Рішення № 3144026, 02.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.09 р. Справа № 38/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвой Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Фукс Мастила Україна” м. Львів

до відповідача: Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ Донецької області

про стягнення 14 055 грн. 78 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бридковська Л.О. представник за дов. № 01 від 16.01.2009р.

від відповідача: Левченко В.А. юр. за дов. № 3 від 05.01.2009р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “СП Фукс Мастила Україна” м. Львів, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ Донецької області про стягнення боргу 9888,00 грн., 3% річних у розмірі 568,56 грн., інфляційних у розмірі 3599,22 грн., а всього на загальну суму 14055,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні № 148/5 від 15.09.2006р., № 164/5 від 03.10.2006р., № 181/5 від 31.10.2006р., № 186/5 від 11.11.2006р. та довіреності на отримання товару.

22.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 16.01.2009р. № 14/4-20/134, відповідно до якого Державне підприємство “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ Донецької області значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 32299510) як юридична особа та знаходиться за адресою: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

13.01.2009р. на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відзив на позовну заяву судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

25.02.2009р. від позивача надійшли уточнення позовної заяви, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 9888,00 грн., 3% річних у розмірі 568,56 грн., інфляційні у розмірі 3599,22 грн., а всього 14 055,78 грн. та віднести на відповідача судові витрати, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2006р. позивач поставив ВП Шахта “Шахтарська-Глибока” ДП “Шахтарськантрацит” товар – концентрат для виготовлення робочої рідини по видатковій накладній № 148/5 на суму 2472,00 грн., отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯМН № 565090 від 15.09.2006р.

03.10.2006р. позивач поставив ВП Шахта “Шахтарська-Глибока” ДП “Шахтарськантрацит” товар концентрат для виготовлення робочої рідини по видатковій накладній № 164/5 на суму 2472,00 грн., отримання товару підтвердження довіреністю серії ЯМН № 565113 від 03.10.2006р.

31.10.2006р. позивач поставив ВП Шахта “Шахтарська-Глибока” ДП “Шахтарськантрацит” товар – концентрат для виготовлення робочої рідини по видатковій накладній № 181/5 на суму 2472,00 грн., отримання товару підтверджено довіреністю серії ЯМН№ 565154 від 31.10.2006р.

11.11.2006р. позивач поставив ВП Шахта “Шахтарська-Глибока” ДП “Шахтарськантрацит” товар – концентрат для виготовлення робочої рідини по видатковій накладній № 186/5 на суму 2472,00 грн., отримання товару підтверджено довіреністю серії ЯМН № 565178 від 10.11.2006р.

Таким чином, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 9888,00грн.

Але відповідач жодну з накладних не сплатив, тому позивач наполягає на стягненні боргу у сумі 9888,00 грн. посилаючись на акт звірки розрахунків.

Доказів у підтвердження направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості позивач суду не надав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 568,56 грн. та інфляційні у розмірі 3599,22 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на видаткові накладні, довіреності, акт звірки розрахунків, уточнення до позовної заяви, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив від 08.01.2009р. № 17-1/1-6, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач не надав суду доказів пред”явлення вимоги відповідачу щодо оплати вказаних накладних. Таким чином, у відповідача не виникло зобов”язання з оплати отриманого товару, а відтак на момент звернення до суду право позивача щодо стягнення боргу не було порушено.

На підставі наведеного, суд вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги щодо наявності заборгованості відповідача за вказаними накладними. Підстав для задоволення позову в цій частини немає.

Оскільки позивачем не доведена заборгованість, тому вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних є такими, що задоволенню не підлягають.

Визнання позову відповідачем суперечить законодавству, тому судом не приймається до уваги.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Фукс Мастила Україна” м. Львів до Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ Донецької області про стягнення боргу 9888,00 грн., 3% річних у розмірі 568,56 грн., інфляційних у розмірі 3599,22 грн., а всього на загальну суму 14055,78 грн., відмовити у зв”язку з безпідставністю.

Рішення оголошено у судовому засіданні 02.03.2009року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника

1 – до справи

2-сторонам у справі