Ухвала суду № 31437263, 24.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

УХВАЛА

"24" травня 2013 р.Справа № 5017/2586/2012

За позовом: заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

до відповідача: Приватного підприємства "Колумбус"

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від прокурора: Вигнанюк Т.Л., посвідчення № 013414 від 03.12.2012р.

від позивача ОМР: не з'явився

від позивача Інспекції ДАБК в Одеській області: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про зміну способу виконання рішення в порядку ст.121 ГПК України.

25.04.2013р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява заступника прокурора Київського району м. Одеси про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 в порядку ст.121 ГПК України, яка призначена судом до розгляду.

Представник прокурора в судове засідання, призначене на 24.05.2013р. не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№19152/13 від 22.05.2013р.)повернуте на адресу суду, проте як вбачається із поданих ним письмових пояснень (вх.№16084/13 від 23.05.2013р.) заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 підтримує в повному обсязі.

Представник позивача - Одеської міської ради, в судове засідання призначене на 24.05.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте на адресу суду (вх.№19187/13 від 22.05.2013р.), свою позицію щодо заяви заступника прокурора Київського району м. Одеси про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 до суду не довів.

Представник позивача - Інспекції ДАБК в Одеській області в судове засідання, призначене на 24.05.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення (вх.№16106/13 від 24.05.2013р.) відповідно до яких заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 підтримує в повному обсязі.

Відповідач ПП "Колумбус" в судове не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, свою позицію щодо заяви заступника прокурора Київського району м. Одеси про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 до суду не довів.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2012р. порушено провадження у справі № 5017/2586/2012 за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до Приватного підприємства "Колумбус" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задоволено повністю.

На виконання рішення суду від 08.10.2012р. господарським судом Одеської області 22.10.2012р. видано відповідні накази.

В обґрунтування поданої заяви заступник прокурора Київського району м. Одеси зазначає, що 24.01.2013р. заступником начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Плахутою Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№36141467.

24.01.2013р. заступником начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Плахутою Д.В. було надіслано ПП "Колумбус" лист-повідомлення (вих. 05/412, 413, 414 В-7/275) із постановою про відкриття виконавчого провадження.

20.02.2013р. на адресу другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла заява ПП "Колумбус" (вх.№879/05-39/7) відповідно до якої відповідач звернувся до виконавця з приводу організації виходу за адресою: вул. Золотий берег, 37 А для проведення виконавчих дій на виконання рішення суду про знесення нежитлового приміщення та звільнення земельної ділянки.

Перевіряючи виконання боржником вимог виконавчого документу, державний виконавець здійснив вихід за місцем виконання рішення суду, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 37 А та встановив, що відповідач ПП "Колумбус" рішення суду у самостійному порядку не виконав, що на думку заступника прокурора Київського району м. Одеси та державного виконавця свідчить про намір ухилитись від реального виконання та вказує на навмисне зволікання виконавчого процесу.

З цього приводу начальник другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до заступника прокурора Київського району м. Одеси Чабану О.О. з повідомленням від 13.05.2013р. (вих.№05-42/7169), із доданням актів державного виконавця щодо невиконання відповідачем вимог виконавчого документа від 22.02.2013р. та від 06.03.2013р.

Також із змісту заяви заступника прокурора Київського району м. Одеси вбачається, що самовільно-збудований ПП "Колумбус" по вул. Золотий берег 37 А в м. Одесі об'єкт нерухомості, розміщено на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади в особі Одеської міської ради.

Як зазначив прокурор та встановлено матеріалами справи рішенням Одеської міської ради від 2732-V від 16.04.2008р. затверджено статут комунального підприємства "Прибрежно - експлуатаційне об'єднання Київського району", відповідно до якого його засновником є Одеська міська рада, а предметом діяльності є благоустрій та утримання території пляжів, зеленої зони прибрежної території у належному стані.

Крім того прокурором зазначено в заяві, що відмова відповідача від добровільного виконання рішення суду від 08.10.2012р. у справі №5017/2586/2012, зокрема знесення за власний рахунок об'єкту нерухомості, не дає можливості державному виконавцю виконати вищенаведене рішення суду.

З врахуванням вищенаведених обставин, заступник прокурора Київського району м. Одеси був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо зміни способу виконання рішення господарського суду Одеської області у справі №5017/2586/2012, шляхом здійснення звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, орієнтованою площею 50 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса вул. Золотий берег 37 А, шляхом знесення одноповерхової нежитлової будівлі, орієнтованою площею 20 м2 та кам'яної стіни з аркою, орієнтованою висотою 2 м за допомогою комунального підприємства "Прибрежно - експлуатаційне об'єднання Київського району".

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Умовами ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Таким чином, судом із змісту матеріалів заяви встановлено, що підставою для звернення заступника прокурора Київського району м. Одеси до суду стало неможливість виконання державним виконавцем судового рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі №5017/2586/2012.

Відповідно до п.п. 7., 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

За приписами п.7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

За положеннями п.7.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", статтею 121 ГПК не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).

Враховуючи вищенаведене, суд, вважає що заява заступника прокурора Київського району м. Одеси не підлягає задоволенню, оскільки заявник просить фактично не змінити порядок та спосіб виконання, а фактично просить даною заявою змінити зміст позовних вимог, які розглядав господарський суд при прийнятті рішення у справі №5017/2586/2012, що в свою чергу є прямим порушенням приписів господарського процесуального кодексу.

При цьому, суд зазначає, що державний виконавець при здійснені виконавчого провадження не позбавлений права відповідно до ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" самостійно звернутись чи залучити до виконавчого провадження комунальне підприємство "Прибрежно - експлуатаційне об'єднання Київського району".

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. За відмову без поважних причин від надання висновку чи за надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості, експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення (ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання (ч.1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження").

За положеннями ч.ч.1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою ст.42 Закону України передбачено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо відмови заступнику прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській у задоволенні заяви в порядку ст. 121 ГПК України

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви - відмовити.

Суддя Цісельський О.В.