Постанова № 31436376, 15.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року (10 год. 57 хв.)Справа № 808/2524/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М. Муха

за участю представників сторін :

від позивача - Ложешнік О.Ю.

від відповідача 1 - Прокофєв С.А.

від відповідача 2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою : Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до : 1.- Запорізької митниці

2.- Головного управління державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання дій протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013 та стягнення з державного бюджету України на користь Пат «Укрграфіт» надмірно сплаченого платежу в сумі 426 826,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо направлення запиту про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/00075.

3. Зобов'язати Запорізьку митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

4. Зобов'язати Запорізьку митницю скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення Публічному акціонерному товариству «Український графіт» з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 426 826 (чотириста двадцять шість тисяч вісімсот двадцять шість)грн.. 20 коп. шляхом її зарахування на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (рах. № 26005386244 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00196204).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до вимог ст.. 53 Митного кодексу України до митного органу було подано необхідний перелік документів, однак відповідачем було безпідставно надіслано запит щодо надання додаткових документів. Позивач вважає, що відповідачем без жодної обґрунтованої причини були витребувані додаткові документи та вважає такі дії протиправними. Крім того, на думку позивача оскаржене рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно направив запит про надання додаткових документів, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позивачем заявлялося клопотання про заміну відповідача 2 на третю особу, у судовому засіданні позивач відкликав своє клопотання та просив не розглядати його, про що зроблено запис у журналі судового засідання.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час митного оформлення задекларованих товарів спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби, яка показала, що аналогічний товар розмитнювався за іншою митною вартістю, більшою, ніж заявлена позивачем, тому в посадової особи митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості. Як стверджував відповідач, надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, містили розбіжності, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості. При визначенні митної вартості товару була застосована наявна у митного органу інформація про вартість операцій з ідентичними товарами. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшли пояснення на адміністративний позов, в яких зазначається, що повернення митних платежів з бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновку митного органу. Оскільки такий висновок не надходив, підстави для перерахування коштів відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Український графіт" зареєстроване як юридична особа 27.09.1994 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

На підставі укладеного ПАТ «Укрграфіт» з фірмою «CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED» (Единбург, Великобританія), яка не є виробником товару, було укладено контракт № 804/1323- 818/22697/34 від 22.12.2011 року та специфікації (додаткової угоди) № 8 від 26.11.2012 року до контракту, в січні 2013 року було поставлено ПАТ «Укрграфіт» чергову партію обумовленого специфікацією товару - прокалений кальцинований нафтовий голковий кокс марки RМ, в кількості 500 тн., на умовах поставки - СІF порт Одеса згідно Інкотермс-2000.

Згідно п. 2 специфікації № 8 вартість товару становить 2 300 доларів США за одну метричну тону. Загальна вартість партії товару становить 1 150 000 доларів США.

Положеннями МК України (ст.ст. 248, 257) передбачена можливість електронного декларування товарів, яке здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МК України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. З метою митного оформлення товару ПАТ «Укрграфіт» 25.01.2013 року до Запорізької митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013 з заявленою митною вартістю товару 1 150 000 доларів США (9 191 950,00 грн.) та відповідний пакет документів, що підтверджує митну вартість товару. Митна вартість товару визначалась ПАТ «Укрграфіт» за основним методом (за ціною контракту). В електронній базі ПАТ «Укрграфіт» декларації було присвоєно порядковий номер 4964. Відповідно до отриманого від митниці протоколу обробки електронного документа митницею було присвоєно декларації № 112050000/2013/001237.

ПАТ «Укрграфіт», відповідно до визначеного переліку, подано до митниці наступні документи (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 декларації: картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром ; залізничні накладні; коносамент; інвойс; контракт 804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011; додаткова угода № 3 від 15.05.2012р. та специфікація № 8 від 26.11.2012р. до контракту; довідка про декларування валютних цінностей; інформація про радіологічний контроль, відноситься до коносаменту; декларація про походження товару, відноситься до інвойсу; сертифікат якості товару.

25.01.2013 року митницею було надіслано запит до ПАТ «Укрграфіт» щодо надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Так, у запиті вказано, що «подані документи містять розбіжності: умовами специфікації №8 від 26.11.2012р. до зовнішньоекономічного договору №804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011р. передбачено надання покупцю сертифікату про походження товару та оригіналу пакувального аркушу, які відсутні».

За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості та аналізу документів поданих до митного оформлення встановлені наступні розбіжності: умовами специфікації № 8 від 26.11.12 до зовнішньоекономічного договору № 804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011 передбачено надання покупцю сертифікату про походження товару та оригіналу пакувального аркушу, які відсутні.

Крім цього, при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару (2,3 дол. США/кг) з рівнем митної вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що митна вартість з урахуванням країни походження повинна становити - 2,834 дол. США/кг (МД 112050000/2012/029753 від 26.12.2012)

У відповідності з вимогами пункту 3 статті 53 Митного кодексу України (далі-МКУ) митним органом затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант ознайомився із вимогами про надання додаткових документів та здійснив відмову від подачі додаткових документів, про що 25.01.2013 представником позивача було зроблено наступний запис «На даний час іншого подати неможливо. Всі документи надані у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України». Листування між позивачем та продавцем від 25.01.2013 та 26.01.2013 позивач надав суду на підтвердження неможливості отримання додаткових документів.

Відповідно до п. 2 частини 6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів , у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, 25.01.2013 Запорізькою митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013 за ціною договору щодо ідентичних товарів (однакових по всіх ознаках з оцінюваними товарами).

У судовому засіданні порушень процедури прийняття оскаржуваного рішення встановлено не було, відповідно наявність ідентичного товару та враховуючи вимоги ст..59 МКУ відповідачем для визначення митної вартості товару був застосований метод №2а. Послідовність та обґрунтованість застосування даного методу зазначена у рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 статті 51 МКУ відомості про митну вартість товарів використовується для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний:

подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. з ст. 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично

сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) відповідні додаткові документи.

Згідно ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає, письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригуванню митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування:

4) випускати ; вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного орган}' про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ст. 55, враховуючи також норми ст.57 МКУ митниця скоригувала митну вартість товарів.

Відповідно до п.6 статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу тощо.

Крім того, згідно Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (набуття чинності для України: 1 лютого 1991 р.), а саме:

Глава II. Зобов'язання продавця

Ст. 30

Продавец зобов'язаний поставити товар, передати документи які відносяться до нього та передати право власності на товар у відповідності з вимогами договору та даної Конвенції.

Розділ I. Поставка товарів та передача документів

Ст.34

Якщо продавець зобов'язаний передати документи, які відносяться до товару, він повинен зробити це у термін, в місці та у формі як того вимагає договір. Якщо продавець передав документи раніше вказаного терміну, він може до закінчення цього терміну виявити будь які невідповідності в документах, при умові, що здійснення їм цього права не спричиняє покупцю нерозумних незручностей або нерозумних витрат. Покупець , однак зберігає право вимагати відшкодування збитків у відповідності з даною Конвенцією.

Суд погоджується з тим, що позивачем повинні були бути надані відповідачу всі документи, які є обов'язковими до договору, а враховуючи той факт, що п.4 специфікації № 8 від 26.11.12 до зовнішньоекономічного договору № 804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011 передбачено, що продавець зобов'язаний надати покупцю сертифікат про походження товару та оригінал пакувального аркушу, відповідно не надання цих документів та наявність ідентичного товару за нижчою ціною викликали обґрунтовані сумніви у відповідача щодо ціни товару заявленою позивачем. Крім того, позивач мав можливість звернутися до продавця з вимогою надати документи, які передбачені договором. Однак, докази звернення або причини не звернення з зазначеною вище вимогою позивач суду не надав. Лист звернення позивача від 25.01.2013 та відповідь 26.01.2013 продавця стосуються можливості отримання документів від третіх осіб.

Судом встановлено, що продавець не є виробником товару, тому обґрунтованою була і вимога надати документи від виробника, а саме прайс- лист виробника, або інші документи які б могли підтвердити ціну товару за договором.

У судовому засіданні на підтвердження ціни товару за договором позивачем був наданий висновок Запорізької торгово-промислової палати від 15.04.2013, в якому зазначено, що в період 01.01.2013 по 01.03.2013 ціна товару складала мin. 2235, 00 дол. за тону та мах. 2656, 00 дол. за тону. Даний висновок отриманий після винесення оскаржуваного рішення та на підтвердження ціни до відповідача не надавався, а інформація, яка зазначена у даному висновку, відповідає середньому рівню цін та не може підтвердити ціну товару за договором.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Запорізької митниці щодо направлення запиту про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, оскільки такі повноваження прямо передбачені п. 2 ч. 5 ст. 54 МКУ, відповідно до якої митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відносно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача скласти та надати Головному управлінню державної казначейської служби України в Запорізькій області подання про повернення позивачу (ЄДРПОУ 00196204) з Державного бюджету України, надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 6 283 грн. 42 коп. слід повідомити наступне.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 301 МКУ повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п. 5, 7 п. 4 Указу Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 повернення коштів з державного бюджету здійснюється Казначейством України лише у випадку безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як вбачається з наведених законодавчих приписів визначальною і єдиною ознакою та підставою для відшкодування сум надмірно сплачених податків з бюджету є поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Враховуючи той факт, що рішення про коригування митної вартості товарів є неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства дані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24.05.2013.

Суддя О.В.Конишева