Постанова № 31440581, 24.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа № 809/348/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача - Варинського З.А.,

представника відповідача - Урядко Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Долинський завод залізобетонних виробів»

до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000100220 та №0000090220 від 15.01 2013 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з додатковою відповідальністю «Долинський завод залізобетонних виробів» (далі-Позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі-Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000100220 та №0000090220 від 15.01.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної Долинською ОДПІ перевірки встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 23496 грн., та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 18797 грн. За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується із вказаними повідомленнями-рішеннями щодо нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині виявлених перевіркою порушень по операціях із ТзОВ «Будкомплект», та зазначає, що виявлені при проведенні перевірки порушення ґрунтуються виключно на висновку перевірки щодо нікчемності правочинів укладених між ТзОВ «Будкомплект» із СГДФО ОСОБА_3, оскільки вказані договори є такими, що порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договора не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Фактично вказаний висновок ґрунтується на даних отриманих Долинською ОДПІ від Тисменицької МДПІ щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будкомплект» з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства по взаємовідносинах з СГФО ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 року по 31.07.2012 року.

Позивач зазначає, що усі документи, які свідчать про реальність вчинення правочинів, були надані до перевірки. Вважає, що посилання податкового органу на положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є необґрунтованими та суперечать обставинам, які склались під час виконання правочину. На думку позивача, прийняті рішення щодо нарахування податкового зобов'язання за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість є протиправним та таким, що підлягають скасуванню в частині виявлених перевіркою порушень по операціях із ТОВ «Будкомплект».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні на позов (а.с.74-75). Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

З 19.12.2012 року по 25.12.2012 року Долинською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з ТзОВ «Будкомплект» за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року, результати якої оформлено актом перевірки за №4323/220/01349963 від 29.12.2012 року (а.с.13-28).

Перевіркою встановлено порушення: 1. п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями чинних на момент вчинення правопорушення) підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 23496 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3,та 3.2.2 розділу 3 акта перевірки.

2. п.п. 7.2.3, 7.2.6, п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями, діючий на час вчинення порушення) підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет (ряд.27 Декларації), на загальну суму 18797 грн., (в т.ч. за березень 2010 року - 1921,00 грн., за травень 2010 року - 3711,00 грн., за червень 2010 року - 9579,00 грн., за серпень 2010 року - 1127,00 грн., за вересень 2010 року - 2459,00 грн.), в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3, та 3.2.2 розділу 3 акта перевірки.

За результатами перевірки, на підставі вищезгаданого акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000100220 від 15.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 18797,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4699,00 грн., та податкове повідомлення - рішення №0000090220 від 15.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем 23496,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5874,00 грн.

В ході перевірки позивача, Долинською ОДПІ проведено аналіз господарських операцій із ТзОВ «Будкомплект» на підставі акта перевірки Тисменицької МДПІ від 15.08.2012 р., №497/22-40/31769387 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Будкомплект» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з СГДФО ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 року по 31.07.2012 року», якою встановлено порушення ТзОВ «Будкомплект» ч.1,5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою Тисменицької МДПІ встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні від постачальника СГДФО ОСОБА_3, та продажу товарів отриманих від СГД ОСОБА_3, між ТОВ «Будкомплект» та контрагентами покупцями за перевіряємий період, в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як відображено відповідачем у акті перевірки з метою перевірки фінансово-господарських операцій між ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» та ТОВ «Будкомплект» Долинською ОДПІ надіслано позивачу запит щодо необхідності надання копій документів завірених належним чином для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій господарських відносин з ТзОВ «Будкомплект» за 2010 рік. На вказаний запит позивачем було надано відповідь. В ході проведення перевірки позивачем надано укладений договір №03/01-8 від 03.01.2007 року між сторонами: Продавець- ТзОВ «Будкомплект» та Покупець- ВАТ «Долинський завод залізобетонних виробів». Предметом договору є: Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали, металопрокат, надалі-Продукція. Предметом постачання є Продукція, вказана у накладних та відповідних додатках до Договору, які є невідємною частиною. Ціна на Продукцію вказана у накладних і оформляється Додатком до даного договору. Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання його умов. Дія договору може бути продовжена шляхом обміну рекомендованими листами. Договір підписано від ТзОВ «Будкомплект» - директором Тачинським Ю.І., від ВАТ «Долинський завод залізобетонних виробів» - директором Бірука Д.Л.

Податковим органом зазначено, що відповідно з умовами вище вказаного договору позивачем у 2010 році здійснювались фінансово-господарські операції із ТзОВ «Будкомплект». Надано до перевірки накладні та податкові накладні, банківські виписки, копію книги обліку придбання товарів за березень, травень, червень, серпень та вересень 2010 року, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку «201», головну книгу за 2010 рік, подорожні листи.

Вартість придбаної продукції у ТзОВ «Будкомплект» включалась ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у податкових періодах : за І квартал 2010 року в сумі -9604,00 грн.; за півріччя 2010 року в сумі 76056,00 грн. (в т.ч. за ІІ квартал 2010 року -66452,00 грн.); за 3 квартали 2010 року в сумі 93984,00 грн. (в т.ч. за ІІІ квартал 2010 року -17928,00 грн.).

Сума ПДВ, обчислена з вартості придбаної продукції у ТзОВ «Будкомплект» включалась до складу податкового кредиту ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів», а саме: за березень 2010 року у сумі 1920,75 грн., за травень 2010 року у сумі 3711,27 грн., за червень 2010 року у сумі 9579,21 грн., за серпень 2010 року у сумі 1126,67 грн., за вересень 2010 року у сумі 2458,97 грн.

Відображено, що оплата здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок вказаний у договорі. Зазначено, що ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» товар, який отриманий згідно вищевказаного договору, а саме (арматуру) на загальну суму 112780, 87 грн. в т. ч. ПДВ - 18 796,87 грн., іншим покупцям реалізовано не було, підприємство використало вищевказану продукцію для виробництва збірного залізобетону.

За результатами автоматизованого співставлення по ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» встановлено розбіжність між сумою задекларованого податкового кредиту ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» та сумою податкових зобов'язань підприємства - постачальника ТзОВ «Будкомплект» за березень 2010 року у сумі 1920,75 грн.,за травень 2010 року у сумі 3711,27 грн., за червень 2011 року у сумі 9579,21 грн., за серпень 2010 року у сумі 1126,67 грн., за вересень 2010 року у сумі 2458,97 грн.

Як наслідок податковим органом, враховуючи встановлені порушення в матеріалах перевірки Тисменицької МДПІ Івано-Франківської ДПС, зроблено висновок про те, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з придбання товару (послуг) у ТзОВ «Будкомплект» та висновок про відсутність поставок і неможливість підтвердження подальшого руху товаро-матеріапльних цінностей по ланцюгу, з огляду на що у ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» відсутнє право на формування витрат по операціях з придбання продукції у ТОВ «Будкомплект» за І-ий, ІІ-ий та ІІІ квартал 2010 року.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), Законом України «Про податок на прибуток підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з п. 1.32 ст. 1 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

За змістом викладених норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено з матеріалів справи, безпосереднім контрагентом позивача було ТзОВ «Будкомплект».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» та ТзОВ «Будкомплект», позивачем до суду надано договір від 03.01.2007 року № 03/01-8 укладеного між сторонами: Продавець- ТзОВ «Будкомплект» та Покупець- ВАТ «Долинський завод залізобетонних виробів». Предметом договору є: Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали, металопрокат, надалі-Продукція. Предметом постачання є Продукція, вказана у накладних та відповідних додатках до Договору, які є невідємною частиною. Ціна на Продукцію вказана у накладних і оформляється Додатком до даного договору. Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання його умов. Дія договору може бути продовжена шляхом обміну рекомендованими листами. Договір підписано від ТзОВ «Будкомплект» - директором Тачинським Ю.І., від ВАТ «Долинський завод залізобетонних виробів» - директором Бірука Д.Л.(а.с.43-44).

На підтвердження фактичного виконання договору від 03.01.2007 року №03/01-8 позивачем до суду надано наступні підтверджуючі документи: специфікацію №1 від 18 січня 2007 року (Додаток №1 до договору №03/01-8 від 03.01.2007 року), із зазначенням найменування товару,одиниці виміру, кількості та ціни, а саме: Арматура Ат800d12ммL=6,7м; Арматура АІІІd8ммбух.; Дріт ВР-1д.4,0мм; Дріт ВР-1д.5,0мм; Катанка d 6,5мм ст1-3сп/пс,бухти. Загальна вартість даної специфікації складає 38852,99 грн., в тому числі ПДВ 6475,50 грн. (а.с.45), податкові накладні (а.с.46-61), розхідні накладні (а.с. 62-73), копії банківських виписок (а.с.89-114) копії матеріального звіту за червень,серпень,вересень 2010 року (а.с.115-142) товарно - транспортні накладні ( а.с.151-164).

З наданих до справи доказів вбачається, що первинні документи належним чином складені на виконання договору укладеного між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Будкомплект». Докази того, що вказані накладні та інші первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем і контрагентом, вказаними в акті перевірки, останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, належним чином були зареєстровані платниками ПДВ і не були позбавлені права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства. Відтак, включення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг), сплачених ТзОВ «Будкомплект», переліченим в акті перевірки, переданих за накладними, суд вважає правомірними.

Нормою пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Це поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків валових витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, і за її змістом, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно. Однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В ході проведення перевірки податковим органом не зібрано, та під час судового розгляду - не надано, і судом не виявлено жодного доказу на підтвердження факту нереальності (безтоварності) вчинених позивачем з контрагентом ТзОВ «Будкомплект», господарських операцій, відображених в податковому обліку позивача.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» та ТзОВ «Будкомплект», використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даного контрагента товарно-матеріальних цінностей та підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Докази того, що товарно-матеріальні цінності, придбані ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» у ТзОВ «Будкомплект», вказаних в акті перевірки, з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності, податковим органом суду не надано.

Суд критично оцінює висновки податкового органу, наведені в акті перевірки щодо здійснення безтоварних операцій по ланцюгу до «вигодонабувача» ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» з ТзОВ «Будкомплект» за 2010 рік.

Так, як вбачається з акта перевірки Тисменицької МДПІ від 15.08.2012 р., №497/22-40/31769387 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Будкомплект» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з СГДФО ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 року по 31.07.2012 року», основні висновки якого відображені податковим органом у акті перевірки Долинської ОДПІ на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення: «В ході досудового слідства в рамках кримінальної справи № 12012131009007 порушеної відносно ОСОБА_3, встановлено факт створення та придбання ним суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, в результаті чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. СГД - фізична особа ОСОБА_3 здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних знаданням податкової вигоди третім особам та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям. Крім того в ході досудового слідства (в рамках кримінальної справи № 12012131009007) встановлено, що службові особи ТзОВ «Будкомплект» у 2009-2010 рр., відобразили в документах податкової звітності підприємства господарські взаємовідносини з суб'єктом господарювання-фізичною особою ОСОБА_3, яких не було (постанова старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А від 19.06.2012 року про призначення документальної перевірки ТзОВ «Будкомплект» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період часу з 01.01.2009 року по даний час). Таким чином купівля-продаж товарів між ТзДВ «Долинський ЗБВ» та ТОВ «Будкомплект» є операцією без мети настання реальних наслідків так як ТОВ «Будкомплект» та його контрагенти, зокрема ФОП ОСОБА_3, є з ознаками фіктивності з наведених вище підстав, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, та відповідно до частини 1 та 2 ст.215, частин 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України такі угоди є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю».

Суд звертає увагу на ту обставину, що фактично перевіряючі дійшли висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Будкомплект» з мотивів викладених у постанові (у кримінальній справі № 12012131009007) старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А від 19.06.2012 року про призначення документальної перевірки ТзОВ «Будкомплект», матеріалів кримінальної справи порушеної відносно ФОП ОСОБА_3, акта перевірки Тисменицької МДПІ від 15.08.2012 р., №497/22-40/31769387 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Будкомплект» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з СГДФО ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 року по 31.07.2012 року».

Посилання відповідача на факт порушення кримінальної справи, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва ФОП ОСОБА_3, суд не приймає до уваги, так як лише вирок суду, відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України може встановлювати обставини, які не підлягають доказуванню.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину ФОП ОСОБА_3.) є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент проведення перевірки та розгляду справи були прийняті такі судові рішення і вони набрали законної сили.

Також, в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Чинне законодавство України, а також законодавство, яке було чинне на час здійснення оскаржуваних господарських операцій не ставить(ло) право платника податків формувати валові витрати в залежність від стану його контрагента.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Будкомплект» відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача з ТОВ «Будкомплект», що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Відповідачем не вказано жодних відомостей та обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника податку при укладенні та виконанні вказаного договору та наявності мети отримання податкової вигоди та з огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача, що відповідно не заперечувалось відповідачем як у акті перевірки так і під час судового розгляду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту по податку на додану вартість кошти у відповідному розмірі а також правомірно сформовано склад валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 528,66 грн., підтверджується квитанцією за №308-168-1/344 від 29.01.2013 року (а.с.3).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000100220 від 15.01.2013 року Долинської об'єднаної державної податкової інспекції, про збільшення ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 23 496,00 грн., в тому числі за основним платежем - 18797,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4699,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000090220 від 15.01.2013 року Долинської об'єднаної державної податкової інспекції, про збільшення ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств в розмірі 29370,00 грн., в тому числі за основним платежем - 23496,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5874,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзДВ «Долинський завод залізобетонних виробів» 528,66 грн., судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 29.04.2013 року.