтверджується банківськими виписками.

Фактичне постачання товарів та надання послуг згідно з договорами підтверджено видатковими накладними, актом вартості змонтованого обладнання, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, актами приймання виконаних робіт.

Оскільки судами встановлено, що спірні господарські відносини з контрагентами спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета, посилання податкового органу на відсутність факту здійснення поставки товарів та виконання робіт за угодами, укладеними між платником та ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «Торговий дім «Труд», ПНПП «Промтехналадка» підлягають відхиленню.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 року № 0000828012 підлягає скасуванню.

Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного адміністративних судів про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу по винесенню спірного податкового повідомлення-рішення у зв'язку х обранням позивачем неправильного способу захисту порушеного права.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року у справі № 2а/1270/4935/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак