Ухвала суду № 31452780, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Київ К/800/5998/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М.,

суддів: Ємельянової В.І.,

Лиски Т.О.,

здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії направлені на усунення допущених порушень, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати неправомірною бездіяльність прокуратури Хмельницької області;

зобов'язати відповідача усунути допущені порушення і вжити заходів, передбачених статтями 400-5, 400-6, 400-8 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), з визнанням обставин як на нововиявлених, і які можуть вплинути на ухвалення судового рішення.

Посилався на те, що відповідач своїми незаконними діями та бездіяльністю допустив порушення при розслідуванні кримінальної справи та здійснення перевірки скарг.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, у відкритті провадження в справі відмовлено у зв'язку з тим, що заяву, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Одночасно роз'яснено, що вимоги, викладені в позовній заяві, можуть бути розглянуті за правилами КПК.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на те, що оскаржує бездіяльність прокуратури як органу державної влади, тому такий спір в компетенції адміністративного суду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує неправомірні дії (бездіяльність) Хмельницької обласної прокуратури, допущені при перевірці його скарг на діяння органу досудового слідства, допущені при розслідуванні кримінальної справи.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що така заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати їх такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Правовий аналіз вказаної статті, та враховуючи роз'яснення, викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011, дають підстави вважати, що під справою адміністративної юрисдикції розуміється переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома суб'єктами суспільства, стосовно їх прав та обов'язків у певних правовідносинах, в яких хоча б одна із цих суб'єктів законодавчо уповноважена владно керувати поведінкою іншого, а останній зобов'язаний виконувати вимоги і приписи такого суб'єкта.

Здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, про неправомірні дії прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі.

Отже, правовідносини, які мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

Перевірка скарга на дії (бездіяльність) органу досудового розслідування теж здійснюється за правилами КПК.

Імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Наведені обставини правильно враховані судами, які прийняли обґрунтоване рішення про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239? Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

Т.О. Лиска