ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/1050/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012р.№0000391502 , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до із адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 05.12.2012 року №0000391502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 88111,00 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області від 05.12.2012 року №0000391502.
Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому, позивач надав заперечення на апеляційну скаргу та просив розгляд справи провести в письмовому провадженні.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом апеляційної та І інстанції встановлено, що ТОВ «Суффле Агро Україна» як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 18.01.2007 року виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16751070006000265 (код ЄДРПОУ - 34863309), що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №690246, довідки управління статистики у Славутському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №148900. Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); оптова торгівля хімічними продуктами (46.75); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (46.11); консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22); післяурожайна діяльність (01.63); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11). 21.11.2012 року працівником Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» код ЄДРПОУ 34863309. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.11.2012 року №59/15/34863309 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено, що позивач в порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року (рядок 19 декларації) на 88111,00 грн. Порушення виникли внаслідок неправомірного його формування за рахунок включення до заяви платника (додаток 8) податкових накладних з періодами виписки відмінними від звітного. Не погоджуючись з висновками зробленими відповідачем у акті перевірки позивач подав заперечення до акту від 28.11.2012р. №1/з до Славутської ОДПІ ДПС у Хмельницькій області ДПС. За результатами розгляду заперечень залишено без змін висновок камеральної перевірки від 21.11.2012 року. На підставі висновків акту перевірки Славутською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.12.2012 року №0000391502 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 88111,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області (скарга №1/а від 17.12.2012р.). За результатами розгляду скарги ДПС у Хмельницькій області прийняте рішення від 14.02.2013 року №1844/10/10-218, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 05.12.12р. №0000391502, а скарга - без задоволення.
Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Колегія суддів погоджується з постановою суду І інстанції, з таких підстав.
ТОВ "Суффле Агро Україна" подало податкову декларацію із податку на додану вартість за вересень 2012 року (від 22.10.2012 року №9064983552), до якої додало заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(Д8). Позивачем в підтвердження своєї позиції щодо реальності здійснення господарських операцій, правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту в тому числі в сумі 88111,00 грн. у вересні 2012 року надані первинні та інші документи, які підтверджують факт виконання послуг (робіт) та їх оплати СП ТОВ «Арсенюк-Штефанік», ТОВ «Люкс Прінт», ПП «Комерційно-навчальний центр «Авторгаф», ТОВ «Жашківська кінноспортивна школа», ТОВ «Карлсон Вагонліт Україна Лімітед», ТОВ «ДПЗКУ-МТС», ПАТ «Укртелеком» Хмельницька філія, ТОВ «Сингента». А саме, до заяви (додаток 8) за вересень 2012 року позивач додав копії податкових накладних виписаних: СП ТОВ «Арсенюк-Штефанік» №200 від 29.11.2011р. на суму 970 грн., в т.ч. ПДВ - 161,67 грн.; ТОВ «Люкс Прінт» №24 від 26.12.2011р. на суму 100 грн., в т.ч. ПДВ - 16,67 грн., №16 від 19.06.2012р. на суму 950 грн., в т.ч. ПДВ - 158,33 грн.; ПП «Комерційно-навчальний центр «Авторгаф» №25 від 11.06.2012р. на суму 1820 грн., в т.ч. ПДВ - 303,33 грн.; ТОВ «Жашківська кінноспортивна школа» №96 від 26.07.2012р. на суму 4200 грн., в т.ч. ПДВ - 200 грн., №105 від 16.08.2012р. на суму 800 грн., в т.ч. ПДВ - 133,33 грн.; ТОВ «Карлсон Вагонліт Україна Лімітед» №286 від 10.08.2012р. на суму 247,22 грн., в т.ч. ПДВ - 41,20 грн.; ТОВ «ДПЗКУ-МТС» №434 від 16.08.2012р. на суму 183866,06 грн., в т.ч. ПДВ - 30644,35 грн., №526 від 28.08.2012р. на суму 91001,04 грн., в т.ч. ПДВ - 15166,83 грн.; ПАТ «Укртелеком» Хмельницька філія №5218/680 від 31.08.2012р. на суму 1382,64 грн., в т.ч. ПДВ - 230,44 грн.; ТОВ «Сингента» №2556 від 31.08.2012р. на суму 243326,74 грн., в т.ч. ПДВ - 40554,46 грн. на загальну суму 440553 грн. (ПДВ - 88111,00 грн.), акти виконаних робіт, акти здачі- приймання робіт (надання послуг), платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки-акти, та подпткові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи).
Як вбачається з акту камеральної перевірки, висновки податного органу щодо відсутності у позивача права на включення такої суми до податкового кредиту по вищезазначених податкових накладних, ґрунтуються на тому, що позивач мав задекларувати цю суму у тому ж податковому періоді в якому оформлені ними господарські операції (листопад, грудень 2011 року, червень, липень, серпень 2012 року). Зробивши це в вересні 2012р. він втратив право на формування податкового кредиту за їх рахунок.
Апеляційний суд погоджується із судом І інстанції, що такі висновки податкового органу є не правильними з огляду на таке.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податкова накладна (згідно з пунктом 201.7 статті 201 Кодексу) виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр), яка здійснюється платником податку - продавцем не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки, згідно з абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Кодексу (з урахуванням вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, ее відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної позбавляє покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 Кодексу).
Таким чином, податкова накладна заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця: у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, - у разі отримання її у такому податковому періоді; у тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, - у разі отримання її із запізненням в інших податкових періодах.
Якщо ж податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Тобто, поняття звітний період у пункті 201.10 ПК України потрібно тлумачити не як період, в який податкова накладна мала бути отримана покупцем, а період, у якому платник податків включив суму податку до складу податкового кредиту, з врахуванням того, що таке право покупець має протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з судом І інстанції, що позивач діяв відповідно до вимог податкового законодавства та правомірно включив до податкового кредиту вересня 2012 року суми по податкових накладних від вказаних контрагентів.
Водночас, судом береться до уваги той факт, що контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.
Крім того, невиконанням своїх обов'язків контрагентами позивача не позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту, в тому числі не нарахування і несплата податкових зобов'язань останніми.
При цьому, суд І інстанції правильно застосував Протокол до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. та практику Європейського суду з прав людини.
По-скільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, при розгляді справи суд І інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, суд дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Обґрунтування апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З врахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.12.2012 року №0000391502.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 31439645, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/1050/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: