Постанова № 3144447, 10.03.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р.

Справа № 28/88-08-2215

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

при секретарі - Волощук О. О.,

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача –ТОВ „Афіна - П” –Пономаренко С. М. (керівник), Панчошенко С. О. (за дорученням),

відповідача –ТОВ „Холод - люкс” –не з’явився,

3-ї особи - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Афіна - П”, м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008 р.

по справі №28/88-08-2215

за позовом ПП „Ельба –Інвест”, м. Київ

до ТОВ „Афіна - П”, м. Одеса, ТОВ „Холод - люкс”, м. Могилів –Подільський Вінницької області,

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ПП „Векор”, м. Могилів –Подільський Вінницької області,

про стягнення 38240,17 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

02.06.2008 р. (вх. №3120) у господарському суді Одеської області ПП „Ельба –Інвест” пред’явлено позов до ТОВ „Афіна - П” про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу по договору про надання охоронних послуг з врахуванням індексу інфляції у сумі 35181,70 грн., пені у розмірі 1333,24 грн., 3% річних у розмірі 1725,23 грн., держмита та витрат на ІТЗ судового процесу (а.с. 2-6, т.1). Свої вимоги позивач мотивував наступним.

27.05.2005 р. між позивачем і ТОВ „Холод - люкс” був укладений договір про надання охоронних послуг №201, відповідно до якого позивач надавав послуги по охороні об'єкту за адресою: м. Могилів-Подільський, вул. Пушкіна, 15, про що вказується в додатку №1 до даного договору (дислокація об'єктів, які передаються - охороняються позивачем). Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/2761 від 20.05.2008 р. ТОВ „Холод-люкс” 12.12.2006 р. перейменовано в ТОВ „Афіна-П”. Згідно ст. 90 ЦК України, у разі зміни свого найменування юридична особа зобов'язана, зокрема, повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах, що керівництвом відповідача не було зроблено. Тому до дня розірвання договору та тривалий період після нього позивач звертався до відповідача, вказуючи стару назву юридичної особи. Крім того, 13.02.2006 р. позивач звертався до господарського суду Вінницької області з метою вирішення спору, яким було порушено справу №7/120-06 (суддя Мельник П. А.). 15.10.2007 р. позовну заяву за зазначеною справою було залишено без розгляду, про що було винесено ухвалу суду. Згідно п.9.1 договір набрав чинність з 27.05.2005 р., а 02.02.2006 р. припинив дію, згідно акту зняття постів, крім частини проведення відповідачем остаточних розрахунків з позивачем по даному договору. Вартість послуг охорони по договору складала 8000,00 грн. в місяць, про що вказано в п.7.1 договору. Оплата за охоронні послуги повинна перераховуватися на поточний рахунок позивача щомісячно до 05 числа місяця, що слідує за звітним за безготівковим розрахунком (п.7.2.2,7.2.3 договору). Відповідачем не проведено оплату по Договору за послуги охорони в повному обсязі на наступні суми: згідно акту №ОУ-0001218 від 30.11.05р. на суму 8000,00 грн. (за листопад 2005 р.) відповідачем не проводилося взагалі; згідно акту №ОУ-0001403 від 31.12.05р. на суму 8000,00 грн. (за грудень 2005 р.) відповідачем не проводилося взагалі; згідно акту №ОУ-0000095 від 31.01.2006 р. на суму 8000,00 грн., (за січень 2006 р.) відповідачем оплата послуг охорони не проводилася взагалі; згідно акту №ОУ-0000158 від 28.02.2006 р. на суму 285,71 грн. (за лютий 2006 р., виходячи з розрахунку: 8000,00 грн.: 28 днів х 1 день) відповідачем оплата послуг охорони не проводилася взагалі. Таким чином, відповідачем не була проведена оплата послуг охорони за листопад, грудень 2005 р. та січень і лютий 2006 р. всього на загальну суму 24285,71 грн. Відповідачем належним чином було прийняті послуги охорони тільки за листопад місяць 2005 року, підписанням акту №ОУ-0001218 від 30.11.2005 р. Акти виконаних робіт за послуги охорони за грудень 2005 р. (№ОУ-0001403 від 31.12.2005 р.), січень 2006 р. (№ОУ-0000095 від 31.01.2006 р.) і лютий 2006 р. (№ОУ-0000158 від 28.02.2006 р.) відповідач необґрунтовано відмовився приймати і підписувати всупереч умов п.7.4 договору. Позивач направляв листи за вих. №52 від 08.02.2006 р. та №152 від 06.04.2006 р. з вимогою невідкладно підписати вказані акти виконаних робіт, які йому були надіслані цінним листом. Одночасно з названими листами відповідачу направлявся акт звірки взаєморозрахунків. Відповідач своїм листом №19 від 27.04.2006 р. повернув позивачу не підписаними акти виконаних робіт, пославшись на наявність порушень при виконанні останнім умов договору, які позивач розцінює, як невдалу вигадку для виправдання невиконання взятого на себе грошового зобов'язання. Акти виконаних робіт були направлені відповідачу повторно. Разом з цим, відповідач не заперечує, що послуги охорони надавалися згідно договору і претензій до охорони на день його розірвання не має, що підтверджується текстом акту зняття постів від 02.02.2006 р. та листів-відгуків від 18.10.2005 р., 02.11.2005 р. та 10.12.2005 р., які позивач за своєю традицією передавав відповідачу щомісяця разом з актами виконаних робіт. Таким чином, відповідачем було порушено зобов'язання, передбачене п.7.2.1 договору про щомісячну оплату послуг охорони. При обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач керується Главою 63 (Послуги. Загальні положення). За предметом договір про надання охоронних послуг є договором про надання послуг, і тому, згідно ч.2 ст. 901 ЦК України, положення цієї глави застосовуються до усіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Оскільки договір за суттю є довгостроковим і оплата по ньому щомісячна, то на відповідача покладається обов'язок по оплаті цих послуг щомісячно - до 5 числа, що слідує за звітним, а факт надання цих послуг строком до 02.02.2006 р. підтвердив сам відповідач, підписавши акт зняття постів, в якому зазначено, що претензій до охорони замовник (відповідач) не має. Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. При цьому, одностороння зміна умов договору, так само, як і одностороння відмова від виконання взятих на себе зобов'язань, не допускається. Згідно п.7.5 договору, у випадку несвоєчасної сплати замовником (відповідачем) вартості послуг охорони (позивача), згідно до договору, замовник зобов'язаний сплатити охороні пеню у розмірі 0,03% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а тому розмір пені з урахуванням приписів, п.6 ст. 232 ГК України складає 1333,24 грн. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. Розмір трьох процентів річних за прострочення грошового зобов'язання відповідачем буде складати 1725,23 грн., а заборгованість відповідача з урахуванням індексу інфляції складає: 35181,70 грн.

28.07.2008 р. (вх. №15222) відповідач надав суду відзив на позов (а.с. 70-74, т.1), в якому він просив відмовити у його задоволенні, оскільки на час укладення договору директором ТОВ „Холод-люкс” був Корнеченков Володимир Ілліч, однак 03.06.2005 р. до ЄДРПОУ, згідно рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №11781050001000046 від 03.06.2005 р., були внесені зміни, згідно яких керівником даного товариства є Кірічек Борис Олександрович, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ за №1580 від 06.06.2005 р. (пізніше ТОВ „Холод-люкс”, згідно рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №11781050006000046 від 15.12.2005 р., було перейменоване у ТОВ „Афіна-П”, що підтверджується довідкою начальника управління статистики у Могилів-Подільському районі головного управління статистики у Вінницькій області №000010 від 31.03.2006 р.). Згідно п.9.2. укладеного між позивачем в особі директора Сусло В. І. та ТОВ „Холод-люкс” в особі директора Корнеченкова В. І. договору, після закінчення терміну дії даного договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону не пізніше, як за 10 діб. Ні з моменту укладення даного договору, ні з терміну його закінчення - з 06.06.2006 р. відповідач не отримував охоронних послуг від позивача, тому, навіть якщо б даний договір і був укладений легітимним (на момент укладення договору) директором ТОВ „Холод-люкс”, він припинив свою дію ще з 06.06.2005 р. Згідно п.7.4 даного договору, факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками замовника і охорони, які підписали даний договір. Факт того, що позивачем відповідачу надавалися охоронні послуги по вищевказаному договору не підтверджений жодними доказами - немає жодного акту виконаних робіт, який би був підписаний позивачем та легітимним представником ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”). З 03.06.2005 р. Корнеченков В. І. не є директором ТОВ „Холод-люкс”, довіреності на укладання договорів або проведення інших дій від імені ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”) йому ніхто не надавав, тому всі угоди або будь-які інші документи (в тому числі і акти виконаних робіт стосовно вищезазначеного договору) не породжують ніяких обов'язків для ТОВ „Афіна-П” перед позивачем, тому що ніякі охоронні послуги ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”) позивачем не надавалися. Крім того, позивач вже звертався до господарського суду Вінницької області із позовом до ТОВ „Холод-люкс” про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг за №201 від 27.05.2005 р., який остаточною ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.10.2007 р. по справі №7/120-06 було залишено без розгляду. Під час розгляду даної справи господарським судом Вінницької області ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І. було надано відзив від 03.06.2006 р. за №28 на вищевказаний позов ПП „Ельба-Інвест”, в якому він визнає, що між ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І. був укладений договір про надання охоронних послуг за №201 від 27.05.2005 р. і що саме вказаному ТОВ в особі Корнеченкова В. І. надавалися охоронні послуги, однак ПП „Ельба-Інвест” не виконало взяті на себе зобов'язання згідно цього договору і просить господарський суд Вінницької області відмовити у вищезазначеному позові ПП „Ельба-Інвест” в повному обсязі. Крім того, між ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”) в особі директора Кірічека Б. О. за період з червня місяця 2005 року до 02.02.2006 р., були укладені договори про надання охоронних послуг, в т.ч. з наступними фірмами: підприємством „Департамент охорони” Міжнародної благодійної організації „Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України” в особі директора Олексієнка Р. В. №8 від 01.09.2005 р.; ТОВ „Мангуст-Альфа” в особі директора Кравчука В. В. №12 від 14.12.2005 р., що, в свою чергу, також підтверджує, що позивачем відповідачу охоронні послуги не надавалися. ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”) та ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І. вже з червня місяця мало зовсім іншу печатку, відмінну від печатки ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І.: на печатці ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І. всередині зображений логотип фірми в образі „пінгвіна”; на печатці ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”) всередині вказана літера „Д”, а також „Холод-люкс”. ТОВ „Афіна-П” (на той час, ТОВ „Холод-люкс”) та ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І. обслуговуються зовсім різним установами банку і мають зовсім різні розрахункові рахунки в цих установах банку: ТОВ „Холод-люкс” в особі Корнеченкова В. І. обслуговується в ФКБ „Приватбанк”, м. Вінниця, МФО 302689, р/р 26001486012001; ТОВ „Афіна-П” обслуговується в ВОД АППБ „Аваль”, МФО 302247, р/р 260011525.

15.09.2008 р. (вх. №18664) позивач надав суду письмові пояснення на відзив відповідача (а.с. 1-3, т.2), в яких він просив задовольнити його позов у повному обсязі, а також зазначив, що відповідач у відзиві на позов не заперечує факт, що договір, укладений між сторонами 27.05.2005 р. є легітимним (дійсним), тобто підписаний з дотриманням усіх вимог закону, які вимагаються до процедури укладання договорів такого виду, а саме до договорів про надання охоронних послуг, за таких обставин при зміні його умов та розірванні повинні були бути застосовані вимоги, передбачені ст. 188 ГК України та ст.ст. 651-654 ЦКУ. Відповідач не заперечує те, що договір був підписаний особою (Корнеченковим В. І.), яка мала усі повноваження для таких дій. Крім того, відповідачем на вимогу позивача при укладанні договору було передано повний комплект документів, які вимагають ліцензійні умови охоронної діяльності, а саме: документи, які підтверджують право власності на майно замовника охоронних послуг (відповідача), яке охороняється, - це Свідоцтво про власність майна, розташованого за адресою: вул. Пушкінська, 15, м. Могилів-Подільський Вінницької обл., видане Товариству покупців трудового колективу торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” представництвом ФДМ у Могилів-Подільському р-ні від 15.12.1995 р.; статут ТОВ „Холод-Люкс”, затверджений 17.05.2005 р., змістом розділу №1 якого пояснено, яке відношення майно колективного торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” має до створення та існування ТОВ „Холод-люкс”, а надалі ТОВ „Афіна-П”. Таким чином, у відповідності з положеннями ст. 901 ЦК України, згідно укладеного договору про надання охоронних послуг №201 від 27.05.2005 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник), виконавець за завданням замовника надавав послугу по охороні об'єкту замовника, яка споживалася в процесі здійснення ними такої діяльності, а замовник зобов'язувався оплатити виконавцю зазначену послугу. Згідно умов п.9.2. договору, він набув статусу укладеного на невизначений термін, адже позивачу не надходила пропозиція відповідача про його розірвання, тому відповідачем в повному обсязі було виконано умови договору, передбачені його предметом. Так, доказами про виконання позивачем договірних зобов'язань, зокрема з травня 2005 року по лютий 2006 року, є наступні документи, які прямо підтверджують факт надання послуг охорони, це: акти здачі-приймання (надання послуг) за червень-листопад 2005 року №ОУ-0000650 від 30.06.2005 р., №ОУ-0000745 від 31.07.2005 р., №ОУ-0000888 від 30.08.2005 р., №ОУ-000972 від 30.09.2005 р., №ОУ-0001103 від 31.10.2005 р., №ОУ-0001218 від 30.11.2005 р.; посвідчення про відрядження з періодом перебування працівників позивача на об'єкті відповідача в грудні 2005 р. та січні 2006 р.; анкетні листи, надані до актів надання послуг в період дії договору (листи від 10.12.2005 р., 04.09.2005 р., 02.11.2005 р., 01.07.2005 р., 18.10.2005 р.); зміст абз. 1 телеграми, відправленої відповідачем позивачу 27.12.2005 р., де прямо вказано, що з травня 2005 р. надаються послуги охорони. Про зміну керівника підприємства відповідача станом на 06.06.2005 р. та про внесення змін до державного реєстру позивач не знав і не міг знати, оскільки відповідач не повідомляв про це аж до 27.12.2005 р. (телеграма відповідача та поштові квитанції). Таким чином, про обмеження обсягу повноважень чи про повну їх відсутність у Корнеченкова В. І., який представляв себе директором підприємства відповідача, позивач не знав саме до вказаної вище дати. Згідно положень ч.2. ст. 92 ЦК України, у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Отже, офіційну інформацію про зміну керівництва та пропозицію про припинення дії договору позивач отримав лише наприкінці грудня 2005 року, тому вважає, що мав діяти у відповідності з положеннями, передбаченими ст. 188 ГК України та ст.ст. 651-654 ЦКУ. Якби така інформація поступила позивачу вчасно (відразу після 06.06.2005 р.), то договір про надання охоронних послуг було б розірвано на вимогу без зволікань. В даному випадку (на 06.06.2005 р.) у позивача не було правових підстав для ініціювання процедури розірвання договору. Договір про надання послуг охорони є строковим договором, згідно якого повинна відбуватися оплата щомісячно, до 05 числа місяця, що слідує за звітним (п.7.2.1,7.2.2. договору), і послуги охорони надавались безперервно. Даний договір було припинено 02.02.06р., згідно акту зняття постів охорони на підприємстві відповідача. Це підтверджує, що охорона надавалася, починаючи з дня укладання договору до дня його припинення. Згідно п.7.1 договору оплата послуг охорони здійснюється щомісячно, а не після підписання акту виконаних робіт. Тобто оплата по договору не поставлена в залежність від актів виконаних робіт, що відповідач умисно необґрунтовано відмовився затверджувати. Як зазначалось вище, предмет договору стосується надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії (охорони об'єкту), і правовідносини регулюються главою 63, тобто положення цієї глави застосовуються до усіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Необхідно розрізняти договір про надання послуг від договору підряду, згідно останнього, дійсно, необхідно підтверджувати актами виконання (створення) певного матеріально-визначеного предмету (ст. 837 ЦК України). Отже, наявність підписаних сторонами актів виконаних робіт та акт зняття постів є лише доказами, а не підставами виконання умов договору в певний період часу, а саме з 27.05.2007 р. по 02.02.2006 р. Тому, за умовами договору та згідно ст. 903 ЦК України передбачено проведення відповідачем оплати наданих йому послуг в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Позивач стверджує, що наявність укладених відповідачем договорів з іншими охоронними фірмами не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки укладання таких договорів та існування кількох охоронних підприємств на одному об'єкті не обмежується законом і є особистим правом відповідача (його волевиявленням), що захищено чинним законодавством України. Позивач вважає, що існування декількох зразків печаток на підприємстві відповідача є його внутрішньою проблемою, вплинути на яку у позивача немає та не було ніколи передбачених законом прав та підстав. Як видно з матеріалів справи, доданих відповідачем до відзиву, ця проблема залишилась не вирішеною ним досі (лист №10111 від 27.12.2006 р. Могилів-Подільського МРВ УМВС України у Вінницькій області). Крім того, на час дії договору про існування інших зразків печаток позивач не знав і повідомлень відповідача про це не отримував. За таких обставин, позивач вважає, що існування декількох зразків печаток в період дії договору не вплинуло на якість виконання його умов позивачем, тому останній добросовісно, витративши значну частину власних коштів на організацію та здійснення охоронних послуг, забезпечив збереження майна відповідача в період дії договору, що є безспірним фактом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2008 р. (а.с. 84, т.2) до участі в цій справі залучено в якості 3-х осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ПП „Векор” та ТОВ „Холод - люкс”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2008 р. (а.с. 92, т.2) до участі в цій справі залучено в якості іншого відповідача - ТОВ „Холод - люкс”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2008 р. (підписаним суддею Гуляк Г. І. 25.12.2008 р.) з цієї справи позов задоволено, а саме стягнено з ТОВ „Афіна-П” на користь ПП „Ельба-Інвест” заборгованість в сумі 24285,71 грн., інфляційні в сумі 10895,99 грн., 3% річних в розмірі 1725,23 грн., пеню в сумі 1333,24 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 382,4 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. (а.с. 112-113, т.2). Своє рішення суд мотивував наступним.

Відповідно до п.4 ст. 90 ЦК України, у разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах. Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/2761 від 20.05.2008 р. ТОВ „Холод-Люкс” 12.12.2006 р. перейменовано на ТОВ „Афіна-П”. Статутом ТОВ „Афіна-П” (нова редакція 2007 року) передбачено, що останнє створене в результаті перетворення з ТОВ „Холод-люкс” та є його правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків шляхом об'єднання майна і участі в підприємницькій діяльності його учасника з метою одержання прибутку. За таких обставин, суд вбачив належним відповідачем по справі ТОВ „Афіна-П”. Правовідносини сторін, що встановлені договором надання охоронних послуг №201 від 27.05.2005 р., регулюються загальними нормами цивільного права щодо виконання зобов'язань за договором про надання послуг. Послуги з охорони надавалися в період з 27.05.2005 р. по 02.02.2006 р., що підтверджується наданими позивачем оригіналами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), посвідчень про відрядження та листа - подяки, згідно якого директор ТОВ „Холод-люкс” виносить подяку та вказує, що за весь час співпраці по договору №201 від 27.05.2005 р. зауважень щодо здійснення охорони немає та сподівається на подальшу співпрацю, підписаного 10.12.2005 р. Договір за суттю є довгостроковим і оплата по ньому щомісячна, на відповідача покладається обов'язок по оплаті цих послуг щомісячно - до 5 числа, що слідує за звітним, а факт надання цих послуг строком до 02.02.2006 р. не заперечувався відповідачем при підписані акту про зняття постів, в якому зазначено, що претензій до охорони не має. Згідно п.7.5 договору, у випадку несвоєчасної сплати відповідачем (замовником) вартості послуг позивача (охорони), згідно умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 0,03% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, та ч.3 ст. 549 ЦК України, яку позивачем обчислено відповідно до норм чинного законодавства та складає на суму заборгованості 24285,71 грн. - 1333,24 грн. Згідно п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума нарахованих штрафних санкцій: 3% річних - 1725,23 грн., індексу інфляції - 10895,99 грн. В обґрунтування свого рішення суд також послався на ст.ст. 525,526,527,612,901,903,907 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач - ТОВ „Афіна-П” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити, з тих же підстав, що були ним викладені у відзиві на позов, а також враховуючи те, що судом при винесенні рішення порушені норми ч.2 ст. 34 ГПК України, якою передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, оскільки як доказ надання послуг суд зазначає акти здачі-приймання робіт, посвідчення про відрядження та лист-подяку від 10.12.2005 р. Однак, п.7.4. договору про надання охоронних послуг №201 від 27.05.2005 р. передбачено, що факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісяця та затверджується представником замовника і охорони. На підтвердження факту виконаних робіт позивач надає акти виконаних робіт від 30.11.05р., 31.12.05р., 31.01.05р., однак акт №ОУ-0001218 від 30.11.05р. підписаний Корнеченковим В. І. як директором, але Корнеченков В. І. не був директором ТОВ „Холод –люкс” з 06.06.05р., що підтверджується довідкою ЄДРПОУ №1580 від 06.06.2005 р., інші акти виконаних робіт взагалі ніким не підписані, тому факт надання охоронних послуг позивачем не підтверджено. Лист-подяка від 10.12.2005 р. підписаний від імені ТОВ „Холод –люкс” Корнеченковим В. І., який станом на дану дату не був директором. Крім цього, як встановлено даним судовим рішенням, 15.12.2005 р. ТОВ „Холод –люкс” перейменовано в ТОВ „Афіна –П”. Тому, враховуючи п.7.4. договору про надання охоронних послуг №201 від 27.05.2005 р., факт надання охоронних послуг може бути підтверджено лише актом виконаних робіт, який підписаний уповноваженою особою. Також, відповідно до п.9.1. договору №201 від 27.05.2005 р., договір діє до 06.06.05р. Доказів продовження договору позивач не надав та їх не зазначено і у рішенні суду. Судом не було з'ясовано, що всі документи після 03.06.2005 р., в тому числі і акт про зняття постів від 02.02.2006 р., підписувались від імені ТОВ „Холод –люкс” не уповноваженою особою та не уповноваженим органом, про що було відомо позивачу, оскільки ТОВ „Афіна –П” неодноразово направляла телеграми позивачу, що є також порушенням ст. 92 ЦК України, якою передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Враховуючи, що сума основного боргу стягнута безпідставно, то і нараховані на неї інфляція, 3% річних та пеня нараховані також безпідставно.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2008 р. розгляд апеляційної скарги призначений на 10.02.2009 р., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін, оскільки воно відповідає фактичним обставинам та приписам чинного законодавства. Він також просив суд розглянути справу за його відсутністю.

09.02.2009 р. до суду надійшло пояснення до апеляційної скарги, підписане учасником відповідача - ТОВ „Афіна”.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки від учасників процесу не надійшло відповідного клопотання.

Позивач у судове засідання 10.02.2009 р. не з’явився. Від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з зайнятістю його представника в іншому суді.

Відповідач - ТОВ „Холод - люкс” судове засідання 10.02.2009 р. не з’явився. Від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з зайнятістю його представника.

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ПП „Векор” в судове засідання 10.02.2009 р. не з’явилась, однак від неї до суду надійшли письмові заперечення, в яких вона просила скасувати рішення місцевого суду та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 10.02.2009 р., у зв’язку з нез’явленням у судове засідання учасників процесу та враховуючи їх клопотання і необхідність витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 10.03.2009 р., а у відповідача - ТОВ „Холод-люкс” витребувані документи про його державну реєстрацію, про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Ухвалою заступника голови суду від 10.02.2009 р. строк апеляційного провадження було продовжено на один місяць.

Позивач в судове засідання 10.03.2009 р. не з’явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про причини свого нез’явлення суд не повідомив.

Відповідач - ТОВ „Холод–люкс” в судове засідання 10.03.2009 р. не з’явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про причини свого нез’явлення суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

3-я особа в судове засідання 10.03.2009 р. не з’явилась, однак від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з хворобою керівника.

Судова колегія прийняла рішення про відхилення зазначеного клопотання, як необґрунтованого, з огляду на те, що хвороба керівника юридичної особі (не підтверджена, доречи, будь - якими належними доказами) не є достатньою підставою для перенесення розгляду справи, оскільки представництво юридичної особи може здійснюватись іншим представником на підставі доручення.

Враховуючи викладене, судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю нез’явившихся учасників процесу.

Представники скаржника (відповідача - ТОВ „Афіна - П”) в усних поясненнях, наданих апеляційному суду, підтримали скаргу і просили її задовольнити на викладених у ній підставах.

За згодою представників скаржника, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників скаржника, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

27.05.2005 р. між позивачем і ТОВ „Холод - люкс” був укладений договір про надання охоронних послуг №201 (а.с. 9-11, т.1), відповідно до якого позивач надавав послуги по охороні об'єкту за адресою: м. Могилів-Подільський, вул. Пушкіна, 15, про що вказується в додатку №1 (а.с. 12, т.1) до даного договору (дислокація об'єктів, які передаються - охороняються позивачем).

Згідно п.9.1., договір набирає чинність з 27.05.2005 р. і діє до 06.06.2005 р. Згідно п.9.2., після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.

Як стверджує позивач і як встановлено місцевим судом у своєму рішенні, 02.02.2006 р. договір припинив дію, згідно акту зняття постів (а.с. 13, т.1), крім частини проведення відповідачем остаточних розрахунків з позивачем по даному договору.

Згідно п.7.4. договору, факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісяця та затверджується представниками замовника і охорони.

На підтвердження факту виконаних робіт позивач надав, а суд прийняв до уваги та спирався в оскарженому рішенні, на акти виконаних робіт від 30.11.2005 р., 31.12.2005 р., 31.01.2006 р. та 28.02.2006 р.

Однак, як апеляційна інстанція вбачає з матеріалів справи, акт №ОУ-0001218 від 30.11.2005 р. (а.с. 14, т.1) підписаний Корнеченковим В. І. як директором ТОВ „Холод –люкс”, але Корнеченков В. І. не був директором ТОВ „Холод –люкс” з 06.06.2005 р., що підтверджується довідкою ЄДРПОУ №1580 від 06.06.2005 р. (а.с. 84, т.1), з якої вбачається, що керівником ТОВ „Холод –люкс” є Кірічек Б. О.

Інші акти виконаних робіт (а.с. 22,23,24, т.1) взагалі ніким не підписані.

Місцевий суд також поклав в основу свого рішення лист-подяку від 10.12.2005 р. (а.с. 27, т.1), підписаний від імені ТОВ „Холод –люкс” Корнеченковим В. І., який станом на дану дату вже не був директором цього ТОВ.

На відрядних посвідках (а.с. 11-18, т.2), в яких значиться період перебування працівників позивача на об'єкті відповідача в грудні 2005 р. - січні 2006 р., міститься підпис невідомої особи, оскільки він не розшифрований, тобто не вказано прізвище цієї особи.

Також, як вже зазначалось вище, відповідно до п.9.1. договору №201 від 27.05.2005 р., договір діє до 06.06.2005 р. Враховуючи усе викладене, доказів продовження договору позивач не надав та їх не зазначено і у рішенні суду першої інстанції, оскільки судом не було враховано, що всі документи після 06.06.2005 р., в тому числі і акт про зняття постів від 02.02.2006 р. (а.с. 13, т.1), підписувались від імені ТОВ „Холод – люкс” не уповноваженою особою, а саме Корнеченковим В. І. як директором цього ТОВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо того, що факт надання охоронних послуг позивачем за вказаний спірний (несплачений) період не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, як то вимагає чинне законодавство.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Головного управління статистики у Вінницькій області від 31.03.2006 р., ТОВ „Холод-люкс” 15.12.2005 р. перейменовано в ТОВ „Афіна-П” (а.с. 85, т.1).

Пунктом 1.1. Статуту ТОВ „Афіна-П” в новій редакції 2007 року (а.с. 124-134, т.1) передбачено, що останнє створене в результаті перетворення з ТОВ „Холод-люкс” та є його правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків.

Слід зазначити, що ТОВ „Холод-люкс” не надав суду апеляційної інстанції витребуваних в нього документів, а саме про його державну реєстрацію, тобто тих, що підтверджують, що це підприємство існує на цей час. З вищезазначених наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ „Холод - плюс” було реорганізоване в ТОВ „Афіна-П”, а тому, враховуючи викладені обставини та ненадання витребуваних доказів, судова колегія дійшла висновку, що ТОВ Холод- плюс” не існує і його правонаступником є ТОВ „Афіна –П”.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що належним відповідачем з цієї справи є ТОВ „Афіна-П”.

Відповідно до п.4 ст. 90 ЦК України, у разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ „Афіна - П” (ТОВ „Холод - люкс”) не повідомляло позивача про зміну назви та керівника, а також того, що така інформація не розміщувалася у відповідному друкованому виданні.

Згідно положень ч.2 п.3 ст. 92 ЦК України, у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Наявність запису в ЄДРПОУ про обмеження повноваження органу юридичної особи на здійснення представництва від імені юридичної особи (абз.12 ч.2 ст. 17 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в редакції, що діяла на момент зміни керівника ТОВ „Холод - люкс”, а саме на 06.06.2005 р.) та можливість отримання відомостей з ЄДРПОУ (ст. 20 цього ж Закону) є підставою для твердження про те, що будь-який контрагент юридичної особи знав про обмеження повноважень органу юридичної особи на представництво, або за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження, якщо такі обмеження зареєстровані.

Таким чином, твердження позивача, що про зміну керівника підприємства відповідача станом на 06.06.2005 р. та про внесення змін до державного реєстру він не знав і не міг знати, оскільки відповідач не повідомляв про це аж до 27.12.2005 р., не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки наявність зареєстрованих в ЄДРПОУ змін, що сталися на підприємстві, передбачає наявність можливості будь-якій особі дізнатися про них, зробивши відповідний запит.

Отже, вступаючи на свій страх і ризик у господарські правовідносини для можливості захистити свою діяльність, відвернути негативні наслідки, особа може користуватися наданими їй діючим законодавством правами, у тому числі щодо отримання інформації відносно 3-ї особи, перебуваючи з нею у господарських правовідносинах.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що сума основного боргу стягнута безпідставно, а, відповідно, і нараховані на неї інфляційні, 3% річних та пеня також не підлягають стягненню.

Доводи позивача, викладені у відзиві на скаргу, не можуть прийматись до уваги, оскільки вони суперечать вищезазначеним встановленим судом апеляційної інстанції фактичним обставинам, не доводять обґрунтованість його позовних вимог та не спростовують доводів відповідача, які, як зазначалось вище, судова колегія вважає мотивованими.

Доводи 3-ї особи, викладені нею у відзиві на скаргу, не можуть прийматись до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що апеляційна інстанція задовольняє апеляційну скаргу, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені відповідачем витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Афіна - П” - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008 р. по справі №28/88-08-2215

–скасувати.

3. ПП „Ельба –Інвест” в позові –відмовити.

4. Стягнути з ПП „Ельба –Інвест” (03132, м. Київ, вул. Молдавська,2, р/р 26005110720980 в банку „Фінанси і кредит” ТОВ, м. Київ, МФО 300131, код ЄДРПОУ 31808088) на користь ТОВ „Афіна - П” (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська,35, р/р 26001486012001 в ФКБ „Приватбанк”, м. Вінниця, МФО 302689, код ЄДРПОУ 13318071) 191,21 грн. - витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Бєляновський В. В.

Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано 11.03.2009 р.