Рішення № 31435462, 11.02.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 22ц/1290/5557/12

Провадження № 22ц/1290/5557/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - Сергєєвої С.В.

Суддів: Кострицького В.В.,Стахової Н.В.,

при секретарі: Зеленській К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Нова» на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 20 липня 2012 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Нова» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 20 липня 2012 року у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія «Нова» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити за безпідставністю.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова», не погодившись із зазначеним рішенням, звернулось до суду з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин справи, просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 3797 від 23.05.2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Ілта", ВАТ '"Страхова компанія "Нова" було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією належного йому на праві власності наземного транспортного засобу марки «Partner», державний номер НОМЕР_1.

23.11.2008 року в Луганській області в с.Благівка, по вул. Леніна відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Partner», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, відповідача по справі, внаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно довідки ВДАЇ м. Ровеньки від 15.12.2008 року, щодо ДТП складено протокол про адміністративне правопорушення відповідачем п.п. 12.1, 2.10 (а, є) ПДР України, який направлено для прийняття рішення до Ровеньківського міського суду. З іншої довідки ДАІ убачається, що адміністративний був направлений до ВДАІ з обслуговування м. Свердловська. На підставі заяви офіційного імпортера автомобілів «Пежо» в Україні від 13.03.2009 року, наряд-заказу № 479 від 16.02.2009 року, страхового акту № 1185 від 06.04.2009 року та угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 14.04.2009 року, було проведено залік взаємних однорідних вимог між ТОВ «Ілта» та акціонерним товариством « Страхова компанія «Нова», а саме щодо заліку взаємних вимог від страхової компанії «Нова» на 756319 гр., до яких входить сума страхового відшкодування за даним ДТП відносно автомобіля державний номер НОМЕР_1 в розмірі 8284,05 грн.

Стаття 1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ст.ст. 1191, 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином з вказаних норм судом зроблено правильний висновок про те, що підставою для відшкодування шкоди є вина особи. І особа, яка відшкодувала потерпілому шкоду замість винної особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Однак при цьому суд першої інстанції, встановивши обставини по справі та перевіривши їх наявними доказами, наданими сторонами, помилково, виходячи з положень ст. 212 ЦПК України прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні ДТП та завданні матеріальної шкоди в результаті даної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки архіваріусу Свердловського міського суду, за алфавітною книжкою за 2008-2009 роки ОСОБА_1 не значиться таким, що притягався до адміністративної відповідальності по ст.. 124 КУОАІТ, однак відповідно до довідки ДАІ, наданої позивачем по справі, ДТП сталося саме з вини відповідача у зв»язку з порушенням ним п.п. 12.1, 210 (ає) Правил дорожнього руху України, та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та за даними ДАІ направлений для розгляду з іншими матеріалами саме до Свердровського міського суду Луганської області.

В наведеній вище довідці надана досить докладна інформація про обставини ДТП, винну особу та ступінь вини кожного з учасників пригоди, посилання на норми закону, які було порушено відповідними особами та видимі пошкодження транспортних засобів. При цьому саме в цій довідці чітко зазначена вина тільки відповідача по справі, що певною мірою підтверджено тим фактом, що саме відносно відповідача було складено протокол про адмінправопорушення.

Зазначені обставини були достатніми для позивача ПАТ «Страхова компанія «Нова» для визначення питання вини саме ОСОБА_1 у ДТП, прийняття рішення про настання страхового випадку в даному випадку та здійснення страхових виплат за договором у розмірі шкоди, спричиненої транспортному засобу.

Так дійсно не дивлячись на усі застосовані як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, та передбачені цивільними процесуальними нормами засоби для з»ясування питання про наявність притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за вчинений проступок або хоча б навіть з»ясування питання про здійснення розгляду будь-яким компетентним судом вищезазначеного протоколу, та відсутність на час перегляду рішення суду в апеляційній інстанції постанови суду щодо ОСОБА_1 щодо вказаного правопорушення, судова колегія вважає наданих позивачем по справі доказів вини ОСОБА_1 в завданні матеріальної шкоди достатньо у відповідності до положень ст..ст. 57-60 ЦПК України та ст.. 11 ЦПК України для оцінки їх в сукупності та здійснення висновку про обгрунтованість та доведеність усіх вимог позивача та необхідність їх задоволення. Тим більш, що сам відповідач ОСОБА_1 матеріали протоколу та сам протокол не оскаржував, доказів своєї невиновності в ДТП в порушення вимог ст.. 11, 60 ЦПК України , які б спростували докази, надані позивачем, суду не надав, в судове засідання при перегляді рішення апеляційній інстанції не з»явивися, не надавши навіть заперечень проти апеляційної скарги ПАТ «СК «Нова».

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та в порушення вимог ст.,ст.. 212, 213 ЦПК України прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Таким чином судова колегія вважає, що на підставі положень ст.. 309 ЦПК України оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення , яким позовні вимоги ПАТ «СК «Нова» повинні бути задоволені у повному обсязі як обґрунтовані та доведені належними та достатніми доказами як в частині матеріальних вимог, так і щодо стягнення с удових витрат в порядку ст.. 88 ЦПК України , задовольнивши таким чином апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України судова колегія ,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія НОВА» задовольнити.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 20 липня 2012 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Страхова компанія „Нова" (код ЄДРПОУ 31241449, р/р 26506002306565, МФО 300528 в АТ „ОТП Банк" м.Київ) 7684, 05 грн. та суму судового збору 214, 60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: