КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2013 року № 810/217/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С. при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю осіб, які беруть участь у справі
від позивача: Синебок І.С.,
від відповідача: Ананійчук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської областідопублічного акціонерного товариства «Техмашремонт»простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церка Київської області (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2012 року у розмірі 21340,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за грудень 2012 року у розмірі 21340,80 грн. Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень зауважено, що основною передумовою призначення пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, є проведення атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджується довідкою встановленого зразка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за № 637 від 12.08.1993, проте атестацію робочих місць не було проведено. Відтак, на думку відповідача, розрахунок витрат складено невірно, адже до розрахунку включено таких осіб, щодо яких відповідач не має обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, або включено такі витрати, які не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. У зв'язку з цим, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам в силу закону здійснюються за рахунок державного бюджету і не можуть покладатися на відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.
Судом встановлено, що ПАТ "Техмашремонт" (ВАТ "Техмашремонт") створено та зареєстровано 10.06.1993 і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.
Як то вбачається з матеріалів справи, у грудні 2012 року витрати Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 працівникам ПАТ "Техмашремонт", становили 21340,80 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників).
Судом встановлено, що у відповідача утворилася заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 21340,80 грн., а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 визначено, зокрема, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII. (надалі - Закон України від 05.11.1991 № № 1788-XII).
Так, згідно підпункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.
Відтак, якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.
Згідно абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відтак, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно додатків, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).
Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Як свідчать наявні матеріали справи, відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за грудень 2012 року, становить 21340,80 грн.
Підприємством отримано розрахунок Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на копіях повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7-8 Том І).
Щодо посилання відповідача на невірний розрахунок витрат з підстав включення до розрахунку осіб, щодо яких відповідач не має обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, суд зауважує таке.
Суд не бере до уваги посилання відповідача, як на підставу неправомірності визначення позивачем суми витрат на доставку пенсій призначених на пільгових умовах, на непроведення атестації робочих місць, відсутності довідок про шкідливі умови праці, не вірне вирахування частки підприємства при визначені терміну роботи на вказаному підприємстві, часу роботи з урахуванням неритмічності роботи , з тих підстав, що наведені обставини не можуть вважатися належною підставою для невідшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки це, по-перше, зачіпає права та інтереси осіб, по яких відповідач вважає неправомірне призначення їм пенсій, по, друге, не стосується предмету доказування і взагалі може призвести до позбавлення вказаних у розрахунках осіб права на пільгову пенсію.
Щодо посилань відповідача на те, що під час складання розрахунків не було враховано, чи є відповідач правонаступником підприємств, на яких працювали особи, які мають право на пільгові пенсії, суд зазначає таке.
Так, відповідач в запереченнях посилався на те, що ВАТ "Техмашремонт" створено та зареєстровано 10.06.1993 року, хоча в Статуті цього товариства вказано, що воно є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, майно, майнові права і зобов'язання якого, в тому числі зобов'язання по господарських та інших договорах, діючих на момент утворення Товариства, переходять Товариству у відповідності з діючим законодавством (пункт 2.2. Розділу 2 Статуту). Законом України "Про господарські товариства" передбачено, що припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації. При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.
Так, підпунктом 6.3 пункту 6 Інструкції № 21-1 остаточно врегульовано дане питання, зокрема, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Крім того, в даному випадку слід звернути увагу на довідки, що містяться в матеріалах справи, про підтвердження пільгового характеру роботи, що видавались саме ВАТ "Техмашремонт", хоча в довідках вказані періоди роботи на підприємствах з різними найменуваннями.
Відповідачем не враховано також абзац 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, де прямо вказано, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відтак, відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, визнав або факт роботи вказаних осіб на його підприємстві, або на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ "Техмашремонт".
Крім цього, питання правонаступництва було встановлено місцевими судами під час прийняття рішень про зобов'язання відповідача видати довідки про роботу зі шкідливими умовами праці (зокрема, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-251, у справі № 2-2078, які набрали законної сили).
Дослідивши доводи та пояснення відповідача, якими обґрунтовано заперечення на позов,
суд дійшов висновку, що фактично відповідачем висловлюється незгода із правомірністю призначення пенсій на пільгових умовах особам, яким він самостійно, відповідними довідками, підтвердив наявність пільгового характеру робіт.
Поряд із цим суд наголошує, що предметом спору у даній справі є саме відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правильності призначення пенсії на пільгових умовах особам згідно розрахунків позивача.
Підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та витрат на доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.
Наданими суду доказами позивачем доведено понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по кожному із зазначених у розрахунках осіб.
Також, суд відмічає, що викладені у запереченнях відповідача доводи можуть бути підтверджені чи спростовані під час проведення звірки з позивачем або шляхом оскарження відповідачем рішень пенсійного фонду про призначення особам, включеним у розрахунки, пільгових пенсій, оскільки такі факти суд не вбачає за можливе встановити в межах розгляду цієї справи.
Водночас суд зауважує, що розрахунки відповідачем не оскаржено, а тому вони є узгодженими та обов'язковими для виконання.
Щодо визнання позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 494,23 грн. по особі Григорєв О.В., який працював на ВАТ "Техмашремонт" термістом на печах, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Судом встановлено, що часткове визнання представником відповідача адміністративного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси інших осіб, а тому приймається судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по особі Григорєв О.В., який працював на ВАТ "Техмашремонт" термістом на печах.
З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 21340,80 грн.
У свою чергу позивач підтвердив понесені фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємства не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за списком № 1.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області у розмірі 21340,80грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (код ЄДРПОУ 05495590) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 за грудень 2012 року, у розмірі 21340 (двадцять одну тисячу триста сорок) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 травня 2013 р.
Судове рішення № 31440663, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/217/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: