ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" травня 2013 р. м. Київ К/9991/66247/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Моторного О. А., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА
Державне підприємствао "Айвазовське" (далі - ДП "Айвазовське") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ у м. Алушті) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року позов ДП "Айвазовське" задоволено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Алушті залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Алушті подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Айвазовське" у задоволені позову.
ДП "Айвазовське" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Алушті.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у м. Алушті за період з 16.03.2010 року по 30.09.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивача.За результатами проведення вказаної перевірки 30.09.2010 року складений акт №1453/15-2/04792883.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушення термінів сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень №0000131502 від 25.02.2010 року та № 0000271502 від 26.04.2010 року.
На підставі акту перевірки відповідачем 14.10.2010 року прийняти податкові повідомлення-рішення: №0001711502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0000131502 від 25.02.2010 року на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 143 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосований штраф у розмірі 50% - 21559,01 грн. та №0001721502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0000271502/0 від 26.04.2010 року на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 88 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосований штраф у розмірі 20% - 2340,75 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону № 2181 для подання декларації платника податків.
У разі не сплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "Айвазовське" подано ДПІ у м. Алушті декларації від 10.07.2010 року та від 18.08.2010 року по сплаті ПДВ за червень, липень 2010 року у графі 27 яких визначив податкове зобов'язання з ПДВ за червень в сумі 68179,00 грн., за липень 71331,00 грн.
Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що з аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.
Суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах, а отже податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 14.10.2010 року прийняті протиправно та підлягають скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДП "Айвазовське".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О. А. Моторний
Судове рішення № 31452876, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1139/11/21/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: