Вирок № 31445684, 15.05.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/375/2012

1/465/179/13

Вирок

Іменем України

15 травня 2013 року Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі Мищишин Т.П.

за участю прокурора Горин У.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Межиріччя Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утримання якого двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого головним інженером Шахти «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 13 вересня 2011 року, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст.273 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства, згідно обвинувального висновку, головний інженер ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що будучи, відповідно п.п. 1.5, 4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу», затвердженого 04.05.2007 року директором Шахти «Межирічянська», особою, що очолює технічну службу, несе відповідальність за виявлення порушень техніки безпеки на шахті, своєчасне прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків, забезпечує контроль за дотриманням на шахті Правил безпеки у вугільних шахтах, а також інших нормативних актів, перебуваючи 21.12.2010 року на роботі, згідно акту спеціального розслідування аварії (пожежі), що сталася 21.12.2010 року о 19 год. 58 хв. у шахті «Межирічанська» відокремленого підрозділу Державного підприємства «Львіввугілля», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого першим віце-премєр Міністром України, на початковій стадії ліквідації аварії прийняв технічні рішення, що не відповідають вимогам гірничого законодавства, а саме негайно не розпочав та не вжив заходів до ліквідації аварії та її наслідків, тобто порушив вимогу п. 8 розділу 3 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах, що призвело до виникнення пожежі.

ОСОБА_2 також обвинувачується в тому, що порушуючи правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, які зобов'язаний дотримувати, всупереч п. 4.2.20 Положення про технічну службу, відповідно до якого несе відповідальність за забезпечення контролю за дотриманням на шахті Правил безпеки у вугільних шахтах, не забезпечив контроль за дотриманням працівниками шахти Правил безпеки у вугільних шахтах, що призвело, згідно висновку пожежно-технічної експертизи від 24.05.2011 року, до занесення ними на верхню приймальну площадку північного похилого квершлагу поблизу від пульта управління лебідки, в лівому куті камери за лебідкою, зовнішнього джерела запалювання, тобто до порушення п.п. 2, 4 розділу 5 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах, відповідно до якого не допускається куріння і користування відкритим вогнем у підземних виробках та не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби) в підземні виробки.

Також ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що порушуючи правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, які зобов'язаний дотримувати, всупереч п.п. 1.5, 4.2.11 Положення про технічну службу, відповідно до якого несе відповідальність за виявлення порушень техніки безпеки на шахті, своєчасне прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків та п. 7 розділу 3 глави IX Правил безпеки у вугільних шахтах, яким передбачено, що у діючих гірничих виробках має бути прокладений пожежно-зрошувальний (протипожежний) трубопровід, що забезпечує необхідні витрати і тиск води для гасіння пожежі в будь-якому місці гірничих виробок шахти, і трубопровідна арматура та трубопровід мають відповідати вимогам чинного законодавства, не своєчасно прийняв заходів щодо усунення виявлених недоліків, а саме щодо ремонту або заміни пожежного крану №88, встановленого на верхньому заїзді №1 верхньої приймальної площадки, тобто пожежно-зрошувального трубопроводу, що згідно висновку пожежно-технічної експертизи від 24.05.2011 року, було однією з основних причин неможливості гасіння робітниками шахти осередків пожежі та поширення її в камері лебідки БЛ 1200/1300 і вентиляційній збійці північного похилого квершлагу до прибуття підрозділів Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону.

За обвинувальним висновком, досудове слідство та обвинувачення вважають також, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_2, який порушив правила безпеки на вибухо небезпечному підприємстві - ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», які зобов'язаний дотримувати, заподіяно збитки від руйнувань та пошкоджень основних засобів, які знаходяться на балансі ВП «Шахта «Межирічанська», а саме: зарядний пристрій ЗУК-155-230 залишковою вартістю 1622 грн.; електродвигун ДРТ-13 залишковою вартістю 17850 грн.; електродвигун ДРТ-13 залишковою вартістю 17850 грн.; електродвигун ДРТ-13 залишковою вартістю 20650 грн.; електровоз АМ8Д-900 залишковою вартістю 88822 грн.; електровоз АРП8Т-900 залишковою вартістю 151666 грн.; пускач ПВІ-250 залишковою вартістю 3611 грн.; конвеєр 1Л-800УД залишковою вартістю 143860 грн.; конвеєр 1Л-800УД залишковою вартістю 187941 грн.; конвеєр 1Л-800УД залишковою вартістю 143953 грн.; конвеєр 1Л-800УД залишковою вартістю 187942 грн.; конвеєр 1Л-800УД залишковою вартістю 201401 грн.; конвеєр 1Л-800УД залишковою вартістю 101784 грн.; аналізатор метану АТ-3.1 залишковою вартістю 14813 грн.; аналізатор метану АТ-3.1 залишковою вартістю 30277 грн.; аналізатор метану АТ-3.1 залишковою вартістю 30277 грн.; апаратура АУК-1М залишковою вартістю 191105 грн.; апаратура АСУ-02 залишковою вартістю 93170 грн.; пристрій УКУ залишковою вартістю 5265 грн.; пристрій УКУ залишковою вартістю 5265 грн.; пристрій УКУ залишковою вартістю 5265 грн.; пускач ПВІ-636Т залишковою вартістю 5166 грн.; пускач ПВІ-636Т залишковою вартістю 5166 грн.; пускач ПВІ-125БТ залишковою вартістю 3869 грн.; завантажувальнийй пристрій залишковою вартістю 75833 грн.; завантажувальнийй пристрій залишковою вартістю 75833 грн.; підстанція ТКШВП-240/6 залишковою вартістю 3463 грн.; підстанція ТКШВП-240/6 залишковою вартістю 3463 грн.; автомат АФВ-1 залишковою вартістю 2034 грн.; пускач ПВІ-80М залишковою вартістю 19050 грн.; пускач ПВІ-250БТ залишковою вартістю 17187 грн.; пускач ПВІ-250БТ залишковою вартістю 16875 грн.; пускач ПВІ-125БТ залишковою вартістю 20973 грн.; агрегат АТ АГШ-1 залишковою вартістю 19650 грн.; автовимикач АВ-400ДО залишковою вартістю 20624 грн.; комбайн РКУ-10 залишковою вартістю 3918225 грн.; конвеєр СП-250.11 залишковою вартістю 430938 грн.; установка вентиляційного газовідводу УВЦГ-2 залишковою вартістю 79318 грн.; скіповий ствол залишковою вартістю 542598 грн.; ходок для чистки зумпфа залишковою вартістю 17176 грн.; камера опрокида і штовхача породи залишковою вартістю 17987 грн.; камера скіпового погруз очного пристрою залишковою вартістю 9000 грн.; спряження вентиляційної виробки залишковою вартістю 15402 грн.; північний похилий квершлаг залишковою вартістю 86051 грн.; північний людський похилий квершлаг залишковою вартістю 38791 грн.; кабель КГЕШВ 3х70, 254м. залишковою вартістю 77101 грн.; кабель ВЕББШВ 3х35, 1100м. залишковою вартістю 39354 грн.; кабель КГЕШВ 3х25, 196м. залишковою вартістю 11122 грн.; кабель КГЕШВ 3х50, 590м. залишковою вартістю 42266 грн.; кабель ВЕББШВ-1,1499 залишковою вартістю 152628 грн. - а всього складають на загальну суму 7411532 грн.

Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_2 також обвинувачується в тому, що внаслідок порушення ним правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві - ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», які зобов'язаний дотримувати для ліквідації пожежі на шахті використано сипучі матеріали для засипки скіпового ствола на суму 809400 грн., та понесено інших витрат на суму 186700 грн., проведено аварійно-відновлювані роботи на суму 2363800 грн., роботи по відновленню скіпового ствола на суму 4272700 грн., внаслідок чого з державного бюджету України витрачено кошти на загальну суму 7632600 грн. Від так, порушивши правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, які зобов'язаний дотримувати, заподіяв державним інтересам та ДП «Львіввугілля» збитки на загальну суму 15044132 грн..

Дані дії підсудного ОСОБА_2, органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.273 КК України, як порушення правил безпеки на вибухо небезпечному підприємстві, що спричинило тяжкі наслідки. При цьому, тяжкими наслідками досудове слідство визнає матеріальні збитки нанесені державі та шахті у розмірі 15044132 грн.

Кваліфікуючи дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 273 КК України, органи досудового слідства вважали доведеною його вину на підставі доказів здобутих досудовим слідством покликаючись при цьому, на: Копію журналу ЛВГРЗ (т.1 ас. 218); Копію путівки на виїзд на ліквідацію аварії ЛВ ВГРЗ (т.1 ас.221, т. 2 ас. 309); Відповідь № 01/2 від 06.01.2010 року в.о. директора ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» (т.2 ас. 68); Пункт 8 Глави 3 Розділу 4 «Правил безпеки у вугільних шахтах» (т. 2 ас. 232); Наказом №34 від 20.01.2010 року директора ВП «Шахта «Межирічанвська» ДП «Львіввугілля» «Про організацію протипожежного захисту шахти, затвердження складу пожежно - технічної комісії та підвищення відповідальності за протипожежний стан» (т. 15 ас. 6 -8); Виписку з наказу № 26 - к по шахті «Межирічанська» від 31.03.2009 року (т. 2 ас. 198); Копію наказу № 47 - к від 24.03.2009 року «Кадрові питання» генерального директора ДП «Львіввугілля» (т.2 ас. 326); Відповідь № 4/15 від 06.01.2010 року генерального директора ДП «Львіввугілля» (т.2 ас. 230); Повідомлення про аварію (пожежу) (т. 2 ас. 231); Копію додатку № 3 інструкції зі складання планів ліквідації аварії (т. 2 ас. 236); Відповідь №6 від 05.01 2010 року першого заступника командира Львівсько - волинського ВГРЗ (т. 2 ас. 276); Копії актів перевірок Західною державною міжрегіональною гірничотехнічною інспекцією у вугільній промисловості територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» (т. 3 ас. 73 - 444); Акт № 305 комплексної перевірки стану підготовленості шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» по рятуванню людей та ліквідації аварій перед узгодженням ПЛА від 06.05.2010 року (т. 8 ас. 175 -176); Копію протоколу технічної наради по розгляду результатів комплексної перевірки підготовленості шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» до рятування працівників та ліквідації аварій перед розробкою плану ліквідації аварії ( в період дії з 01.07.2010р по 31.12.2010р.) (т.5 ас. 87 -88); Копію акта перевірки забезпеченості засобами пожежогасіння станом на 01.06.2010 року від 04.06.2010 року (т. 5 ас. 125); Акт вимірів витрат та тиску води в пожежно - зрошувальному трубопроводі через пожежні крани на шахті «Межирічанська», які проводилися 29 - 30 травня 2010 року (т. 15 ас. 127 -130); Копію протоколу наради від 03.12. 2010 року по визначенню заходів по спасінню людей, ліквідації і попередженню розвитку аварії, які включаються в позиції Плану ліквідації аварії на 1 - ше півріччя 2011 року (т.6 ас.214 -217); Акт № 884/ 1 від 26.11.2011 року комплексної перевірки підготовленості шахти 2Межирічанська» ДП «Львіввугілля» до рятування людей та ліквідації аварії перед погодженням ПЛА на період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року (т.15 ас. 136 -139); Копію протоколу технічної наради по розгляду результатів комплексної перевірки підготовленості шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» до рятування працівників та ліквідацію аварії перед розробкою ПЛА від 03.12.2010 року (т.6 ас. 222 -224); Копію акту перевірки забезпеченості засобами пожежогасіння станом на 01.12.2010 року (т.6 ас.251); Акт вимірів витрат та тиску води в пожежно - зрошувальному трубопроводі через пожежні крани на шахті «Межирічанська», які проводилися 04 - 05 грудня 2010 року (т. 15 ас. 131 -135); Припис служби охорони праці шахта «Межирічанська» (т. 8 ас.15 -131, 215 -373); Лист № 832 від 19.11. 2010 року командира взводу ВПС ЛВ ВГРЗ «Про недоліки виявлені командним складом ЛВ ВГРЗ під час проведення цільової перевірки» (т. 8 ас. 136); Лист № 640 від 09.09. 2010 року командира взводу ЛВ ВГРЗ ВПС (т.8 ас.152); Лист командира взводу ЛВ ВГРЗ ВПС (т. 8 ас.132 -214); Положення «Про технічну службу» (т.9 ас.75 -79); Копію рішення засідання постійно діючої комісії з охорони праці, промислової, екологічної безпеки та дегазації при колегії Мінвуглепрому від 20.01.2011 року» (т.11 ас.208 - 2012); Матеріали спеціального розслідування аварії (пожежі), що сталася 21.12.2010 року об 19 год. 58 хв. у шахті 2межирічанська» (т.17 ас.35 - 223); Висновок пожежно - технічної експертизи (т. 20 ас. 106 -189); Відповідь № 38 -2/703 від 20.09.2011 року (т.20 ас.46 -47); Показами свідків, згідно списку доданого до обвинувального висновку.

Усі зазначені вище докази та покази свідків, на які покликається обвинувачення , були предметом дослідження в ході судового слідства за участю учасників процесу, під час якого, суд прийняв до уваги як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що працював на ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» головним інженером відповідно до наказу генерального директора ДП «Львіввугілля» № 47 -к від 24 березня 2009 року та наказу директора ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» № 26 - к від 31 березня 2009 року. У вересні 2011 року був звільнений з даної посади та переведений на посаду головного інженера іншої шахти де працює з 13 вересня 2011 року по даний час. (т. 2 ас. 326, т. 11 ас. 147-148). Згідно посадових обов'язків головного інженера шахти на нього покладалися обов'язки загальної організації забезпечення Правил безпеки. Безпосередніми відповідальними особами за належний стан пожежної безпеки були особи призначені відповідно до наказів. Згідно розробленого , погодженого і затвердженого Плану ліквідації аварії на шахті, безпосередньо на нього покладався обов'язок керівника робіт з ліквідації пожежі та її наслідків. На час відсутності головного інженера та керівництва шахти, обов'язок керівника згідно Плану ліквідації аварії покладався на чергового гірничого диспетчера. За пожежно зрошувальний комплекс відповідає директор , що визначається законом. Разом з тим, 17 .12. 2010 року, він, ОСОБА_2, проходив по шахті де всі крани були в робочому стані. 04 чи 05 грудня 2010 року була проведена перевірка тиску води в трубопроводі, ніяких відхилень не було . 21.12. 2010 року сталася пожежа. Об 20 год. 04 хв. йому зателефонувала гірничий диспетчер та повідомила, що на шахті пожежа, вона доповіла обстановку та сказала, що викликала рятівний загін, повідомила керівництво. Він, ОСОБА_2, сказав їй діяти згідно плану і що скоро буде. Прибув на шахту близько 20 год. 09 хв. та зразу ж прийняв керівництво по ліквідації аварії. Дав вказівку ОСОБА_8 - гірничому майстру транспорту перевірити ситуацію і доповісти. На цей час пожежа поширилася, температура була високою, велика задиленість. Працівники шахти не могли уже здійснювати гасіння, оскільки індивідуальні засоби захисту не дозволяли. Гасіння почали члени ВГРЗ, у них система індивідуального захисту значно краща. У подальшому діяв виключно до Плану ліквідації аварії та оперативних планів. Початкова стадія була виконана повністю Дільниця шахтного транспорту не підпорядковувалася йому, як головному інженеру, а підпорядкована заступнику директора з виробництва, на той час - ОСОБА_9. Начальником дільниці був ОСОБА_10. Він, ОСОБА_2, особисто здійснює перевірку один раз на півроку, що визначено інструкцією про техніку безпеки. Перевірка безпеки шахти комісійно проводиться перед кожним формуванням нового плану ліквідації аварії, про, що складається акт. Начальник дільниці повинен перевіряти виконання Правил безпеки на дільниці один раз на день, а гірничий майстер два рази на день. Про виявлені порушення повинні доповідати та приймати міри по усуненню. Протягом всього часу пожежі, відбувалися заміни, замість нього час від часу обов'язки виконував ОСОБА_11 та ОСОБА_40 . Про зміну робилися записи в оперативний журнал, як і про всі рішення, що приймалися. Постійно був на шахті відпочивав один раз на три доби. Під час відпочинку чи коли керівництво було передано, впливати на прийняття рішень не міг. Всі його дії відповідали вимогам галузевих нормативно - правових документів. Діяв згідно Плану ліквідації аварії , виходячи із обстановки. Мета досягнута, здоровя і життя людей збережено, втрати шахти не допущено. В шахті він, ОСОБА_2, не палив, відкритим вогнем не користувався, дозволу на пронесення в шахту сигарет чи відкритого вогню не давав. Безпосередньої відповідальності за стан Правил безпеки чи стан протипожежного стану окремих дільниць шахти, як і в цілому по шахті на нього не покладено жодним законом чи нормативно - правовим актом. Збитки, які йому вміняються у вину відсутні, якщо не помиляється, то здається з резерву були виділені кошт в межах одного мільйону на ліквідацію наслідків пожежі, що підтверджується матеріалами справи. Від ліквідації аварії був усунутий 24 січня 2011 року, коли був заарештований працівниками прокуратури і з цього часу взагалі не мав ніякої можливості впливати на результати прийнятих рішень.

Просить розглянути справу об'єктивно та прийняти рішення яким його виправдати, оскільки притягнення його до кримінальної відповідальності є помилкою, він не винен жодним чином.

Враховуючи фактичні обставини, що встановлені за результатами судового слідства, суд приходить до висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині не знаходить свого підтвердження, та є недоведеною. Такого висновку суд приходить з фактичних обставин справи, які перевірені судом. Встановлено, що сума вмінених у вину ОСОБА_2 збитків у вигляді залишкової вартості матеріальних засобів, не відповідає дійсності та взагалі відсутня, що підтверджується головним бухгалтером шахти; будь - які бюджетні кошти на ліквідацію пожежі на шахті «Межирічаснька» ДП «Львіввугілля у період з 21.12. 2010 року по 20.02.2011 року, не виділялися, що підтверджується листом та актом податкової інспекції; безпосередня відповідальність ОСОБА_2 за дотриманням Правил безпеки на шахті та підтримання і забезпечення протипожежного стану шахти, жодним документом на нього не покладалася, оскільки такі обов'язки закріплені за іншими посадовими особами шахти; особисто підсудний ОСОБА_2 в шахті не палив, сигарет не проносив, відкритим вогнем не користувався, не давав такого дозволу й іншим працівникам шахти.

З цих підстав , суд із врахуванням результатів судового слідства та судової практики викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» з подальшими змінами, приходить до висновку, що в діяннях підсудного відсутній склад злочину, що йому інкримінується з підстав недоведеності вини у його вчиненні.

При цьому, суд заслухавши доводи державного обвинувача, пояснення підсудного та його захисника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, у тому числі й зазначені органом досудового слідства докази та покази свідків, на які є покликання, приходить до висновку, що результати судового слідства дають підстави зробити висновок: надані обвинуваченням докази, якщо їх розглядати в сукупності а не окремо кожен, не тільки не підтверджують вини підсудного в інкримінованому йому злочині, але й спростовують його вину.

За даних обставин, досудове слідство та державний обвинувач у справі, вважають, що всі описані в обвинувальному висновку дії ОСОБА_2, є протиправними та кваліфікуються як порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що від цих його дій настали тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди.

Разом з тим, суд вважає, що така кваліфікація дій ОСОБА_2 проведена без врахування складових злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона та без врахування вимог ст.. 22 КПК України, згідно з якою, особа яка проводить дізнання чи слідство, зобовязана вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини,, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Судом встановлено, що досудовим слідством взагалі не взято до уваги обставини, що виправдовують підсудного, оскільки з логічної точки зору, він не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність, які відбулися у його відсутність та без з його зовнішнього впливу.

Так, судом встановлено, що відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Шахта «Межирічанська»» державного підприємства «Львіввугілля», затвердженого Міністерством вугільної промисловості України 28 квітня 2008 року, «Шахта «Межирічанська» є відокремленим підрозділом ДП «Львіввугілля», яке створено відповідно до наказу № 5 від 12.03 2003 року та відповідно до наказу Мінвуглепрому України від 24 листопада 2005 року № 40 «Про сфери управління Мінвуглепрому» належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Місцезнаходження підприємства зареєстровано за адресою: 80100, Львівська область, м. Червоноград.

Згідно п. 4 НПАОП «Інструкції з контролю складу рудникового повітря, визначення газовості та встановлення категорій шахт за метаном» ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львівугілля» відноситься до шахти над категорійної за газом метаном. Вугільний пил вибухонебезпечний.

Підрозділ - «Шахта «Межирічанська» не є юридичною особою, управління підрозділом здійснює його керівник, який самостійно вирішує питання діяльності підрозділу, надає вказівки, обов'язкові для виконання усіх працівників, в межах своєї компетенції видає накази, організовує та здійснює контроль їх виконання. Керівник підрозділу зобов'язаний забезпечити ефективне виконання всіх завдань покладених на підрозділ, згідно положення, створити умови для виконання колективного договору, угоди між адміністрацією ДП «Львіввугілля» та профспілками і галузевої угоди. ( п.5.7.1.) Керівник підрозділу несе відповідальність за порушення правил та норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту ( п.9.7, 9.24)

Основними функціями підрозділу у сфері охорони праці є: забезпечення підрозділу належного стану охорони праці, техніки безпеки і промсанітарії відповідно до чинного законодавства і нормативних актів з питань охорони праці. Здійснення контролю охорони праці і техніки безпеки в структурних підрозділах Підрозділу (п.6.3.2.). Забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків. Забезпечення функціонування Системи управління охороною праці і створює службу охорони праці (п.6.3.3, 6.3.5.), ( т. 2 ас. 329 - 337; т. 10 ас. 253 -261).

Згідно штатного розпису керівників, професіоналів , фахівців та технічних службовців Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» на 2010 рік , виконуючими обов'язки директора одночасно, були ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а головний інженер шахти, одночасно є першим заступником директора і входить до складу керівництва апарату при керівництві ( всього 12 чол.).

Відповідно до наказу генерального директора ДП «Львіввугілля» № 47 -к від 24 березня 2009 року та наказу директора ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» № 26 - к від 31 березня 2009 року, головним інженером був призначений ОСОБА_2, який працював на посаді головного інженера ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» до 13 вересня 2011 року (т. 2 ас. 326, т. 11 ас. 147-148).

До апарату управління шахти входить 12 служб і відділів, які очолюють начальники служб та відділів (всього по апарату управління 74 чол.). До штатного розпису шахти входить десять дільниць, один відділ та один адміністративно - побутовий комбінат, які очолюють начальники дільниць, заступники начальника дільниці та в залежності від специфіки, інші посадовці.

Дільницю шахтного транспорту станом на 21.12. 2010 року очолював начальник дільниці ОСОБА_10, заступник начальника дільниці ОСОБА_14, помічник начальника дільниці ОСОБА_15, механік дільниці ОСОБА_16, заступник механіка дільниці ОСОБА_17 та девять майстрів гірничих, серед них ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які були задіяні до робочих змінах 21. 12. 2010 року ( т. 2 ас. 186 -190).

Відповідно до Положення «Про відділ охорони праці», затвердженого директором шахти «Межирічанська» 28 квітня 2010 року ( т. 10 ас. 237 -239)., відділ охорони праці є самостійним структурним підрозділом шахти і підпорядкований директору шахти. Відділ очолює заступник директора з охорони праці. Йому безпосередньо підпорядкований начальник зміни з охорони праці. Заступник директора з охорони праці здійснює відомчий контроль за виконанням на шахті Закону України «Про охорону праці»; керує діяльністю відділу охорони праці і працівників шахти з питань охорони праці. Контролює стан пожежо і вибухонебезпеки електрообладнання; стан і готовність засобів протиаварійного протипожежного захисту шахти та її об'єктів. Діяльність керівників дільниць і служб, посадових осіб, спеціалістів і працівників шахти з питань охорони праці. Виконання приписів контролюючих органів з питань охорони праці. Керує всією організаційною роботою з управління охороною праці. Організовує, і за відсутності директора , очолює комплексні і цільові перевірки стану охорони праці на дільницях , у цехах, , службах на робочих місцях. Організовує комплексну перевірку усіх дільниць і служб з охорони праці і передає матеріали директору для оцінки роботи керівників дільниць. Перевіряє виконання приписів контролюючих органів за порушення техніки безпеки. Припиняє роботи, що ведуться з порушенням Правил безпеки, дає вказівки на усунення порушень техніки безпеки. Несе відповідальність за неефективність роботи системи управління охороною праці.

Згідно Положення про дільницю шахтного транспорту, затвердженого 15 квітня 2008 року директором шахти «Межирічанська» , дільниця шахтного транспорту являється самостійним структурним підрозділом шахти і підпорядкована директору з виробництва. У своїй діяльності начальник дільниці, крім законодавства та нормативно правових актів керується даним положенням (п.1.4). Відповідно до п.3.4.5, 3.4.6.,3.4.13., 3.12, 3.14.1, 3.14.2, 3.14.4., 3.15.2, 5.1,5.5) начальник дільниці забезпечує функціонування нарядної системи згідно з галузевим положенням про нарядну систему дільниці; приймання і здачу зміни, виконання робіт тільки відповідно до виданих письмових нарядів (завдань), рух на роботу - з роботи за вказаним маршрутом; безумовне виконання заходів з охорони праці; контролює умови і охорону праці згідно з нормативом; встановлює порушників; несе відповідальність за аварії 1 -ї та 2 -ї категорій ( т. 9 ас. 87 - 92).

Згідно (п.1.3, 2.3.7., 2.3.8, 2.5.3., 2.7.1., 2.7.8.,2.7.10., 3.3, 5.5) посадової інструкції гірничого майстра дільниці шахтного транспорту, гірничий майстер у своїй діяльності безпосередньо підпорядкований начальнику дільниці. Він забезпечує високу виробничу дисципліну, кваліфікацію, навченість і відповідальність працівників зміни; забезпечує першочергове (перед іншими роботами) усунення порушень техніки безпеки, шкідливих і небезпечних явищ; роботу ( утримання у справності) засобів і систем протиаварійного та індивідуального захисту; видає конкретні наряди; не менше ніж один раз (відповідно до ПБ) обстежує кожне робоче місце із обов'язковим контролем якості і безпеки виконуваних робіт; контролює додержання пилогазового режиму. Гірничий майстер дільниці при виконанні своїх обов'язків безпосередньо зв'язаний з гірничим диспетчером та несе відповідальність за своєчасне проведення інструктажу по питаннях техніки безпеки, вивченню технічного паспорту, правил експлуатації шахтного транспорту, Плану ліквідації аварії (т.9 ас. 73 -74).

Згідно Посадової інструкції начальника зміни (т.10 ас.240 - 242), начальник зміни призначається і звільняється з посади директором шахти по представленню заступника директора шахти по виробництву. Начальник зміни функціонально підлеглий заступнику директора шахти з виробничих питань (п.п.1, 1.3). Відповідно до п. 2.1, , 2.2.1, 2.8.,2.9.,2.10., 2.14., 2.18., 2.19., 2.25., 3.2., 5.3, до початку зміни зясовує стан робіт в шахті і на поверхні, характер порушень правил безпеки та прийнятих рішень по їх усуненню; здійснює в зміні контроль за ходом виробничих процесів у відповідності з затвердженою технологією; оперативно впливає на хід виробництва і приймає міри ліквідування аварій та порушень; організовує своєчасну підготовку виробництва для нормальної роботи в наступній зміні. Передаючи зміну заступаючому на чергування начальнику зміни, повинен дати докладний звіт про положення на дільницях, цехах, інформувати гірничого диспетчера шахти; забезпечує в зміні виконання приписів робітників ДІОП та інших контролюючих організацій. Зясовує до початку зміни стан робіт (стан справ) у шахті і на поверхні характер порушень Правил безпеки, що мають місце і виконання раніше прийнятих рішень щодо їх усунення. Протягом зміни контролює стан охорони праці під час відвідання гірничих робіт (виробок) відповідно до нормативу ( у тому числі й на маршруті). Приймає звіти керівників дільниць і гірничих майстрів про виконані роботи та усунення порушень Правил безпеки; організовує управління охороною праці в зміні. Несе відповідальність за підготовку шахти до нормальної роботи у послідуючій зміні.

Відповідно до наказу № 34 «Про організацію протипожежного захисту шахти, затвердження складу пожежно - технічної комісії та підвищення відповідальності за протипожежний стан» від 20 січня 2010 року, виданого директором шахти «Межирічанська» ( т.2 ас. 194 -196), затверджено пожежно - технічну комісію, головою якої визначено головного інженера шахти ОСОБА_2, а заступником голови комісії - заступника директора по соціальних питаннях і побуту ОСОБА_20. Згідно п. 5 наказу, останній призначений відповідальним за утримання протипожежного захисту в цілому по шахті. Відповідно до п. 6 наказу, відповідальним за утримання протипожежного трубопроводу в цілому по шахті (підземні виробки і поверхня), у стані придатному для безперервного подання води, призначено головного механіка шахти ОСОБА_21

Даним наказом також призначено відповідальних осіб за наявність, використання за призначенням, утримання в справному технічному стані згідно вимог «Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України» та «Правил безпеки у вугільних шахтах» засобів пожежогасіння і пожежно - зрошувального трубопроводу в межах гірничих виробок шахти, які знаходяться на балансі дільниць, на начальників дільниць ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 (п.7 наказу).

Відповідно до п. 8 наказу, відповідальність за утримання протипожежного трубопроводу за утримання в справному технічному стані протипожежно - зрошувального трубопроводу і запірної арматури по головних відкотних , вентиляційних штреках, похилих квершлагах і виробках, які тимчасово не обслуговуються дільницями, покладено на заступника ВТБ і ПРТБ ОСОБА_26

Відповідальність за утримання у справному стані пожежного - зрошувального трубопроводу і запірної арматури, що знаходиться в бетонній частині виробок навколо ствольного двору, водотрубному ходку, допоміжному стволі, в надшахтних будівлях і спорудах шахти, на промплощадці шахти, а також за технічний стан насосів і трубопроводів водозабірних свердловин, ЦНК, пожежного резервуару і насосної - на начальника ДСУ ОСОБА_27, а відповідальність за технічний стан кріплення і ремонт трубопровода в допоміжному стволі, на начальника ДПУ ОСОБА_28 (п.п. 9,10 наказу)

Як вбачається із п. 12 та 12.1 наказу, обов'язок здійснювати постійний контроль за дотриманням вимог правил в частині прокладання і ремонту протипожежно - зрошувального трубопроводу; наявності і працездатності запірної арматури та її маркування; стану водяних заслонів; наявності та стану засобів протипожежного захисту на дільницях і цехах, покладено на начальника дільниці ВТБ та ПРТБ ОСОБА_11. На нього ж покладено відповідальність за укомплектування і утримання в справному стані засобів пожежогасіння у виробничих цехах, службових і підсобних приміщеннях ВТБ та ПРТБ ( п. 13). Згідно п. 15 наказу, забезпечення виконання підлеглими вимог правил пожежної безпеки, утримання в справному стані засобів протипожежного захисту, покладено на відповідальних осіб.

Контроль виконання наказу в цілому покладено на в.о. заступника директора з ОП ОСОБА_29 (.п 16).

Отже судом достеменно встановлено, що серед осіб, визначених наказом відповідальними за наявність, стан засобів протипожежного захисту на дільницях, цехах і по шахті в цілому, посада головного інженера та конкретно прізвище ОСОБА_2, відсутні, що виключає його безпосередню відповідальність.

Крім цього, згідно п.п.1.5,4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу» затвердженого 04 травня 2007 року директором шахти «Межирічанська», порушення якого, вміняється ОСОБА_2, як особою, що очолює технічну службу і несе відповідальність за виявлені порушення техніки безпеки на шахті, своєчасне прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків, забезпечує контроль за дотриманням на шахті Правил безпеки у вугільних шахтах , а також інших нормативних актів, є головний інженер, який на час ліквідації аварій є безпосереднім керівником організації дій. У свою чергу, головний інженер ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля», при виявленні пожежі у шахті керується виключно Планом ліквідації аварії, а у випадку виявлення пожежі на верхній площадці північного квершлагу, позицією № 50 вказаного плану.

План ліквідації аварій по шахті «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» на період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року з додатками, розроблений головним інженером шахти «Межирічанська» ОСОБА_2 і командиром взводу ЛВ ВГРЗ ОСОБА_30, узгоджений з командиром Львівсько - Волинського ВГРЗ ОСОБА_31 та затверджений технічним директором ДП «Львіввугілля», (далі в тексті ПЛА на друге півріччя) (т. 4 ас. 1-162; т. 5 ас. 1- 160).

Незмінним залишився і ПЛА на період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року (наступний), з аналогічними додатками та тими ж відповідальними посадовими особами, який затверджено директором підприємства «Львіввугілля» ОСОБА_32 14 грудня 2010 року (т.6 ас. 1 - 285), тобто за вісім днів до виявлення пожежі на верхній площадці північного квершлагу шахти.

Отже, судом достеменно встановлено, що Плани ліквідації аварії на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» розроблялися вчасно, існували на час пожежі, їх автором є підсудній головний інженер шахти ОСОБА_2, плани погоджені, затверджені та відповідають галузевим вимогам.

Як вбачається із акту перевірки стану протипожежного захисту шахти, перед погодженням ПЛА на друге півріччя, будь яких застережень не вказано. Крім цього, відмічено, що Проект протипожежного захисту шахти розроблений Червоноградським ПКБ в 2006 році та пройшов експертизу в НДІГС «Респіратор» в 2007 році ( т. 5 ас. 89 - 93). Відповідно до ПЛА, у випадку пожежі або вибуху на верхній приймальній площадці та вентиляційній збійці північного квершлагу, північного панельного відкотного штреку, застосовується позиція № 50 вказаного ПЛА ( т. 4 ас. 75 -76). Згідно даної позиції, розроблено вісім заходів щодо рятування людей і ліквідації аварії. Відповідальними за першочергові дії при виявленні пожежі є виконавці : гірничий диспетчер (п.1, 2,5,8), телефоніст (п.1) командир взводу ЛВ ВГРЗ його помічник (п.1,5,8), члени ДГК ДШТ, ДТК( п.3,4,5,6) головний механік (п.6), головний енергетик (п.п.3), черговий поверхневої підстанції (п.3), змінні ІТП дільниць члени ДГК (п.4), черговий слюсар ЦНК (п.6), підземний диспетчер і машиніст електровоза (п.7).

Згідно розділу « обов'язки посадових осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дій» ПЛА на друге півріччя 2010 року, такими посадовими особами є головний інженер шахти; гірничий диспетчер шахти; Командир ДВГРС (керівник гірничорятувальних робіт); начальник пожежної частини; технічний директор державного підприємства (власник підприємства); директор шахти, власник підприємства, заступник директора шахти з виробництва; заступник директора шахти (шахтоуправління) з господарських питань; заступник директора з охорони праці; начальник дільниці вентиляції та техніки безпеки (ВТБ); Головний механік. Головний енергетик шахти; начальник дільниці, заступник (помічник) начальника дільниці, на якій відбулася аварія; змінні посадові особи дільниці; начальники інших дільниць та їх помічники; майстер лампової; головний лікар лікарні (поліклініки); лікар медпункту; телефоністка шахтної телефонної станції; заступник та помічник начальника дільниці ВТБ і головного механіка шахти; командир взводу ШГС (т.5 ас. 66 -67).

Із вказаних обов'язків, убачається, що з моменту одержання повідомлення про аварію до прибуття головного інженера шахти, гірничий диспетчер виконує обов'язки відповідального керівника робіт з ліквідації аварії, здійснюючи керівництво із свого робочого місця (командний пункт).

21 грудня 2010 року, об 19 год. 58 хв. працівниками ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля», а саме працівниками дільниці ДКТ - ОСОБА_33 і ОСОБА_34, було виявлено пожежу в камері лебідки верхньої приймальної площадки північного квершлагу шахти. Про виявлене, а саме про пожежу та сильну задимленість ОСОБА_33 та ОСОБА_34, близько 20 год. 00 хв., тобто через дві хвилини , доповіли начальнику зміни з охорони праці ВП «Шахта Межирічанська» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_35, який працював у третю зміну і з 19 год. 45 хв. знаходився на нижній приймальній площадці клітьового ствола і контролював підйом та спуск людей у шахту.

Отримавши дану інформацію, ОСОБА_36 разом із гірничим майстром ОСОБА_19, який теж заступав у третю зміну в якості гірничого майстра, пішли на вказане місце події щоб перевірити достовірність повідомлення та вжити першочергових заходів. Піднявшись на верхню приймальну площадку, ОСОБА_35 і ОСОБА_19 побачили білий густий дим через який проглядувалося полум'я горіння вентиляційних дверей та відчули їдкий запах, що утруднював дихання. Вони тут же спустилися по квершлагу до місця де був встановлений телефон, однак доповісти диспетчеру про виявлену пожежу не вдалося із - за того, що телефон в камері на нижній приймальній площадці північного квершлагу не працював. Виявивши неробочий телефон він, ОСОБА_35, побіг доповідати диспетчеру про ситуацію з іншого телефону, а ОСОБА_19 у цей час, побіг у гараж - зарядну щоб взяти протипожежні рукави , які мали підключити до вентиля протипожежного ставу.

Диспетчер ОСОБА_37, орієнтовно об 20 год. 04 хв., з урахуванням незначних похибок між часом вказаним на комп'ютері, механічному годиннику та записі в журналі, отримавши у телефонному режимі на черговий пульт диспетчера інформацію від ОСОБА_35, викликала Львівсько - Волинський воєнізований гірничо - рятувальний загін та дала розпорядження телефоністці викликати осіб згідно списку №1, у тому числі, й головного інженера ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля»» ОСОБА_2, а сама ввела в дію позицію № 50 Плану ліквідації аварії та давала вказівки відповідно до даного плану.

За вказаних встановлених судом обставин, які не заперечуються учасниками процесу, дії гірничого диспетчера ОСОБА_37 , начальника зміни ОСОБА_38, гірничого майстра ОСОБА_19, та працівників чергової зміни ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та інших, що вчинялися ними з часу виявлення пожежі - 19 год. 58 хв. до 20 год. 09 хв. - часу прийняття керівництва ліквідацією аварії головним інженером ОСОБА_2 (згідно запису в оперативному журналі т. 2 ас.185), суд визнає першочерговими, вчинені на початковій стадії ліквідації аварії, оскільки такі до прийняття керівництва ОСОБА_2 тривали понад 11 хв. та вчинялися гірничим диспетчером згідно введеного нею Плану ліквідації аварії. З цих підстав дії ОСОБА_2, після прийняття ним керівництва з ліквідації аварії є продовженням дій попередніх осіб і не можуть визнаватися судом як першочергові, що вчинені на початковій стадії ліквідації аварії.

Після того, як ОСОБА_35 пішов до іншого телефону, ОСОБА_19 ще із двома працівниками шахти - членами ВГК , взявши із гаража - зарядної протипожежні рукави та стволи, піднялися по північному квершлагу на приймальну площадку, підключили рукави до протипожежного стволу, однак відкрити вентель не вдалося, оскільки на ньому був відсутній пристрій для відкриття ( «маховик», «барашек»). Один із працівників - членів ВГК побіг назад у гараж - зарядну за інструментом, проте навіть за допомогою інструменту відкрити вентиль не вдалося, відповідно подача води не відбулася.

Факт відсутності пристрою для відкриття вентиля суд визнає неналежним прийняттям складом третьої зміни робочих місць та засобів пожежогасіння, а неможливість відкрити вентель з допомогою інструмента, суд визнає, що вентель в цілому знаходився в неробочому стані. При цьому, суд приходить до беззаперечного висновку про відсутність у цьому вини підсудного ОСОБА_2 , як головного інженера шахти, так і керівника ліквідації пожежі, оскільки контроль за утриманням засобів пожежогасіння по шахті в цілому та на верхній площадці північного похилого квершлагу зокрема, в робочому стані, згідно нормативних документів та розпоряджень керівництва шахти, серед яких наказ № 34 «Про організацію протипожежного захисту шахти, затвердження складу пожежно - технічної комісії» від 20 січня 2010 року, покладався на інших осіб, перелік яких, наводився вище.

Отримавши у телефонному режимі , близько 20 год. 04 хв. повідомлення від диспетчера ОСОБА_37, головний інженер ОСОБА_2 прибув на шахту, знову ж таки з урахуванням похибок часу вказаного на комп'ютері та механічному годиннику у диспетчерській, об 20 год. 09 хв., що зафіксовано у відповідних журналах. Від диспетчера ОСОБА_37 він , ОСОБА_2, прийняв обов'язки керівника ліквідації аварії , передбачені позицією № 50 Плану ліквідації аварії, що теж підтверджується записами у відповідних журналах та став діяти виключно до приписів позиції № 50 Плану ліквідації аварії (т. 2 ас. 185).

Дії підсудного ОСОБА_2 з часу прийняття ним керівництва з ліквідації аварії 20 год. 09 хв. 21.12. 2010 року, суд визнає такими, що відповідають вимогам гірничого законодавства, розпочатими негайно із вжиттям заходів до ліквідації аварії та її наслідків після прийняття ним керівництва, такі дії відповідали також вимогам ПЛА, оскільки вже об 20 год. 09 хв. ОСОБА_2 видав розпорядження, які занесені в оперативний журнал ( т. 1 ас. 52 085; т. 2 ас. 185).

Орієнтовно об 20 год. 24 - 35 хв., точної години ні досудовим слідством ні судом встановити не вдалося, оскільки, як уже зверталася увага вище, існувала розбіжність в показчиках, на шахту прибуло два відділення оперативного взводу, які застосувавши спеціальне обладнання, підключилися до протипожежного стволу та почали гасіння пожежі. Приблизно об 20 год. 45 хв. на місце події прибув перший заступник командира Львівсько - Волинського ВГРЗ ОСОБА_39, який і взяв керівництво гірничо - рятувальними роботами на себе. На момент прибуття ВГРЗ, пожежа набула значних масштабів, а тому можливість її локалізації та ліквідації була ускладнена

Дану обставину, суд визнає об'єктивною та вважає, дії ОСОБА_2 в частині недопущення до гасіння пожежі працівників шахти, у яких не було достатніх засобів захисту прийнявши рішення дочекатися ВГРЗ, про прибуття яких було відомо. Суд також визнає, що вказаний час суттєво не вплинув на поширення пожежі, і ця позиція суду базується на висновках експертів, висновок, яких наведено нижче.

Отримавши у керівника ліквідації аварії ОСОБА_2 завдання на рятування людей та ліквідацію пожежі ОСОБА_39 , віддав розпорядження відділенням на розвідку гірничих виробок з метою пошуку потерпілих, надання їм допомоги та ліквідацію пожежі. Прибувши на місце пожежі, на верхню приймальну площадку, була виявлена велика задимленість, висока температура в місці гасіння, пожежа розповсюдилася по ходу руху вентиляційного струменя. На момент його прибуття, протипожежний гідрант на приймальній площадці не працював, а тому він дав дозвіл на заживлення гідрант - пістолета до пожежно - зрошувального трубопроводу ВГРЗ.

Не зважаючи на те, що при ліквідації аварії були дотримані всі вимоги приписів позиції № 50 Плану ліквідації аварії, цього виявилося недостатньо. Пожежа продовжила поширюватися по ходу руху вентиляційного струменю та поширилася на інші виробки.

Об 22 год. 00 хв. 21.12. 2010 року, вичерпавши можливі варіанти ліквідації пожежі, передбачені позицією № 50 ПЛА, що підтверджується відповідними відмітками в оперативному журналі ( т. 1 ас. 52 -90, т. 2 ас. 185 ). відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії - головним інженером шахти ОСОБА_2 та керівником гірничорятувальних робіт - в.о. командира загону ОСОБА_39, було розроблено та введено в дію оперативний план ліквідації аварії №1 з подальшими доповненнями (т.14 ас. 101 - 117).

Зазначене оцінюється судом, як належне вжиття заходів головним інженером - керівником робіт з ліквідації пожежі ОСОБА_2 та керівником гірничо рятувальних робіт ОСОБА_39 до ліквідації аварії , оскільки ці їх дії відповідали вимогам гірничого законодавства, Плану ліквідації аварії та Статуту ВГРЗ.

Об 12 год. 12 хв. 22.12. 2010 року, керівником ліквідації аварії ОСОБА_2 прийнято рішення про створення комісії для вирішення подальших дій з ліквідації пожежі ( т. 1 ас. 55)., що теж судом оцінюється, як рішення прийняте з дотриманням вимог існуючого законодавства та нормативно правових актів, враховуючи позитивні висновки експертів.

Об 20 год. 00 хв. 22.12. 2010 року розроблено оперативний план № 2. У подальшому 24.12. 2010 року об 14 год. 00 хв. розроблено доповнення № 1 до оперативного плану № 2 і так дальше, аж до оперативного плану №7 складеного об 08 год. 00 хв. 24.01 2011 року ( т. 14 ас. 118 - 128).

Тобто судом встановлено, що керівником ліквідації аварії ОСОБА_2 розроблялися оперативні плани, виконувалися відповідні дії щодо ліквідації аварії та її наслідків аж до порушення відносно нього кримінальної справи , затримання у порядку ст.. 115 КПК України об 16 год. 20 хв. 24 січня 2011 року та обрання запобіжного заходу взяття під варту 27 січня 2011 року (т. 13 ас. 4-5, 7,41).

З урахуванням даних обставин, суд визнає, що з 24 січня 2011 року і до завершення ліквідації аварії - 20 лютого 2011 року будь - яка відповідальність ОСОБА_2 за вчинення дій та прийняття рішень з ліквідації пожежі на шахті та ліквідації її наслідків в цілому, відсутня, відтак, у зв'язку з чим виключається судом, оскільки подальший розгляд його відповідальності за вказаний період, є нелогічним, з підстав його фізичної відсутністю на шахті - перебування під вартою та відсутності реальних можливостей впливати на результати зовні.

При цьому, суд також вважає недоведеним будь - яке обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 273 КК України станом на 24 січня 2011 року, попрете, що органами досудового слідства на час порушення кримінальної справи, який співпав з відстороненням ОСОБА_2 від посади - 24 січня 2011 року шляхом затриманням в порядку ст.. 115 КПК України, справу порушив за фактом порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, що спричинило тяжкі наслідки Однак, в чому саме полягали тяжкі наслідки, слідчим не визначено. Крім цього, в жодному, процесуальному документі, органами досудового слідства не встановлено період за який ОСОБА_2 своїми діями спричинив тяжкі наслідки, що вміняються йому у вину, тобто початок дій вказано 21.12.2010 року, а кінець періоду дій, відсутній, що позбавляє суд можливості визнати ОСОБА_2 винним у заподіянні тяжких наслідків, час настання та розмір яких станом на 24 січня 2011 року, досудовим слідством не встановлені, а на час пред'явлення обвинувачення і складання обвинувального висновку різняться, ( т.13 ас. 4 -5, 186 - 189, 318 - 342).

Такий висновок суду базується на встановленому судом факті, що 29.01.2011 року, 31.01. 2011 року та 01.02.2011 року оперативні плани ліквідації аварії № 8 та № 9 були складені відповідальним керівником робіт по ліквідації аварії - технічним директором ДП «Львіввугілля» ОСОБА_32 ( т. 14 ас. 234 - 258), а плани № 10 від 02.02 2011 року, № 11 від 02.02.2011 року, доповнення № 1 до плану № 11 від 04.02.2011 року, № 12 від 10.02. 2011 року, № 13 від 13. 02.2011 року, доповнення № 1 до плану № 13 від 18.02.2011 року, відповідальним керівником робіт по ліквідації аварії, складені в.о. головного інженера «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_11, на яких і покладався у той час обов'язок керівника робіт з ліквідації аварії ( т. 14 ас. 243 - 297).

За таких обставин, суд визнає, що відповідальність за прийняття рішень з ліквідації пожежі на шахті «Межирічанська» та ліквідації наслідків цієї пожежі в період з 24 січня 2011 року по 02. 02.2011 року, не може покладатися на ОСОБА_2, оскільки керівником робіт у вказаний період був технічний директор ДП «Львіввугілля» ОСОБА_32. З цих же підстав, не може бути відповідальним ОСОБА_2 за прийняті рішення у період з 22 год. 00 хв. 27.12.2010 року по 07 год. 00 хв. 28.12.2010 року , враховуючи, що у вказаний період обовязки керівника з ліквідації пожежі покладалися на ОСОБА_40, що підтверджується записами в оперативному журналі та показами допитаних в судовому засіданні свідків, що на думку суду, є абсолютно логічним вважати ОСОБА_2 невинним. ( т. 1 ас. 86).

Суд також визнає абсолютно логічним, що відповідальність за прийняття рішень з ліквідації пожежі на шахті «Межирічанська» та ліквідації наслідків пожежі в період з 02 02.2011 року по 20.02.2011 року безпосередньо покладається на керівника робіт у вказаний період - в.о. головного інженера «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_11

На нього ж, покладається відповідальність за рішення прийняті як керівником робіт з ліквідації пожежі в період з 02 год. 22.12. 2010 року та решти періодів відповідно до записів оперативного журналу.

З цих підстав, суд вважає безпідставним обвинувачення підсудного ОСОБА_2 у відповідальності за прийняті рішення керівником робіт з ліквідації пожежі та її наслідків, що були прийняті в періоди відображен6і в оперативному журналі ОСОБА_32, ОСОБА_40 та ОСОБА_41 (т. 1 ас. 85 -90; т. 2 ас. 185).

Ще одним доказом безпідставності звинувачення ОСОБА_2 є доповідна записка про хід ведення робіт з ліквідації аварії, «пожежа» на верхній приймальній площадці північного квершлагу шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» , що виникла 21.12. 2010 року ( т. 14 ас. 48 -100), відповідно до якої , останні заходи з ліквідації аварії були вжиті об 11 год. 15 хв. 20 лютого 2011 року, тобто майже через місяць після арешту ОСОБА_2 (т. 13 ас. 4-5, 7,41), що в черговий раз, вказує на відсутність будь - якого його відношення до дій та обставин у період, які інкримінуються йому в вину.

Беззаперечним доказом відсутності вини ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні у тому, що на початковій стадії ліквідації аварії прийняв технічні рішення, що не відповідають вимогам гірничого законодавства, а саме негайно не розпочав та не вжив заходів до ліквідації аварії та її наслідків, тобто порушив вимогу п. 8 розділу 3 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах, що призвело до виникнення пожежі, є інформаційний лист про вжиті заходи в ході ліквідації аварії № 01/2/06 від 28.12. 2010 року, адресований Міністерству вугільної промисловості України за підписом в.о. директора шахти ОСОБА_12, згідно якого, Львівсько - Волинський ВГРЗ викликано об 20 год. 04 хв. Встановлений судом час співставляється з рештою матеріалів справи, та спростовує обвинувачення ОСОБА_2 в частині виклику пожежної команди через 10 хв. після прийняття ним керівництва з ліквідації пожежі. Цей час підтверджується також поясненнями гірничого диспетчера ОСОБА_37, записами в оперативних журналах та поясненнями працівників рятувального загону. Аналогічний час виклику Львівсько - Волинського ВГРЗ, вказано також в повідомленні про аварію за підписом заступника директора з ОП ОСОБА_29 від 27.12. 2010 року. ( т.1 ас. 130 -133); у повідомленні про аварію (пожежу) на який досудове слідство покликається як на доказ і в якому теж зазначено час виклику Львівсько - Волинський ВГРЗ викликано об 20 год. 04 хв., а час прибуття відділення вказано об 20 год. 24 хв. (т. 2 ас. 231). Проте, така важлива обставина слідчим не врахована, а в підтвердження обвинувачення, наводиться час виклику ВГРЗ - 20 год. 18 хв. Однак, чому органами досудового слідства надана перевага саме цьому часу, та чому відхилено час 20 год. 04 хв. не вмотивовано.

На підставі досліджених у суді доказів та матеріалів справи, спів ставляючи їх із показами свідків - членів ВГРЗ, суд вважає встановленим, що час повідомлення ВГРЗ про пожежу на шахті 21.12 .2010 року є 20 год. 04 хв.

Суд також вважає встановленим, дії ОСОБА_2 як керівника робіт з ліквідації пожежі, узгоджені з діями командира ВГРЗ та виключають обвинувачення підсудного в цій частині. Даний факт доводиться в першу чергу показами самого підсудного та показами командира ВГРЗ., а відтак виключає будь - який сумнів у їх достовірності, оскільки підтверджується іншими матеріалами справи.

Так, із листа начальника Західної ДМГТІ у ВП ОСОБА_42 № 4.2 -09/815 від 28 грудня 2010 року, адресованого в.о. прокурора м. Червонограда, беззаперечно підтверджується, що ліквідацією аварії згідно з вимогами чинного законодавства керує головний інженер шахти, а ходом аварійно рятувальних робіт керує керівник Львівсько - Волинського ВГРЗ. Всі роботи з ліквідації аварії ведуться у суворій відповідності з Планом ліквідації аварії та Статутом Державної воєнізованої гірничо - рятувальної служби. По п. 5 Західною ДМГТІ здійснюється цілодобовий моніторинг за ходом ліквідації аварії ( пожежі), ( т.14 ас. 136 -145),.

Законність і правомірність прийнятих ОСОБА_2 рішень також підтверджується висновками експертиз проведених в межах кримінальної справи та поясненнями експертів, даних ними в судовому засіданні.

В супереч вказаним вище доказам та доказам наведених нижче, які підтверджують відсутність вини ОСОБА_2 , останній органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він працюючи, у відповідності до наказу генерального директора ДП «Львіввугілля» № 47-к від 24.03.2009 року та наказу директора ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» № 26-к від 31.03.2009 року на посаді головного інженера ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», будучи службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, порушив правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві - ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди.

Разом з тим, ні матеріалами кримінальної справи, ні наведеними доводами державного обвинувача, суду не вдалося встановити наявність вини ОСОБА_2 в цій частині обвинувачення, а навпаки результатами судового слідства спростовується обвинувачення і в першу чергу, показами допитаної в судовому засіданні Головного бухгалтера ВП « Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_7, яка до своїх пояснень, надала суду завірені мастичними печатками документи, а саме , протокол засідання технічної ради ВП « Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» від 12.12. 2011 року ( вих. №38-2/205 від 26.03.2012), згідно якого, після закінчення виконання першої черги аварійно рятувальних робіт, одержання можливості доступу у гірничі виробки і часткове відновлення гірничих робіт, було проведено обстеження наявності основних засобів, кабельної продукції, стану гірничих виробок. В результаті обстеження встановлено, що основні засоби, кабельна продукція, гірничі виробки, вказані в «Розрахунку збитків по наслідках аварії знаходяться в задовільному стані і можуть експлуатуватись відповідно до їх призначення ( т.20 ас. 308 -309).

Факт відсутності збитків та достовірність поданих документів, свідок ОСОБА_7 підтвердила в судовому засіданні ( т. 2 ас.20 -23).

Достовірність показів свідка та документів поданих нею в судовому засіданні підтверджується також протоколом спільного засідання технічної ради ДП «Львіввугілля» та головних інженерів відокремлених підрозділів «Шахт ДП «Львіввугілля» від 27.01.2012 року, де зазначено, що після рішення робочої групи 29. 01.2011 року про відновлення вентиляції шахти в аварійному режимі, виробки шахти були обстежені і виявлено, що обладнання в робочому стані. Почалися відновлювальні роботи та з 20.09.2011 року шахта почала працювати по видобутку вугілля. Руйнування та пошкодження обладнання не було. Часткове руйнування армування скіпового ствола відбулося через виконання єдино можливих заходів по локалізації пожежі, засипці скіпового ствола (протокол тех.. ради від 04.01.2011 року, 22 год. 00 хв. ).

Факт відсутності матеріальних збитків у вигляді залишкової вартості основних засобів та витрат бюджетних коштів, а відтак і відсутність тяжких наслідків, підтверджується також листом ГУ КРУ у Львівській області № 23-17/308 від 01.04. 2011 року про результати позапланової ревізії у ДП «Львіввугілля», та акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Львіввугілля» за період з 21.12.2010 року по 21.02.2011 року № 23- 38/8, згідно яких, за ревізійний період не встановлено випадків надходження та використання бюджетних коштів на заходи, повязані з ліквідацією пожежі на шахті та відновлювальними роботами. Ревізією встановлено, що по даних Головних книг шахти «Журналу - ордеру по рахунках 281 та 282» у грудні 2010 року завищено вартість витрат на харчування на 3, 99 грн. та у січні 2011 року занижено на 0, 01 грн. (порушено п. 1, п.3 та п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( від 16.07.1999 року № 9996), п. 1.2, п. 3.2, п.3.4 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» ( затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05. 1995 року).

Про наявність даного документу досудовому слідству було відомо, оскільки він знаходиться в матеріалах справи, однак результати перевірки залишилися поза увагою досудового слідства, що у свою чергу призвело до неповноти слідства, а саме виявлення тих фактів, що виправдовують обвинуваченого.

Будь яких інших доказів, спричинення ОСОБА_2 шкоди у вигляді витрат бюджетних коштів та наявності заподіяних збитків ВП «Шахта «Межирічанська» чи ДП «Львіввугілля» в цілому, а так само державі, досудовим слідством не надано, не представлено таких доказів і державним обвинувачем у справі та не здобуто судом в ході судового слідства. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність кваліфікуючої ознаки в діях ОСОБА_2, яка передбачена у диспозиції ст.. 273 КК України, що інкримінується йому у вину, а саме спричинення інших тяжких наслідків.

Судом також не встановлено, а державним обвинуваченням у справі не доведено, порушень підсудним ОСОБА_2 п.п. 1.5, 4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу», затвердженого 04.05.2007 року директором Шахти «Межирічянська», п.п. 2, 4 розділу 5 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах», порушення яких обвинувачується підсудний.

Виходячи із аналізу нормативних документів, що регулюють галузеві питання з оснащення шахт трубопроводами, підтримання їх у належному робочому стані, суд приходить до беззаперечного переконання, що головний інженер шахти - перший заступник директора ОСОБА_2, як і сам директор шахти, відповідальні за протипожежний стан, дотримання Правил безпеки праці на шахті, однак в розумінні загальної відповідальності, відповідальності в цілому, а не безпосередньої. Безпосередня відповідальність покладена на осіб визначених наказом керівника шахти. Враховуючи наведене, а саме, загальну відповідальність керівництва та безпосередню відповідальність конкретних посадових осіб і робітників, суд приходить до висновку, що цих два види відповідальності , в цілому, утворюють комплекс протипожежного захисту в розумінні - організації протипожежного захисту шахти.

Суд оцінивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_2, як головний інженер - перший заступник директора не є безпосередньо відповідальною особою на шахті, оскільки такими є інші посадові особи.

Так, судом встановлено, що персональна відповідальність визначена наказом директора шахти «Межирічанська» від 20 січня 2010 року №34 ( т.2 ас. 194 -196) «Про організацію протипожежного захисту шахти, затвердження складу пожежно - технічної комісії та підвищення відповідальності за протипожежний стан». Даним наказом затверджено пожежно - технічну комісію, головою якої визначено головного інженера шахти ОСОБА_2, а заступником голови комісії - заступника директора по соціальних питаннях і побуту ОСОБА_20. Згідно п. 5 наказу, останній також призначений відповідальним за утримання протипожежного захисту в цілому по шахті.

Згідно із п. 6 наказу, відповідальним за утримання протипожежного трубопроводу в цілому по шахті (підземні виробки і поверхня), у стані придатному для безперервного подання води, призначено головного механіка шахти ОСОБА_21

Даним наказом також призначено відповідальних осіб за наявність, використання за призначенням, утримання в справному технічному стані згідно вимог «Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України» та «Правил безпеки у вугільних шахтах» засобів пожежогасіння і пожежно - зрошувального трубопроводу в межах гірничих виробок шахти, які знаходяться на балансі дільниць, на начальників дільниць ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 (п.7 наказу).

Відповідно до п. 8 наказу, відповідальність за утримання протипожежного трубопроводу за утримання в справному технічному стані протипожежно - зрошувального трубопроводу і запірної арматури по головних відкотних , вентиляційних штреках, похилих квершлагах і виробках, які тимчасово не обслуговуються дільницями, покладено на заступника ВТБ і ПРТБ ОСОБА_26

Відповідальність за утримання у справному стані пожежного - зрошувального трубопроводу і запірної арматури, що знаходиться в бетонній частині виробок навколо ствольного двору, водотрубному ходку, допоміжному стволі, в надшахтних будівлях і спорудах шахти, на промплощадці шахти, а також за технічний стан насосів і трубопроводів водозабірних свердловин, ЦНК, пожежного резервуару і насосної - на начальника ДСУ ОСОБА_27, а відповідальність за технічний стан кріплення і ремонт трубопроводу в допоміжному стволі, на начальника ДПУ ОСОБА_28 (п.п. 9,10 наказу)

Згідно із п. 12 та 12.1 наказу, обов'язок здійснювати постійний контроль за дотриманням вимог правил в частині прокладання і ремонту протипожежно - зрошувального трубопроводу; наявності і працездатності запірної арматури та її маркування; стану водяних заслонів; наявності та стану засобів протипожежного захисту на дільницях і цехах, покладено на начальника дільниці ВТБ та ПРТБ ОСОБА_11. На нього ж покладено відповідальність за укомплектування і утримання у справному стані засобів пожежогасіння у виробничих цехах, службових і підсобних приміщеннях ВТБ та ПРТБ ( п. 13).

Згідно п. 15 наказу, забезпечення виконання підлеглими вимог правил пожежної безпеки, утримання в справному стані засобів протипожежного захисту, покладено на відповідальних осіб.

За вказаних обставин, що встановлені судом, відповідальною особою за належне підтримання у робочому стані крану № 88, а саме ремонту або заміни пожежного крану, встановленого на верхньому заїзді №1 верхньої приймальної площадки, тобто пожежно-зрошувального трубопроводу, виходячи із змісту наказу, не міг бути головний інженер ОСОБА_2, який також не зобов'язаний був особисто, безпосередньо, контролювати його справність та міняти, оскільки контроль виконання наказу в цілому покладено на в.о. заступника директора з ОП ОСОБА_29 (.п 16).

Більш того, даний кран влаштований на пожежно-зрошувальному трубопроводі на верхньому заїзді №1 верхньої приймальної площадки, який відноситься до відділу ДШТ, що є відокремленим підрозділом шахти, а начальником дільниці призначений ОСОБА_25

Відповідно до п. 7 наказу, пожежно-зрошувальний трубопровід перебуває на балансі відділення, відтак, виходячи із змісту розглядуваного наказу, відповідальним є начальник дільниці.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_2 у порушенні ним п.п. 1.5, 4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу», затвердженого 04.05.2007 року директором Шахти «Межирічянська», п.п. 2, 4 розділу 5 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах», що інкримінується йому у вину, з підстав несвоєчасного прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків, а саме щодо ремонту або заміни пожежного крану № 88 встановленого на верхньому заїзді № 1 верхньої приймальної площадки пожежно - зрошувального трубопроводу, є невмотивованим, ґрунтується на однобокій оцінці нормативно правових і галузевих документів, а відтак безпідставним. Крім того, досудовим слідством не доведено, а судом не встановлено, що ОСОБА_2, як головному інженеру доповідали про несправність крана чи неможливість приведення його у робочий стан, а останній проігнорував таке повідомлення та не вжив відповідних заходів.

Суд відхиляє обвинувачення ОСОБА_2 в частині порушення ним п. 4.2.20 «Положення про технічну службу», відповідно до якого, він несе відповідальність за забезпечення контролю за дотриманням на шахті Правил безпеки у вугільних шахтах та не забезпечив контроль за дотриманням працівниками шахти Правил безпеки у вугільних шахтах, що призвело, згідно висновку пожежно-технічної експертизи від 24.05.2011 року, до занесення ними на верхню приймальну площадку північного похилого квершлагу поблизу від пульта управління лебідки, в лівому куті камери за лебідкою, зовнішнього джерела запалювання, тобто до порушення п.п. 2, 4 розділу 5 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах, відповідно до якого не допускається паління і користування відкритим вогнем у підземних виробках та не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби) в підземні виробки, оскільки ні матеріалами досудового слідства, ні державним обвинувачем не доведено, що ОСОБА_2 особисто палив у шахті, користувався відкритим вогнем чи дав такий дозвіл на це комусь іншому, що у подальшому призвело до пожежі виявленої 21.12.2010 року.

Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги, що матеріалами кримінальної справи, а саме висновками пожежно - технічної експертизи від 24 травня 2011 року, проведеної Науково - дослідним інститутом гірничорятувальної справи та пожежної безпеки (НДІГС) «Респіратор» (далі в тексті пожежно - технічна експертиза), за постановою досудового слідства, підтверджується, що саме працівниками дільниці ДШТ, які за нарядом 21.12. 2010 року виконували роботи в камері лебідки БЛ - 1200/1030, були порушені свої обов'язки щодо дотримання вимог з охорони праці згідно з НПАОП 10.-1.01 - 10 «Правила безпеки у вугільних шахтах» згідно яких, не допускається куріння … у підземних виробках ..» (п.2 , 3, 4 гл.5 розділу 4 ) ( т. 20 ас. 105 - 193, ас. експертизи -10))

Факт порушення саме працівниками дільниці ДШТ, які за нарядом 21.12. 2010 року виконували роботи в камері лебідки БЛ - 1200/1030, своїх обов'язків щодо дотримання вимог з охорони праці згідно з НПАОП 10.-1.01 - 10 «Правила безпеки у вугільних шахтах» згідно яких, не допускається куріння … у підземних виробках ..» (п.2 , 3, 4 гл.5 розділу 4 ), підтверджується також Рішенням засідання Постійно діючої комісії з охорони праці, промислової, екологічної безпеки та дегазації при колегії Мінвуглепрому від 20 січня 2011 року, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 34 від 26 січня 2011 року, де згідно п. 5.7, заступник директора з виробництва шахти «Межирічанська» ОСОБА_9 ( а не головний інженер ОСОБА_2.), не забезпечив належний контроль за виконанням вимог Правил безпеки у вугільних шахтах , затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.03. 2010 року № 62 щодо паління та розпивання спиртних напоїв працівниками на робочому місці. (т.11 ас. 208 - 212), і це виключає звинувачення ОСОБА_2 в цій частині пред'явленого обвинувачення.

Згідно Акту спеціального розслідування від 19 січня 2011 року ( т.17 ас. 35-53); висновків експертної комісії з розслідування обставин і причин аварії (т. 17 ас. 203 - 2012), запалювання виникло внаслідок дії зовнішнього високотемпературного джерела. Найбільш імовірним джерелом запалювання є наслідки паління на сполученні вентиляційної збійки з камерою лебідки БЛ - 1200/1030

У той же час, покликання досудового слідства та державного обвинувача у справі на вказаний акт , як на доказ доведеності вини ОСОБА_2 в частині обвинувачення у тому, що він на початковій стадії ліквідації аварії прийняв технічні рішення ,що не відповідають вимогам законодавства, а саме негайно не розпочав та не вжив заходів до ліквідації аварії і її наслідків, суд, з урахуванням вищенаведеного, вважає недоречним, оскільки у вказаному акті формулювання у вигляді: «.. невжиття своєчасних заходів з гасіння пожежі безпосередньо під час її виявлення робітниками та членами ДГК шахти…» не може стосуватися ОСОБА_2, в силу того, що він не є цим робітником і не був присутнім під час виявлення пожежі. Формулювання у вигляді «… не достатньо узгоджені та обґрунтовані дії відповідального керівника з ліквідації аварії та керівника гірничорятувальних робіт на початковій стадії гасіння пожежі..», спростовані судом при розгляді і оцінці інших фактичних обставин справи ( т. 17 ас. 35 -53).

Також досудовим слідством не враховано, що у подальшому, ці висновки уже у зміненому вигляді, були внесені в Рішення засідання Постійно діючої комісії з охорони праці, промислової, екологічної безпеки та дегазації при колегії Мінвуглепрому від 20 січня 2011 року ( т. 11.ас. 208 -2012), та інтерпретовані як: « .. головний інженер ОСОБА_2 на початковій стадії ліквідації аварії допустив прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства , а саме - не гайно не приступив та не вжив заходів для ліквідації аварії та її наслідків..» ( п. 5.6 рішення). Однак, такий висновок суперечить решті матеріалів справи, і не містить під собою жодного підґрунтя, що неодноразово акцентувалося у попередніх мотивах суду, які викладені в даному вироку. Водночас, такий висновок комісії став підставою для прийняття рішення щодо звільнення ОСОБА_2 з посади, проте, із незрозумілих причин не було реалізоване, а самі висновки не тільки не знайшли свого підтвердження, але й неодноразово спростовані в результаті судового слідства.

Крім цього, із змісту Акту не вбачається, часу з якого розпочалася початкова стадія ліквідації аварії та коли закінчилася ця стадія, хоч згідно експертизи період ліквідації пожежі та усунення її наслідків, поділяється на три етапи. В Акті зазначено керівника робіт з ліквідації аварії головного інженера ОСОБА_2, у той час коли перших дві доби було три керівника: гірничий диспетчер ОСОБА_37, головний інженер ОСОБА_2 та ОСОБА_11- на той час начальник дільниці. З 22 год. 00 хв. 27.12. 2010 року по 07 год. 00 хв. 28.12.2010 року керівництво аварійно - рятувальними роботами прийняв ОСОБА_40 (т. 1 ас. 86).

Крім цього, якщо слідувати послідовності досудового слідства щодо порядку визначення та встановлення винних осіб у пожежі на шахті, то згідно цього ж Рішення , технічного директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_32 рекомендовано звільнити із займаної посади за несвоєчасне здійснення технічних рішень на початковій стадії виникнення аварії щодо виконання заходів до її ліквідації (п.5.4 рішення), хоч такий висновок є теж безпідставним, в силу того, що відповідно до Плану ліквідації аварії, технічний директор не є керівником робіт.

Також, висновки в наведених вище Акті та Рішенні, суперечать висновкам експертів викладених в резулятивній частині пожежно - технічної експертизи та спростовані допитаними в судовому засіданні особами, за участю яких, вони складалися. Будучи допитаним в судовому засіданні щодо висновків пожежно - технічної експертизи від 24 травня 2011 року, заступник завідувача відділу пожежної безпеки на вугільних шахтах, кандидат технічних наук ОСОБА_43, категорично ствердив, що дії підсудного у повній мірі відповідали вимогам законодавчих та нормативно правових актів, він діяв виключно згідно вимог Плану ліквідації аварії., а відтак рекомендаціям викладених в оперативних планах.

Допитаний в судовому засіданні член експертної комісії з розслідування обставин і причин аварії, що сталася 21 грудня 2010 року на ВП «Шахта «Межирічанська» - перший заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області ОСОБА_44, пояснив, що розглядувані висновки складалися за результатами проведеної перевірки. Перевірка причин пожежі на шахті, яка проводилася за його участю, в таких масштабах з часу виникнення пожежі, проводилася і була першою. У висновках перевірки було вказано, що неприйняття своєчасних заходів з гасіння пожежі безпосередньо після її виявлення робітниками та членами ДГК шахти, сприяло подальшому інтенсивному розвиненню пожежі. Даний висновок він підтверджує, оскільки, якщо б вказані особи при виявленні пожежі зразу ж застосували пісок чи інші засоби пожежогасіння, які знаходилися на дільниці, то поширення вогню можна б було запобігти.

У подальшому ситуація ускладнилася, вийшла за межі дій, передбачених Планом ліквідації аварії. Щодо висновків про недостатньо узгоджені та обґрунтовані дії відповідального керівника з ліквідації аварії та керівника гірничорятувальних робіт на початковій стадії гасіння пожежі то він, ОСОБА_44, вважає, що у висновках не конкретизовано, якого саме керівника. Крім цього, неузгодженість полягала у тому, що коли піднявся рівень загазованості шахти, виникла загроза вибуху. Відтак керівником була дана команда на виведення людей. Вважає, що при реальній загрозі вибуху, а саме так її сприймали, керівник діяв правильно. Коли розібралися, то виявилося, що наявні вимірювальні прибори не можуть працювати при високій температурі та показали хибні дані. Даючи оцінку діям ОСОБА_2, як керівнику ліквідації аварії, ОСОБА_44 в судовому засіданні підтвердив, що в даних умовах, дії того були абсолютно вірними, адекватними та відповідали вимогам нормативно правових документів у даній галузі.

При огляді пред'явленого висновку (т. 17 ас. 217), ОСОБА_44 підтвердив, що запис в мотивувальній частині висновків експертної комісії « .. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії на початковій стадії приймалися рішення без достатніх обґрунтувань щодо застосування аварійних вентиляційних режимів. О 09 год.50 хв. 23.12.2010 року відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії ОСОБА_45, згідно запису у оперативному журналі, віддав наказ про відключення вентилятора головного провітрювання. На цей час в шахті велося активне гасіння пожежі, виконувалася доставка матеріалів для зведення перемичок працівниками шахти, в шахті знаходилося майже 200 чоловік. Команда на включення ВГП була надана об 10 год. 20 хв. За даними журналу обліку роботи ВГП , зупинення вентиляційної установки не зафіксовано. З урахуванням вищенаведених причин на початковій стадії ліквідації аварії збільшилася швидкість розповсюдження пожежі, в тому числі й на вироблений простір…» відповідає дійсності , що й підтверджується записом в оперативному журналі ( т. 1 ас. 37). Також підтвердив, що даний запис ніякого відношення до ОСОБА_2 не має, оскільки в цей час обов'язки керівника виконував ОСОБА_11 і саме його дії вказані в акті.

З урахуванням і цих, наведених вище обставин, суд вважає безпідставним обвинувачення ОСОБА_2 Таке рішення суду ґрунтується на матеріалах справи і в першу чергу на висновках експертизи, які підтверджують встановлені судом фактичні обставини, а саме: що загорання не могло відбутися від замикання електропроводки; така пожежа могла виникнути там, наприклад, внаслідок паління; паління сигарет могло бути в камері лебідки БЛ -1200/1030 аварійної дільниці; осередок пожежі сформувався від принесеного зовнішнього джерела запалювання протягом кількох годин до її виявлення; джерело запалювання горючого середовища виникло близько 17 год.05 хв. 21 грудня 2010 року; середнє значення часу виникнення полум'яного займання деревини складає майже 1 год. 22 хв.; як наслідок вільне розповсюдження пожежі по вентиляційній збійці північного похилого квершлагу в сторону панельного відкотного штреку імовірно було на протязі тривалого часу ( майже 3 год. ) ; працівниками дільниці ДШТ ( а не ОСОБА_2.), були порушені свої обов'язки щодо дотримання вимог з охорони праці згідно з НПАОП 10.10-.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах»; на час виникнення пожежі технічний стан лебідки БЛ - 1200/1030 на верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу та суміжних з нею механізмів відповідав вимогам діючих галузевих нормативних документів і це ніяким чином не вплинуло на виникнення, розвиток пожежі та її наслідки; до прибуття підрозділу ЛВ ВГРЗ, пожежа членами ДГК та робітниками шахти не тушилася та протипожежні засоби не застосовувалися у тому числі й з причин їх відсутності; під час ліквідації пожежі підрозділами ВГРС застосовувалися наявні засоби водяного та пінного гасіння пожежі, які були доцільні в умовах розвинутої пожежі відповідно до вимог « Статуту ДВГРС по організації та веденню гірничорятувальних робіт»; несправність пожежного крану № 88 та відсутність інших засобів пожежогасіння осередків пожежі та поширення її в камері Лебідки БЛ - 1200/1030 і вентиляційній збійці північного похилого квершлагу до прибуття підрозділів ЛВ ВГРЗ, є однією з головних причин неможливості гасіння; першою і головною обставиною розповсюдження пожежі є пізнє її виявлення і як наслідок, вільне розповсюдження пожежі протягом тривалого часу до виявлення; пожежа була виявлена тоді, коли вона вже набула максимального розвитку та розповсюджувалася вільно з максимально можливою швидкістю як по ходу руху вентиляційного струменю ( в бік вентиляційної збійки північного похилого квершлагу та північного панельного відкотного штреку), так і проти нього ( в бік верхнього заїзду №2); Затримка у 20 хвилин ( з 19 год. 58 хв. - до 20 год. 18 хвилин) у виклику підрозділів ЛВ ВГРЗ є максимально граничною, але не такою, що критично вплинула на розвиток пожежі.

При цьому, суд приймає до уваги, що час експертам, заданий досудовим слідством, не відповідає дійсності, оскільки за матеріалами справи, що наведено як доказ і органами досудового слідства в обвинувальному висновку, повідомлення відбулося в межах 20 год. 04 хв. - 09 хв.

Далі, згідно експертизи: вимоги ДНАОП 1.1.30 - 4.01 -97 «Статут ДВГРС по організації та веденню гірничорятувальних робіт» на першому етапі виконано; другий етап гасіння пожежі з присутністю людей в період з 08 год. 57 хв. 22.12. 2010 року до 10 год. 20 хв. 22.12. 2010 року було припинено, люди виведені з верхньої приймальної площадки, у зв'язку з тим, що у поступаючому вентиляційному струмені на осередок пожежі переносними приборами контролю метану ШИ - 11 була виявлена його концентрація 3% (08 год. 57 хв. 22.12.2010 р.) та 5% (09 год. 10 хв. 22.12. 2010 р) ( у подальшому зясувалося, що прибори схибили при високій температурі); аналіз показує, що на третьому етапі вжиті заходи з гасіння та локалізації пожежі у всіх доступних місцях відповідають вимогам ДНАОП 1.1.30 - 4.01. -97 «Статуту ДВГРС по організації та веденню гірничорятувальних робіт»; не зважаючи на наявність засобів індивідуального захисту провести розвідку для виявлення осередків пожежі в камері лебідки БЛ-1200/1030 робітниками шахти із - за сильної задимленості та високої температури до прибуття підрозділів ЛВ ВГРЗ не вдалося можливим, відтак така розвідка була проведена членами воєнізованого загону, які забезпечені більш серйозними засобами індивідуального захисту та більш точними приборами; Аналіз «заходів з ліквідації аварії та її наслідків» дає підстави зазначити, що розроблені відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії та керівником гірничорятувальних робіт «заходи з ліквідації аварії та її наслідків» відповідають фактичній обстановці, що склалася у шахті на аварійній дільниці та вимогам ДНАОП 1.1.30 - 4.01. -97 «Статуту ДВГРС по організації та веденню гірничорятувальних робіт»; організація робіт на аварійній ділянці була правильною, а порядок виконання робіт відповідав вимогам діючих галузевих нормативно - технічних документів ( т. 20 ас. 107- 189).

Згідно висновку експерта з питань охорони праці № 2684.11.46/3332 від 23 травня 2011 року, на підставі вивчення наданих матеріалів і документів, ДП «Західний експертно - технічний центр Держгірпромнагляду України» вважає, що головним інженером ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_2 дотримано вимоги законодавства і нормативно - правових актів з охорони праці і промислової безпеки при виконанні своїх обов'язків на початковій стадії ліквідації пожежі, яка сталася у верхній частині північного квершлагу ВП «Шахта «Межирічанська»,.

Дані висновки підтвердила в ході судового слідства експерт технічний з промислової безпеки з проведення технічного огляду та/або експертного обстеження обладнання в гірничорудній та нерудній промисловості , експертизи проектної документації та спроможності суб'єктів господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати це обладнання ОСОБА_46, яка крім того, запевнила суд, що дії ОСОБА_2 відповідали вимогам галузевих наказів нормативно правової бази, що регулює порядок дій з ліквідації аварії, а саме головне, збережено життя людей та цілісність шахти, хоч ситуація була надто загрозливою. ( т. 20 ас. 195 - 205).

Судом також встановлено, що дії ОСОБА_2, під час виконання ним обов'язків керівника ліквідації аварії були спрямовані виключно на досягнення результату з погашення пожежі та ліквідації наслідків пожежі, про що свідчить його особисте ставлення до подій, виконання всіх пунктів позиції № 50 Плану ліквідації аварії у максимально стислі строки, розроблення нових оперативних планів та їх виконання. Разом з тим, вогонь поширювався у незалежності від його дій, необхідно було вживати інші заходи, що у свою чергу потребувало додаткових фахових знань спеціалістів, у зв'язку з чим, підсудним ОСОБА_2 було прийнято рішення про створення спеціальної комісії для вироблення плану ефективних заходів щодо гасіння пожежі у шахті. Відтак, для вирішення проблеми були задіяні фахівці Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, інших міністерств на чолі з першим Віце - прем'єр міністром Кабінету міністрів України, фахівці Науково - дослідного інституту гірничорятувальної справи та пожежної безпеки (НДІГС) «Респіратор» на чолі з керівництвом, посадові особи «Західного експертно - технічного центру Держгірпромнагляду України, керівництво ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля»», ДП «Львіввугілля», керівництво Львівської облдержадміністарції, місцевих адміністрацій та місцевих органів влади, якими проводилися технічні наради та розроблялися рекомендаційні плани щодо вжиття заходів по гасінню пожежі та ліквідації її наслідків, виходячи із фактичних обставин розвитку подій на шахті, що були пов'язані з гасінням пожежі.

Складом цих же комісій та технічних нарад готувалися доповідні записки, що були предметом обговорення інколи і без участі головного інженера ОСОБА_2, але виконання яких доручалося керівнику робіт з ліквідації пожежі, у тому числі й ОСОБА_2. Судом не встановлено жодного випадку, де б керівник робіт з ліквідації пожежі та її наслідків ОСОБА_2, ухилився від виконання обов'язків, чи його дії суперечили б оперативним планам або розроблених рекомендацій.

Оскільки розвиток пожежі вийшов за межі прийнятих рішень відповідно до позиції № 50 Плану ліквідації аварії, то керівниками робіт з ліквідації аварії, головним інженером ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля»» ОСОБА_2, як і особами, що згідно записів оперативного журналу та інших оперативних документів, змінювали останнього, зокрема начальником дільниці ВТБ ВП «Шахта «Межирічанська»» ОСОБА_11, виконувалися рекомендаційні заходи , що були розроблені вказаними комісіями , а саме протоколи оперативних та технічних нарад (т. 3 ас.5 - 66; т.17 ас.59 - 116; т. 15 ас. 26 - 56).

Враховуючи дану обставину, та фактичні дії підсудного і фахівців, за участю яких розроблялися технічні плани та рекомендації, суд приходить до висновку, що у даному випадку відповідальність є колегіальною і не може покладатися безпосередньо на керівників виконання робіт з ліквідації пожежі, оскільки такі були формальними керівниками, які виконували рішення оперативних нарад.

Отже, судом достеменно встановлено, що головний інженер ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_2, як на стадії початкових дій так і у подальшому виключно дотримався вимог припису позиції № 50 Плану ліквідації аварії, а у подальшому рекомендацій фахівців, які скеровувалися йому та ОСОБА_11 до виконання. Дотримався також виконання вимог п.п.1.5,4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу» затвердженого 04 травня 2007 року директором шахти «Межирічанська», а також інших нормативних актів, що у черговий раз виключає твердження органів досудового слідства та державного обвинувача у справі про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.

Вина підсудного, крім вище наведеного, спростовується показами допитаних в судовому засіданні свідків, і в першу чергу показами гірничого диспетчера шахти ОСОБА_37, у зміні якої виникла аварія та згідно яких, пожежа була виявлена 21 грудня 2010 року, об 19 год. 58 хв. працівниками ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля», а саме працівниками дільниці ДКТ - ОСОБА_33 і ОСОБА_34, які повідомили про це ОСОБА_35

Допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_33, які кожен окремо підтвердили, що 21. 12. 2010 року близько 20 год. 58 хв. виявили пожежу про яку доповіли ОСОБА_35 та діяли за його вказівкою . Дані покази у повній мірі співставляються з показами решти свідків та матеріалами справи.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_35 доповів їй, диспетчеру ОСОБА_37, орієнтовно об 20 год. 04 хв.. Приблизно об 20 год. 19 хв., тобто не менше чим через 15 хв., з часу виявлення пожежі працівниками дільниці ДКТ - ОСОБА_33 і ОСОБА_34 - 19 год. 58 хв. і отримання повідомлення диспетчером - 20 год. 04 хв., гірничий диспетчер ОСОБА_37, виконувала обов'язки відповідального керівника з ліквідації аварії, що нею та іншими учасниками процесу не заперечується, підтверджується її показами даними на досудовому слідстві та в ході судового допиту, а також підтверджується записами в оперативному журналі (т. 1 ас. 52 -90, т. 2 ас. 20 - 23).

У звязку з цим, суд визнає вказаний час - часом початкової стадії ліквідації аварії, і що відповідальність ОСОБА_2 у цій частині відсутня, оскільки він не має жодного відношення до прийнятих до нього рішень.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_37 пояснила, що згідно обов'язків посадових осіб, які беруть участь в ліквідації аварій, і порядок їх дій, головний інженер шахти отримавши повідомлення про аварію, негайно приступає до виконання заходів, передбачених оперативною частиною Плану ліквідації аварії і контролює їх виконання.

Судовим слідством достеменно встановлено, що гірничий диспетчер шахти ОСОБА_37, отримавши повідомлення, про пожежу виконала обов'язки передбачені оперативною частиною ПЛА, відкрила план ліквідації аварії, ввела в дію позицію № 50 ПЛА на друге півріччя 2010 року та до приходу головного інженера шахти ОСОБА_2, давала вказівки відповідно до даного плану, який і включає першочергові дії при виникненні аварійної ситуації, контролювала і виконувала ці вимоги. По прибуттю головного інженера доповіла йому ситуацію, передала повноваження та стала виконувати його вказівки (т. 2 ас. 20-23).

Встановлені судовим слідством вказані вище обставини, підтверджуються також допитаними на досудовому слідстві та перевірених судом показами самого ОСОБА_2, згідно яких, він орієнтовно об 20 год. 04 хв. по мобільному телефону отримав повідомлення від диспетчера ОСОБА_37, а саме, що виявлено дим на північному квершлагу. Після цього, він приблизно об 20 год. 09 хв. прибув у диспетчерську, Диспетчер ОСОБА_37 доповіла, що викликала ВГРЗ. Він прийняв від неї функції з виконання обов'язків по ліквідації аварійної ситуації. В першу чергу, ним було скеровано гірничого майстра ДКТ ОСОБА_8, щоб він вийшов на головний північний вентиляційний штрек та доповів йому ситуацію. Після обстеження, останній доповів про те, що зі сторони верхнього заїзду № 2 північного квершлагу іде дим. Він , ОСОБА_2, дав вказівку протягнути протипожежні рукава, та з метою збереження, життя і здоровя, не пускати туди людей, а дочекатися відділення ВГРЗ. Близько 20 год. 35 хв. прибули два відділення ВГРЗ , яким згідно плану ліквідації аварії було дано завдання на порятунок людей та ліквідацію пожежі. На той час, в шахті перебувало 77 чоловік, які були доставлені на поверхню. Стверджує, що діяв виключно згідно ПЛА на друге півріччя 2010 року, спрямовуючи свої дії на спасіння людей та збереження шахти. Коли пожежу не вдалося локалізувати, то діяв відповідно до обстановки, виконуючи рекомендації урядової комісії та рішень оперативних нарад, що проводилися з участю фахівців. Як до пожежі, так і в ході її ліквідації, свої функціональні обов'язки виконував у повному обсязі. Забезпечено збереження здоровя і життя людей, виконано всі приписи, які б пришвидшили ліквідацію пожежі, збережено шахту.

Факт виконання підсудним ОСОБА_2, як головним інженером шахти і керівником ліквідації аварії всіх приписів, передбачених ПЛА на друге півріччя 2010 року та інших вимог регламентованих галузевим законодавством та нормативно - правовими актами, підтверджується також показами допитаних як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні свідків.

Зокрема, показами того ж свідка ОСОБА_37, яка крім вище наведених показів, пояснила, що 21 грудня 2010 року заступила на зміну в якості гірничого диспетчера. Серед інших обов'язків, в її обов'язки також входять дії по першочерговій організації ліквідації аварій та пожеж. При прийнятті рішень у таких випадках вона керується Планом ліквідації аварії. Близько 20 год. 04 хв. 21 .12. 2010 року, на черговий пульт диспетчера поступив сигнал від начальника зміни охорони з праці ОСОБА_35, який повідомив, що до нього прибігли люди з дільниці та попередили про наявність диму. ОСОБА_35 також сказав, що бере із собою гірничого майстра ОСОБА_19 та вони ідуть на розвідку і через кілька хвилин перетелефонує. В цей час вона відкрила схему вентиляції, на якій показаний рух повітря в шахті, щоб перевірити чи не знаходяться на даній ділянці люди. Також викликала воєнізований гірничий рятувальний загін, а телефоністка, за її дорученням, почала викликати людей відповідно списку № 1 до якого входить керівний склад шахти, правоохоронні та інші органи, список яких додається до плану ліквідації аварії. Поки телефоністка викликала людей, вона, ОСОБА_37, відкрила План ліквідації аварії, ввела позицію № 50 та давала вказівки відповідно до даного плану, що включає в себе першочергові дії при виникненні аварійної ситуації . Вказаний план розробляється один раз на 6 місяців головним інженером шахти та командиром ВГРЗ. Під час введення плану ліквідації, на командний пункт ( диспетчерську) прийшов головний інженер ОСОБА_2, якому вона повідомила про ситуацію, що склалася, а також дії, які вже нею вжиті та вживаються на ліквідацію аварійної ситуації. Приїхав загін ВГРЗ, їм було видано завдання на рятування людей та гасіння пожежі. Після цього, Керівництво ліквідацією аварії взяв на себе головний інженер, оскільки це входить в його службові обов'язки, а вона в свою чергу виконувала його вказівки. На час пожежі в шахті залишалося 77 чоловік., яких підняли з шахти, залишивши тільки 12 чоловік, що входять до допоміжної гірничо - рятувальної команди, та які були задіяні в ліквідації пожежі. Про причину виникнення пожежі їй не повідомляли. Причиною пожежі вважає людський фактор. ( т. 2 ас. 20 -23).

Показами свідка ОСОБА_47, який в судовому засіданні пояснив, що прибувши на шахту приблизно об 20 год. 35 хв., отримав від головного інженера ОСОБА_2 завдання ліквідувати пожежу та організувати виведення людей. Він, ОСОБА_47, згідно затвердженого плану ліквідації аварії на даній шахті ( позиція 50) дав завдання відділенню № 9 провести розвідку аварійної дільниці зі сторони вхідного струменя, а також надати допомогу потерпілим та вивести їх із шахти, якщо такі є. Крім цього, він дав завдання відділенню № 1 прибути на верхню приймальну площадку головного північного квершлагу шахти та організувати там гасіння пожежі ( т. 9 ас. 122 -125).

Показами свідка ОСОБА_39, даних в судовому засіданні та згідно яких, об 20 год. 35 хв. на шахту прибуло два відділення оперативного взводу на чолі з помічником командира загону ОСОБА_47 Він , ОСОБА_39, особисто, прибув на шахту об 20 год. 45 хв. та взяв керівництво гірничо - рятувальними роботами на себе. На момент прибуття, в шахті знаходилося 77 працівників, які поступово виводилися з шахти, потерпілих не було. Причина пожежі не відома. Прибувши на місце пожежі була виявлена велика задимленість, висока температура в місці гасіння (верхня приймальна площадка), пожежа розповсюдилася по ходу руху вентиляційного струменя. Відділення приступило до гасіння пожежі з використанням пожежного ствола, що належить ВГРЗ. На момент прибуття протипожежний гідрант шахти не працював, а тому пожежні рукави були заживлені до гідрант - пістолета ВГРЗ. В ході гасіння пожежа поширювалася по ходу руху вентиляційного струменя, поширилася на інші виробки. Ніяких самостійних дій ні ним, ні ОСОБА_2 не приймалося, оскільки пожежа була обширна і можливість її локалізації та ліквідації була ускладнена. Повний хід ліквідації вказаної аварії зафіксований в оперативному журналі по ліквідації аварій Львівсько - Волинського ВГРЗ . Ліквідація аварії здійснювалася у чіткій відповідності до Плану ліквідації аварій, який погоджений з командиром ВГРЗ та затверджений керівництвом підприємства, а у подальшому, відповідно до оперативних планів ліквідації аварії. Вважає, що дії керівника робіт з ліквідації аварії ОСОБА_2, як і осіб, що його заміщали, були узгодженими з діями керівника ВГРЗ, та відповідали вимогам галузевих нормативів.

За дві чи три години в бетонній частині та в районі лебідки пожежа була ліквідована і була дана команда гасити пожежу далі. Подальше продовження пожежі могло статися із - за того, що виробка у верхній частині де ставився ВВР була закріплена деревяними контрами. Далі по вентиляційній збійці північного квершлагу, рятувальники не могли рухатися, оскільки опори горіли, почала опадати порода і потрібно було укріплювати покрівлю виробки (т.2 ас.31-34 т. 9 ас. 126 - 131).

Показами свідка ОСОБА_48, який як на досудовому слідстві, так і під час допиту в суді підтвердив, що 21 грудня 2010 року об 19 год. 00 хв. він заступив чергувати та разом із ним заступили чергувати два відділення , перше і девяте. Приблизно об 20 год. 18 хв., може і трохи раніше, точно не пригадує, але година записана в оперативному журналі, поступив виклик від диспетчера ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» про пожежу на верхній приймальній площадці. Прибувши до шахти, ним було надано вказівку своєму відділенню готуватися до спуску в шахту. Крім того, ним було отримано завдання від головного інженера шахти ОСОБА_2 на проведення розвідки гірничих виробок аварійної дільниці. В ході проведення гасіння пожежі ліквідувати її не вдалося можливим, так як пожежа перейшла на інші старі вирубки. З 21. 12. 2010 року працівники ЛВ ВГРЗ постійно займаються гасінням пожежі, проте ліквідувати пожежу не вдалося. Вибуху газу в шахті не відбулося так, як працівники постійно контролювали вентиляцію та газову обстановку. Після організації розвідки, він виконував вказівки згідно затвердженого плану. Як на його думку всі вказівки відповідали вимогам керівних документів та ситуації, що склалася. (т. 9 ас.139 -140).

Показами свідка ОСОБА_49, який як на досудовому слідстві, так і при допиті в суді, пояснив, що прибувши до шахти, відділення отримало вказівку готуватися до спуску в шахту, а командир отримав завдання від головного інженера шахти ОСОБА_2 на гасіння пожежі на верхній приймальній площадці (т.9 ас.161 -163).

Показами свідка ОСОБА_50, даних на досудовому слідстві та перевірених в ході допиту в суді, згідно яких, він 21.12 2010 року заступив на чергування . На скільки пригадує, приблизно об 20 год. 18 хв., але стверджувати вказаної години не може, оскільки точно не пригадує, не заперечує, що могло бути і об 20 год. 04 чи 09 хв., поступив виклик по телефону від диспетчера ВП шахта «Межирічанська» і вони виїхали. Під час проведення ліквідації пожеж чи аварій вони керуються Статутом ДВГРС та Планом ліквідації аварії, який розроблений на кожну шахту. Після виконання дій викладених в плані ліквідації, у випадку необхідності складається оперативний план, який затверджує головний інженер шахти. Прибувши до шахти, відділення отримало вказівку готуватися до спуску в шахту. Крім цього, ним як командиром відділення було отримано завдання від головного інженера шахти ОСОБА_2 на гасіння пожежі на верхній приймальній площадці. З 21. 12. 2010 року працівники ЛВ ВГРЗ постійно займалися гасінням пожежі, проте ліквідувати пожежу не вдалося. Причина пожежі не відома, але зі слів працівників шахти він знає, що це людський фактор. Вважає, що дії головного інженера при керівництві ліквідації пожежі були адекватними, відповідали вимогам керівних документів, він постійно переймався пожежею і майже не спав. (т. 9 ас.168 -170).

Показами свідка ОСОБА_51 даними на досудовому слідстві та в суді, які за своїм змістом є аналогічними показам вказаних вище свідків (т. 9 ас.181 -183).

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_52, згідно яких, до його службових обов'язків належить участь у проведенні аварійно - рятувальних робіт.

Під час ліквідації пожеж чи аварій, вони керуються Статутом ДВГРС та Планом ліквідації аварій, які розробляються на кожну шахту окремо. Після виконання дій викладених у затвердженому Плані ліквідації аварій, у випадку необхідності складається оперативний план, який затверджує головний інженер шахти та відповідальна особа від ВГРЗ. Вважає, що всі вказівки, які надавалися керівниками ліквідації аварії, відповідали вимогам законодавства і на його думку були правильними, оскільки запобігли вибуху шахти. Шахта стара, в ній накопилося багато вугільного пилу, що є вибухонебезпечним. Завдяки діям ОСОБА_2 цьому вдалося уникнути. ( т. 9 ас. 154 -157).

Показами свідка ОСОБА_11, який як на досудовому слідстві так і під час допиту в судовому засіданні пояснив, що станом на 21.12. 2010 року працював та на час допиту працює начальником дільниці ВТБ ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». 21.12 2010 року, він після закінчення робочого дня поїхав додому. Приблизно об 20 год. 20 хв. йому зателефонувала гірничий диспетчер ОСОБА_37 та повідомила, що в шахті пожежа і вона викликала рятувальників. Він на таксі приїхав до шахти, зайшов у диспетчерську, доповів про прибуття та від головного інженера ОСОБА_2 отримав завдання про виконання обов'язків при ліквідації аварії. За завданням ОСОБА_2 , він встановив концентрацію газу в шахті, визначив режим роботи вентилятора головного провітрювання, відхилень не було. Про всі обставини доповів на командний пункт і в подальшому знаходився на командному пункті - диспетчерській біля керівника з ліквідації аварії - головного інженера шахти ОСОБА_2 де до ранку 22.12. 2010 отримував різні завдання з ліквідації пожежі. Стан техніки безпеки в гірничих виробках шахти контролюють гірничі майстри дільниці ВТБ, згідно виданих наряд - путівок не рідше одного разу на добу. Під час обстеження виробок всі відступлення від вимог правил безпеки, гірничі майстри повинні записувати в наряд - путівку і передавати всі відступлення та зауваження по телефону на наступну зміну. Перед початком роботи, начальники дільниць зобов'язані усунути виявлені порушення. 21.12. 2010 року в третю зміну був виданий наряд на обстеження вказаної виробки гірничому майстру ОСОБА_53 але він не дійшов до місця, оскільки там уже була пожежа. Пожежа на даний час ( час допиту 05.01.2011р.), на шахті не ліквідована, проводяться роботи по засипці скіпового ствола піском і глиною та герметизації кліткового ствола.

Крім того, будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що згідно додатку, до плану, а саме обов'язків посадових осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, він підміняв керівника ліквідації аварії ОСОБА_2, приймаючи на себе обов'язки керівника відповідно до оперативного журналу. Про прийняття і здачу виконання обов'язків в оперативному журналі робилися відмітки. Скільки разів він підміняв ОСОБА_2 та на які періоди часу не пригадує. Стверджує, що як гірничий диспетчер ОСОБА_37, головний інженер ОСОБА_2 так і він, при першочергових діях з ліквідації пожежі, беззаперечно виконували вимоги Плану ліквідації аварії, а саме приписів позиції № 50, що стосується об'єкту на якому виникла пожежа. Вважає, що гірничий диспетчер ОСОБА_37 так і він та головний інженер ОСОБА_2, свої обов'язки, як керівника ліквідації аварії виконували у повній мірі, у тому числі й рішення оперативних нарад щодо порядку подальших дій , які проводилися із залученням фахівців та представників влади, у тому числі й представників Кабінету Міністрів України.

Ці покази свідка ОСОБА_11 та підсудного ОСОБА_2 у повній мірі підтверджуються записами оперативного журналу, згідно якого, головний інженер шахти ОСОБА_2 , 21 грудня 2010 року об 20 год. 09 хв. прийняв керівництво по ліквідації аварії на себе та дав розпорядження, які занесені в журнал і всі вони відповідають позиції № 50 ПЛА ( т.1 ас. 53, т. 2 ас. 185). Об 02 год. 22.12. 2010 року головний інженер ОСОБА_2 передав керівництво ліквідацією аварії начальнику дільниці ВТБ ОСОБА_11 (т. 1 ас. 53), ( що підтверджує покази підсудного про те, що в цей час він спускався в шахту для того щоб особисто зорієнтуватися у подіях). Об 08 год. 00 хв. начальник дільниці ВТБ ОСОБА_11, передав керівництво ліквідацією аварії головному інженеру ОСОБА_2 ( т. 1 ас. 54). З даного часу і по час чергової передачі керівництва, ОСОБА_2 видав не менше двадцяти п'яти розпоряджень, серед яких: об 12 год.12 хв. 22.12.2010 року прийнято рішення створити комісію про вирішення подальших дій з ліквідації аварії; 23.12. 2010 року об 01 год. 45 хв. ОСОБА_2 передав керівництво з ліквідації аварії начальнику ВТБ ОСОБА_11 (т. 1 ас. 56); Об 06 год. 40 хв. начальник дільниці ВТБ ОСОБА_11 передав керівництво головному інженеру ОСОБА_2.; Цього ж дня, об 07 год. 45 хв. ОСОБА_2 передав керівництво з ліквідації аварії ОСОБА_11; , а об 11 год. 25 хв. ОСОБА_11 передав керівництво ОСОБА_2

Як вбачається із записів в оперативному журналі , станом на 12 год. 40 хв. 23. 12.2010 року, в шахті перебуває 171 працівник шахти, 41 працівник АВ ВГРЗ та 4 працівники МПУ. Виконання робіт безпосередньо в шахті перевіряє ОСОБА_2 особисто (т. 1 ас. 57 -61). Об 22 год. 25 хв. 23.12.2010 року головний інженер шахти ОСОБА_2 передав керівництво з ліквідації аварії начальнику дільниці ВТБ ОСОБА_11; у черговий раз керівництво з ліквідації аварії ОСОБА_2 прийняв у ОСОБА_11 об 07 год. 06 хв. 24 .12.2010 року (т. 1 ас. 63); Чергова передача обов'язків керівника ліквідації аварії від ОСОБА_2 до ОСОБА_11 відбулася об 02 год. 09 хв. 25.12. 2010 року; Цього ж дня, об 08 год. 15 хв. керівництво з ліквідації аварії прийняв на себе ОСОБА_2 ( т. 1 ас. 73 - 74 ); Як зазначено в оперативному журналі 25.12. 2010 року головний інженер ОСОБА_2 об 22 год. 40 хв. передав повноваження керівника з ліквідації аварії ОСОБА_11 у зв'язку з відпочинком.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що головний інженер шахти ОСОБА_2, як керівник з ліквідації аварії прибув на шахту об 20 год. 09 хв. 21. 12.2010 року та без виходу за межі ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля» перебував там до 22 год. 40 хв. 25.12. 2010 року, тобто майже чотири доби, періодично передаючи керівництво роботами з ліквідації аварії для особистого спуску в шахту, що підтверджується самим підсудним, свідками, а також сукупністю матеріалів справи і зокрема записами в оперативному журналі (т. 1 ас. 52 - 90).

Об 07 год. 00 хв. 26.12. 2010- року головний інженер ОСОБА_2 прийняв керівництво з ліквідації аварії у ОСОБА_11, тобто через сім годин відпочинку, що вказує на його добросовісне ставлення у відношенні до виконання своїх обов'язків(т.1 ас. 80). З урахуванням вказаних обставин, а саме, що підсудний ОСОБА_2 у період з 22 год. 40 хв. 25.12.2010 року по 07 год. 25.12.2010 року перебував на відпочинку, суд приходить до беззаперечного висновку, що за прийняті рішення у вказаний період, як і решту періодів на які він здавав повноваження керівника із виконання робіт по ліквідації пожежі в шахті, відсутня будь - яка його відповідальність, за результати прийнятих без нього рішень, оскільки такі приймалися рівноцінним керівником, а по суті колегіально комісією.

Щодо звинувачення ОСОБА_2 у тому, що на початковій стадії ліквідації аварії прийняв технічні рішення, що не відповідають вимогам гірничого законодавства, а саме негайно не розпочав та не вжив заходів до ліквідації аварії та її наслідків, тобто порушив вимогу п. 8 розділу 3 глави IV «Правил безпеки у вугільних шахтах» , що призвело до виникнення пожежі, то такі суд категорично відкидає, оскільки пожежа виникла до того, як він прибув на шахту, його дії не були наслідком виникнення пожежі, а такими, що спрямовані на її ліквідацію, у тому числі й на початковій стадії. З часу коли він прийняв керівництво, його дії відповідали у повній мірі вимогам плану ліквідації аварії на шахті, що й підтверджується вищенаведеним та матеріалами кримінальної справи.

Крім цього, з наказу 364 «Про результати комплексного обстеження стану охорони праці на шахті» від 23 вересня 2010 року виданого директором шахти «Межирічанська» (т. 15 ас. 19 - 25) вбачається, що у період з 06 по 16 вересня 2010 року комісією , під головуванням першого заступника територіального управління по Львівській області - начальника гірничого округу, особовим складом Західної ДМГТІ, за участю прокурора м. Червонограда, представників технічної інспекції теркому профспілки вугільників, ЛВ ВГРЗ, ВВД ФССНВіПЗ, Червоноградської СЕС, разом з працівниками ДП «Львіввугілля» , в присутності керівників, головних спеціалістів та начальників дільниць, цехів і служб шахти було проведено комплексне обстеження стану охорони праці. Перевірено виконання Законів України «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», «Гірничого закону України», плану організаційно - технічних заходів.

За результатами цієї перевірки, відповідно з наказом, за допущений ріст виробничого травматизму у другому півріччі 2010 року, наказом по шахті № 289 від 23 вересня 2010 року начальникам дільниць ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_54, ОСОБА_55 було вказано на недостатній контроль з їх боку за станом охорони праці і техніки безпеки. Аналіз виробничого травматизму показав, що основними причинами нещасних випадків на виробництві є невиконання вимог інструкцій по охороні праці безпосередніми виконавцями робіт і порушення технологічного процесу. У вересні 2010 року, під час проведення комплексної перевірки, проведено 35 обстежень та встановлено, що у порівнянні з 2009 роком загальна кількість виявлених порушень збільшилася на 110 випадків, у тому числі протипожежний захист на 9 випадків. Як зазначено в наказі, слід відзначити, що під час комплексної перевірки у 2010 році було виявлено 470 порушень вимог нормативних актів з охорони праці та техніки безпеки з яких загальні вимоги безпеки 211 порушень; ведення гірничих робіт - 28 порушень; провітрювання гірничих виробок і пило газовий режим - 13 порушень; протипожежний захист - 29 порушень.

Відповідно до даного наказу, комісія також визначила, що наведені факти свідчать про те, що начальники дільниць, керівники відділів та служб ( не головний інженер) ще не в повній мірі виконують свої посадові обов'язки в частині здійснення контролю за дотриманням підлеглими вимог нормативно - правових актів з охорони праці при виконанні робіт, якісного та ефективного проведення інструктажів з питань охорони праці з працівниками, належного ведення документації на дільницях.

Згідно п.п. 11 - 25 вказаного наказу, винні особи, (серед яких Головний інженер ОСОБА_2 відсутній), притягнуті до відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що аварії (пожежі) на ВП «Шахта «Межирічанська»», що мала місце 21.12. 2010 року, передували низький стан контролю за дотриманням рядовими працівниками шахти вимог нормативно - правових актів з охорони праці при виконанні робіт, відсутність якісного та ефективного проведення інструктажів з питань охорони праці з працівниками, відсутність належного ведення документації на дільницях. Судом також встановлено, що обов'язок та відповідальність за належне їх забезпечення покладено на начальників дільниць.

У свою чергу, начальники дільниць перебувають у безпосередньому підпорядкуванні заступника директора з виробництва, (не головного інженера шахти), що підтверджується п.1.5 Положення «Про виробничу службу шахти» (т.15 ас.14 -16).

Проте, виявлені в період з 06 по 16 вересня 2010 року комісією недоліки, до 21. 12 2010 року усунуті не були, що підтверджується Актом оперативної позапланової перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля від 22.12. 2010 року ( т.1 ас. 138 -139), з питань виконання вимог законів та інших нормативно - правових актів з охорони праці, проведеної головним державним гірничотехнічним інспектором Західної ДМГТІ у вугільній промисловості ОСОБА_56 у присутності головного технолога шахти ОСОБА_57 ( притягнутий до відповідальності згідно наказу 364 «Про результати комплексного обстеження стану охорони праці на шахті» від 23 вересня 2010 року виданого директором шахти «Межирічанська» п.13 (т. 15 ас. 19 - 25)) та начальника дільниці шахтного транспорту ОСОБА_25 з яким ознайомлено в.о. директора ВП «Шахта «Межирічанська»» ОСОБА_12

У звязку з цим, суд приходить до висновку, що саме з наведених вище підстав, а саме, низької виконавчої дисципліни серед рядових працівників шахти, у тому числі й від утримання паління в шахті, низького стану контролю за дотриманням рядовими працівниками шахти вимог нормативно - правових актів з охорони праці при виконанні робіт, відсутністю якісного та ефективного проведення інструктажів з питань охорони праці з працівниками, відсутністю належного ведення документації на дільницях, що співставляється з показами допитаних як на досудовому слідстві, так і в суді свідків ОСОБА_35, ОСОБА_18, ОСОБА_14 ОСОБА_19, які підтвердили, що зміни не приймали, робочих місць не оглядали, стало можливим занесення на робоче місце, а саме, в район верхнього приймального майданчика лебідки БЛ - 1200/1030 північного похилого квершлагу, зовнішнього джерела запалювання, яке стало підставою та призвело до виникнення пожежі в шахті ВП «Шахта «Межирічанська»», що також додатково підтверджено у висновку пожежно - технічної експертизи від 24 травня 2011 року ( т. 20 ас. 106 -189).

Зокрема, згідно висновків експертизи: « … проаналізувавши всі обставини справи, експерти прийшли до висновку, що зона осередку пожежі знаходилася з лівої сторони камери лебідки БЛ-1200/1030 на верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу поблизу від пульта управління лебідки, в лівому куті камери за лебідкою, де була встановлена деревяна лавка для відпочинку. Осередок пожежі сформувався там від привнесеного зовнішнього джерела запалювання протягом кількох годин до її виявлення. Така пожежа могла там виникнути, наприклад, внаслідок куріння. На час виникнення пожежі технічний стан лебідки БЛ - 1200/1030 на верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу та суміжних з нею механізмів відповідав вимогам діючих галузевих нормативних документів і це ніяким чином не вплинуло на виникнення, розвиток пожежі та її наслідки. Враховуючи час виявлення пожежі (19 год. 45 хв. ), а також середнє значення часу виникнення полум'яного займання деревини від тліючих тютюнових виробів ( 1 год. 22 хв.), поширення горіння від місця виникнення у напрямку до дверей вентиляційної збійки північного похилого квершлагу ( 40 хв.), повного загоряння цих дверей (44 хв.) можливий час виникнення запалювання становить близько 17 год. 05 хв. 21 грудня 2010 року..», тобто судом вкотре встановлено, що пожежа виникла під час другої зміни де обов'язки лебідчика виконував ОСОБА_58 ( т. 20 ас. 106 189).

Також на час виникнення пожежі, в місці її локалізації - на верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу біля лебідки БЛ-1200/1030 і до 18 год. 00 хв. знаходилися машиніст підземних установок ВП «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_59, машиніст електровоза підземного ОСОБА_60 та машиніст підйому підземний (лебідка БЛ - 1200/1030) ОСОБА_58, що підтверджується нарядом - путівкою від 21.12. 2010 року ( т. 1 ас.32) та поясненнями вказаних вище осіб.

Зокрема із оголошених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_58, він 21.12.2010 року заступив на зміну. До лебідки прийшов біля 16 год. 00 хв.(зміна починається об 14 год. 00 хв.) перевірив чи все працює. Машиніст підземних установок ОСОБА_59 та машиніст електровоза підземного ОСОБА_60 привезли на лебідку вагони, які він, ОСОБА_58, опускав вниз по квершлагу. При спуску порожняка по квершлагу виділявся дим від тертя тормозних колодок зі специфічним запахом та лебідочна камера була трохи задимлена. Підтвердив, що час від часу палить, однак паління в шахті заперечив. ОСОБА_60 взагалі не палить, а ОСОБА_59 палить. Після 18 год. він пішов у диспетчерську де знаходився до кінця зміни. В момент коли він залишав місце розташування лебідки, жодних ознак виникнення пожежі він не спостерігав. (т.1 ас. 265; т. 10 ас. 146 0148; т.20 ас. 13 -15).

Покази свідка ОСОБА_58 в суді оголошувалися, а останній не допитувався, оскільки із повідомлень керівництва шахти та інших учасників процесу, ОСОБА_58 в ході досудового слідства звільнився з роботи і покинув територію України та на судові виклики не зявлявся. У звязку з цим, суд був позбавлений можливості зясувати у ОСОБА_58 про його місце перебування чи знаходження, його зайнятість в період з 14 год. 00 хв. - часу прийняття зміни до 16 год. 00 хв. - часу прибуття на місце лебідки. Разом з тим, суд до показів ОСОБА_58 в частині того, що він 21.12.2010 року не плив у камері лебідки чи на зєднанні, ставиться критично, оскільки такі суперечать висновкам експертиз проведених у даній справі та решті матеріалів кримінальної справи, які у своїй сукупності не виключають вини ОСОБА_61 у виникненні пожежі на шахті «Межирічанська», що досудовим слідством не перевірялося та не спростовано, а вину ОСОБА_2 в цій частині а саме, порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, не доведено.

Такого висновку суд приходить також з урахуванням, що покази свідка ОСОБА_58 підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_60 і ОСОБА_59, які кожен окремо пояснили, що 21.12. 2010 року працювали у другу зміну. На лебідці працював ОСОБА_58, який, як і ОСОБА_59 палять. ОСОБА_60 не палить. В шахті вони ніколи не палили та не розпивали спиртні напої. Пояснити наявність на місці лебідки недопалків та пляшок із під спиртного не змогли. Наявність на пожежному крані засобу для його відкривання не перевіряли оскільки це не входило у їх обов'язки, це був об'єкт ОСОБА_58. При спуску порожняка по квершлагу виділявся дим від тертя тормозних колодок зі специфічним запахом. На верхній площадці поблизу лебідки вони перебували до 18 год. 00 хв., а після проводили маневрові роботи на 486 конвеєрному штреку. По завершенню робіт пішли у диспетчерську це було десь біля 18 год. 15 хв.. Про пожежу ОСОБА_59 повідомили об 20 год. 20 хв., а ОСОБА_62, який на той час уже поїхав додому, повідомили близько 22 год. 00 хв. ( т. 1 ас. 264, 266 ; т. 10 ас. 146 -153).

Факт перебування на верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу біля лебідки БЛ-1200/1030 21.12. 2010 року в складі другої зміни ОСОБА_58, ОСОБА_59 та ОСОБА_60, крім наряду - путівки від 21.12. 2010 року ( т. 1 ас.32), підтверджується також списком працівників другої зміни, наявним у матеріалах справи (т. 1 ас.34), а також показами даними на досудовому слідстві та перевірених судом свідка ОСОБА_63

Даючи пояснення з приводу пожежі на шахті під час досудового слідства, свідок ОСОБА_18 пояснив, що 21.12. 2010 року заступив гірничим майстром у другу зміну. В його обовязки входило видача нарядів працівникам, проведення інструктажів, контроль за виконанням нарядів, контроль за додержанням техніки безпеки. Він видав працівникам наряди та спустився разом з ними в шахту, розставив працівників по робочих місцях, провів обстеження даних робочих місць . Обхід робочих місць здійснював три рази на зміну. Жодних ознак, щоб могли свідчити про виникнення пожежі він особисто не виявляв, мав місце звичайний робочий процес (т. 1 ас. 263). У подальшому, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості свідка, ОСОБА_18 пояснив, що 21.12. 2010 року заступив у другу зміну для виконання обов'язків гірничого майстра ВП «Шахти «Межирічанська». На верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу біля лебідки БЛ-1200/1030 працювали машиніст підземних установок ОСОБА_59, машиніст електровоза підземного, ОСОБА_60 та ОСОБА_58, машиніст підйому підземний (лебідка БЛ - 1200/1030). Заступивши на зміну в цей раз, він на верхньому квершлагу не був, камеру лебідки того дня не перевіряв, як не перевіряв і наявність засобу для відкривання вентиля пожежного крана ( 20 ас. 79 -81). Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що 21.12 2010 року заступив у другу зміну, час роботи якої з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. На місцях попередня зміна звітує перед наступаючою про виконані роботи, які роботи ще належить виконати, стан робочих місць, які недоліки виявлено. Перезмінка проходить з 19 год. 45 хв. до 20 год. 00 хв. Він передав зміну своєму зміннику, прізвища якого не пригадує, та доповів про проведені роботи і що залишилося. Під час перезмінки, ніяких відомостей про пожежу відомо не було. Він особисто про пожежу дізнався об 20 год. 15 - 20 хв. Безпосереднє джерело пожежі було виявлено в місці лебідки. Протягом зміни там здійснював діяльність машиніст ОСОБА_58 Він, ОСОБА_18, як майстер, повинен перед зміною перевіряти робоче місце, у тому числі й пожежний гідрант. В цю зміну справність пожежного крана не перевіряв. В попередні зміни перевіряв, все було справно. Інструктаж в цей день проводив заступник начальника дільниці ОСОБА_14 або начальник дільниці ОСОБА_25., інших осіб не має. Заступивши на зміну у цей день, верхнього квершлагу не перевіряв і на це місце не прийшов тому, що був далеко у виробках. Вказівку опускати ліс дав по телефону. Про те, що при спуску порожняка по квершлагу виділявся дим від тертя тормозних колодок зі специфічним запахом та про задимленість лебідочної камери йому ніхто не доповідав. Після закінчення зміни і перед здачею, на місце розташування лебідки БЛ-1200/1030 не заходив, її стан не перевіряв. ОСОБА_58, ОСОБА_60 та ОСОБА_59 доповіли йому, що робочі місця в порядку. Він, як гірничий майстер, безпосередньо підпорядковується начальнику дільниці шахтного транспорту ОСОБА_25 та його заступнику ОСОБА_14. Здійснення контролю за тим щоб на зміні в шахті не курили покладається на начальника зміни, тобто у цій зміні на нього. Про несправність пожежного крана ОСОБА_2 не доповідав, оскільки не знав, що кран не справний а крім того, про виявлені недоліки, якщо такі є, повинен доповідати начальнику дільниці. Чому з його показів на досудовому слідстві вбачається, що він прийняв зміну належним чином, а в судовому засіданні стверджує, що робочих місць не перевіряв, пояснити не може, просить брати за основу покази дані в суді , оскільки вони є правдиві.

Даючи оцінку показам ОСОБА_58, ОСОБА_60 , ОСОБА_59, ОСОБА_18 та ОСОБА_14, суд відноситься до них критично, оскільки такі суперечать іншим обставинам, встановленим як досудовим слідством, так і в судовому засіданні, зокрема ці їх покази суперечать висновкам експертизи, згідно якої , час виникнення запалювання відбувся близько 17 год. 05 хв., тобто за три години до перезмінки. До даного часу ОСОБА_58, якщо брати до уваги вказані вище покази, на робочому місці перебував з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. - 18 год. 15 хв.. Згідно з висновками експертизи, запалювання відбулося 17 год. 05 хв.. Час повного згоряння дверей 44 хв.. Отже, 17 год. 05 хв. + 44 хв. = 17 год. 49 хв., це час коли ОСОБА_58 ще перебував на верхньому квершлагу і не міг не бачити і невідчувати ознак пожежі, а в цей час у же самої пожежі, виходячи із висновків експертів.

Відтак, судом достеменно встановлено: місце виникнення пожежі - м. Червоноград, ВП «Шахта «Межирічанська», ліва сторона камери лебідки БЛ-1200/1030 на верхній приймальній площадці північного похилого квершлагу поблизу від пульта управління лебідки, в лівому куті камери за лебідкою, де була встановлена деревяна лавка для відпочинку; механізм виникнення пожежі - від привнесеного в камеру лебідки зовнішнього джерела запалювання - тліючі тютюнові вироби (сигарети), тобто із - за паління на зєднанні камери лебідки БЛ-1200/1030 ; час виникнення запалювання - 21.12.2010 року близько 17 год. 05 хв., тобто під час другої зміни; в чию зміну відбулася пожежа, а саме у зміну заступника начальника дільниці шахтного транспорту ВП «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_14, гірничого майстра ВП «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_18, який не прийняв зміни у ОСОБА_64, машиніста підземних установок ВП «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_59, машиніста електровоза підземного ВП «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_60 та машиніста підйому підземний (лебідка БЛ - 1200/1030) ВП «Шахта «Межирічанська» ОСОБА_58, що підтверджується нарядом - путівкою від 21.12. 2010 року ( т. 1 ас.32) .

Судом також встановлено, що жоден із вказаних вище працівників не виконав вимог безпеки , передбачених п.п. 1., 2., 3,. 8 «Технологічного паспорту роботи північного вантажного квершлагу», затвердженого заступником директора та головним інженером шахти «Межирічанська» 01.08. 2006 року (т. 1 ас. 13 -25).

Вказаними особами також не виконано вимог п.п. 3.2.1, 3.2.3., 6.2, 6.3 протиаварійного захисту затвердженого розробленого затвердженого головним інженером шахти в 2006 році відповідно до п. 1.1.7 Правил безпеки, яким передбачається комплекс заходів щодо попередження загазування та запилення гірничих виробок, які використовуються при відкатці по північному похилому квершлагу, попередження екзогенних та ендогенних пожеж, вибухо - та пожежонебезпеки електроустаткування, газодинамічних явищ, аварій на шахтному транспорті і підйомі, завалів і затоплення гірничих виробок, відповідальність за виконання яких несе начальник дільниці шахтного транспорту.

Судом також встановлено, а досудовим слідством не досліджувалося і не оцінювалося, що відповідно до вимог галузевих норм та наказів підприємства, на шахті створюється та повинна діяти виробнича служба.

Згідно п. 2.10 зазначеного Положення, виробнича служба забезпечує ведення робіт у відповідності з вимогами ПБ і ПТЕ, а згідно п. 3.9, забезпечує організацію збирання , оброблення і накопичення оперативної інформації з питань виробничої діяльності підприємства, дотримання правил і норм охорони праці, промислової санітарії та протипожежного захисту на шахті. Також до функцій виробничої служби входить забезпечення чистоти у гірничих виробках (п.3.20); здійснення контролю за використанням кріпильних лісоматеріалів у очисних вибоях (п.3.25); організовує відповідність прийнятої технології і організації робіт гірничо-геологічним умовам, наявність технічної документації на вусі види робіт на робочих місцях і усунення порушень ПБ і прийнятої технології; виконання приписів гірничотехнічної і технічної інспекцій, ВГРЗ, по питаннях які входять у компетенцію виробничої служби і приймає міри по недопущенню повторень цих порушень, кожної зміни осіб надзору. Відповідно до п. 3.30.4 забезпечує дотримання усіма робітниками шахти і інших організацій встановленого на шахті режиму виробництва; відповідно до п.п. 3.32.3, 3.34.1, 3.34.2, 3.35, 3.36.1, 3.36.2, 3.39.1, 3.39.4, 3.39.6, 3.39.8, 5.9, забезпечує контроль і контролює: проведення учбових тривог по планам ліквідації аварій; відвідування робочих місць в шахті робітниками технічного нагляду дільниць і шахти; ведення робіт на підлеглих дільницях у відповідності з затвердженою технічною документацією, правилами безпеки і ознайомлення з ними виконавців; забезпечує у встановленому порядку своєчасне оповіщення керівництва шахти, гірничо - рятувальної служби і вищестоящих організацій у випадку виникнення аварії на шахті; забезпечує діяльність виробничих дільниць і служб із додержанням затвердженої технології робіт і нормативно - правових актів з охорони праці; дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової і виробничої дисципліни на виробничих дільницях (процесах, лініях); якість роботи начальників змін, керівників дільниць, гірничих майстрів і працівників; наявність технічної документації на дільницях, певних (стаціонарних) робочих місцях та її виконання; якість робіт, що виконуються ( виконані) та їх відповідність технічним нормам і умовам безпеки; дотримання безпечних прийомів робіт працівниками і організацію безпеки праці керівниками робіт; виключення випадків допуску в шахту і до роботи осіб у нетверезому стані або стані наркотичного сп'яніння; проведення інструктажів на нарядах і робочих місцях по безпечному веденню робіт. Тобто вказаним вище Положенням однозначно визначені обов'язки щодо контролю за дотриманням Правил безпеки.

У той же час, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що будучи відповідно до п.п. 1.5, 4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу», затвердженого 04.05 2007 року директором шахти «Межирічанська» , особою, що очолює технічну службу, несе відповідальність за виявлення порушень техніки безпеки на шахті, своєчасне прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків, забезпечує контроль за дотриманням на шахті Правил безпеки у вугільних шахтах, а також інших нормативних актів ( яких конкретно слідство не вказало), перебуваючи 21.12. 2010 року на роботі, згідно акту спеціального розслідування аварії (пожежі), що сталася 21.12.2010 року об 19 год. 58 хв.( пожежа сталася об 17 год. 05 хв., а в 19 год. 58 хв. була виявлена) у шахті «Межирічанська» відокремленого підрозділу Державного підприємства «Львіввугілля» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого першим віце - прем'єр Міністром України, на початковій стадії ліквідації аварії прийняв технічні рішення, що не відповідають вимогам гірничого законодавства ( судовим слідством встановлено, що першочергові дії з ліквідації пожежі приймалися не ОСОБА_2.), а саме негайно не розпочав та не вжив заходів до ліквідації аварії та її наслідків.

Проте, суд вкотре приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_2, оскільки судовим слідством встановлено, що після отримання повідомлення і прибуття на шахту об 20 год. 09 хв. інженер шахти ОСОБА_2 перше розпорядження видав об 20 год. 09 хв. 21.12 2010 року, та вживав заходів не покидаючи шахту понад три доби. Решту обов'язків, які досудовим слідством вміняються у вину ОСОБА_7, як їх невиконання і це призвело до тяжких наслідків, не мають жодного відношення до його безпосередньої відповідальності, оскільки покладалися на інших осіб, що й підтверджується наведеним вище.

Обвинувачення ОСОБА_2 в частині того, що ним порушено правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, що не забезпечив контроль за дотриманням працівниками шахти правил безпеки у вугільних шахтах, що призвело , на думку слідства згідно висновку експертизи від 24 травня 2011 року до занесення ними на верхню приймальну площадку північного похилого квершлагу поблизу від пульта управління лебідки, в лівому куті камери за лебідкою, зовнішнього джерела запалювання, тобто до порушення п.п. 2,4 розділу 5 глави 4 Правил безпеки у вугільних шахтах, відповідно до якого не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби) в підземні виробки, як і інші звинувачення, суд теж вважає безпідставними, виходячи з вищенаведеного.

ОСОБА_2 також обвинувачується в тому, що порушуючи правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, які зобов'язаний дотримувати, всупереч п. п. 1.5, 4.2.11 «Положення про технічну службу», відповідно до якого несе відповідальність за виявлення порушень техніки безпеки на шахті, своєчасне прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків та п. 7 розділу 3 глави 9 Правил безпеки у вугільних шахтах , яким передбачено, що у діючих гірничих виробках має бути прокладений пожежно - зрошувальний (протипожежний) трубопровід, що забезпечує відповідні витрати і тиск води для гасіння пожежі в будь - якому місці гірничих виробок шахти, і трубопровідна арматура та трубопровід мають відповідати вимогам чинного законодавства, не своєчасно прийняв заходи щодо усунення виявлених недоліків, а саме щодо ремонту або заміни пожежного крану № 88 , встановленого на верхньому заїзді № 1 верхньої приймальної площадки, тобто пожежно - зрошувального трубопроводу, згідно висновку пожежно - технічної експертизи від 24.05.2011 року, було однією із основних причин неможливості гасіння робітниками шахти осередків пожежі та поширення її в камері лебідки БЛ 1200/1030 і вентиляційній збійці північного похилого квершлагу до прибуття підрозділів Львівсько - Волинського воєнізованого гірничорятувального загону.

Разом з тим, досудове слідство покликаючись на висновки експертизи як на доказ, не врахувало, що згідно цієї ж експертизи та інших, наявних в матеріалах справи нормативно - правових документів , головний інженер шахти не є відповідальним за у тримання пожежно - зрошувальних трубопроводів, а крім того справність самого трубопроводу підтверджується цим же висновком експертизи, а саме: «… тиск води у дільничих пожежно - зрошувальних трубопроводах забезпечував майже впродовж всього періоду ведення гірничорятувальних робіт, необхідні витрати води для влаштування пожежних водяних завіс з застосуванням ВВР - 1 та гасіння водою з пожежних стволів…».

Відсутність вини ОСОБА_2 щодо пожежно - зрошувального трубопроводу підтверджується також згаданим вище наказом директора ВП «Шахта «Межирічансьтка»» № 34.

При цьому, органи досудового слідства не врахували допущеної експертами помилки при розгляді даного питання, а саме : «.. в той же час відсутність маховиків на пожежних кранах призвела до того, що протягом часу від вияву пожежі ( 19 год. 45 хв.) до прибуття перших підрозділів гірничорятувального загону (близько 21 год. 29 хв.) майже 1 год. 44 хв. працівники шахти не могли відкрити крани і почати гасити пожежу…». Суд відхиляє ці доводи експертів в частині періоду неможливості здійснення гасіння пожежі протягом 1 год. 44 хв., оскільки вони суперечить встановленим судом фактичним обставинам справи, а саме, що пожежа була виявлена об 19 год. 58 хв., а Львівсько - Волинський ВГРЗ прибув на шахту об 20 год. 35 хв., що неодноразово обгрунтовувалося вище.

Отже, якщо взяти до уваги, встановлений судом час виявлення пожежі на шахті «Межирічанська» 21. 12. 2010 року - 19 год. 58 хв. та час прибуття на шахту Львівсько - Волинського ВГРЗ - 20 год. 35 хв. то час, протягом якого робочі шахти не змогли скористатися краном № 88, дорівнює 37 хв. ( 20, 35 - 19,58 = 37), а не 1 год. 44 хв., час який взято за доказ і інкримінується у вину ОСОБА_2 органами досудового слідства, не відповідає дійсності.

Крім цього, безпідставним є покликання досудового слідства як на обов'язок і відповідальність , ОСОБА_2 в розумінні п. п. 1.5, 4.2.11, 4.2.20 «Положення про технічну службу», оскільки п. 1.5 Положення передбачено посадових осіб, які йому безпосередньо підлеглі, а п. 4.2 «Положення про технічну службу», передбачає відповідальність технічної служби в цілому на чолі з головним інженером. Разом з тим, досудовим слідством не встановлено вини технічної служби, не встановлено межі відповідальності.

Також, жоден із посадових осіб технічної служби, у тому числі й головний інженер, не несуть персональної відповідальності за виконання правил безпеки на вугільних шахтах, оскільки, очолюють в загальному таке забезпечення, а згідно відомчих нормативно - правових актів, персональна відповідальність закріплена безпосередньо за начальниками дільниць., начальниками змін, гірничими майстрами, виконавцями робіт.

Таким чином, вина ОСОБА_2 в інкримінованому злочині спростовується, оскільки згідно з «Положенням про відокремлений підрозділ «Шахта «Межирічанська» державного підприємства «Львіввугілля» погодженого Міністерством вугільної промисловості України, Головою Львівської територіальної ради профспілки працівників вугільної промисловості України, Головою Регіонального обєднання незалежної профспілки гірників України м. Червонограда та затвердженого Генеральним директором державного підприємства «Львіввугілля» 26 квітня 2006 року, Відокремлений підрозділ «Шахта «Межирічанська» має своє управління, яке очолює керівник підрозділу. Згідно п. 9.7 Положення, керівник підрозділу несе відповідальність за порушення правил та норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. (т 2 ас.329 -337).

Положенням «Про службу з охорони праці та надзвичайних ситуацій» завтверденого Генеральним директором ДП «Львіввугілля» 01.12.2006 року де згідно п. 5.4 відповідальність за стан пожежної безпеки по підрозділах ДП «Львіввугілля» несе заступник генерального директора з охорони праці та надзвичайних ситуацій. (т. 2 ас. 262 -266).

Згідно з положенням «Про виробничу службу шахти», затвердженої 20 лютого 2009 року директором шахти «Межирічанська» на заступника директора шахти з виробництва покладається відповідальність за ведення робіт у відповідності з вимогами правил безпеки і технічної експлуатації (п.5.8); проведення інструктажів на нарядах і робочих місцях по безпечному веденню робіт (п.5.9); ведення робіт без технічної документації або з її порушенням (п.5.11); невиконання (відсутність) нарядної системи на шахті (п.5.13); допущення аварії 1 - ї та 2 -ї категорій і смертельні нещасні випадки, що сталися через порушення технологічних процесів, низької виробничої дисципліни (п.5.15)

Всі наведені вище фактичні обставини, встановлені і неодноразово перевірені судом, підтверджуються матеріалами справи, у тому числі й показами свідків, що уже наводилися вище у мотивувальній частині вироку, а також покази допитаних в судовому засіданні й інших свідків, а саме: свідків ОСОБА_29, ОСОБА_7, ОСОБА_53, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_65, ОСОБА_51, ОСОБА_106, ОСОБА_52, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_50, ОСОБА_69, ОСОБА_25, ОСОБА_12 ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72,ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_59, які кожен окремо пояснили, що дії ОСОБА_2 протягом усього періоду ліквідації аварії за його участю, відповідали вимогам нормативно правових актів та були спрямовані на збереження життя і здоровя людей та цілісність шахти ( т . 2 ас. 5 -7, 11-13, 14 - 16, 17 - 19, 20 - 23, 24 - 27, 28 - 30; 31 -34, т. 9 ас. 119 - 121, 122 - 125, 138 - 140, 142 - 144, 181 - 183, 148 - 150, 154 - 157, 158 - 160, 161 - 163, 164 - 167, 168 - 170, 192 - 195, 200 - 203, 211 - 214,; т. 11 ас. 1-4, 9 -12, 13 -16, 17 -22, 23 - 27, 33 -35, 36 -39, 41 -43,47 -51,52 - 5455 - 59,61 - 63, 64 - 66,; т. 15 ас. 61 -64; т. 17 ас. 4 -6; т. 20 ас.13 -15).

Оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_105, ОСОБА_81, ОСОБА_6, ОСОБА_82, ОСОБА_58, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_31, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91 ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102 ОСОБА_103 ( т. 10 ас. 1- 232), згідно яких, жоден із свідків не вказав на ОСОБА_2, як на особу, що палила в камері лебідки БЛ 1200/1030 чи в шахті, або як на особу, що користувалася в шахті відкритим вогнем, чи особисто дала дозвіл на принесення таких у шахту. Проте, кожен із свідків, у межах своєї компетентності, вказує на обставини та факти, які виключають вину підсудного ОСОБА_2

Вина підсудного також спростовується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: Повідомленнями про аварію ( т. 1 ас. 4 -5); Інформацією на вимогу прокурора ( т. 1 ас. 17); Матеріалами протиаварійного захисту (т. ас. 26); Книгою нарядів та наряд путівками (т.1 ас. 30 - 32); ) Оперативним журналом (т. ас. 52 - 75); Відомостями про пожежу ( т. 1 ас. 53); Схемою аварійної дільниці станом на 22.12.2010 - 28.12. 2010 року (т. 1 ас. 114 - 125); Повідомленням про аварію станом на 27.12. 2010 року та доповідною запискою від 26.12. 2010 року згідно якої, роботи зупинено об 18 год. 45 хв. у зв'язку з загрозою вибуху ( т. 1 ас. 130 - 133); Наказом про створення комісії для вивчення причин аварії (.т. 1 ас. 134); Приписом про заборону робіт (т. 1 ас. 136 -141); Повідомленням (.т. 1 ас. 150 - 173); Протоколом комісії за участю генерального директора ОСОБА_107 та рішення (т. 1 ас. 176); Доповідною запискою за підписом ОСОБА_2 (т. 1 ас. 232, 238-239); Довідкою про хід робіт (т. 2 ас. 51 - 67); Листом доповіддю в.о. директора ОСОБА_12 (т.2 ас. 68);Списком працівників шахти (т.2 ас.69 -226); Наказом про призначення керівництва (т.2 ас. 247 - 253); Посадовими інструкціями та положенням ДВГРС (т. 2 ас. 267 - 303); Путівкою на виїзд від 21 12. 2010 року, згідно якої, пожежне відділення виїхало об 20 год. 18 хв., що у свою чергу підтверджує факт повідомлення ВГРЗ об 20 год. 04 хв. та його прибуття на шахту об 20 год. 35 хв., тобто через 12 хв. після отримання повідомлення (т. 2 ас.309); Положенням про шахту, згідно якого відповідальність несе керівник підрозділу (т. 2 ас. 329 -337); Інформацією про хід і розвиток пожежі та схемою шахти (т. 2 ас. 341 - 349); Протоколом розширеної наради від 05.01.2011 року (Т. 2 ас. 2 - 68); Розпорядженням та протоколом виїмки документів (т. 2 ас. 83 - 144); Планом ліквідації аварії та оперативних журналів, згідно яких, всі вимоги позиції 50 виконано ( т. 4 ас 4 - 75); Планом схемою розміщення пожежних засобів і телефонів шахти ( т. 5 ас. 72); Схемою вентиляції до плану ліквідації аварії на період з 01.07.2010 року по 31.12. 2010 року та додатками до неї ( т. 5 ас. 74 - 160); Актом перевірки пожежного стану, згідно якого все відповідає вимогам (т. 5 ас. 89 -93); Списком осіб, що мали право на здійснення керівництва роботами по ліквідації аварії (т.5 ас. 140); Протоколом огляду документів (т. 5 ас. 161 - 167); Планом ліквідації аварії на 2011 рік, який не застосовувався, але відповідає тому ж плану на 2010 рік ( т. 6 ас. 1 - 285); Експертним висновком, що план ліквідації на 2010 рік відповідає нормативним вимогам (т. 7 ас.153 -158); Проектом телеконтролю метану в шахті (т. 7 ас. 180 - 204); Звітом про вентиляційні мережі (т. 7 ас. 205 -259); Доповідною про заходи щодо провітрювання (т. 7 ас. 260 -261); Змістом обов'язків гірничого майстра, де згідно п. 2.21 він звітує про неусунуті недоліки порушень правил безпеки (т.8 ас. 1-6); Приписами про зупинення робіт їх відновлення, усунення недоліків, де згідно останнього припису від 20 грудня 2010 року, недоліки усунено, роботи дозволено (т.8 ас.7 - 131); Результатами перевірки заступника директора, згідно яких станом на 01. та 09. 12. 2010 року зауважень не має ( т. 8 ас. 133 - 135); Повідомленнями про виявлені порушення та наказами про притягнення до відповідальності посадових осіб, серед яких прізвище підсудного ОСОБА_2 відсутнє ( 158 -300); Даними про те, що на пожежних кранах північного відкотного штреку відсутні сім головок та 4 шт. маховиків, усунення та доповідь про це покладена на ОСОБА_29, що вказує про відсутність персональної відповідальності ОСОБА_2 за відсутність маховиків на кранах, їх заміну та відповідний градаційний розподіл обов'язків і відповідальність (т. 8 ас. 152); Листом, що бюджетні кошти на ліквідацію аварії не надходили ( т. 9 ас.5); Довідкою про розхід коштів на ліквідацію аварії з якої вбачається, що кошти використовувалися на продукти харчування ( т. 9 ас. 13); Посадовими інструкціями де згідно п. 2.8,4.2,4.2.11,4.2.20 п.51, відповідальним є начальник дільниці (т. 9 ас. 68 - 92); Інструкціями ВГРЗ ( т. 9 ас. 96 -107); Даними про підставу відкриття вентиляційних дверей (т. 11 ас. 39); Журналом обліку вентиляційної обстановки за 21. 12.2010 року (т. 11 ас. 40); Нарядами - путівками, згідно яких, будь - яких порушень у попередню зміну не виявлено, що підтверджено підписами начальника дільниці та гірничого майстра (т. 11 ас. 145 -146); Протоколом комісії згідно якого, в шахті станом на 29 -30 грудня 2010 року виявлено обвал і не можливо оглянути місце пожежі, (ОСОБА_2 у склад даної комісії не включений) (т. 11 ас. 151); Наказом Міністра від 04.01 2010 року , згідно якого на ОСОБА_2, як на керівника не покладено жодних додаткових обов'язків, які б він не виконав (т.11 ас. 179 -180); Роздруківками телефонних дзвінків та розмов, з яких не вбачається фактів, щоб вказували на вину ОСОБА_2 в інкримінованому злочині ( т. 12 ас.4 - 201); , Спеціальним проектом, за редакцією ОСОБА_108 ( т. 16 ас.36 -112); Технічними рішеннями (т. 16 ас. 113 - 177); Доповненнями до спецпроекту де згідно вказівок визначено конкретних виконавців ( т. 16 ас. 178 -263); Рекомендаціями по провітрюванню ( т. 16 ас. 271); Розробленими заходами безпеки згідно яких, роботи закріплені за конкретними особами ( т. 16 ас. 280 -293); Актами та доповідними записками на імя головного інженера шахти ОСОБА_2 (т.16 ас. 298 - 306) ; Вказівками оперативних нарад та доповненнями до них ( т.16 ас. 312 - 453); Матеріалами урядової комісії, згідно яких, однією із причин розвитку пожежі є не вжиття заходів з гасіння пожежі безпосередньо під час її виявлення робітниками та членами ДГК шахти ( т. 17 ас. 39 -55); Пояснювальними записками працівників шахти (т. 17 ас. 119 -161); Доповідною запискою (т. 17 ас. 177 - 202); Матеріалами спец -розслідування , аналіз яким, як і решті матеріалам кримінальної справи даний судом в мотивувальній частині вироку.

Предявляючи обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 273 КК України, органи досудового слідства також не врахували, що підсудний ОСОБА_2 21.12. 2010 року в шахті не палив , дозволу проносити сигарети в шахту та палити в шахті не давав.

Виходячи із змісту п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 10 жовтня 1982 року «Про судову практику в справах, пов'язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці» із подальшими змінами, за порушення Правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, відповідальність несуть особи на яких законом чи на підставі наказу, посадової інструкції, спеціального розпорядження безпосередньо покладено обов'язок забезпечувати додержання вимог законодавства про охорону праці.

Згідно цього ж пункту постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 10 жовтня 1982 року «Про судову практику в справах, пов'язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці», із подальшими змінами, у разі порушення вимог законодавства про охорону праці іншими посадовими та службовими особами, вони з урахуванням обставин справи, можуть нести відповідальність за посадові злочини або злочини проти особи за відповідними статтями Кримінального Кодексу України.

Як встановлено судом, таких обов'язків безпосередньо на ОСОБА_2 не покладалося, оскільки такі обов'язки були покладені безпосередньо на осіб визначених наказом № 34 «Про організацію протипожежного захисту шахти, затвердження складу пожежно - технічної комісії та підвищення відповідальності за протипожежний стан» від 20 січня 2010 року, виданого директором шахти «Межирічанська» ( т.2 ас. 194 -196),

Згідно практичної та теоретичної практики, порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухо - небезпечних підприємствах , може полягати в палінні, користуванні відкритим вогнем у газовій (метановій) шахті, веденні робіт за відсутності належної вентиляції та ін.

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві інших правил безпеки не містить ознак злочину, передбаченого ст.. 273 КК України.

Суд відхиляє покликання досудового слідства та державного обвинувачення на матеріали справи, як на доказ доведеності вини підсудного, оскільки такі суперечать результатам судового слідства, згідно якого, вказані докази у сукупності з іншими матеріалами справи, не доводять, а спростовують вину ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.

Суд бере до уваги покликання підсудного та його захисника на матеріали справи, як на доказ, що виключає його вину у пред'явленому обвинуваченні та кладе їх в основу вироку з відповідним аналізом та оцінкою суду, що викладені вище.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_2, як головний інженер ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львівввугілля» та як керівник робіт з ліквідації пожежі, що мала місце на вказаній шахті в період з 21.12. 2010 року по 20.02.1011 року, за описаних в обвинувальному висновку обставин, що перевірені і оцінені судом, не є суб'єктом кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 273 КК України, його вина у вчиненні даного злочину матеріалами справи та результатами судового слідства не доводиться, а тому з цих підстав він підлягає виправданню.

Відповідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення , вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною.

Висновки й аргументи Європейського суду з прав людини повністю співпадають з відповідними положеннями національного законодавства Кримінально - процесуального закону України та Конституції України, і зокрема ст.. 62, згідно з якою, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічний зміст містить ст..2 КПК України ( в редакції Закону 1960 року), яка визначає завдання кримінального судочинства, а саме, «завданням кримінального судочинства є охорона прав та законодавчих інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Відповідно до статті 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно з ч. 2 ст. 327 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».

Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Вирішуючи у даній кримінальній справі питання, передбачені ст.. 334 КПК України, суд також бере до уваги п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 10 жовтня 1982 року «Про судову практику в справах, пов'язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці» із подальшими змінами, згідно якого, у справах, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, суди повинні забезпечувати відповідність вироків вимогам ст.. 334 КПК України, а також постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».

Згідно п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 « Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання підсудного невинним у вчиненні злочину, передбаченого статтею (пунктом, частиною статті) кримінального закону, за якою його було віддано до суду, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.

З урахуванням аналізу встановлених судом фактичних обставин кримінальної справи, суб'єктивну і об'єктивну сторони інкримінованого злочину, суд приходить до беззаперечного висновку, що вина підсудного не доведена і такий підлягає виправданню. Підставою для виправдання ОСОБА_104 в обвинуваченні за ч. 2 ст. 273 КК України є недоведеність його участі у вчиненні злочину.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд, після набрання вироком законної сили, вважати скасованим.

Речові докази, по справі, а саме особисті речі підсудного ОСОБА_2 , що містяться у пакеті № 1, а саме мобільний телефон - 2 шт., годинники наручні 2 шт., 100 Євро, 312 грн., 1 долар США, карточка поповнення рахунку та бонусна карточка по зарплаті, що вилучені згідно протоколу обшуку від 24 січня 2011 року вилучені у ( т. 13 ас. 9 ) після набрання вироком законної сили підлягають поверненню ОСОБА_2

Речі, які згідно розписок від 10.02.2011 року та 21.02. 2011 року, повернуті ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили слід вважати такими, що повернуті та перейшли у повне володіння власника з правом розпоряджатися на власний розсуд ( т. 113 ас. 257; т.15 ас.57).

Речові докази, що містяться у пакетах № 2 - 7 долучених до матеріалів кримінальної справи, після набрання вироком законної сили належить зберігати при справі, з можливим поверненням оригіналів за зверненням ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля».

Арешт на цінності та інше майно, що належать ОСОБА_2, де б воно не знаходилося , накладений відповідно до постанови слідчого від 24 січня 2011 року ( т. 13 ас. 19) , після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.

Судові витрати на проведення експертиз в сумі 37091 (тридцять сім тисяч дев'яносто одна) грн.. 59 коп. підлягають прийняттю за рахунок держави.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 321-325, 327, 330 - 335, 339, 341 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 273 КК України - порушенні правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 15044132 грн., визнати невинним з підстав недоведеності його участі у вчиненні злочину і по суду виправдати.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд, після набрання вироком законної сили, вважати скасованим.

Особисті речі ОСОБА_2 , що містяться у пакеті № 1, а саме мобільний телефон - 2 шт., годинники наручні 2 шт., 100 Євро, 312 грн., 1 долар США, карточка поповнення рахунку та бонусна карточка по зарплаті, що вилучені згідно протоколу обшуку від 24 січня 2011 року вилучені у ( т. 13 ас. 9 ) після набрання вироком законної сили підлягають поверненню ОСОБА_2.

Особисті речі, які згідно розписок від 10.02.2011 року та 21.02. 2011 року, повернуті ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили слід вважати такими, що повернуті та перейшли у повне володіння власника з правом розпоряджатися на власний розсуд ( т. 113 ас. 257; т.15 ас.57).

Речові докази, що містяться у пакетах № 2 - 7 долучених до матеріалів кримінальної справи, після набрання вироком законної сили належить зберігати при справі, з можливим поверненням оригіналів за зверненням ВП «Шахта «Межирічанська»» ДП «Львіввугілля».

Арешт на цінності та інше майно, що належать ОСОБА_2, де б воно не знаходилося , накладений відповідно до постанови слідчого від 24 січня 2011 року ( т. 13 ас. 19) , після набрання вироком законної сили вважати скасованим.

Судові витрати на проведення експертиз в сумі 37091 (тридцять сім тисяч дев'яносто одна) грн.. 59 коп. прийняти за рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В. Кузь