Рішення № 31448878, 27.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. Справа № 909/371/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк",

(Юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094.

Адреса для листування: вул. Галицька 22, м. Івано-Франківськ, Івано-

Франківської області, 76018)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" (вул. Погарище,

Б.1, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77331)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області (пр - т Л. Українки, 1, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300)

про виключення з акту опису майна та звільнення з під арешту.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гук А.С. - начальник юридичного департаменту Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", (паспорт серія СЕ № 302577 виданий 22 09.2004 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 56 від 22.01.2010 року).

Від відповідача: представники не з'явились.

Від третьої особи: Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області: Лисенчук О.С. - заступник начальника відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції (посвідчення ІФ № 639 дійсне до 20.02.2015 року, доручення дійсне до 31.12.2013 року).

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" (надалі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області про виключення з акту опису майна та звільнення з під арешту.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" підписаний кредитний договір № LОK-KC-023 від 29.08.2006 року та договір іпотеки, зареєстрований 11.05.2007 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Гошовською С.В. за № 978.

Згідно п. 8. даного договору іпотеки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" зобов'язувалась передати в іпотеку земельну ділянку шляхом внесення відповідних змін до договору іпотеки, що даним товариством не було виконано.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2010 року по справі № 22/160 дана земельна ділянка передана в іпотеку Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року по справі № 5010/127/2011-3/4 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (інтереси якого представляла Івано-Франківська філія) - 1 358 006, 77 гривень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку 1, 1115 га., що розташована за адресою: вул. Погарище, 1, с. Мостище Калуського району Івано-Франківська область та яка передана в іпотеку згідно договору іпотеки між сторонами від 11.05.2007 року за рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі № 22/160.

На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року по справі № 5010/127/2011-3/4 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції в Івано-Франківській області Цурканом В.М. 18.05.2011 року складено акт опису та арешту зазначеної вище земельної ділянки, яка разом із незавершеним будівництвом є предметом іпотеки.

У відповідності до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

І так, як на даній земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва: адміністративно - побутова будівля готовністю 95 %, яка зареєстрована під літерою "Л", що у відповідності до Закону України "Про іпотеку" є предметом іпотеки.

Ухвалою суду від 29.03.2013 року порушено провадження у справі № 909/371/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2013 року, 25.04.2013 року та 14.05.2013 року розгляд справи відкладався на 25.04.2013 року, 14.05.2013 року та 27.05.2013 року відповідно, у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін і неподанням витребуваних судом доказів.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в судовому засіданні від 27.05.2013 року представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно". Згідно вказаного свідоцтва, у графі "місцезнаходження юридичної особи" вказано адресу: вул. Погарище, Б.1, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77331.

Водночас, відповідач надіслав суду клопотання (у вигляді "факсограми"), в якому повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" просить розглянути справу № 909/371/13 призначену до розгляду 25.04.2013 року на 10:00 год. без участі представника відповідача (Вх. № 7346/13 від 25.04.2013 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" укладено:

- 29.08.2006 року кредитний договір № LОK-KC-023;

- 11.05.2007 року договір іпотеки.

Відповідно до п. 1. вказаного вище договору іпотеки сторони визначили, що предметом договору є надання Іпотекодавцем (відповідачем) в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 7. договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору від 29 серпня 2006 року № LOK-KC-023 та додаткових угод до нього від 24 квітня 2007 року та від 11 травня 2007 року.

Пунктом 8. договору іпотеки передбачені домовленості сторін щодо земельної ділянки та порядок передачі її в іпотеку, який реалізовано в судовому порядку і рішенням суду від 01 квітня 2010 року по справі № 22/160 (Івано-Франківський господарський суд), яке вступило в законну силу, внесено зміни в п. 8. та п. 12 договору іпотеки.

Відповідно до рішення суду - в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором Іпотекодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно") надав у іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку загальним розміром 1, 1115 га., яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Погарище, 1. Таким чином, згадана земельна ділянка є майном, яке передано в іпотеку на умовах договору іпотеки від 11 травня 2007 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року у справі № 5010/127/2011-3/4 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (інтереси якого представляє Івано-Франківська філія) - 1 358 006, 77 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку 1, 1115 га., що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Погарище, 1, яка передана в іпотеку згідно договору іпотеки між сторонами від 11.05.2007 року за рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі № 22/160.

На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року по справі № 5010/127/2011-3/4 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції в Івано-Франківській області Цурканом В.М. 18.05.2011 року складено акт опису та арешту зазначеної вище земельної ділянки, яка разом із незавершеним будівництвом є предметом іпотеки.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із змісту статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва (п. 6 ст. 6 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Із змісту статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу - заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно, пунктів 5.3.1. - 5.3.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 1 Закону України "про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України "Про заставу".

У разі, якщо коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 6 частини першої статті 40 Закону.

Пунктом 5.3.4. Інструкції передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено в разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно із пунктом 5.3.5. Інструкції про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з - під арешту.

Судом встановлено, що згідно п. 8 договору іпотеки від 11.05.2007 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" зобов'язалось передати в іпотеку земельну ділянку загальним розміром 1, 1115 га., яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Погарище, 1 шляхом відповідних змін до договору іпотеки, що товариством зроблено не було. Згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2010 року у справі № 22/160 за позовом Закритого акціонерного товариства КБ "Прватбанк" в особі Івано-Франківської філії ЗАТ КБ "Прватбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" про внесення змін до п. 8 та п.12 договору іпотеки від 11.05.2007 року - позов задоволено. Згідно даного рішення земельна ділянка передана в іпотеку Приватбанку.

Згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року в справі № 5010/127/2011-3/4 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (інтереси якого представляє Івано-Франківська філія) - 1 358 006, 77 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку 1, 1115 га., що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Погарище, 1 і яка передана в іпотеку згідно договору іпотеки між сторонами від 11.05.2007 року за рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі № 22/160.

Отже, на даний об'єкт вже звернуто стягнення (згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року в справі № 5010/127/2011-3/4). Таким чином, складений державним виконавцем акт опису та арешту майна є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує інтереси іпотекодержателя.

Крім того, 18.05.2011 року (на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року в справі № 5010/127/2011-3/4) державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції в Івано-Франківській області Цурканом В.М. складено акт опису та арешту вище зазначеної земельної ділянки, яка разом з незавершеним будівництвом є предметом іпотеки.

Відповідно до пункту 5. та абзацу 3 пункту 9.10. Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", - відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з - під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області знаходиться зведене виконавче провадження № ЄДРВП 37653116 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" боргу в розмірі 1 935 284, 56 гривень. 13.12.2011 року Головним державним виконавцем державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області Сененко Т.М. накладено арешт на незавершене будівництвом адміністративно - побутову будівлю готовністю 95 % (яка зареєстрована під літерою "Л").

Враховуючи вище зазначене, накладений Головним державним виконавцем державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області Сененко Т.М. арешт порушує права та законні інтереси позивача, щодо забезпечених його вимог, зокрема, в частині реалізації його прав як іпотекодержателя (заставодержателя), згідно укладеного договору іпотеки від 11.05.2007 року. Суд вважає, що право позивача підлягає до захисту шляхом задоволення судом його позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. ст. 1, 3, 6, 33 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 1, 2, 40, 43, 47, 52, 54, 60 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, ст. ст. 11, 509, 575 Цивільного кодексу України , ст. ст. 12, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, 82 - 85, 87, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" за участю третьої особи Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області про виключення з акту опису майна та звільнення з під арешту - задовольнити повністю.

Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області виключити з опису та звільнити з під арешту об'єкт незавершеного будівництва адміністративно - побутова будівля готовністю 95 %, яка зареєстрована за літерою "Л", що розташований на земельній ділянці площею 1, 1115 га., яка належить/знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" (Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Погарище, 1, ідентифікаційний код: 31623584), що була передана в іпотеку Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк" та розташована за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Погарище, 1.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Вікно" (вул. Погарище, 1, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77331, ідентифікаційний код: 31623584) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (Юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, Жовтневий район, м. Дніпропетровськ, 49094. Адреса для листування: вул. Галицька 22, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018, ідентифікаційний код: 14360570) - 1 147, 00 гривень (одну тисячу сто сорок сім гривень) сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 28.05.13