Постанова № 31440998, 22.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" квітня 2013 р. Справа №903/124/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шимко О.В.;

від відповідача: Овчаров А.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Кредитної спілки "Інкомвклад"

на рішення господарського суду Волинської області від 21.02.2013 р.

у справі №903/124/13-г (суддя Слупко В.Л.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до відповідача Кредитної спілки "Інкомвклад"

про стягнення 100 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.02.2013р. у справі №903/124/13-г задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Кредитної спілки "Інкомвклад" про стягнення 100000грн..

Стягнуто з Кредитної спілки "Інкомвклад" на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 100000грн. заборгованості по кредитному договору від 06.02.2009р. №0602/09-725, а також судові витрати по справі в сумі 2000грн..

При прийнятті вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладеного 06.02.2009р. кредитного договору №0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) в національній валюті з максимальним лімітом у розмірі 23560000 грн. із сплатою 9,5 відсотків річних.

06.02.2009р. між цими ж сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору №0602/09-725 від 06.02.2009р., згідно з умовами якого Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (кредитор) надає Кредитній спілці "Інкомвклад" (позичальник) відстрочку у сплаті процентів за користування кредитом в період з лютого 2009р. по липень 2009р. включно.

Місцевим судом було враховано, що на виконання умов укладеного договору позивачем згідно банківських виписок по операціях по рахунку №2650801228 було надано кредитній спілці "Інкомвклад" кредитні кошти в сумі 23560000грн..

Судом першої інстанції встановлено, що факт отримання кредиту підтверджується також листом відповідача на адресу ПАТ "Західінкомбанк" від 29.10.2009р. №12-10/09, в якому позичальник також визнав існуючу на той момент заборгованість в сумі 21261295грн., та просив реструктуризувати її, а також продовжити термін дії кредитної угоди.

Згідно розрахунку позивача станом на 01.02.2013р. відповідач не погасив заборгованість по тілу кредиту в сумі 21261295грн. 90коп., а також відсотки нараховані за користування кредитними коштами в сумі 5887922грн. 71коп., які нараховані за період з 01.02.2010р. по 01.02.2013р.

В свою чергу, відповідач вказану суму боргу не оспорив, доказів про її сплату суду не надав.

Враховуючи положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження факту наявності заборгованості у відповідача, суд першої інстанції дішов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Кредитна спілка "Інкомвклад" звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 21.02.2013р. у справі №903/124/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує, що задовольняючи позов про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 06.02.2009 року судом проігноровано, що перебіг строку позовної давності для стягнення боргу за кредитом вже сплинув, оскільки минув трирічний строк позовної давності, а як наслідок оскаржуване рішення прийняте з грубим порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що у відповідності до п.1.4. Кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлюється до 06.02.2010 року, а у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь - якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

Звертає увагу апеляційного господарського суду, що 14.05.2009 року відповідачу було надіслано повідомлення - попередження про те, що суттєві умови Кредитного договору явно не відповідають вимогам Закону України "Про банки та банківську діяльність", суперечать положенням п.1.14 Розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 року і є заздалегідь збитковими для кредитора, керуючись вимогами п.З ч.4 ст.80 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кредитор розриває кредитний договір №0602/09-725 від 06.02.2009 року в односторонньому порядку з 14.05.2009 року та вимагає негайно повернути наявну заборгованість у повному обсязі.

Разом з тим, наголошує, що доказом того, що строк повернення кредитної заборгованості настав саме в травні 2009 року та з підстав порушення позичальником умов повернення кредитної заборгованості є той факт, що ПАТ "Західінкомбанк" ще в 2009 році звернулося до суду з відповідним позовом до КС "Інкомвклад" про стягнення кредитної заборгованості в сумі 21 505 498,33 гривні шляхом звернення стягнення на предмет застави. По даній справі Господарський суд Волинської області 03.09.2009 року виніс ухвалу про припинення провадження у справі.

На підставі наведеного вважає, що строк повернення всієї заборгованості за кредитним договором настав саме в травні 2009 року, а не 06.02.2010 року, як помилково зазначив суд в своєму рішенні. Таким чином, перебіг строку позовної давності для стягнення боргу за кредитом вже сплинув, оскільки минув трирічний строк позовної давності, оскільки ПАТ "Західінкомбанк" звернулося до суду з позовом лише 05.02.2013 року.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що твердження представника відповідача викладені в апеляційній скарзі є безпідставними. Зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Кредитного договору позивачем згідно банківських виписок по операціях по рахунку №2650801228, які наявні в матеріалах справи, КС „Інкомвклад" було надано кредитні кошти в сумі 23 560 000,00 гривень. На дату звернення ПАТ „Західінкомбанк" до суду з позовом, сума заборгованості відповідача по Кредитному договору становить 27 149 218, 61 гривень. Відповідач суму боргу не оспорював, доказів про її сплату суду не надав, а отже, судом правомірно задоволено позовні вимоги про стягення заборгованості по Кредитному договору. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що твердження скаржника про те, що строк повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором настав в травні 2009 року, а не 06.02.2010 року є безпідставними, хибними та необгрунтованим з огляду на наступне. Доводить до відома колегії суддів, що твердження скаржника, з даного приводу, ґрунтуються на тому, що листом №25-1653 від 14.05.2009 року тимчасовий адміністратор КБ „Західінкомбанк" повідомив КС „Інкомвклад" про розірвання в односторонньому порядку кредитного договору №0602/09 від 06.02.2009 року у зв'язку з тим, що суттєві умови кредитного договору та додаткової угоди не відповідають вимогам нормативно-правових актів та вимагав негайного повернути Банку наявну заборгованість у повному об'ємі. Однак наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що КС „Інкомвклад" листом від 29.06.2009 року №19-0408, не надала згоди на розірвання Кредитного договору, крім того, листом №12-10/09 від 29.10.2009 року КС „Інкомвклад" просила Банк продовжити термін дії кредитної угоди, що свідчить про те, що скаржник не визнав договір розірваним та, що термін повернення кредитних коштів настав у травні 2009 року.

На підставі наведеного просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Волинської області від 21.02.2013р. у справі №903/124/13-г без змін, а апеляційну скаргу КС „Інкомвклад" - без задоволення.

22 квітня 2013 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника Кредитної спілки "Інкомвклад" Овчаров А.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, у повному обсязі та надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 21.02.2013р. у справі №903/124/13-г є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просить апеляційну скаргу - задовольнити.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Шимко О.В. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 21.02.2013р. у справі №903/124/13-г є цілком законним та обгрунтованим, а тому просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2009р. між ТзОВ "КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого являється ПАТ "Західінкомбанк") як кредитором та кредитною спілкою "Інкомвклад" як позичальником було укладено кредитний договір №0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) (надалі - Договір) в національній валюті з максимальним лімітом у розмірі 23560000 грн. із сплатою 9,5 відсотків річних (а.с.10-11).

06.02.2009р. між цими ж сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору №0602/09-725 від 06.02.2009р., згідно з умовами якого позичальнику надано відстрочку у сплаті процентів за користування кредитом в період з лютого 2009р. по липень 2009р. включно.

Пунктом 1.4. Договору сторони передбачили, що термін користування кредитними коштами встановлюється до 06.02.2010 року, а у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивачем згідно банківських виписок по операціях по рахунку №2650801228 кредитній спілці "Інкомвклад" було надано кредитні кошти в сумі 23560000грн. (а.с.27).

Дорученням (розпорядженням) на списання коштів від 06.02.2009р. №1 КС "Інкомвклад" доручила Банку списати з рахунку №26508012928 кошти в сумі 23560000грн. у разі настання умов договору №0602/09-725 від 06.02.2009р. та вказала у п.2, що розпорядження набирає чинності з дня настання строку платежу за договором і може бути пред'явлене до виконання протягом строку дії договору (а.с.25).

Факт отримання кредиту підтверджується випискою з рахунку КС "Інкомвклад" за період з 01.02.2009р. по 15.09.2009р. та листом відповідача на адресу ПАТ "Західінкомбанк" від 29.10.2009р. №12-10/09, в якому також визнано існуючу на той момент заборгованість в сумі 21261295грн., яку відповідач просив реструктуризувати, а також продовжити термін дії кредитної угоди (а.с.26, 27).

З розрахунку позивача вбачається, що неповернутою відповідачем залишилась сума 21261295 ,90 грн. по тілу кредиту, а також нараховано на вказану суму відсотки за користування кредитними коштами в сумі 5887922, 71 грн., які нараховані за період з 01.02.2010р. по 01.02.2013р.

Відповідач вказану суму боргу не оспорив, доказів про її сплату суду не надав.

Приймаючи постанову у даній справі колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду враховано наступні норми законодавства та обставини справи.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок Кредитної спілки "Інкомвклад" щодо повернення суми кредиту, що надавався позивачем передбачений Договором №0602/09-725 від 06.02.2009р., згідно п.3.2.2. якого позичальник зобов`язаний закрити дебетове сальдо по рахунку №26508012928 в КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, МФО 303484 в строк не пізніше ніж 06 лютого 2010 року, а у разі невиконання (неналежного виконання) умов даного договору - в семиденний строк з дня пред`явлення письмової вимоги кредитором.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання позивачем умов договору, а саме надання відповідачу короткострокового кредиту (овердрафту) в сумі 23560000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: банківськими виписками по операціях по рахунку №26508012928 та листом КС "Інкомвклад" від 29.10.2009р. №12-10/09, які наявні в матеріалах справи (а.с.26, 27).

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що на момент розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій, матеріали останньої не містять доказів на підтвердження факту повернення відповідачем суми отриманого кредиту позивачу в розмірі 21261295,90 грн..

Відповідно до ст.33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" щодо стягнення з Кредитної спілки "Інкомвклад" частини заборгованості по кредитному договору в сумі 100000 грн., в тому числі, заборгованості по тілу кредиту в розмірі 65000 грн. та несплачені відсотки за користування кредитними коштами за період з лютого 2010р. по грудень 2012р. в сумі 35000 грн. є обгрунтованим.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що місцевим господарським судом в описовій частині оскаржуваного рішення помилково зазначено, що позивачем 05.02.2013р. до господарського суду подано позов про стягнення з відповідача частини заборгованості по тілу кредиту в сумі 100000 грн.. Проте, з позовної заяви вбачається, що ПАТ "Західінкомбанк" просило місцевий суд стягнути з КС "Інкомвклад" на їхню користь заборгованість в сумі 100000 грн., що включає в себе частину заборгованості по тілу кредиту в розмірі 65000 грн. та несплачені відсотки за користування кредитними коштами за період з лютого 2010р. по грудень 2012р. в сумі 35000 грн.. Апеляційний господарський суд розцінює вказану обставину як описку, яка не вплинула на правильність прийнятого рішення.

Твердження скаржника про те, що позивачем пропущений трьох річний строк позовної давності звернення до суду колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду розцінює, як помилкове.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зі змістом ст.ст.256, 260, 261 ЦК України вбачається, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З п.1.4 кредитного договору вбачається, що сторони визначили термін користування кредитними коштами до 06.02.2010р., а у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

Згідно п.3.2.2 кредитного договору відповідач зобов'язався закрити дебетове сальдо по рахунку №26508012928 в КБ "Західінкомбанк" в строк не пізніше, ніж 06.02.2010р., а у разі невиконання (неналежного виконання) умов даного договору - в семиденний строк з дня пред'явлення письмової вимоги кредитором.

Проте, 14.05.2009р. листом №25-1653 тимчасовий адміністратор КБ "Західінкомбанк" повідомив кредитну спілку "Інкомвклад" про розірвання з 14.05.2009р. в односторонньому порядку кредитного договору №0602/09 в зв'язку з тим, що суттєві умови кредитного договору та додаткової угоди явно не відповідають вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність", суперечать положенням п.1.14 Розділу VІ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001р. і є заздалегідь збитковим для установи та вимагав негайно повернути банку наявну заборгованість у повному об'ємі (а.с.37).

Натомість, в матеріалах справи наявний лист-відповідь КС "Інкомвклад" від 29.06.2009р. на лист №25-1653 від 14.05.2009р. з якого вбачається факт ненадання згоди КС "Інкомвклад" на розірвання кредитного договору №0602/09-725 від 06.02.2009р.. Більше того, матеріали справи містять лист №12-10/09 від 29.10.2009р. з якого вбачається, що Кредитна спілка "Інкомвклад" мала намір на продовження терміну дії кредитної угоди укладеної з Банком, а отже й дії останньої, не були спрямовані на прийняття пропозиції позивача про розірвання Договору та сплати кредитних коштів саме в травні 2009 року.

Отже, з врахуванням того, що кредитний договір №0602/09-725 від 06.02.2009р. не був розірваний сторонами в травні 2009 року, то й зобов`язання сторін повинні виконуватися ними у відповідності до умов даного Договору, а отже й останнім днем повернення кредитних коштів слід вважати дату зазначену в п.1.4. Договору, а саме 05 лютого 2010 року.

Підсумовуючи викладене вище, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав вважати пропущеним строк позовної давності для звернення до суду позивачем за захистом порушених прав.

Приймаючи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, отже підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому останнє слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Кредитної спілки "Інкомвклад" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 21.02.2013р. у справі №903/124/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Кредитної спілки "Інкомвклад" - без задоволення.

2. Справу №903/124/13-г надіслати господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.