Постанова № 31447804, 29.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. 13 год.21 хв.Справа № 821/325/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Семенько Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" (далі - позивач, ТОВ "Святослав") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 січня 2013 року -

- №0000152200 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість на загальну суму 61461,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 49169,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 12292,25 грн.;

- №0000162200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 76063,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 60851,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15212,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу щодо нікчемності договорів поставки товару, укладених ТОВ «Святослав» з Приватним підприємством «КСО Херсон» (далі - ПП «КСО Херсон»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Капітал» (далі - ТОВ «Юг-Капітал»), Приватним підприємством «Альтекс-Юг» (далі - ПП «Альтекс-Юг»), Приватним підприємством «Стальсервіс» (далі - ПП «Стальсервіс»), Приватним підприємством «РТС-Сталь» (далі - ПП «РТС-Сталь») ґрунтуються виключно на обставинах, викладених в актах перевірок вказаних контрагентів-постачальників та встановлені виключно наявними в податкових органах інформаційними базами. При цьому, позивач стверджує, що до перевірки було надано первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій, однак податковий всупереч вимогам податкового законодавства не прийняв їх до уваги, а зробив висновок на підставі неналежних доказів, якими є акти перевірок контрагентів позивача та інформація з податкових інформаційних баз, які за своїм змістом є припущеннями інспекторів-ревізорів та загальними інформативними ресурсами. Позивач вказує, що оскільки факт перевезення спірного товару підтверджується товарно-транспортними накладними, здійсненні господарські операції за своїм змістом відповідають цілям діяльності позивача та його контрагентів, а придбаний у спірних контрагентів товар був використаний ТОВ «Святослав» безпосередньо при здійсненні його підприємницької діяльності, тому, на думку позивача, у ДПІ відсутні законні підстави для не прийняття до заліку первинних документів, отриманих від ПП «КСО Херсон», ТОВ «Юг-Капітал», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Стальсервіс», ПП «РТС-Сталь» при віднесені вартості сплаченого товару до валових витрат та за фактом сплати ПДВ у складі його вартості до податкового кредиту, що підтверджує протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Також зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер а тому він не має нести тягар цієї відповідальності у вигляді донарахованих сум податків та застосованих штрафних санкцій замість самих порушників - контрагентів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких, з підстав зазначених в акті перевірки позивача, зазначає, що в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Святослав" та контрагентами - постачальниками оскільки не встановлено їх можливість здійснювати господарську діяльність через відсутність необхідних для цього умов ( відсутність майна, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо), тому взаємовідносини між позивачем та його контрагентами - постачальниками були створені з метою лише документального оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення. Товариством документувалося придбання товарів та товарно-матеріальних цінностей у ПП «КСО Херсон», ТОВ «Юг-Капітал», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Стальсервіс», ПП «РТС-Сталь», у яких відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу та які задіяні в схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання товарно-матеріальних цінностей, безтоварних операцій та формування штучного податкового кредиту іншим суб'єктам господарської діяльності, які ухиляються від сплати податків. Вказані обставини свідчать про заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в загальному розмірі 49169,00 грн.; заниження податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 60851,00 грн. в тому числі : 1 квартал 2010 року в сумі 3510,00 грн., півріччя 2010 року в сумі 53371 грн., 3 квартали 2010 року в сумі 60548 грн., 2010 рік в сумі 60851,00 грн. про що були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, враховуючи письмові заперечення відповідач позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" зареєстроване 19.12.2001 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні з 03.01.2002 р. за номером №4618, зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 13.03.2002 р. згідно свідоцтва №30557094.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА№677579 від 12.9.2012 ТОВ «Святослав» здійснює види діяльності за кодами КВЕД 03.11 - морське рибальство, 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, 50.20 - вантажний морський транспорт, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 03.12.2012 року №1299 та направлення від 04.12.2012 року №1478/22-6, податковим ревізором-інспектором ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Святослав" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041 (далі - акт перевірки від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041). Як вбачається зі змісту акту перевірки, що в ході перевірки податковим органом були досліджені первинні документи ТОВ «Святослав» наведені в додатку 3 до акту перевірки, а також були використані інформаційні бази даних.

Висновками даного акту є встановлені порушення:

1) п. 5.1ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР чинний на момент вчинення порушень (далі - Закон України №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60851,00 грн., в тому числі : 1 квартал 2010 року в сумі 3510,00 грн., півріччя 2010 року в сумі 53371 грн., 3 квартали 2010 року в сумі 60548 грн., 2010 рік в сумі 60851,00 грн.;

2) п.1.3, п.1.7 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР чинний на момент вчинення порушень (далі - Закон України №168/97-ВР) щодо заниження суми ПДВ у сумі 49169,00 грн.

Висновок податкового органу про завищення валових витрат по податку на прибуток підприємств є наслідком невизнання реальності здійснених з контрагентами-постачальниками операцій щодо придбання товарів та товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 243405,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми ПДВ є наслідком встановлених розбіжностей між податковим кредитом зазначеним позивачем в податкових деклараціях та податковими зобов'язаннями зазначеними його контрагентами.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09 січня 2013 року №0000162200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 76063,75 грн.; податкове повідомлення - рішення від 09 січня 2013 року №0007792200 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість у сумі 61461,25 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових - повідомлень рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Законом України 34/94-ВР та Законом України №168/97-ВР.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України №334/94-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР).

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР).

Підпунктом 11.2.1. п. 11.2 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України №168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією, іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до частини 1 статті 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ.

У відповідності до ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 2 статті 3 Закону №996 зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Оскільки формування податкового кредиту в сумі 48680,42 грн. не визнається податковим органом в зв'язку з безтоварністю проведених господарських операцій та наявною розбіжністю в податкових деклараціях позивача та контрагентів-постачальників, з цього приводу суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (акт перевірки від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041 стор. 10-11), ТОВ «Святослав» в листопаді 2010 року мало господарські відносини з ПП «РТС-Сталь», а саме - придбало уголок 75*75*5 в кількості 220 шт. на загальну суму 1452 грн., в т.ч. ПДВ 242,00 грн. Дана господарська операція підтверджується видатковою накладною від 25.11.2010 №РН-0000921, рахунком-фактурою №СФ-0000980 від 25.11.2010 та податковою накладною №921 від 25.11.2010, наданими до матеріалів справи. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. На момент виписки податкових накладних та інших документів на адресу позивача ПП «РТС-Сталь» було платником ПДВ - свідоцтво №100300889 від 10.09.2010, яке анульовано лише 10.03.2011. Зазначена операція відображена позивачем в декларації з ПДВ за листопад 2010 та включена до валових витрат за 4 квартал 2010.

З метою підтвердження реального використання придбаного товару у власній господарській діяльності товариство надало акт списання №Спт-022 від 30.12.2010.

Відповідно до матеріалів справи (акт перевірки від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041 стор. 7-9), ТОВ «Святослав» в серпні 2010 року мало господарські відносини з ПП «Альтекс-Юг», а саме - придбало гранули стрейч в кількості 4,361 т. на загальну суму 34450 грн., в т.ч. ПДВ 5741,67 грн. Дана господарська операція підтверджується видатковою накладною від 20.08.2010 №РН-0000094, рахунком-фактурою №СФ-0000087 від 20.08.2010 та податковою накладною №98 від 20.08.2010, наданими до матеріалів справи. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. На момент виписки податкових накладних та інших документів на адресу позивача ПП «Альтекс-Юг» було платником ПДВ - свідоцтво №100286332 від 03.06.2010, яке анульовано лише 25.02.2011. Зазначена операція відображена позивачем в декларації з ПДВ за серпень 2010 та включена до валових витрат за 3 квартал 2010.

З метою підтвердження реального використання придбаного товару у власній господарській діяльності товариство надало матеріали за якими придбаний у ПП «Альтекс-Юг» товар в подальшому реалізовувався на адресу ТОВ «Завод ТехноНІКОЛЬ».

Відповідно до матеріалів справи (акт перевірки від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041 стор. 5-6), ТОВ «Святослав» в квітні 2010 року мало господарські відносини з ТОВ «Юг-Капітал», а саме - придбало хамсу в кількості 77 т. на загальну суму 238700 грн., в т.ч. ПДВ 39783,33 грн. Дана господарська операція підтверджується видатковою накладною від 27.04.2010 №РН-0000190, рахунком-фактурою №СФ-0000072 від 27.04.2010 та податковою накладною №239 від 27.04.2010, товарно-транспортними накладними наданими до матеріалів справи. На момент виписки податкових накладних та інших документів на адресу позивача ТОВ «Юг-Капітал» було платником ПДВ - свідоцтво №100258482 від 09.12.2009, яке анульовано лише 15.07.2010. Зазначена операція відображена позивачем в декларації з ПДВ за квітень 2010 та включена до валових витрат за півріччя 2010. Контрагент подав до податкового органу за місцем реєстрації податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 однак декларацію контролюючим органом визнано недійсною.

З метою підтвердження реального використання придбаного товару у власній господарській діяльності товариство надало матеріали за якими придбаний у ТОВ «Юг-Капітал» товар в подальшому реалізовувався на адресу численних покупців.

Перевіркою встановлено (акт перевірки від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041 стор. 9-10), ТОВ «Святослав» в квітні 2010 року мало господарські відносини з ПП «Стальсервіс», а саме - придбало арматуру в кількості 110 кг. на загальну суму 632,50 грн., в т.ч. ПДВ 105,42 грн. Дана господарська операція підтверджується видатковою накладною від 30.04.2010 №РН-1016, рахунком-фактурою №СФ-0001368 від 30.04.2010 та податковою накладною №1016 від 30.04.2010, наданими до матеріалів справи. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. Відомості про анулювання свідоцтва платника ПДВ на момент складання податкових накладних та інших документів відсутні. Зазначена операція відображена позивачем в декларації з ПДВ за квітень 2010 та включена до валових витрат за 2 квартал 2010.

З метою підтвердження реального використання придбаного товару у власній господарській діяльності товариство надало акт списання №СпТ-000003 від 18.05.2010, за яким придбана у контрагента арматура була використана для електропроводки в компресорному цесі.

Перевіркою встановлено (акт перевірки від 17.12.2012 року №3013/22-6/31760041 стор. 4-5), ТОВ «Святослав» в березні 2010 року мало господарські відносини з ПП «КСО Херсон», а саме - придбало товар АВВГ 4*95 в кількості 360 м. на загальну суму 16848,00 грн., в т.ч. ПДВ 2808,00 грн. Дана господарська операція підтверджується видатковою накладною від 20.04.2010 №ЧП-0000007, рахунком-фактурою №ЧП-1451 від 24.03.2010 та податковою накладною №00732 від 16.03.2010, наданими до матеріалів справи. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. Свідоцтво платника ПДВ за №4178400 анульовано 31.01.2011. Зазначена операція відображена позивачем в декларації з ПДВ за березень 2010 та включена до валових витрат за 1 квартал 2010.

З метою підтвердження реального використання придбаного товару у власній господарській діяльності товариство надало акт списання №СпТ-000003 від 18.05.2010, за яким придбаний у контрагента товар було використано для електропроводки в компресорному цесі.

Внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, підтверджені відповідними розрахунками, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та його контрагентами безтоварними не вбачається.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача вищевикладених первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів про сплату коштів за отриманий товар. Проте, спір полягає у не підтвердженні на думку податкового органу реальності здійснення господарської діяльності за договорами з вищевказаними контрагентами внаслідок відсутності у останніх необхідних для цього умов ( відсутність майна, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Саме лише посилання в акті на безтоварність господарських операцій укладених позивачем з контрагентами не є беззаперечним доказом правомірності позиції відповідача. Дана позиція відповідача повинна бути підтверджена конкретними документами та матеріалами, які в силу вимог КАС України є належними доказами.

Стосовно решти суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 488,58 грн., суд зазначає наступне.

30.08.2010 Державним підприємством «Морська адміністрація Іллічівського морського рибного порту» було надано ТОВ «Святослав» послугу з виписки мінімального складу екіпажу ПТР «Барс» на загальну суму 411,20 грн., в т.ч. ПДВ 68,53 грн. (податкова накладна №264 від 30.08.2010). ТОВ «Святослав» сплатило дану суму в касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №299 від 30.08.2010 з печаткою та підписом повноважної особи контрагента.

01.03.2010 Головним Управлінням МНС України в Херсонській області було надано ТОВ «Святослав» послугу з експертизи протипожежного стану на загальну суму 2057,75 грн., в т.ч. ПДВ 342,96 грн. (податкова накладна №241 від 01.03.2010, рахунок №81 від 23.02.2010). ТОВ «Святослав» сплатило дану суму на розрахунковий рахунок ГУ МНС у Херсонській області, що підтверджується копією квитанції від 01.03.2010 з печаткою банківської установи та підписом повноважної особи.

19.01.2010 Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» надано ТОВ «Святослав» послугу з доочистки стічних вод в об'ємі 61 м. куб. на загальну суму 330,31 грн., в т.ч. ПДВ 55,05 грн. (податкова накладна №84 від 19.01.2010, акт-розрахунок №2819 Е від 19.01.2010). ТОВ «Святослав» сплатило дану суму на розрахунковий рахунок ГУ МНС у Херсонській області, що підтверджується випискою банку з печаткою банківської установи та підписом повноважної особи.

10.02.2010 Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» надано ТОВ «Святослав» послугу з доочистки стічних вод в об'ємі 24 м. куб. на загальну суму 129,98 грн., в т.ч. ПДВ 21,66 грн. (податкова накладна №118 від 10.02.2010, акт-розрахунок №2819 Е від 10.02.2010). ТОВ «Святослав» сплатило дану суму на розрахунковий рахунок ГУ МНС у Херсонській області, що підтверджується випискою банку з печаткою банківської установи та підписом повноважної особи.

Таким чином, всі випадки сплати ПДВ в ціні послуг контрагентам підтверджені достатніми та належними доказами,отже позивач мав всі підстави для включення даної суми ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду.

Той факт, що контрагенти не відобразили суми податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит. Відповідальність юридичної особи носить індивідуальний характер, а тому негативні наслідки за несплату ПДВ до державного бюджету повинні бути застосовані саме до контрагентів позивача. Всі передбачені законодавством дії по сплаті суми ПДВ в ціні товару позивач виконав, контрагенти на момент укладання угод були платниками ПДВ або включали суми ПДВ до вартості послуг, а тому самостійно несуть відповідальність за своєчасність на повноту сплати ПДВ до бюджету.

Позиція податкового органу, який ставить правомірність формування податкового кредиту в пряму залежність від декларування податкових зобов'язань в податкових деклараціях контрагентами, не ґрунтується на чинному податковому законодавстві.

Щодо висновків податкового органу про безтоварність (фактично нікчемність) угод, укладених між позивачем та ПП «КСО Херсон», ТОВ «Юг-Капітал», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Стальсервіс», ПП «РТС-Сталь», то суд зазначає, що згідно ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України встановлено, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків та його контрагента, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, судження відповідача про безтоварність (фактично нікчемність) укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Суд зазначає, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (податкові та видаткові накладні, розрахункові документи, що підтверджують факт оплати товару з урахуванням ПДВ), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту та валових витрат по операціям з придбання товару у постачальників, зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, а також віднесення до валових витрат сум, які не підтверджені первинними документами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про безтоварність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інші мотиви викладені в акті перевірки та які призвели до прийняття спірних податкових рішень не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві, то суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення ТОВ "Святослав" п. 5.1ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, п.1.3, п.1.7 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 09.01.2013 року за №0000152200 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість на загальну суму 61461,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 49169,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 12292,25 грн.; №0000162200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 76063,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 60851,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15212,75 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд впевнений, що у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2013 року №0000152200, №0000162200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Святослав".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 року №0000152200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 49169,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 12292,25 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 року №0000162200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 60851,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15212,75 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 травня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6