Рішення № 31448858, 23.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23 травня 2013 року Справа № 913/847/13

Провадження №11/913/847/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія», м. Рубіжне Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛМІ», м. Луганськ

про стягнення 28 598 грн. 64 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Шарко Д.Р.., довіреність б/н від 08.04.2013;

від відповідача - Лисенко Л.Е., довіреність б/н від 16.04.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у розмірі 28598 грн. 64 коп.

В складі судових витрат позивач просить стягнути суму затрачених витрат на послуги адвоката у розмірі 3500 грн. 00 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Письмовою заявою від 22.05.2013, наданою у судовому засіданні, позивачем уточнено позовні вимоги та до стягнення з відповідача заявлено борг в сумі 26539 грн. 20 коп., інфляційні нарахування в сумі 53 грн. 08 коп., пеню у розмірі 380 грн. 76 коп. та 3 % річних у сумі 148 грн. 62 коп. Одночасно до заяви позивачем додані документи у підтвердження повної сплати відповідачем боргу за даним позовом в сумі 26539 грн. 20 коп.

Відповідач письмовим відзивом № 20/05 від 20.05.2013 позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахування в сумі 53 грн. 08 коп., пені у розмірі 380 грн. 76 коп. та 3 % річних у сумі 148 грн. 62 коп. визнав у повному обсязі, повідомивши про повне погашення суми боргу за даним позовом. У підтвердження факту сплати боргу відповідачем суду надане платіжне доручення № 275 від 09.04.2013 на суму 26539 грн. 20 коп. Проти вимог про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3500 грн. 00 коп. відповідач заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

26.09.2012 між сторонами у справі укладено договір поставки № 59 (далі за текстом - договір) (а.с. 49-50), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити Покупцю (відповідачу у справі) клейку стрічку «ВУК», стрейч плівку, сигнальну (огороджувальну) стрічку (далі за текстом - товар), а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

На виконання умов даного договору позивачем 06.12.2012 поставлено відповідачеві партію товару на загальну суму 26539 грн. 20 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № 231 від 06.12.2012 на суму 26539 грн. 20 коп. (а.с. 15) та довіреністю № 409 від 27.11.2012 на отримання уповноваженою особою відповідача даного товару (а.с. 17).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару.

Позивач свої зобов'язання з поставки товару виконав у повному обсязі.

Відповідач поставлений йому товар не оплатив, у зв'язку з чим сума заборгованості складає 26539 грн. 20 коп.

Вказана заборгованість заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасної оплати, за кожний день прострочення.

На підставі умов договору та з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України, а також вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем за період з 21.12.2012 по 28.02.2013 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 380 грн. 76 коп., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 43).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 53 грн. 08 коп. та 3 % річних у розмірі 148 грн. 62 коп., що підтверджено відповідними розрахунками наявними у матеріалах справи (а.с. 45-46).

Відповідачем у справі письмовим відзивом на позовну заяву позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахування в сумі 53 грн. 08 коп., пені у розмірі 380 грн. 76 коп. та 3 % річних у сумі 148 грн. 62 коп. визнані у повному обсязі.

Після порушення провадження у даній справі, а саме 09.04.2013 заборгованість за поставлений товар у розмірі 26539 грн. 20 коп. відповідачем сплачено, що підтверджено наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 275 від 09.04.2013.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором поставки № 59 від 26.09.2012 та наявності у відповідача перед позивачем, станом на дату звернення з даним позовом до суду, заборгованості в сумі 26539 грн. 20 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 26539 грн. 20 коп. є обґрунтованою.

В процесі судового розгляду даної справи заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 26539 грн. 20 коп. відповідачем сплачена у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 275 від 09.04.2013 на суму 26539 грн. 20 коп.

За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 26539 грн. 20 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 380 грн. 76 коп., інфляційні нарахування у сумі 53 грн. 08 коп. та 3 % річних у розмірі 148 грн. 62 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача наявними у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами та підлягають задоволенню частково, у частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 53 грн. 08 коп., пені у розмірі 380 грн. 76 коп. та 3 % річних у сумі 148 грн. 62 пені, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат позивач просить стягнути суму оплати послуг адвоката у розмірі 3500 грн. 00 коп.

У підтвердження факту понесення таких витрат та їх розміру позивач надав суду договір про надання послуг адвоката від 12.02.2013 № 0213, Акт № 1 прийому - передачі виконаних робіт від 27.02.2013, квитанцію без номеру та дати до прибуткового касового ордера на суму 3500 грн. 00 коп. (а.с. 28 - 30), а також квитанцію без номеру та дати до прибуткового касового ордера на суму 2103 грн. 00 коп. (а.с. 48).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору про надання послуг адвоката адвокат Чернобай Сергій Сергійович зобов'язався надавати юридичні послуги, представляти інтереси ТОВ «Східноукраїнська компанія» в судах всіх юрисдикцій та інстанцій, державних установах та інш., а позивач зобов'язався оплатити ці послуги.

Як зазначено в Акті № 1 прийому - передачі виконаних робіт від 27.02.2013, до переліку послуг, які повинні оплачуватися позивачем, включено «надання правової інформації з приводу порушення ТОВ «Торговий дім «Алмі» договору поставки № 59 від 26.09.2013» - 800 грн. 00 коп., «надання консультацій та роз'яснень з правових аспектів відновлення ТОВ «Східноукраїнська компанія» прав, порушених невиконанням ТОВ «Торговий дім «Алмі» своїх обов'язків за договором поставки» - 800 грн. 00 коп., «написання претензії» - 700 грн. 00 коп., «написання позову» - 1000 грн. 00 коп., «оплата друкарських, копіювальних та інших робіт» - 200 грн. 00 коп.

Підписання позивачем у справі відповідного акту виконаних робіт № 1 не є беззаперечним доказом надання адвокатом Чернобай С.С. обсягу послуг, необхідних та достатніх для захисту порушених інтересів позивача у справі. Крім того, майже всі зазначені в Акті № 1 види послуг дублюються та підлягають сплаті двічі або тричі за одну й ту ж саме по суті послугу.

Також судом враховується якість підготовки позовних матеріалів під час звернення позивача до суду з даним позовом.

Так, позовну заяву складено з порушенням положень ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, а саме: неправильно визначено ціну позову, наведено невірний розрахунок суми пені, у пункті 2 прохальної частини позовної заяви неправильно визначено правову природу стягуваної грошової суми (борг замість окремого зазначення боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу); до позовної заяви не було додано договір поставки № 59 від 26.09.2012, покладений у підставу позовних вимог, а також довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей представником відповідача.

З урахуванням численної кількості недоліків оформлення позовних матеріалів суд був позбавлений можливості вирішити спір у найкоротші розумні строки, неодноразово відкладаючи розгляд справи з метою витребування від позивача необхідних для розгляду спору матеріалів.

Позовну заяву підписано директором позивача, інтереси позивача в суді представляла особа, яка не є адвокатом Чернобай С.С.

Крім того, надані позивачем у справі квитанції без номерів та дат на суми 3500 грн. 00 коп. та 2103 грн. 00 коп. критично оцінюються судом, оскільки оформлені неналежним чином.

Також позивачем до справи не надано свідоцтва адвоката Чернобай С.С. на право зайняття адвокатською діяльністю або відповідного ордеру.

З урахуванням вказаного вище, а також приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 3500 грн. 00 коп. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛМІ», вул. Переяславська, 1, м. Луганськ, код 33846811, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія», вул. Визволителів, 114, м. Рубіжне Луганської області, код 36847053, інфляційні нарахування в сумі 53 грн. 08 коп., пеню у розмірі 380 грн. 76 коп. та 3 % річних у сумі 148 грн. 62 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26539 грн. 20 коп. провадження у спарві припинити.

В судовому засіданні 23.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 28.05.2013.

Суддя М.О. Москаленко