Ухвала суду № 31452039, 25.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за результатами попереднього засідання

25 квітня 2013 р. Справа № 5010/1127/2012-Б-25/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" (м. Запоріжжя)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" (с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область)

про банкрутство,

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Хоптій М.В. - адвокат (довіреність б/н від 20.01.2012 р.);

від кредитора - Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області: Гавадзин М.В. - завідувач юридичного сектору (довіреність №754/10/10-012 від 13.03.2013 р.; службове посвідчення серії ІФ №093228 від 30.05.2012 р.);

від кредитора - УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області: Постоловська Т.М. - завідувач юридичного сектору (довіреність № 6498/06 від 22.11.2011 р.; посвідчення №95);

від кредитора - публічного акціонерного товариства "Терра Банк": Ілляшенко О.В. - юрисконсульт (довіреність №347 від 21.11.2012 р.; посвідчення на право зайняття адвокатською діяльністю №839 від 10.02.2012 р.);

від кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс": Зайдель І.Р. -представник (довіреність б/н від 02.01.13; посвідчення №622 від 16.11.2007р.);

від боржника та розпорядника майна Микитюка А.І.: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2012 р. порушено провадження у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" (вул. Яремчука, 17, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422; ідентифікаційний код 30906118) за загальною процедурою в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999 р. N 784-XIV (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено справу до розгляд у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 509 461,52 грн., введено процедуру розпорядження майном строком на шість місяців, до 16.04.2013 р., та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Микитюка О.М., а також зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

23.11.2012 р. у газеті "Голос України" № 223(5473) розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

12.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області від 05.12.2012 р. № 9443/06, яка подана до суду 11.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 4 811,32 грн.

13.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" від 07.12.2012 р. № 3113, яка подана до суду 13.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 2 792 586,43 грн., які забезпечені заставою майна боржника.

20.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області від 19.12.2012 р. № 2778/10/10-088, яка подана до суду 20.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 2 540 859,25 грн.

29.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання розпорядника майна Микитюка А.І. від 27.12.2012 р. б/н про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2013 р. призначено реєстр вимог кредиторів до розгляду в попередньому засіданні суду на 22.01.2013 р.

22.01.2013 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява приватної виробничо-торгової фірми "Захід-Схід" б/н б/д, яка подана до суду 22.01.2013 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 484 624,01 грн.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 22.01.2013 р., від 12.02.2013 р., від 28.02.2013 р. від 21.03.2013 р., від 26.03.2013 р., від 12.04.2013 р. відкладено розгляд реєстру вимог кредиторів на 12.02.2013 р., 28.02.2013 р., 21.03.2013 р., 26.03.2013 р., 12.04.2013 р. та на 25.04.2013 р. відповідно.

Заслухавши пояснення розпорядника майна, представників кредиторів та боржника, розглянувши заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника та дослідивши фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включається розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду разом з боржником грошових вимог кредиторів розпорядником майна Микитюком А.І. включено до реєстру вимог кредиторів (а.с. №№3-6 том ІІ) грошові вимоги до боржника на загальну суму 3 508 585,44 грн., а саме грошові вимоги:

- товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" на суму 509 461,52 грн. (четверта черга задоволення);

- УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на суму 2 034,51 грн. (друга черга задоволення) та 2 776,81 грн. (шоста черга задоволення);

- Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області на суму 32 447,99 грн. (третя черга задоволення) та 91 058,00 грн. (шоста черга задоволення);

- ПАТ "Терра Банк" на суму 2 686 707,05 грн. (перша черга задоволення) та 105 879,38 грн. (шоста черга задоволення);

- товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на суму 78 220,18 грн. (перша черга задоволення).

При цьому, розпорядником майна не визнано грошові вимоги Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області на суму 2 417 353,26 грн. у зв'язку з тим, що вони документально не підтверджені.

Разом з тим, у подальшому боржник та ініціюючий кредитор заперечили проти визнання грошових вимог ТОВ "Вердикт Фінанс" на суму 78 220,18 грн.

Щодо грошових вимог УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із грошовими вимогами до боржника в розмірі 4 811,32 грн., з яких 2 034,51 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків, 1 312,13 грн. штрафних санкцій та 1 464,68 грн. пені (а.с. №№ 1-2 том ІІа).

Відповідно до частин 2, 5 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески та єдиний соціальний внесок, нараховані за відповідний звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, базовим звітним періодом є календарний місяць (ч. 6 цієї статті).

З матеріалів справи вбачається, що зазначені грошові вимоги підтверджуються вимогою УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про сплату боргу від 01.02.2011 р. №41/10 на загальну суму 5 510,69 грн., яка частково погашена боржником, та рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.03.2011 р. №217 та від 30.08.2011 р. №1045 (а.с. №№ 7-9 том ІІа).

Крім того, дані грошові вимоги також підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної або фізичної особи та карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.01.2012 р. по 30.08.2012 р. (а.с. №№ 29-33 том ІІа).

Згідно із довідкою-розрахунком про встановлення заборгованості божника перед УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області станом на 04.12.2012 р. заборгованість боржника становить 4 811,32 грн. (а.с. №13 том ІІа).

У порядку ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство підлягають заявленню конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи те, що грошові вимоги УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області виникли, в т.ч. штрафні санації застосовані та пеня нарахована, до порушення справи про банкрутство боржника (31.08.2012 р.), вони є конкурсними вимогами.

На підставі вищенаведеного грошові вимоги УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 2 034,51 грн. (друга черга задоволення) та 2 776,81 грн. (шоста черга задоволення).

Щодо грошових вимог публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Терра Банк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із грошовими вимогами до боржника в розмірі 2 792 586, 43 грн., з яких:

- 1 700 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом,

- 919 711,66 грн. - прострочені проценти за кредитом,

- 37 622, 95 грн. - проценти, нараховані на прострочену заборгованість,

- 105 879,38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів,

- 170 000,00 грн. - штраф за недотримання умов кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору № 02-КЛ-20 від 25.09.2008 р., укладеного між сторонами, (далі - кредитний договір) (а.с. №№11-13 том ІІб) кредитор (банк) надав боржнику (позичальник) кредит шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в розмірі 1 700 000,00 грн. на 36 місяців з кінцевим терміном погашення 24.09.2011 р. із сплатою 25 % річних за користування отриманими коштами та 2 % річних за невикористану частину кредитних коштів. Факт надання кредиту в сумі 1 700 000,00 грн. підтверджується банківськими виписками (а.с. №№ 29-52 том ІІб).

Додатковою угодою від 19.02.2009 р. до кредитного договору № 02-КЛ-09-20 від 25.09.2008 р. збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 27 % річних за використану частину кредитних коштів (а.с. №23 том ІІб).

Згідно з п. 2.1.3 кредитного договору проценти за користування кредитною лінією нараховуються щомісячно 28 числа поточного місяця. У випадку якщо 28 числа поточного місяця припадає на святкові/неробочі/вихідні дні, то нарахування процентів здійснюється у перший робочий день після 28 числа або в день напередодні в разі відсутності робочих днів після вищезазначеного числа. Додатковою угодою № 3 від 24.01.2011 р. до кредитного договору № 02-КЛ-09-20 від 25.09.2008 р. змінено порядок нарахування процентів та встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом починаючи з 01.01.2011 р. нараховуються банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця. Нарахування процентів здійснюється за період з 01.01.2011 р. по день, що передує останньому робочому дню січня 2011 року, включно, та надалі за період з останнього робочого дня місяця, попереднього звітному, по день, що передує останньому робочому дню звітного місяця, а при погашенні кредиту - по день, що передує дню погашення.

За положеннями п. 2.2.2 кредитного договору нараховані проценти боржник зобов'язаний сплачувати в останній робочий день кожного місяця. Додатковою угодою від 01.07.2010 р. до кредитного договору № 02-КЛ-09-20 від 25.09.2008 р. змінено строк сплати процентів за користування кредитною лінією та встановлено, що проценти сплачуються з 1-го по 10-те число місяця, наступного за місяцем нарахування.

Водночас положеннями п. 3.1 кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення основного боргу боржник сплачує кредитору повійну процентну ставку за використану частину кредитних коштів, вказану в п. 1.1 цього договору, від суми залишку простроченої заборгованості по кредитній лінії.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення процентів за користування кредитною лінією, згідно з п. 2.2.2 цього договору, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно із п. 2.3.6 кредитного договору у разі недотримання боржником умов кредитного договору, кредитор може розірвати договір і достроково стягнути кредитну лінію з нарахуванням штрафу у розмірі 10 % ліміту кредитної лінії.

У порушення умов кредитного договору боржник у визначений цим договором строк не повернув кредит та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

У зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, кредитором нараховано боржнику проценти за користування кредитом за ставкою в подвійному розмірі, а також пеню за прострочення сплати процентів та штраф згідно із п. 2.3.6. кредитного договору.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами укладено ряд договорів застави (іпотеки).

Відповідно до п. 1.1 договору застави товарів в обороті № 03-КЛ-09-20 від 25.09.2008 р., укладеного між сторонами, (далі - договір застави товарів) (а.с. №№14-16 том ІІб) в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором боржник передав кредитору належне йому на праві власності майно (товари в обороті), а саме:

- шкіра ВРХ, балансовою вартістю 610 400,00 грн.,

- шкіряний напівфабрикат вет-блу ВРХ, балансовою вартістю 839 801,40 грн.

Згідно з п. 1.2 договору застави товарів за взаємною згодою сторін загальна вартість предмета застави складає 1 000 000,00 грн.

Крім того, за договором застави майнових прав №02-КЛ-09-20 від 25.09.2008 р. укладеним між сторонами, в редакції додаткового правочину до нього від 09.09.2009 р., (далі - договір застави прав) (а.с. №№21, 26 том ІІб) з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі: з повернення кредиту, сплати процентів та нарахованих штрафних санкцій, передав в заставу кредитору належні йому майнові права на отримання грошових коштів в сумі 775 163,75 дол. США (за контрактом № 051 від 26.08.2008 р., укладеним між боржником та GRANADA TEX LTD (Auckland, New Zealand).

Згідно з п. 1.4 договору застави прав за взаємною згодою сторін загальна вартість предмета застави складає 630 131,00 дол. США.

Крім того, згідно із договором іпотеки № ВКТ 604482 від 25.09.2008 р., укладеного між сторонами, (далі - договір іпотеки) (а.с. №№17-18 том ІІб) в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором боржник передав в іпотеку кредитору належне йому нерухоме майно, а саме :

- виробничо-складський корпус зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 596,2 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Ямниця, вул. Яремчука Н., буд. 17, та складається з наступних об'єктів: виробничо-складського корпусу загальною площею 510,9 кв.м., навісу загальною площею 60,7 кв.м., навісу загальною площею 24,6 кв.м.;

- земельну ділянку, кадастровий № 2625888601:04:010:0056, загальною площею 1,0595 га, що знаходиться за адресою: с. Ямниця, вул. Н. Яремчука.

Відповідно до п. 1.4 договору іпотеки вартість предмета іпотеки становить 1 120 350,00 грн.

Отже, грошові вимоги кредитора забезпечені заставою майна боржника та протилежного в порядку ст. 33 ГПК України не доведено учасниками справи.

На виконання вимог ухвал суду кредитором здійснено перерахунок грошових вимог з урахуванням часу виникнення зобов'язань (встановлення конкурсних вимог), дії мораторію на задоволення вимоги кредиторів та вимог цивільного законодавства.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду сторони склали акт звірки від 25.09.2013 р., підписаний директором Івано-Франківського відділення № 21 ПАТ "Терра Банк", директором боржника та розпорядником майна (а.с. № 114, том ІІб), згідно з яким загальна сума заборгованості становить 2 779 885,26 грн.

Однак, до даного акта звірки двічі помилково включено пеню за грудень 2011 р. у розмірі 6 558, 82 грн.

У зв'язку з чим, кредитор заявою від 28.02.2013 р. № 21/23 уточнив грошові вимоги до боржника та просить визнати заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 773 326,44 грн., з яких:

- 1 700 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом,

- 843 311,61 грн. - прострочені проценти за кредитом,

- 38 244,60 грн. - проценти, нараховані на прострочену заборгованість,

- 21 770, 23 грн. - сума 3 % річних та втрати від інфляції в зв'язку з простроченням сплати процентів,

- 170 000,00 грн. - штраф за недотримання умов кредитного договору.

Враховуючи те, що проценти за користування кредитом, сума 3% річних, втрати від інфляції та пеня нараховані до порушення справа про банкрутство та з урахуванням дії мораторію на задоволення вимоги кредиторів та вимог цивільного законодавства, грошові вимоги кредитора є обґрунтованими та підлягають визнанню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника сплачено судовий збір у розмірі 1 073,00 грн. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги ПАТ "Терра Банк" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 2 566 154,84 грн. (перша черга задоволення) та 208 244,60 грн. (шоста черга задоволення).

Щодо грошових вимог Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Тисменицька МДПІ Івано-Франківської області звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із грошовими вимогами до боржника на суму 2 540 859, 25 грн., з яких:

- 242,98 грн. податку на прибуток, що виник на підставі податкових декларації з податку на прибуток від 09.02.2011 р., від 06.05.2011 р., від 08.11.2011 р. та від 07.08.2012 р.;

- 207 786,00 грн. податку на прибуток та 58 816,00 грн. штрафних санкцій, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000112330/0 від 15.02.2011 р., яке оскаржено в судовому порядку;

- 16 750,00 грн. податку на додану вартість, 4 421,00 грн. штрафних санкцій та 1 066,95 грн. пені (за період з 03.03.2011 р. по 11.11.2011 р.), що виникли на підставі декларації з податку на додану вартість від 21.02.2011 р., податкового-повідомлення рішення № 0001592330 від 21.11.2011 р., податкового-повідомлення рішення № 0000931520 від 31.10.2011 р.;

- 79 131,00 грн. податку на додану вартість та 1 грн. штрафних санкцій, що виникли на підставі податкового-повідомлення рішення № 0001152330 від 30.05.2011 р., яке оскаржено в судовому порядку;

- 89 725,00 грн. податку на додану вартість та 1 грн. штрафних санкцій, що виникли на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000251520 від 18.04.2011 р., яке оскаржено в судовому порядку;

- 153 639,00 грн. податку на додану вартість та 38 410,00 грн. штрафних санкцій, що виникли на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000102330/0 від 15.02.2011 р. та податкового-повідомлення рішення № 000092330/0 від 15.02.2011 р., які оскаржено в судовому порядку;

- 680,00 грн. штрафних санкцій та 570 420,80 грн. пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що виникли на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172200 від 08.12.2009 р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062200 від 17.07.2009 р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000182200 від 08.12.2009 р., які оскаржені в судовому порядку;

- 197 015,00 грн. пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що виникла на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000012200 від 22.02.2011 р., яке оскаржено в судовому порядку;

- 6 494,52 грн. земельного податку, що виник на підставі податкових розрахунків земельного податку від 31.01.2010 р. та від 31.01.2011 р., податкової декларації з плати за землю від 13.08.2012 р. та податкового-повідомлення рішення № 00023915000 від 14.08.2012 р.;

- 2 170,34 грн. податку з власників транспортних засобів, що виник на підставі розрахунку суми відповідного податку від 25.02.2010 р.;

- 1 279,46 грн. податку з доходів фізичних осіб, що виник на підставі податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб від 19.03.2011 р.;

- 9,25 грн. пені за період з 12.02.2010 р. по 22.10.2010 р. за збір за забруднення навколишнього середовища;

- 1 112 800,00 грн. коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за нікчемною угодою, що встановлено в акті планової виїзної перевірки боржника з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства від 01.02.2011 р. №559/2330/30906118, які підлягають стягненню в доход держави.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас положеннями ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно із п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому, момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо (п. 31.3 ст. 31 зазначеного кодексу).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, податкове зобов'язання з моменту його узгодження в порядку, встановленому Податковим кодексом України, перетворюється у податковий борг та, відповідно, стає безспірним у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство.

Безспірний характер повинні мати грошові вимоги ініціюючого кредитора при порушенні справи про банкрутство (ст. 6 Закону про банкрутство).

Втім, Законом про банкрутство не вимагається доведення факту безспірності грошових вимог інших кредиторів боржника.

Відтак, в порядку ст. 14 Закону про банкрутство можуть бути заявлені й грошові вимоги кредиторів, що носять спірний характер, тобто які не визнаються боржником та не підтверджені будь-якими виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, подальше адміністративне або судове оскарження податкового зобов'язання не змінює час виникнення грошових вимог кредитора - органу державної податкової служби до боржника.

У зв'язку з чим, кредитори боржника під страхом втрати свого майнового права на підставі ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство повинні заявити свої грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство останнього незалежно від їх оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, обмежений чіткими строками вчинення процесуальних дій у справі та не може зупиняти провадження у справі в частині розгляду грошових вимог окремих кредиторів до вирішення спору щодо цих вимог в позовному провадженні.

При розгляді грошових вимог суд має виходити з наявності на момент їх розгляду документів, що підтверджують виникнення зобов'язань боржника.

У зв'язку з чим, у разі спростування (частково чи повністю) наявності грошових вимог (податкових зобов'язань) кредитора до боржника в судовому порядку, відповідна ухвала суду, якою визнані його грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, може бути переглянута судом за нововиявленими обставинами в порядку ст. ст. 112 - 114 ГПК України.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що грошові вимоги Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області до боржника підтверджені документами, які свідчать про виникнення податкових та інших зобов'язань боржника, на суму 557 218,30 грн. основних платежів, 102 329,00 грн. штрафних санкцій та 768 512,00 грн. пені.

Враховуючи те, що зазначені грошові вимоги Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області, які становлять податкові та інші зобов'язання, виникли, в т.ч. штрафні санації застосовані та пеня нарахована, до порушення справи про банкрутство боржника (31.08.2012 р.), вони є конкурсними вимогами та підлягають визнанню.

Проте, грошові вимоги на суму 1 112 800,00 грн. коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за нікчемною угодою, що встановлено в акті планової виїзної перевірки боржника з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства від 01.02.2011 р. №559/2330/30906118 (а.с. №№ 62-76 том ІІв), не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки зобов'язання з їх сплати ще не виникло у боржника, у зв'язку з тим, що такі кошти лише підлягають стягненню з боржника в доход держави та однак ще не стягнені в судовому порядку, про що свідчить ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. у справі № 2а -1870/12/0970, якою зупинено провадження у справі за позовом Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області до боржника про стягнення в доход держави 1 112 800,00 грн. коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за нікчемною угодою, (а.с. №39 том ІІв) та не заперечує представник кредитора в судовому засіданні.

При цьому, суд зазначає, що у разі стягнення в судовому порядку з боржника коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за нікчемною угодою, у розмірі 1 112 800,00 грн., кредитор не позбавлений права заявити такі грошові вимоги до боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені Тисменицькою МДПІ Івано-Франківської області грошові вимоги до боржника також підтверджуються складеним між кредитором та боржником актом взаємозвірки податкового боргу, який за виключенням п. 10 цього акта (щодо 1 112 800,00 грн. коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за нікчемною угодою) підписаний розпорядником майна (а.с. №№57-60 том ІІв).

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 557 218,30 грн. (третя черга задоволення) та 870 841,00 грн. (шоста черга задоволення).

Щодо грошових вимог ТОВ "Вердикт Фінанс" суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Вердикт Фінанс" в порядку ст. 14 Закону про банкрутство грошові вимоги заявлено не було, однак грошові вимоги ТОВ "Вердикт Фінанс" включено розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів на суму 78 220,00 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. №№ 12-15 том ІІг).

На виконання вимог суду кредитор подав письмові пояснення щодо грошових вимог до боржника від 07.03.2013 р. б/н, в яких зазначив, що має грошові вимоги до боржника на суму 104 429,04 грн., з яких 78 220,00 грн. заборгованості за сумою кредиту та 26 208,86 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом (а.с. №57-60 том ІІг).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору №11269281000 від 14.12.2007 р., укладеного між боржником та АКІБ "УкрСиббанк", (далі - кредитний договір) (а.с. №№ 31-39 том ІІг) боржнику надано кредит на купівлю автомобіля у розмірі 126 351,00 грн. строком до 12.12.2014 р., зі сплатою 15,5 % річних згідно з графіком погашення заборгованості (Додаток № 1 до договору).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між боржником та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір застави транспортного засобу від 14.12.2007 р. №3295, відповідно до умов якого боржник передав в заставу транспортний засіб: автомобіль марки HONDA моделі CІVІС, ринкова вартість якого за домовленістю сторін складає 140 390,00 грн. (а.с. №№ 40-43 том ІІг).

Крім мого, між боржником та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір поруки № 112692810001-П від 14.12.2007 р., відповідно до якого боржник зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ним кредитного договору на суму 126 351,00 грн. (а.с. №№ 44-45 том ІІг).

У подальшому між ПАТ "УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ "Кредекс Фінанс" (фактор), який діє на підставі свідоцтва фінансової установи ФК № 249 від 04.02.2010 р., укладено договір факторингу № 05/12 від 20.04.2012 р. (далі - договір факторингу №1) (а.с. №№ 114-129, 195-210 том ІІг), відповідно до якого клієнт відступив фактору права вимоги за кредитами.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу №1 у дату передачі всі права (включаючи права, що виникають на підставі договорів забезпечення) стосовно заборгованості боржника передаються фактору. Відповідно до умов п. 2.8 цього договору всі права щодо примусового стягнення заборгованості з боржників передаються фактору.

Відповідно до п. 2.3 договору факторингу №1, за умови, що фактор сплатив у повному обсязі ціну продажу клієнтові до або у дату передачі, передача набуває чинності у дату передачі з моменту підписання акта приймання-передачі, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, є доказом передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором на суму 78 220,00 грн. кредиту та на суму 26 208,86 грн. процентів за користування кредитом передано фактору, про що свідчить витяг з реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 р.) (а.с. №54 том ІІг).

Також, пунктом 2.7 договору факторингу №1 передбачено, що подальше відступлення прав вимоги за кредитами (в повному обсязі або частково) допускається відповідно до положень законодавства України.

Одночасно, між ТОВ "Кредекс Фінанс" (клієнт) та ТОВ "Вердикт Фінанс" (фактор), який діє на підставі свідоцтва фінансової установи ФК № 255 від 24.06.2010 р. (а.с. № 95 том ІІг), укладено договір факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 р. (далі - договір факторингу №2) (а.с. №№ 130-147, 158-194 том ІІг), який містить тотожні умови, що й договір факторингу №1.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують заборгованість за кредитним договором, передано фактору за актом приймання-передачі від 20.04.2012 р. (а.с. № 51 том ІІг).

Крім того, відповідно до реєстру заборгованості боржників (в новій редакції) від 14.05.2012 р., підписаного фактором і клієнтом, який є додатком №1 до договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 р., заборгованість за кредитним договором на суму 78 220,00 грн. кредиту та на суму 26 208,86 грн. процентів за користування кредитом передано фактору (а.с. №№211-212 том ІІг).

Відповідно до довідки ТОВ "Вердикт Фінанс" з 20.04.2012 р. по 13.02.2013 р. від боржника кошти не надходили та станом на 13.02.2013 р. згідно з оборотно-сальдовою відомістю за кредитним договором наявна заборгованість на суму 104 429,04 грн. (а.с. №№52-53 том ІІг).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві боржника від 22.01.2013 р. б/н про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Вердикт Фінанс" боржник самостійно вказує та посилається на повідомлення про передачу права грошової вимоги, яке ним отримано від ПАТ "УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ "Кредекс Фінанс" (фактор), та повідомлення про передачу права грошової вимоги, яке ним отримано від ТОВ "Кредекс Фінанс" (клієнт) та ТОВ "Вердикт Фінанс" (фактор), а також додає їх копії до цієї заяви (а.с. №№3-7 том ІІг).

Відтак, зазначене свідчить про те, що боржник належним чином був повідомлений про відступлення права грошової вимоги.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти визнання грошових вимог ТОВ "Вердикт Фінанс" до боржника, ініціюючий кредитор - ТОВ "Прибій" звертався до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ТОВ "Вердикт Фінанси" та ТОВ "Креденс Фінанси", зокрема, про визнання договору факторингу №2 недійсним, однак ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2013 р. у справі № 909/366/134 та від 22.04.2013 р. у справі №909/445/13 позовні заяви повернуті заявнику без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що прямо встановлених законом підстав недійсності договорів факторингу не вбачається, та, беручи до уваги те, що доказів їх визнання недійсними в судовому порядку суду не надано та матеріали справи не містять, відтак вказані договори є чинними та зобов'язання за ними підлягають до виконання.

У зв'язку з чим, суд виходить з презумпції правомірності правочинів, що встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України.

При цьому, розглядаючи грошові вимоги - ТОВ "Вердикт Фінанс" до боржника, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону про банкрутство строк процедури розпорядження майном становить не більше ніж шість місяців.

Згідно із ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання встановлено, що попереднє засідання у справі повинно відбутися до 16.01.2013 р.

Отже, всі строки проведення попереднього засідання суду у справі сплинули.

Втім, у справі про банкрутство процесуальні дії учасників справи та суду мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Нездійснення у встановлений чинним законодавством строк розгляду заявлених вимог кредиторів свідчить про безпідставне затягування розгляду справи про банкрутство, яке має наслідком спричинення збитків як кредиторам, так і боржнику, оскільки на заборгованість за кредитами нараховуються відсотки за користування кредитом, грошові кошти знецінюються внаслідок інфляції тощо.

Існування спору щодо деяких із заявлених грошових вимог кредиторів не може бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство. При розгляді грошових вимог суд повинен виходити з наявності первинних документів, що підтверджують такі вимоги на момент їх розгляду. При цьому ненадання кредиторами документів, що підтверджують їх грошові вимоги, є підставою для відмови у визнанні таких вимог, а не підставою для відкладення розгляду усього реєстру вимог кредиторів.

У випадку, якщо в позовному провадженні буде визнаний недійсним договір, на якому ґрунтуються грошові вимоги одного з кредиторів, цей кредитор або боржник не позбавлені права звернутися із заявою про перегляд ухвали за результатами попереднього засідання у частині розгляду відповідних грошових вимог за нововиявленими обставинами в порядку розділу XIII ГПК України.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 23.06.2010 р. у справі №5/38Б.

Таким чином, у разі визнання договорів факторингу судом недійсними у встановленому порядку та набрання такого рішення суду законної сили, ухвала за результатами попереднього засідання в частині визнання грошових вимог кредитора ТОВ "Вердикт Фінанс" до боржника може бути переглянута за нововиявленими обставинами відповідно до ст. ст. 112 - 114 ГПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Отже, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство строк виконання зобов'язань є таким, що настав.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Отже, грошові вимоги кредитора не погашені боржником та забезпечені заставою майна боржника, при цьому протилежного в порядку ст. 33 ГПК України не доведено учасниками справи.

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги ТОВ "Вердикт Фінанс" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 104 429,04 грн. (перша черга задоволення).

Щодо грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" до боржника у розмірі 509 461,52 грн. основного боргу, які є безспірними.

У зв'язку з чим, вказані грошові вимоги підлягають автоматичному включенню до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за подання заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" про порушення справи про банкрутство боржника сплачено судовий збір у розмірі 5 365,00 грн. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 5 365,00 грн. (перша черга задоволення) та 509 461,52 грн. (четверта черга задоволення).

Щодо заяви приватної виробничо-торгової фірми "Захід-Схід" про грошові вимоги до боржника на суму 484 624,01 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2013 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява приватної виробничо-торгової фірми "Захід-Схід" про визнання грошових вимог до боржника на суму 484 624,01 грн.

У силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи те, що оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано 23.11.2012 р., а заява про грошові вимоги до боржника приватною виробничо-торговою фірмою "Захід-Схід" подана лише 22.01.2013 р., про що свідчить вхідний штамп канцелярії суду від 22.01.2013 р. №233, та заява не містить доказів надіслання її поштою і в матеріалах справи вони відсутні, така заява подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Згідно із ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Враховуючи те, що за приписами ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються, суд має відмовляти в прийнятті таких заяв відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

У зв'язку з чим, у прийнятті заяви приватної виробничо-торгової фірми "Захід-Схід" про грошові вимоги до боржника на суму 484 624,01 грн. необхідно відмовити.

Крім того, згідно із ч. 7 ст. 13 Закону про банкрутство розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, до 16.04.2013 р.

У клопотанні від 25.04.2013 р. б/н розпорядник майна боржника Микитюк А.І. просив суд продовжити строк процедури розпорядження майном боржника у зв'язку з формуванням реєстру вимог кредиторів та необхідністю проведення підсумкового засідання суду (а.с. № 140 том ІІ).

Враховуючи необхідність проведення засідання загальних зборів кредиторів, створення комітету кредиторів та проведення у процедурі розпорядження майном боржника підсумкового засідання суду з розгляду клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації боржника, чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи укладання мирової угоди, суд вважає за необхідне продовжити строк процедури розпорядження майном боржника на два місяця.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 15, ст. ст. 1, 5, 11, 13 - 16, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999 р. №784-ХІV, ст. ст. 41, 33, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк процедури розпорядження майном боржника на два місяця, до 16.06.2013 р.

2. Визнати грошові вимоги кредиторів до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю " Соснина", а саме грошові вимоги:

- товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" на суму 5 365,00 грн. (перша черга задоволення) та 509 461,52 грн. (четверта черга задоволення);

- УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на суму 2 034,51 грн. (друга черга задоволення) та 2 776,81 грн. (шоста черга задоволення);

- Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області на суму 557 218,30 грн. (третя черга задоволення) та 870 841,00 грн. (шоста черга задоволення);

- ПАТ "Терра Банк" на суму 2 566 154,84 грн. (перша черга задоволення) та 208 244,60 грн. (шоста черга задоволення).

- ТОВ " Вердикт Фінанс" на суму 104 429,04 грн. (перша черга задоволення).

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина".

4. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

5. Відмовити у прийнятті заяви приватної виробничо-торгової фірми "Захід-Схід" про грошові вимоги до боржника на суму 484 624,01 грн.

6. Зобов'язати розпорядника майна боржника Микитюка А.М. провести збори кредиторів, на яких обрати комітет кредиторів, рішення про що надати суду.

7. Зобов'язати комітет кредиторів надати суду клопотання про відкриття процедури санації боржника, чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи укладання мирової угоди.

8. Призначити підсумкове засідання суду на 12.06.2013 р. о 10:00.

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- ініціюючому кредитору - товариству з обмеженою відповідальністю "Прибій" (вул. Ладозька, 40-А/63, м. Запоріжжя, 69121; вул. Незалежності, 59 А, м. Івано-Франківськ, 76018);

- боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Соснина" (вул. Яремчука, 17, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422);

- розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Микитюку А.І. (вул. Щорса, 7, с. Камінь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77633);

- кредитору - Тисменицькій МДПІ Івано-Франківської області (вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400);

- кредитору - УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400);

- кредитору - публічному акціонерному товариству "Терра Банк" (вул. Дружби народів, 28 В, м. Київ, 01103; вул. Гаркуші, 24, м. Івано-Франківськ, 76000);

- кредитору - товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (проспект Московський, 9, корп. 4а, кв. 502, м. Київ, 01103);

- представнику кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" Зайдель І.Р. (вул. Грюнвальдська, 15/16, м. Івано-Франківськ, 76000);

- приватній виробничо-торговій фірмі "Захід-Схід" (вул. Вовчинецька, 124, м. Івано-Франківськ, 76019);

- відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11, 4 поверх, м. Івано-Франківськ, 76000).

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Зарічна Г. Р. 25.04.13