Ухвала суду № 31446340, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10040/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Ф.Формула" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Ф.Формула" (далі - ДП "Ф.Формула") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2007 №0002512310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2008 року позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 26.10.2007 №0002512310/0.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року постанов суду першої інстанції залишено без мін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 26.10.2007 №0002512310/0.

На вказану постанову ДПІ у Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2007 №204/23-20/32112642.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 272160,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2007 №0002512310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 408240,00 грн. (в т.ч. 272160,00 грн. за основним платежем та 136080,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.12.2006 між ДП "Ф.Формула" та ТОВ "Пром-інвест технології" укладено договір №15/12-01 на придбання дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE» зі шкір ВРХ 1 ґатунку у кількості 40 000 кг за ціною 64,32 за 1 кг, без ПДВ.

На виконання договору ТОВ "Пром-інвест технології" відвантажено позивачу товар - дублений хромований напівфабрикат «WET BLUE» зі шкір ВРХ 1 ґатунку, що підтверджується видатковими накладними №РН-20/02-3 від 20.02.2007 на відпуск 16 800 кг шкур на загальну суму 1 296 691,20 грн., в т.ч. ПДВ 216 115,20 грн., №РН-22/02-1 від 22.02.2007 на відпуск 23 200 кг шкур на загальну суму 1 790 668,80 грн., в т.ч. ПДВ 298 444,80 грн.

По зазначених господарських операціях ТОВ "Пром-інвест технології" видало позивачу податкові накладні: №3 від 20.02.2007на загальну суму 1 296 691,20 грн., в т.ч. ПДВ 216 115,20 грн.; №22/02-1 від 22.02.2007 на загальну суму 1 790 668,80 грн., в т.ч. ПДВ 298 444,80 грн., сума ПДВ по яких включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2007 року.

В подальшому між позивачем (комітент) та ТОВ «Галан Груп» (комісіонер) укладено договір комісії №19-02/к01 від 19.02.2007 згідно якого комісіонер зобов'язується від свого імені і за рахунок комітента здійснити реалізацію нерезидентам України продукції, яка належить комітенту з доставкою продукцію на території України.

Згідно актів прийому-передачі від 20.02.07 №1 та від 22.02.07 №2 товар у кількості 40 000кг. (дублений хромований напівфабрикат «WET BLUE» на загальну суму 3 119 688,00 грн. передано на реалізацію комісіонеру.

Податковим органом зазначено, що згідно листа Держзовнішінформу №3721/08-07 від 09.10.2007 щодо рівня світових цін та цін на внутрішньому ринку України на хромований напівфабрикат «WET BLUE» зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром більше 2,6 м2, у 2007 році 1 ґатунок - 25-30 доларів США/м2 тобто, звичайна ціна вказаного товару зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром більше 2,6 м2 складає 30 доларів США/м2 та з врахуванням ваги шкіри згідно ГОСТУ 28425-90 на сировину шкіряну, складає 6,0 доларів США/кг, що у гривневому еквіваленті складає 30,3 грн./кг. При цьому фактична ціна придбання товару без ПДВ дочірнім підприємством «Ф.Формула» склала 64,32 грн. за 1 кг, що перевищує звичайну ціну у 2,12 рази.

На підставі зазначеного податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

В ухвалі від 21 червня 2012 року Вищим адміністративним судом звернуто увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті не зобов'язали податковий орган надати докази на обґрунтування своєї позиції, тобто не витребували лист Держзовнішінформу від 09.10.2007 №3721/8-07 та договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставлених умовах, що стало підставою для неповного з'ясування обставин справи.

Так, згідно вказаного листа, за даними ДІАЦ «Держзовнішінформ» при експорті хромового напівфабрикату «WET BLUE» із шкур ВРХ розміром 2,6 кг/шт. в України за вказаний період були відмічені наступні ціни (дол..США/м2, на умовах поставки DAF -кордон України/FCA - склад виробника):

1 гатунок (розміром більше 2,6 м2) ціна- 2007рік, 25-30 дол. США/м2

2 гатунок (розміром більше 2,6 м2.) ціна- 2007рік, 20-25 дол. США/м2

3 гатунок ( розміром більше 2,6 м2) ціна- 2007рік, 20--23 дол. США/м2

4 гатунок ( розміром більше 2,6 м2) ціна- 2007рік, 18-20 дол. США/м2

На підставі зазначеного листа відповідач дійшов висновку, що звичайна ціна дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE» зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром 2,6м2 складає 30 дол. США/м2, однак розрахунків не надав та посилався лише на ГОСТ 28425-90.

При цьому, позивачем надано висновок ДП «Фінексперт» про проведення незалежної оцінки хромового напівфабрикату «WET BLUE» зі шкір КРС, 1 гатунку, для визначення вартості можливої покупки (продажу), яким встановлено, що «рыночная стоимость дубленого хромированого полуфабрика «WET BLUE» из шкур КРС, 1-го сорта, на дату оценки находится в диапазоне 75-82 гривны с учетом НДС за 1 килограмм продукции на условиях EXW, в соответствии с Правилами ИНКОТЕРМС-2000», та з якого вбачається, що ціна придбаного товару без ПДВ складала 64,32 грн. за 1 кг, тобто без перевищення звичайної ціни.

Також, відповідно до листа Міністерства зовнішніх зв'язків і торгівлі України від 07.10.1996 №25-28/215, експерті висновки, підготовлені «Держзовнішінформ», мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівнів цін за цими контрактами, а також інших аспектів зовнішньоекономічної діяльності, та повинні прийматись до уваги митними органами при ціновому контролі.

Отже, дія висновків Держзовніінформ поширюється на зовнішньоекономічні контракти, однак не регулює відносини, які виникають між резидентами України щодо купівлі-продажу/постачання продукції на території України, та не можуть визначати звичайні ціни на товари (роботи, послуги).

Відповідно до п. 1.20.5. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

Підпунктом 2.1. договору №15/12-01 передбачено, що ціна товару визначена у гривнях України, та відповідно до додатку до договору .

Так, в додатках №12, до договору №15/12-01, в специфікаціях №1, 2 сторонами визначено найменування продукції, одиницю виміру, кількість, вартість без врахування ПДВ, що свідчить про дотримання сторонами під час укладання договору вимог п. 1.20.5 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Для визначення звичайної ціни використовується договори з ідентичними (однорідні) товарами (роботами, послугами) у співставлених умовах. При цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставленими.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не підтверджено співставлення договору позивача від 15.12.2006 №15/12-01 та інших договорів для визначення звичайної ціни, який зазначив, що не має змоги надати суду договори з ідентичними товарами у співставлених умовах у зв'язку із спливом значного часу з того моменту коли відбулись господарські операції позивача.

Крім того, колегія суддів звертає ваг на те, що пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачає методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

Однак, зазначена Методика для визначення звичайних цін, на час спірних відносин, чинним законодавством не була визначена, а тому її застосування при визначенні звичайної ціни податковим органом є необґрунтованим.

Таким чином, висновки податкового органу про те, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2007 р., у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ з вартості товару - дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE» зі шкір ВРХ 1 ґатунку, що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20%, є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.