Ухвала суду № 31439728, 21.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7301/12

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представників позивача - Гордійчука С.О., Карпенка М.Б.;

представника відповідача - Коноплянка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Агробуд" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Агробуд" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Шепетівської ОДПІ, в якому просив визнати протиправними дії щодо перевірки та складання акту від 23 грудня 2011 року № 2694/23 та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.03.2012 року № 0000062300 та № 0000072300.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2013 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити її вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сварог-Агробуд» щодо господарських операцій проведених із ТОВ «Торгіндустрія-2010» та ТОВ «Еталон-ЛТД» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року. За результатами перевірки працівниками контролюючого органу складено акт перевірки від 23.12.2011 року № 2694/23/34944597, на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.03.2012 року № 0000062300 та № 0000072300.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки відповідача про порушення позивачем ПК України є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з постановою суду І інстанції, з таких підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем п. 185.1, 186.1, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст..198 , п.200.1, п.200.2, ст. 200 Податкового кодексу із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді серпень 2011 року на суму 1008956,00 грн.; та порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 , п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1160299,00 грн. у тому числі за III квартал в сумі 1160299,00 грн. За результатами опрацювання відповідачем автоматизованої системи співставлення даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень місяць 2011 року встановлено розбіжність між податковим кредитом ТОВ "Сварог-Агробуд" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Еталон-ЛТД" на суму 475125,00 грн.; ТОВ "Торгіндустрія" - 2010" на суму 533831,00, грн.

Для проведення перевірки правомірності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ "Торгіндустрія-2010" та ТОВ "Еталон-ЛТД" за перевіряємий період ТОВ "Сварог-Агробуд" не надано підтверджуючі документи.

Крім того, як правильно встановлено податковим органом та судом І інстанції ТОВ "Торгіндустрія-2010" має ознаки ризику, а саме, на товаристві значиться засновник, директор та бухгалтер ОСОБА_5 Даним товариством не подано декларацію з ПДВ за серпень 2011 року в установлений законом термін. За даними податкового органу порушена кримінальна справа № 82/1084-11 від 21.10.2011 року за ст. 28 ч.2, ст. 205 ч. 2 КК України, (фіктивне підприємництво), відносно директора ТОВ "Торгіндустрія-2010" ОСОБА_5 по факту реєстрації та діяльності вказаного товариства. Директором ТОВ "Торгіндустрія-2010" на замовлення суб'єктів господарювання переводились у готівку кошти, а також виписувались різним СГД витратні документи (податкові та видаткові- накладні), чим заподіяли велику шкоду державі за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Представник ТОВ "Еталон - ЛТД" в судді І інстанції позов підтримав та пояснив, що товариство надавало послуги по договору субпідряду власними силами та шляхом залучення інших осіб. Однак податковим органом встановлено, що ТОВ "Еталон - ЛТД" має також ознаки ризику, а саме за місцем реєстрації відсутнє вказане підприємство, директор, бухгалтер одна особа - ОСОБА_6 Згідно протоколу допиту ОСОБА_6 пояснила, що фактично фінансово - господарські операції з ТОВ "Сварог - Агробуд" не проводила, для вказаного товариства було надано пакет документів, які були підготовлені самим же ТОВ "Сварог - Агробуд" з метою незаконного формування податкового кредиту по ПДВ та валових витрат по податку на прибуток.

До суду надано копії договору поставки № 02/08 від 2 серпня 2011 року, укладеного між ТОВ "Сварог Агробуд" та ТОВ "Торгіндустрія"-2010", згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцеві товар згідно накладних, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вказаний товар. Також надано копії видаткових та податкових накладних від 31 серпня 2011 року про поставку товарів. До складу валових витрат по вказаних операціях позивач включив 2669153,0 грн., а до податкового кредиту -533831 грн.

Відповідно до наданого договору субпідряду № 078-ПІ від 01 серпня 2011 року ТОВ "Еталон-ЛТД" приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт. Виконання договору сторони оформили актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними всі за період серпень 2011 року, банківські виписки, які підтверджують часткову оплату наданих послуг.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як визначено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податків товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку - покупцем сплачено (нараховано) ПДВ та які призначені для використання у господарській діяльності покупця, тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Наявність у позивача необхідних для формування податкового кредиту документів, зокрема податкових накладних, виданих "Торгіндустрія"-2010" та ТОВ "Еталон ЛТД", не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Суд І інстанції правильно встановив, що доводи органу державної податкової служби свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на збільшення витрат та податковий кредит позивачу, у зв'язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

З огляду на викладене вбачається, що договори поставки та субпідряду укладено позивачем без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суми ПДВ відносились до складу податкового кредиту по операціях, які фактично не здійснювались. Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

В зв'язку з вищенаведеним, апеляційний суд погоджується з судом І інстанції, що господарські операції позивача не підтверджуються у світлі реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що є економічно необхідним для здійснення господарських операцій.

Згідно з п.п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд зазначає, що позивач оскаржував спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак первинних документів, які мав відновити у встановлених законом строк, до скарг не додавав, тобто не дотримався строків та процедури їх відновлення.

Щодо посилань апелянта, що судом І інстанції не враховано, про те що позивачем було надано 15.12.2011 року докази та заяву до Шепетівської ОДПІ, до початку перевірки, про втрату фінансово господарських документів через їх викрадення. Апеляційний суд не бере до уваги такі обгрутування, оскільки оскаржувані рішення були винесені зі спливом строку на поновлення підтверджуючих документів господарських операцій.

По-скільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, при розгляді справи суд І інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, суд дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Обґрунтування апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні адміністративного позову, оскільки позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки відповідача про порушення позивачем ПК України є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Агробуд" - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 травня 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.