Ухвала суду № 31450080, 28.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1609/8317/12

Номер провадження 22-ц/786/1973/2013

Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В.

Доповідач Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.,

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

при секретарі - Філоненко О.В.,

за участю: представника позивача - Горностаєва К.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення завданої шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» шкоду у розмірі 33153,70грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» судові витрати у розмірі 331,54грн.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Полтаваобленерго» у повному обсязі,.

Зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що приміщення АДРЕСА_1 використовується для підприємницької діяльності; з наданих до другого Акту від 21.06.2012 року фотознімків не зрозуміло, де саме вони зроблені, а допитані у судовому засіданні свідки знаходяться із позивачем у трудових відносинах.

Вказує, що розмір збитків обрахований позивачем із березня 2007 року, тому суд невірно вважав, що позовні вимоги знаходяться в межах строку позовної давності.

Станом на 17.02.2009 року у позивача були відсутні будь-які претензії стосовно використання ним електроенергії та порядку сплати за неї, що підтверджується записами та відмітками працівників позивача в абонентській книжці.

Вважає, що, оскільки при укладенні договору про користування електричною енергією від 17.07.2012 року пропозицій щодо укладення додаткової угоди йому не надійшло, позивач погодився з тарифами на електроенергію як для фізичних осіб, а, отже, скарг і претензій стосовно оплати до нього не має.

У судовому засіданні представник відповідача доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримала та прохала її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, прохав рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2000 року ОСОБА_4. купив у ОСОБА_3. квартиру номер вісім, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.57).

На підставі рішень виконкому Октябрської районної у м. Полтаві ради від 14.03.2006 року №94 та від 24.07.2007 року №335 відповідачем було здійснено будівництво добудови до квартири АДРЕСА_1, яка 26.08.2008 року була прийнята в експлуатацію, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта (а.с.94-97).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.01.2006 року ОСОБА_4. є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 302,3кв.м.; житлова площа 169,3кв.м. на підставі рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради взамін договору купівлі-продажу від 16.11.2000 року (а.с.58).

Зазначене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.02.2006 року, Витягом з Реєстру права власності на нерухоме майно від 04.06.2007 року (а.с.59,93).

26.12.2007 року між ВАТ «Полтаваобленерго» (Власник) та фізичною особою ОСОБА_4. (Замовник) було укладено Договір про приєднання до електричних мереж, згідно якого Власник здійснює приєднання та підключення електроустановок Замовника до своїх електричних мереж після виконання Замовником технічних умов від 27.11.2007р. та виконання Власником робіт, пов»язаних з приєднанням в частині від точки приєднання в сторону електроустановок Власника (а.с.87-89).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно визнано за ОСОБА_4 право власності на переплановану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 299,2кв.м. (а.с.90-92).

17 липня 2012 року між Полтавською філією міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_4. укладено Договір про користування електричною енергією №17040402-1, предметом якого є постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1, власником якої є відповідач (а.с.20-21).

Установлено, що 29.03.2010 року та 21.06.2012 року контролерами ПАТ «Полтаваобленерго» за вказаною адресою проведено перевірки електроспоживання, за результатами яких складено відповідні акти.

Згідно Акту №00006533 від 29.03.2010 року, складеного у присутності відповідача, в приміщенні офісу, який належить ОСОБА_4., виявлено порушення пункту 19 ПКЕЕН- використання електроенергії для потреб підприємницької діяльності-офісу. Підключення здійснене від 3-фазного електролічильника потужністю 2квт, який знаходиться в приміщенні. 100% споживання електроенергії на потреби підприємницької діяльності (а.с.3).

На основі вказаного акту складено Розрахунок обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, згідно якого розрахункова сума до сплати абонентом за період з дати останньої перевірки - 29.03.2007 року до дати усунення порушення - 29.04.2010 року склала 14333,51 грн. /а.с.4/.

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) Полтавської філії №41 від 21.04.2010 року прийнято рішення про проведення нарахування вартості облікованої електроенергії за різницею тарифів населення та споживачами 1 групи 2 класу напруги з 29 березня 2007 року по 29 березня 2010 року, розмір якого згідно Акту склав14333,51грн. (а.с.5).

Згідно Акту №19000379 від 21.06.2012 року, складеного у присутності дружини відповідача, ОСОБА_6., вказане порушення виявлено повторно /а.с.6/. При цьому встановлено наявність 10 комп»ютерів, копіювальної техніки 3 шт., три електрочайники, 20 електролампочок (а.с.6).

Розрахунком обсягу різниці тарифів за спожиту електричну енергію згідно акту про порушення ПКЕЕН визначено, що розрахункова сума до сплати абонентом за період з 29.03.2010 року до 21.06.2012 року становить 18820,19 грн. /а.с.7/.

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН Полтавської філії №124 від 18.07.2012 року прийнято рішення про проведення нарахування вартості облікованої електроенергії за різницею тарифів населення та споживачами 1 групи 2 класу напруги з 29 березня 2010 року по 21 червня 2012 року, розмір якого згідно Акту склав 18820,19 грн. (а.с.8).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що розташування за адресою: АДРЕСА_1 житлового приміщення спростовується зібраними по справі доказами, на підставі яких достовірно встановлено, що відповідачем було проведено перепланування даної квартири, внаслідок чого загальна площа приміщення склала 302,3кв.м., а також того, що за вказаною адресою розташовані офісні приміщення юридичних осіб, а не житлове приміщення, яке, відповідно до ст.6 ЖК України, призначене до постійного проживання громадян.

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідачем використовується один електролічильник, який обліковує всю використану електроенергію та не надано доказів того, що відповідач уклав договір не тільки як фізична особа-споживач, а й як фізична особа-підприємець та має роздільні електролічильники, що обліковують використану електроенергію як для потреб підприємницької діяльності, так і для власних потреб відповідача як споживача.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пунктом 2 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року №1357 (далі - Правила) установлено, що об'єкт споживача - житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності.

Згідно п.12 Правил у разі споживання електричної енергії громадянами - суб»єктами підприємницької діяльності для потреб такої діяльності ведеться окремий облік.

За змістом пункту 19 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Громадяни - суб»єкти підприємницької діяльності сплачують електричну енергію, спожиту на потреби підприємницької діяльності, за відповідним тарифом (ціною).

Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що приміщення АДРЕСА_1 використовується для підприємницької діяльності, є неспроможними з урахуванням наступного.

Як зазначено в примітках Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.06.2007 року приміщення квартири АДРЕСА_1 призначене для оренди (а.с.93).

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У своєму листі від 13.08.2012 року (вих. №21) на ім»я в.о. начальника Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» відповідач ОСОБА_4. повідомляє, а, отже, і визнає ту обставину, що частина приміщення за адресою: АДРЕСА_1, ним використовується для зайняття підприємницькою діяльністю, для функціонування належної йому фірми «Еллада», для здачі в оренду та як житлове приміщення (а.с.104а) на звороті-104б).

У листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 28.02.2013 року на ім»я ОСОБА_4. також зазначено, що, згідно з наданою останнім інформацією, частину належного йому будинку по АДРЕСА_1 він здає в оренду, а, згідно з наданими ПАТ «Полтаваобленерго» знімками на другому та третьому поверсі зазначеного будинку орендарями здійснюється підприємницька діяльність (а.с.104).

Факт використання будівлі по АДРЕСА_1 для зайняття підприємницькою діяльністю та відсутності там жилих приміщень підтвердили також допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Посилання в апеляційній скарзі на перебування свідків у трудових відносинах з позивачем не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що дані свідки були допитані під присягою та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від надання показань.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд невірно вважав, що позовні вимоги знаходяться в межах строку позовної давності, оскільки розмір збитків обрахований позивачем із березня 2007 року, є неспроможними, оскільки згідно ч.1 ст.261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності пов'язується з моментом, коли особа дізналася про порушення її права - тобто з 29.03.2010 року, а не з 29.03.2007 року - дати, з якої відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією здійснюється розрахунок заборгованості за тарифами для відмінної категорії споживачів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, також не спростовують.

Колегія суддів вважає, що оцінка наданих позивачем доказів під час розгляду справи місцевим судом проведена з дотриманням норм, закріплених статтею 212 ЦК України.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на наведене підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області: Т.О. Кривчун