Рішення № 3143811, 03.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2009

Справа №2-18/130-2009

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська,74/6, м. Сімферополь, 95034)

До відповідача – Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ароматний», смт. Голубинка, Бахчисарайський р-н (вул. Леніна, 1, смт. Голубинка, Бахчисарайський р-н , 98474).

Про стягнення 278 986,85 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Карасьов К.М. - провідний ю/к, довіреність №011-Д від 05.01.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ароматний», смт. Голубинка, Бахчисарайський р-н (далі – відповідач), в якій просить суд, стягнути з відповідача 278 986,85 грн., з яких 276 116,10 грн. – сума заборгованості за невиконання графіка, 501,48 грн. - сума 3% річних, 2 369,27 грн. - інфляційну суму.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про електроенергетику», та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 14 від 06.12.2002р. Відповідач не виконував свої зобов’язання за Договором, що спричинило виникнення заборгованості. Саме цьому сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, уклали договір щодо реструктуризації заборгованості, а саме: додаткову угоду № 1/1202 від 18.12.2003р., але відповідач не погасив заборгованість. Таким чином, загальна сума заборгованості за період з грудня 2005р. по грудень 2007р. становить 176116,10 грн., що і стало причиною звернення до господарського суду.

02.02.2009р. та 03.03.2009 р. представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином, причини не з’явлення суду невідомі.

Слухання справи відкладалося відповідно до статті 77 ГПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків.

Між позивачем та відповідачем 06.12.2002 р. був укладений Договір №14 на постачання електричної енергії, предметом якого було регулювання відносин між сторонами по постачанню електроенергії та оплати її вартості ( п.1.1). Сторони договору встановили, що під час вирішення питань, які неврегульовані договором, будуть керуватись Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

У п.9.5 договору зафіксовано, що він вважався укладеним до 31.12.2005 р. та вважався продовженим на наступний календарний рік якщо не менш, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Між сторонами 31.10.2003 р. підписано Додаткову угоду № 1/1202 до зазначеного договору, відповідно до якої відповідач визнавав факт наявності заборгованості перед позивачем у сумі 362916,10 грн. Сторони зафіксували згоду про виплату вказаної заборгованості з листопада 2003 р. по грудень 2007 р. відповідно з графіком, викладеним у додатковій угоді.

В цій додатковій угоді зафіксовано, що відповідач був зобов’язаний перераховувати заборгованість на поточний рахунок позивача № 26032333323880 ЗКПО00131400 МФО 324430 КЦВ ПІБ до 5 числа кожного місяця.

Зазначена угода була невід’ємною частиною договору №14 від 06.12.2001р.

Проте відповідач, не керувався графіком, узгодженим сторонами у додатковій угоді № 1/1202, та не сплатив позивачу суму заборгованості у розмірі 276116,10 грн.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період з грудня 2005 року по грудень 2007 року у сумі 276116,10 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 06.12.2005 року по 31.12.2005 року у сумі 501,48 грн. та інфляційні збитки у сумі 2369,27 грн. за період з грудня 2005 року по грудень 2007 року.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки підтверджені матеріалам справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача

03.03.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2009 року

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ароматний” ( Бахчисарайський район, с. Голубинка, вул.Леніна п/р 26002312 БФ КРД АППБ “Аваль”, МФО 384470, ЗКПО 388091 та інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м.Сімферополь, вул. Київська. 74/6 р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) заборгованість у сумі 276116 грн. (двісті сімдесят шість тисяч сто шістнадцять грн.) 10 коп.; 3% річних у сумі 501 грн. (п’ятсот одна грн.) 48 коп. суму інфляції у розмірі 2369 (дві тисячі триста шістдесят девять грн.) 27 коп.; 2789 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят дев’ять грн.) 87 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.