Постанова № 31445456, 15.05.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/375/2012

1/465/179/13

О К Р Е М А

постанова

15 травня 2013 року Франківський районний суд м. Львова в складі

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі Мищишин Т.П.

за участю прокурора Горин У.В.

адвоката ОСОБА_1

за результатами розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст.273 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудність даної кримінальної справи визначена головою апеляційного суду Львівської області, та згідно супровідного листа, 20 січня 2012 року поступила до Франківського районного суду м. Львова для розгляду по суті.

27 січня 2012 року кримінальна справа передана судді відповідно до розподілу , проведеного у порядку, передбаченому ст.. 16 - 2 КПК України та 28 лютого 2012 року у справі проведено попередній розгляд з призначенням справи до судового розгляду.

З даного часу судовий розгляд справи, з урахуванням зайнятості головуючого, відпусток учасників процесу, та організації виклику свідків, що проживають за межами м. Львова, призначався понад двадцять раз, а саме: 22 березня, 11 червня,02 липня, 07 серпня, 06 жовтня, 17 жовтня, 22 жовтня, 26 листопада, 27 листопада, 29 листопада, 05 грудня 2012 року, 16 січня, 23 січня, 01 люте,21 люте, 05 березня , 07 березня , 12 березня, 19 березня, 20 березня , 26 березня та 08 квітня 2013 року, 11 квітня 2013 року,15 травня 2013 року.

Довготривалість розгляду справи зумовлена недоліками досудового слідства, які полягають у недостатньо належному виконанні вимог ст.. 22 КПК України, згідно якої прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Разом з тим, вказана норма закону органом досудового слідства виконана не у повній мірі, а саме, слідчим не належно дана оцінка доказам, які очевидно не доводять вини підсудного ОСОБА_2, у своїй сукупності з рештою матеріалів справи, а навпаки спростовують.

В подальшому за результатами судового слідства, суд дійшов до беззаперечного висновку про відсутність вини ОСОБА_2 В інкримінованому злочині, у зв'язку з чим, 15 травня 2013 року постановив виправдувальний вирок.

Крім цього, при розслідуванні кримінальної справи слідчим не дотримано вимог, передбачених ст. ст.. 94, 97 КПК України.

Так, слідчий не прийняв всіх процесуальних рішень відносно осіб, в діях яких формально вбачається склад злочину, що підтверджується відповідними висновками експертиз, перевірок та наказів про притягнення до відповідальності осіб, як таких, що винні у виникненні пожежі на шахті та наслідках її ліквідації.

Слідчим не прийнято процесуальних рішень, щодо осіб, які у різні періоди на рівні з підсудним ОСОБА_2, виконували обов'язки керівника з ліквідації пожежі на шахті відповідно до Плану ліквідації аварії, а з 24 січня 2011 року, з часу арешту ОСОБА_2 до 20.02.2011 року, за його відсутності.

Порушення цих вимог призвело до обвинувачення ОСОБА_2 за дії керівника ліквідації аварії, які він фізично не міг вчиняти в силу перебування під вартою.

Порушення цих вимог також призвело до порушення загальних засад Кримінального Кодексу України та завдання Кримінально - процесуального Кодексу України, згідно якого, завданням є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Крім цього, 24 січня 2011 року слідчим порушено кримінальну справу та прийнято її до свого провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 та ч. 2 ст. 273 КК України ( т. 13 ас. 4 -5). Цього ж дня ОСОБА_2 допитано в якості підозрюваного у вчиненні злочинів , передбачених ч. 2 ст. 367 та ч. 2 ст. 273 КК України ( т. 13 ас. 13 -14). За вказаними статтями до суду вносилося подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, яке судом задоволено 27 січня 2011 року, ОСОБА_2 притягнуто в якості ообвинуваченого ( т. 13 ас. 4 -5, 37 - 41, 186 - 189).

У подальшому, слідчий не приймаючи будь - якого процесуального рішення за ч. 2 ст. 367 КК України, виніс постанову про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 273 КК України, пред'явив обвинувачення і завершив досудове слідство склавши обвинувальний висновок за ч. 2 ст. 273 КК України.

Таким чином, рішення в частині кримінальної справи, порушеної за ч. 2 ст. 367 КК України, не прийнято, що суперечить вимогам ст.. 212 КПК України, яка визначає форми закінчення слідства.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 289 КПК України ( в редакції Закону України 1960 року), суд змушений реагувати на порушення вказаних вище норм процесуального права в ході досудового слідства.

Враховуючи актуальність кримінальної справи, вказані порушення, на думку суду, підривають авторитет прокуратури, як органу досудового слідства, у зв'язку з чим, суд вважає за доцільне інформувати про них прокурора Львівської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23-2, 273, 289, 340, 402, 403 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Звернути увагу прокурора Львівської області, на недостатність виконання вимог процесуального права , слідчими прокуратури, що розслідували Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 273 КК України.

Прокурору Львівської області пропонується обговорити окрему постанову на нараді слідчого управління прокуратури Львівської області з прийняттям рішень про недопущення подібних порушень у майбутньому.

Про результати розгляду окремої постанови повідомити Франківський районний суд м. Львова у встановлені законом строки.

Окрема постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку , шляхом і строки, передбачені кримінально - процесуальним кодексом України ( в редакції Закону 1960 року).

Суддя В. Кузь