Рішення № 31449002, 17.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5292/13 17.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром"

про стягнення 40 736,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гренчук Г.В. - юрисконсульт

від відповідача: Олєйніков Є.В. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 39 378,49 грн., пені в сумі 1 065,16 грн., інфляційних у сумі 78,76 грн. 3% річних у розмірі 213,61 грн., нарахованих за не виконання грошового зобов'язання згідно договору оренди № 120 від 01.09.2009 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.09.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Укргідроенерго", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопром", далі Орендар, укладений договір оренди №120, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець на правах власника передає в строкове платне користування Орендареві майно - кран козловий електричний спеціальний, індекс крана КС50-42, заводський № 47/2110, рік випуску 2001, з метою використання за призначенням на будівництві Дністровської ГАЕС, що зафіксовано у акті прийому-передачі, який є Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору Орендна плата визначається згідно розрахунку орендної плати (додаток № 2 до Договору) за фактично відпрацьований час. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Згідно п. 2.1.5 Договору обов'язком Орендаря є своєчасне проведення всіх розрахунків по даному Договору. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.09.2010 року (п. 5.1 Договору).

Свої зобов'язання за Договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року утворилася заборгованість за несплату орендної плати в сумі 39 378,49 грн., яку позивач і намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні за період з 25.12.2012 до 27.02.2013 у розмірі 78,76 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 25.12.2012 по 27.02.2013 в сумі 213,61 грн.

Позивач стверджує, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, сума пені становить 1 065,16 грн.

Позивач 06.12.2012 року направив відповідачу лист-вимогу № 5-2/10190 та рахунки на оплату за використання об'єкту оренди: рахунок на оплату № 14 від 30.10.2009 на суму 16 012,34 грн.; рахунок на оплату № 18 від 30.11.2009 на суму 16 376,26 грн.; рахунок на оплату № 22 від 22.12.2009 на суму 15 163,20 грн. та рахунок на оплату № 26 від 31.12.2009 на суму 16 376,26 грн. У листі позивач пропонував протягом семи днів, з дня отримання вимоги, перерахувати борг в сумі 39 378,49 грн. Дана вимога була отримана відповідачем 18.12.2012 року. Але відповідач не сплатив суму боргу у визначений строк.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України. У заяві відповідач наголошує на закінченні строку позовної давності щодо заборгованості з вересня 2009 по грудень 2009 та зазначає, що рахунки на оплату послуг оренди були надані лише 06.12.2012 року, тобто поза межами дії договору та строків позовної давності.

Позивач проти заяви заперечує, оскільки сторони у Договорі встановили, що орендна плата сплачується Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку. 06.12.2012 року позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки на оплату та запропоновано сплатити орендну плату протягом 7 днів з моменту отримання даних рахунків, зі спливом якого і почався перебіг строку позовної давності. Крім того, позивач стверджує, що 01.04.2010 відповідачем було здійснено часткову оплату за Договором в сумі 8 537,23 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2010 - березень 2013 та не заперечується відповідачем.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Таким чином, строк позовної давності на стягнення заборгованості в сумі 39 378,49 грн. позивачем не пропущений.

Належність доказів та їх правова оцінка здійснюється судом згідно вимог статті 43 ГПК України, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання керуючись законом. Позивачем згідно ст. 33 ГПК України доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди. Втім, відповідач доказів виконання зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення ним орендної плати та інших платежів суду не надав.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення орендної плати та утворення основного боргу в сумі 39 378,49 грн. за період з вересня 2009 по грудень 2009, тому дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок інфляційних та трьох процентів річних. Так, за проведеним судом розрахунком позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних за період з 25.12.2012 по 27.02.2013 підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 39,38 грн. та 210,38 грн. відповідно.

Відповідно до ч. 2 статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГК України вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Оскільки Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" є підприємством державного сектору економіки, 100% акцій товариства належить державі, то нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості за період 25.12.2012-27.02.2013 в розмірі 1 065,16 грн. є невірним, тому в даній частині позову слід відмовити.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 261, 264, 267, 530, 526, 625, 638, 759, 760, 762 ЦК України, ст. ст. 22, 126, 180, 181, 193, 231, 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 43, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром", 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8 "Е", код ЄДРПОУ 31195398, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго", 07300, Київська область, м. Вишгород, код ЄДРПОУ 20588716, заборгованості з орендної плати в сумі 39 378,49 грн., інфляційні в сумі 39,38 грн., 3% річних у розмірі 210,38 грн. та судовий збір у розмірі 1 673,71 грн., видавши наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.05.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко