ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2013 року Справа № 10/1(02-2)/2011/5003 (10/47-08)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Заріцької А.О., Хандуріна М.І.,розглянувшикасаційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби,на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року,у справі№ 10/47-08 Господарського суду Вінницької області,за заявоюДержавного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" (смт. Тростянець, Вінницька область),про визнання банкрутом, -за участю представників:від ТзОВ "Тетій": Голушко І.В. - представник (довіреність від 04.09.2012 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :
У березні 2008 року Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" (далі - ДП "Тростянецький спиртовий завод") звернулось до Господарського суду Вінницької області із заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2008 року заяву ДП "Тростянецький спиртовий завод" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 10/47-08; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.05.2008 року за наслідками підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демець Л.В., інше.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.08.2008 року за наслідками попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено: Тростянецьку об'єднану податкову державну інспекцію (далі за текстом - Тростянецька ОДПІ), ФОП Поліщука С.В., ДП "Бершадський спиртовий завод", ТзОВ "Тетій", ТзОВ "Амілан", АКБ "Правекс - Банк", ЗАТ КБ "ПриватБанк".
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.04.2009 року припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Демець Л.В., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гонту О.А.
У грудні 2010 року Тростянецька ОДПІ звернулась до Господарського суду Вінницької області із заявою про збільшення розміру кредиторських вимог, у якій просила включити до кредиторських вимог Тростянецької ОДПІ у справі № 10/47-08 заборгованість ДП "Тростянецький спиртовий завод" у сумі 9 980 156 грн. 00 коп. (51 67 615 грн. 00 коп. - основний борг, 4 812 541 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції), яка виникла станом на 06.12.2010 року. Заяву Тростянецької ОДПІ мотивовано, зокрема, наявністю у ДП "Тростянецький спиртовий завод" станом на 06.12.2010 року податкового боргу.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.01.2011 року у справі № 10/1(02-2)/2011/5003 у задоволенні заяви Тростянецької ОДПІ про збільшення грошових вимог відмовлено. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що заявлені Тростянецькою ОДПІ вимоги у сумі 9 276 320 грн. 00 коп. виникли до порушення у справі про банкрутство і є конкурсними; вимоги у сумі 703 836 грн. 00 коп. виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і можуть бути пред'явлені тільки в межах ліквідаційної процедури.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року у справі № 10/1(02-2)/2011/5003 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.01.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Тростянецької ОДПІ - без задоволення. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про відмову у визнанні додаткових вимог Тростянецької ОДПІ у заявленій сумі та розмежував конкурсні та поточні вимоги податкової інспекції.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2012 року у справі № 10/1(02-2)/2011/5003 касаційну скаргу Тростянецької ОДПІ задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.01.2011 року скасовано в частині відмови у визнанні вимог Тростянецької ОДПІ у сумі 9 276 320 грн. 00 коп. Справу № 10/1(02-2)/2011/5003(10/47-08) передано до Господарського суду Вінницької області на новий розгляд заяви Тростянецької ОДПІ в частині вимог у сумі 9 276 320 грн. 00 коп. Постанову господарського суду касаційної інстанції мотивовано, зокрема тим, що висновки місцевого та апеляційного господарського суду про те, що заявлені Тростянецькою ОДПІ вимоги є конкурсними є передчасними, оскільки зроблені без встановлення усіх обставин у справі, зокрема, щодо моменту виникнення податкового зобов'язання боржника.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.08.2012 року визнано кредиторські вимоги Тростянецької ОДПІ до ДП "Тростянецький спиртовий завод" в сумі 9 276 320 грн. 00 коп., з них: 4 638 160 грн. 00 коп. - основний борг в третю чергу, 4 638 160 грн. 00 коп. - штрафні санкції в шосту чергу; арбітражного керуючого (розпорядника майна) Гонту О.А. зобов'язано внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ДП "Тростянецький спиртовий завод". Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги Тростянецької ОДПІ у розмірі 9 276 320 грн. 00 коп. є конкурсними, а тому підлягають до визнання.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року у справі № 10/47-08 апеляційну скаргу ДП "Тростянецький спиртовий завод" задоволено; ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.08.2012 року скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено Тростянецькій ОДПІ у визнанні кредиторських вимог до ДП "Тростянецький спиртовий завод" в сумі 9 276 320 грн. 00 коп., з них: 4 638 160 грн. 00 коп. - основний борг, 4 638 160 грн. 00 коп. - штрафні санкції. Відмовляючи у визнанні вказаних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, станом на дату порушення провадження у цій справі, боржник не мав узгодженої суми податкового зобов'язання і відповідно не мав податкового боргу перед Тростянецькою ОДПІ, а тому відсутні підстави для визнання судом таких вимог конкурсними.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалах Вищого господарського суду України від 26.11.2012 року та від 18.02.2013 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. п. 3), 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України та п. 2) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, відповідно), Тростянецька ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.08.2012 року залишити без змін. В обґрунтування поданої касаційної скарги Тростянецька ОДПІ вказує, що податкові зобов'язання ДП "Тростянецький спиртовий завод" на загальну суму 9 276 320 грн. 00 коп. є узгодженими на дату вступу в законну силу постанови Вищого адміністративного суду України (11.10.2010 року).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Тростянецької ОДПІ прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "Тетій" проти поданої Тростянецькою ОДПІ касаційної скарги заперечив, вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно з п. п. 1, 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.
В ході проведеної податковим органом комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП "Тростянецький спиртовий завод" за період з 01.10.2002 року по 31.12.2003 року, було встановлено порушення підприємством вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме - не нараховано суму податку на додану вартість на реалізований контрагентам спирт у сумі 816 634 грн. 74 коп., та порушення ст. 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", а саме - не нараховано акцизний збір на реалізований контрагентам спирт у сумі 3 821 525 грн. 38 коп.
24.05.2004 року, за результатами зазначеної перевірки контролюючим органом було складено Акт № 78/23-05459157, на підставі якого 26.05.2004 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000212320/0, яким визначено ДП "Тростянецький спиртовий завод" суму податкового зобов'язання за платежем акцизний збір у сумі 7 643 050 грн. 00 коп. (3 821 525 грн. 00 коп. - основного платежу та 3 821 525 грн. 00 коп. - штрафних (фінансових) санкцій), та № 0000222320/0, яким визначено ДП "Тростянецький спиртовий завод" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 1 633 270 грн. 00 коп. (816 635 грн. 00 коп. - основного платежу та 816 635 грн. 00 коп. - штрафних (фінансових) санкцій).
Постановою Господарського суду Вінницької області від 14.05.2008 року задоволено позов ДП "Тростянецький спиртовий завод" до Тростянецької ОДПІ, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.05.2004 року № 0000212320/0 та № 0000222320/0, присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ДП "Тростянецький спиртовий завод" 85 грн. 00 коп. - витрат зі сплати державного мита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 957 грн. 92 коп. - витрат на оплату експертизи.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2009 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 85 грн. 00 коп. - судового збору та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення скасовано з прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. - судового збору, у решті судове рішення залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2010 року у справі № Л-52843/09 касаційну скаргу Тростянецької ОДПІ задоволено, постанову Господарського суду Вінницької області від 14.05.2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2009 року у справі № 11/406-04 (22-а-25839/08 - номер справи у суді апеляційної інстанції) скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ДП "Тростянецький спиртовий завод" відмовлено.
У зв'язку із цим, податковий орган звернувся до Господарського суду Вінницької області із заявою про збільшення розміру кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів ДП "Тростянецький спиртовий завод" з сумою 9 980 156 грн. 00 коп., з яких основний борг - 5 167 615 грн. 00 коп., штрафні санкції 4 812 541 грн. 00 коп. (заява надійшла до Господарського суду Вінницької області 07.12.2010 року).
Встановивши під час повторного розгляду наведені вище обставини (в частині вимог у сумі 9 276 320 грн. 00 коп.), місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені (збільшені) Тростянецькою ОДПІ вимоги у розмірі 9 276 320 грн. 00 коп. є конкурсними та підлягають до визнання з внесенням до Реєстру кредиторів.
Апеляційний господарський суд у прийнятій постанові дійшов висновку про відмову у визнанні заявлених (збільшених) Тростянецькою ОДПІ вимог у сумі 9 276 320 грн. 00 коп. як таких, що не є конкурсними.
Тростянецька ОДПІ з такими висновками апеляційного господарського суду не погодилась, у зв'язку з чим звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.08.2012 року залишити без змін.
За змістом ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (нормативного акту, що регулював спірні правовідносини на момент прийняття повідомлень-рішень) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. З моменту прийняття на підставі акта перевірки податкового рішення виникає податкове зобов'язання у платника податків. Проте, суми, нараховані таким податковим повідомленням-рішенням, не є узгодженими. Після узгодження цих податкових повідомлень-рішень нарахована ним сума стає податковим боргом, тобто узгодженим податковим зобов'язанням.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань було визначено ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з п.п. 1.2 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковим боргом визнається узгоджене платником податків або встановлене судом податкове зобов'язання. Таким чином, відповідно до вказаних норм, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення у платника податку виникає податкове зобов'язання. Однак, у випадку оскарження такого податкового повідомлення-рішення у платника податку не виникає обов'язку сплатити визначену ним суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту трансформації податкового зобов'язання в податковий борг. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що до моменту узгодження податкового зобов'язання у платника податків не виникає податкового боргу, а відтак - не виникає обов'язку сплачувати нараховані суми. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у визнанні вимог Тростянецької ОДПІ у сумі 9 276 320 грн. 00 коп., оскільки ці вимоги виникли після порушення ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2008 року провадження у справі про банкрутство ДП "Тростянецький спиртовий завод" (а саме - після прийняття Вищим адміністративним судом України постанови від 11.10.2010 року у справі № Л-52843/09), тобто є не конкурсними, а поточними.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанцій відзначає, що апеляційним господарським судом доцільно відзначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, не спростовують обґрунтованості висновків господарського суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року у справі № 10/47-08 Господарського суду Вінницької області залишити без змін.
Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька М.І. Хандурін
Судове рішення № 31452424, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 23.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/1(02-2)/2011/5003 (10/47-08). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: